Маркетингова складова інтелектуальних активів національного господарства

Abstract

У статті предметом дослідження є маркетингова складова інтелектуальних активів національного господарства. Мета – дослідження взаємозв’язків між категоріями «інтелектуальна власність», «інтелектуальний капітал» та «інтелектуальні активи», виявлення сучасної структури інтелектуального капіталу, і, на цій основі, обґрунтування сутності маркетингових інтелектуальних активів на мікро- та макрорівнях національного господарства. Для досягнення поставленої мети використані діалектичний метод дослідження, системний та порівняльний аналіз. У результаті дослідження було визначено сутність категорій: «інтелектуальна власність» – законодавчо підкріплені права на інтелектуальні, розумові, творчі результати будь-якої діяльності, що являються нематеріальним благом та можуть використовуватися іншими тільки за узгодженням з розробником або в установленому ивільноправовому порядку; «інтелектуальний капітал» – сукупність нематеріальні активів, а саме – знання, інформація, досвід, організаційні можливості, інформаційні канали, кадрова та технологічна компетентність, розвиненість інформаційного забезпечення ухвалення управлінських рішень, авторські права та наявність патентів, які можна використовувати, щоб створювати прибуток, дохід, багатство та формувати стратегічний потенціал; «інтелектуальний (нематеріальний) актив» – суто економічний термін, що відображає здатність інтелектуального капіталу (нематеріального активу) створювати вартість, приносити дохід та прибуток, який можна фінансово оцінити. Обґрунтована представленість зазначених категорій на мікро- та макрорівнях, що має практичне значення і може бути застосовано у сфері управління та регулювання маркетинговими інтелектуальними активами в національній економіці. Науково доведено, що маркетинговими складовими інтелектуальних активів національного господарства є: споживчий, клієнтський, партнерський та марочний активи. Маркетингові інтелектуальні активи національного господарства формуються як на мікро-, так і на макрорівні національної економіки, тому предметом подальших досліджень має стати пошук іманентних підходів до розробки методик з управління, оцінки та вибору адекватної стратегії розвитку для кожної складової маркетингових інтелектуальних активів.