Транспортна інфраструктура як об’єкт державного регулювання

Abstract

Мета дослідження полягає у встановленні складу та структури об’єкта при державному регулюванні розвитку транспортної інфраструктури. Методика дослідження. Для досягнення поставленої мети у науковій роботі були використані такі загальнонаукові та спеціальні методи і прийоми дослідження: методи узагальнення та абстрагування – для уточнення сутності транспортної інфраструктури, теоретичних засад та інструментарію державного регулювання розвитку транспортної інфраструктури; системного та комплексного підходу – для визначення складових транспортної інфраструктури. Результати дослідження. У статті проведений аналіз наукової літератури дав змогу автору визначити найбільш комплексну та змістовну дефініцію «транспортна інфраструктура»; досліджено складові транспортної інфраструктури. Визначено основні завдання державного регулювання на транспорті. Встановлено склад і структуру об’єкту при державному регулюванні розвитку транспортної інфраструктури: визначено сутність і зміст транспортної інфраструктури; сформульовано цілі та задачі державного регулювання розвитку транспортної інфраструктури; встановлено взаємозв’язок транспортної інфраструктури як об’єкта державного регулювання та середовища; встановлено характер відносин транспортної інфраструктури як об’єкта державного регулювання та середовища; визначено інформаційне забезпечення зв’язків між об’єктом, суб’єктом і завданнями державного регулювання розвитку транспортної інфраструктури. Запропоновано модель державного регулювання розвитку транспортної інфраструктури. Наукова новизна. Полягає у визначенні складу та структури транспортної інфраструктури. Розроблено модель об’єкту при державному регулюванні розвитку транспортної інфраструктури, яка сформована на основі ідентифікації та розмежування її складових. Практичне значення отриманих результатів. Модель об’єкта при державному регулюванні розвитку транспортної інфраструктури, яка сформована на основі розмежування її складових і визначення основних характеристик, є підґрунтям для упорядкування управлінських процедур і застосування найбільш доцільних та ефективних методів їх реалізації.