Особливості управління проєктною діяльністю в сфері транспортної інфраструктури

Abstract

Мета. Метою є визначення особливостей управління процесом відновлення транспортної сфери та формулювання критеріїв підготовки до стратегічно орієнтованої реалізації інфраструктурних проєктів. Методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження стали праці вітчизняних учених-економістів, в яких досліджуються питання проєктного управління в транспортній сфері та особливості розробки інфраструктурних проєктів. Висвітлюються проблеми відсутності моделей управління інфраструктурними проєктами адаптованими для умов невизначеності, зокрема у воєнний або поствоєнний час. В роботі використано методи узагальнення та абстрагування; метод аналізу і синтезу. Результати. Стратегічна орієнтованість проєктної діяльності в сфері інфраструктурних проєктів обумовлюється довгостроковими потребами суспільства та важливістю прогнозувати зміни зовнішнього середовища. Стратегічне планування дозволяє врахувати довгострокові потреби економіки та суспільства, тоді як впровадження інноваційних технологій сприяє підвищенню ефективності та стійкості самих транспортних інфраструктурних об’єктів. До головних особливостей управління процесом відновлення транспортної інфраструктури слід віднести: пріоритезація та стратегічне планування; координація учасників процесу; залучення фінансування через державно-приватне партнерство; громадський моніторинг і проза звітність. Підготовка інфраструктурних проєктів має задовольняти вимогам дотримання наступних критеріїв: ґрунтовні передпроєктні дослідження, комплексне техніко-економічне обґрунтування, ліцензії, визначення репутації учасників (зацікавлених сторін), фінансове забезпечення. Наукова новизна. В роботі визначено особливості управління процесом відновлення транспортної сфери та сформульовано критерії підготовки стратегічно орієнтованої реалізації інфраструктурних проєктів. Практична значущість. В роботі запропоновано оптимізувати процес відновлення транспортної інфраструктури на засадах узгодження планування та розподілу відповідальності між державою та приватним сектором, використовувати сучасні цифрові інструменти для моніторингу проєктів і публічного доступу до інформації, що дозволить уникати дублювання зусиль, мінімізуватиме конфлікти та створить прозорі умови партнерства.