Самозайнятість населення України: стан та роль у регулюванні ринку праці

Abstract

Об’єктом дослідження є процеси розвитку самозайнятості населення України в умовах трансформації ринку праці. Метою роботи є аналіз сучасного стану самозайнятості населення України та обґрунтування напрямів посилення її ролі у регулюванні ринку праці. Предметом дослідження є теоретичні, аналітичні та практичні аспекти розвитку самозайнятості як інструменту забезпечення зайнятості населення та зниження безробіття. У процесі дослідження використано методи узагальнення, аналізу і синтезу, порівняльного та статистичного аналізу, табличний і графічний методи. У роботі розглянуто сутність самозайнятості, її місце в системі зайнятості, нормативно-правові умови розвитку, сучасний стан і тенденції поширення в Україні. Проаналізовано роль самозайнятості у підтримці доходів населення, створенні індивідуальних робочих місць, розвитку малого бізнесу та адаптації ринку праці до сучасних викликів. За результатами дослідження визначено основні проблеми розвитку самозайнятості: нестачу стартового капіталу, недостатній рівень підприємницьких знань, нестабільність доходів, ризик неформальної зайнятості та обмежений соціальний захист. Практичне значення результатів полягає в можливості використання запропонованих рекомендацій для удосконалення державної підтримки самозайнятості, розвитку фінансових, освітніх і цифрових інструментів підтримки, а також використання гнучких форм зайнятості на рівні підприємства.