Удосконалення логістичної системи постачання медичного обладнання у лікарні ФОП Чекерда. Частина 1. Дослідження ефективності організації перевезень

Abstract

Кваліфікаційна робота бакалавра присвячена підвищенню ефективності логістичної системи доставки медичного обладнання шляхом удосконалення маршрутної мережі та оптимізації процесу перевезення вантажів на прикладі ФОП Чекерда. Актуальність дослідження зумовлена кардинальною трансформацією географії вантажопотоків в умовах воєнного часу – суттєвим зміщенням попиту на захід і центр України, – а також специфікою медичного обладнання як крихкого, великогабаритного вантажу з жорсткими часовими вікнами доставки, що унеможливлює застосування стандартних логістичних схем без їх адаптації. Галузевий контекст дослідження формує ринок із понад 11 000 суб'єктів господарювання, де 80% складають ФОП і мікропідприємства. Об'єктом дослідження є процес доставки медичного обладнання вантажним автотранспортом ФОП Чекерда, предметом – вплив параметрів маршрутів та організації перевезень на ефективність системи доставки. Методологічну основу роботи складають системний аналіз, методи групування та класифікації даних, ABC- та XYZ-аналіз, аналітичний метод та економічний аналіз. У теоретичній частині досліджено галузеві особливості міжміських вантажоперевезень, проаналізовано стан і тенденції розвитку ринку медичного обладнання України в умовах економічної нестабільності та систематизовано методичні підходи до оцінювання ефективності перевізного процесу. У методичній частині обґрунтовано систему семи взаємопов'язаних показників ефективності – обсяг транспортної роботи, коефіцієнти використання пробігу та вантажопідйомності, середня дальність доставки, питома собівартість тонни вантажу, питомі витрати на кілометр та коефіцієнт варіації кількості рейсів, – доведено, що жоден із них окремо не дає повної картини ефективності, лише їхня сукупність дозволяє охопити фінансово-економічний, технологічний та якісний виміри логістичного сервісу. Розроблено авторську методику класифікації маршрутів на основі інтегрованого ABC–XYZ аналізу та покроковий восьмиетапний алгоритм її впровадження. У практичній частині методику апробовано на реальних даних підприємства: вісім маршрутів із Києва класифіковано за дев'ятиквадрантною матрицею ABC–XYZ. Встановлено, що лише три маршрути генерують понад 70% сукупного вантажообігу підприємства. Для кожної зони матриці сформовано диференційовані управлінські рішення: від регулярних жорстких графіків для групи AX до збірних перевезень і просторової консолідації для групи CZ. Ключовими проектними рішеннями стали: об'єднання маршрутів Київ–Дніпро та Київ–Кривий Ріг у кільцевий рейс Київ–Кривий Ріг–Дніпро–Київ, а також консолідація доставок до Вінниці та Житомира в єдиний збірний рейс із скороченням частоти відправлень. Практичне значення отриманих результатів полягає у формуванні прикладних рекомендацій, реалізація яких забезпечує ліквідацію холостих і порожніх пробігів та максимізацію провізної спроможності рухомого складу. Розрахований економічний ефект від упровадження запропонованих заходів: скорочення місячного пробігу на 5 650 км, щомісячна економія 180 800 грн та річний економічний ефект 1 169 000 грн, що підтверджує фінансово-технологічну доцільність переходу від маятникових рейсів до збірних і кільцевих схем доставки. Перспективи подальшого розвитку пов'язані з розширенням методики на повну маршрутну мережу підприємства, інтеграцією TMS-систем для автоматизованої диспетчеризації та розробкою частини 2 – оптимізації самого процесу завантаження й розвантаження медичного обладнання.