Екологічний вплив видобутку піску на Ляхівському родовищі та перспективи раціонального використання природно-ресурсного потенціалу

Abstract

Сучасний розвиток будівельної галузі України зумовлює високий попит на нерудні корисні копалини, зокрема будівельний пісок. Ляхівське родовище піску, розташоване в акваторії Кременчуцького водосховища (Полтавська область), є одним із найбільших і найбільш експлуатованих джерел якісного піску в центральному регіоні країни. Водночас інтенсивний гідромеханізований видобуток піску безпосередньо в руслі та прибережній зоні великого штучного водоймища спричиняє комплексний негативний вплив на компоненти довкілля. Проблема набуває особливої актуальності у зв’язку з реалізацією принципів сталого розвитку, визначених Цілями сталого розвитку ООН та національним законодавством України. Видобуток піску в акваторії Кременчуцького водосховища призводить до зміни гідрологічного режиму, підвищення мутності води, деградації берегової лінії, руйнування місць проживання водних біоресурсів та порушення екологічної рівноваги водно-болотних угідь. У контексті зміни клімату, зменшення запасів прісної води та загострення проблем біорізноманіття наукове обґрунтування екологічно безпечних технологій видобутку та раціонального післяексплуатаційного використання території родовищ набуває стратегічного значення. Незважаючи на значну кількість досліджень впливу гірничодобувної діяльності на довкілля, комплексного екологічного аналізу саме Ляхівського родовища з урахуванням його розташування в межах великого водосховища та розробкою перспектив раціонального природокористування досі не проводилося. Це зумовлює необхідність проведення даного дослідження. В роботі проаналізовано теоретичні основи впливу видобутку нерудних корисних копалин, геологічну характеристику Ляхівського родовища, сучасні технології видобутку та нормативно-правову базу. Проведено оцінку впливу на компоненти навколишнього середовища. Розглянуто соціально-екологічні аспекти діяльності. На основі отриманих результатів розроблено рекомендації щодо мінімізації негативного впливу, рекультивації території та альтернативних варіантів її подальшого використання відповідно до принципів сталого розвитку.