2023, № 1 (30)

Постійне посилання зібранняhttps://dspace.khadi.kharkov.ua/handle/123456789/16641

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 3 з 3

Ризик-управління - це управління втратами від ризику
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2023) Бабайлов, Василь Кузьмич; Дмитрієва, Оксана Іллівна; Babailov, Vasil; Dmytriieva, Oksana
В даний час спостерігається значне зростання інтересу до проблеми поглиблення розуміння ризиків і особливе до удосконалення управління ризиками. Зовсім недавно здійснений значний крок у цьому напрямку – зроблений важливіший висновок про необхідність поділення ризикменеджменту на три професійно орієнтовані частини: ризик-економіку, ризикінженерію і ризик-адміністрацію. Тобто, управління економічними, інженерними і адміністративними ризиками зобов’язані робити окремо відповідні спеціалісти. Але подальше поглиблення розуміння ризиків авторами даної публікації привело до сумніву і виникненню питання у правомірності використання у літературі і особливе у практиці управління словосполучення «управління ризиками». Відповідь на це питання, на цю складову загальної проблеми стає сучасною і актуальною. Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про те, що всі автори без усякого сумніву вважають існування саме управління ризиками. Й тому питання (або управління ризиками, або втратами від ризиків) не ставиться ними навіть взагалі. Навпаки, на думку авторів даної публікації, управління ризиками не існує ні в якої формі, але існує тільки управління втратами в умовах ризику. Метою статті й стало доказ або спростування цієї гіпотези. При формуванні задач ураховувався саме такий важливий факт: інших словосполучень, щодо дій з ризиками, крім «управління ризиками» і «управління втратами в умовах ризику» у практики сучасного ризик-менеджменту не існує. Приймалося до уваги й така важлива обставина: під управлінням ризиками зараз розуміються всі три основні його форми: вибір меншого ризику з декількох різних; використання у ризику безризикової частки; страхування від ризику (причому в самих різних його формах). Отже, з урахуванням цих приміток були сформульовані й такі задачі: акцентувати увагу на істинному сенсі поняття «управління»; довести, що вибір меншого ризику, використання безризикової частки ризику і страхування від ризику – це не є управління ризиками; обґрунтувати висновок про відсутність управління ризиками і існування тільки управління втратами від ризиків; визначити основні результати проведеного дослідження. Методики дослідження: аналогія, поняття, огляд літературних джерел, 2С70, ВЄО. Результати: визначене відмінність, нетотожність управління і менеджменту (управління є сума менеджменту і виробництва); встановлене, що вибір меншого ризику – це не є управління ризиками; доведено, що використання безризикової частки ризику – це теж не є управління ризикам; аргументоване, що страхування від ризику у всіх його формах– й це не є управління ризиками; обґрунтоване, що управління ризиками не снує ні в якої формі, а існує тільки управління втратами від ризику; визначені сутність ризик-управління, як управління втратами від ризиків, і його зміст, який містить два елементи: ризик-менеджмент і ризиквиробництво. Наукова новизна: вперше спростована розповсюджена думка про існування так званого «управління ризиками» і необхідність усунення його з практики; визначений сенс нового терміну і поняття «ризик-управління», саме як управління витратами від ризиків. Практична значимість: Отримані результати приведуть до кардинальних змін у розумінні природи ризиків, що сприятиме усуненню зайвих затрат на помилковий і зайвий процес так званого «управління ризиками» і приведе до значного підвищення ефективності управління саме втратами від ризиків.
Ризик-інженерія і ризик-виробництво як управління в умовах інженерних і виробничих ризиків
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2023) Бабайлов, Василь Кузьмич; Дмитрієва, Оксана Іллівна; Babailov, Vasil; Dmytriieva, Oksana
Зовсім недавно у розвитку управління в умовах ризиків стався значний прогрес – були введені нові терміни: «ризик-інженерія», «ризик-виробництво», «ризик-економіка» і «ризик-адміністрація», як чотирі частини ризикуправління. При цьому був зроблений такий найважливіший висновок: кожним з чотирьох вказаних видів ризик-управління зобов’язані займатися виключно відповідні спеціалісти. Це приведе до кардинальних змін у поглядах, трактуванні і практиці управління в умовах ризиків. Тому з’явилася загальна проблема – визначення сенсу кожного з чотирьох елементів ризик-управління. Дана публікація присвячена невирішеної складової загальної проблеми – визначення сенсу тільки інженерних і виробничих ризиків як основи ризикінженерії і ризик-виробництва. Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про те, що більшість авторів все ще знаходяться у полоні традиційної практики управління в умовах ризиків, які не класифіковані через професійний критерій; тому й досі відсутнє прийнятне розподілення на інженерні і виробничі ризики. Зараз існують такі однакові, типові, характерні, загальні риси уявлень про ризики: відсутність чітких критеріїв класифікації ризиків; розгляд ризиків у межах єдиного, неподіленого цілого ризик-управління; інженерні ризики майже взагалі не розглядаються. Аналіз також показав, що причина такого сумбурного підходу до класифікації ризиків одна – відсутність обґрунтованого критерію класифікації ризиків, критерію, заснованого на поділення ризиків через професії, тобто, поділення, перш за все, на інженерні, економічні, адміністративні і виробничі ризики. Невирішеною складовою загальної проблеми залишається визначення сенсу саме інженерних і виробничих ризиків. А без цього не може визначитиме й сенс ризик-інженерії і ризик-виробництва. Метою статті стало визначення ризик-інженерії і ризик-виробництва через найбільш повне трактування найважливіших аспектів інженерних і виробничих ризиків. Для її досягнення були поставлені задачі: обґрунтування пріоритету класифікації ризиків за професійним критерієм; встановлення природи, схожості, відмінності і зв’язку інженерних і виробничих ризиків як основи ризик-інженерії і ризик-виробництва; визначення інших аспектів ризикінженерії і ризик-виробництва; характеристика основних результатів дослідження. Методики дослідження: аналогія, поняття, огляд літературних джерел, 2С70, ВЄО. Результати: обґрунтований пріоритет класифікації ризиків за професійним критерієм; встановлене природу, схожість, відмінність і зв’язок інженерних і виробничих ризиків як основи ризик-інженерії і ризиквиробництва; визначений характер взаємозв’язку ризик-інженерії і ризиквиробництва. Наукова новизна: вперше визначений сенс нових понять «ризик інженерія» і «ризик-виробництво» через найбільш повне трактування найважливіших аспектів інженерних і виробничих ризиків. Практична значимість: Отримані результати сприятиме суттєвому підвищенню розуміння природи інженерних і виробничих ризиків, а значить – й підвищенню ефективності управління в їх умовах. Вони також надають модель, зразок управління в умовах будь-яких інших ризиків.
Удосконалення методичних підходів щодо визначення напрямів фінансової безпеки регіонів України
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2023) Дмитрієва, Оксана Іллівна; Мордовцев, Олександр Сергійович; Dmytriieva, Oksana; Mordovtsev, Oleksandr
Мета: розробка теоретико-методичних та практичних пропозицій щодо удосконалення методичних підходів за різними напрямами забезпечення фінансової безпеки регіонів України у сучасних умовах глобалізації економічного сектору. Результати: З’ясовано, що вирішальний вплив на економіку часто мають інтереси людей і суспільні інститути, що не відображені в офіційних нормативно-правових документах та актах. Узагальнені дослідження вчених-економістів щодо трактування категорії «фінансова безпека» та згідно з цими трактуваннями виокремлені основні складові фінансової безпеки держави. Надано авторське визначення категорії «фінансова безпека» у контексті проблем дослідження. Розроблено теоретико-методичний зміст концепції фінансової безпеки України та доведено, що зміст такого документу не має бути догмою, а повинен постійно системно оновлюватися. Сформований універсальний та дієвий інституційно-правовий механізм кредитно-грошової політики забезпечення фінансової безпеки держави, який спрямовано на побудову ефективної системи органів публічного управління із залученням центральних суб’єктів формування фінансової безпеки – територіальних громад. Наукова новизна: Розроблено організаційноекономічний механізм кредитно-грошової політики забезпечення фінансової безпеки України, ключовим елементом якого є здійснення стратегічні цілей та напрямків розвитку цієї політики. Удосконалено методичні підходи за секторальними напрямами фінансової безпеки України, а саме: банківська система, фінансово-кредитна інфраструктура; небанківські фінансово-кредитні організаційно-правові інститути. Практична значущість: виконання представлених теоретико-методичних заходів дозволить зміцнити фінансову безпеку України за різними секторальними напрямами, зменшити рівень тінізації кредитно-грошового сектору, усунути загрозу зниження потенціалу загальної фінансової системи країни та впровадити сучасні механізми управління фінансовою безпекою на макроекономічному та мікроекономічному рівнях.

Переглянути

Перегляд 2023, № 1 (30) за Автор "Dmytriieva, Oksana"