Теоретико-методичні основи підприємницької діяльності в Україні

Abstract

У статі розглянуто найбільш поширені науково-методичні підходи до визначення підприємництва, його ролі, місця і значення в становленні ринкової економіки. Розглянуто класичні ліберальні теорії підприємництва, в яких підприємець розглядається як особа, що має особливі підприємницькі здібності та оже і хоче ризикувати. Класична теорія не визначає ніяких підходів до підприємництва, окрім економічних. Узагальнено теоретико-методичні підходи до визначення підприємництва, його ролі та значення у розвитку економіки, що запропоновані у класичних теоріях, і визначено загальні риси наукових підходів до підприємництва: класичні теорії не розглядають процеси, що стосуються підприємницької діяльності, технологію підприємництва і не акцентують увагу на соціальних аспектах управління підприємництвом; підприємництво розглядається як феномен, який неможливо відділити від капіталу, що виступає ключовим фактором його функціонування. У статті визначено, що сучасні економічні теорії підприємництва спрямовані на перехід від описового характеру, що передбачався у класичних теоріях. Сучасна економічна наука, розглядаючи питання підприємництва, першочергової метою вбачає розробку дієвих інструментів, що спрямовано на вирішення питань сталого соціально-економічного розвитку. Виділено напрями, за якими розвиваються дослідження підприємництва у другій середині двадцятого і на початку двадцять першого століття: напрям, що акцентує увагу на соціально-економічних питаннях підприємництва; напрям, який системно вивчає підприємництво як частину соціально-економічних систем; напрям, який визначає підприємництво як складову соціально орієнтованої економіки; напрям, який вивчає підприємницьку діяльності в умовах невизначеності та ризиків; напрям, який аналізує організаційні й управлінські аспекти підприємницької діяльності; напрям, що розглядає теоретикометодичні підходи до формування ефективної регуляторної політики.