Методологічні основи управління комплексом послуг електронної комерції

Abstract

Мета: формування цілісного, універсального та практично застосованого методологічного апарату щодо поставленої проблеми, а саме: управління комплексом послуг електронної комерції. Результати: Зясовано, що на порядок збільшився обсяг і інтенсивність інформаційних потоків в соціально економічних системах, з'явилися нові можливості оперативної передачі даних на відстані, а також способи зберігання і обробки інформації. Обгрутований Розвиток функціональної моделі управління бізнесом в інтернет-економіці. Систематизовані методологічні засади управління комплексом послуг електронної комерції. Доведено, що в електронній комерції найбільшого поширення набули наступні види агрегаторів, а саме прайс-агрегатори; агрегатори логістичних послуг; агрегатори платіжних інструментів і фінансових послуг; агрегатор знижок, бонусних пропозицій та ін.; торгові агрегатори. Проаналізовані переваги агрегаторів кон'юнктурної інформації для власників інтернет-магазинів і для споживачів. Наукова новизна: Розроблено модель роботи логістичного агрегатору електронної комерції. Представлен алгоритм етапності розвитку агрегаторів електронної комерції, де торговий агрегатор представлений як симбіоз інформаційного і логістичного, також надає можливість замовлення (покупки) товару на власному сайті, а не на сайті інтернет-магазину. Практична значущість: Розробляючи методологію управління інформаційним сервісом у сфері електронного бізнесу, важливо спиратися на знання особливостей організації та управління його інфраструктурою. Інфраструктура електронної комерції на макроекономічному рівні-це сукупність обслуговуючих її видів діяльності, телекомунікаційних, програмних і технологічних систем, каналів зв'язку і споруд. Особливості інфраструктури визначають організаційні форми ведення електронного бізнесу. Від функціональних параметрів інфраструктури електронного бізнесу залежать показники результативності роботи віртуальних підприємств. Інформаційно технологічна та логістична інфраструктурні підсистеми, що забезпечують електронний бізнес, тісно зв'язні, можливо говорити про їхню єдність. При цьому, проведене дослідження дозволило виявити організаційні форми електронної комерції, при яких компанії-продавці обмежують питання забезпечення корпоративної інфраструктури виключно її інформаційно - технологічної складової. Проблеми організації та управління логістичною підсистемою, частково і ризики компанії, перекладаються на третю сторону. Така ситуація спостерігається у випадку моделі «пряма поставка» електронної комерції, а також при зверненні до аутсорсингу логістичних операцій.