2012, № 2 (3)
Постійне посилання зібранняhttps://dspace.khadi.kharkov.ua/handle/123456789/6077
Переглянути
Нові надходження
Документ ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЖУРНАЛ(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2012)Документ Визначення факторів, що впливають на привабливість злиттів і поглинань підприємств з метою отримання синергетичного ефекту вартості капіталу(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2012) Горовий, Д. А.Метою статті є визначення факторів, які в реаліях економіки України більш за все впливають на імовірність укладання угоди M&A з метою отримання синергетичного ефекту вартості капіталу. Визначено, що однією з головних цілей угод «злиття-поглинання» стає збільшення вартості новоутвореного підприємства завдяки синергетичному ефекту вартості капіталу. В попередніх роботах автора було доведено, що головним складником при цьому постає віртуальний капітал – усі нематеріальні здобутки сучасного підприємства. У даній роботі розглядаються як безпосередні умови укладання угоди «злиття-поглинання» – залучення фінансового або стратегічного інвестора, так і визначення факторів, які визначають імовірність настання такої події. Безпосереднє визначення факторів проводилося за допомогою методу контент-аналізу економічної літератури, публікацій у періодичному друці та інформаційних ресурсів мережі інтернет. Також у роботі проведено порівняння з факторами, визначеними автором разом з В. Нестеренко у дослідженні настання імовірності рейдерського захоплення підприємства. Проведено порівняння цих факторів та визначено їх спільність та відмінність.Документ Формирование инновационного потенциала предприятий(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2012) Безрукова, Т. Л.; Морковина, С. С.; Безруков, Б. А.; Костенко, Ю. О.В статье рассматривается вопрос функционирования и управления инновационным потенциалом предприятий. Проведено исследование по идентификации процессов обеспечения инновационного развития мебельного предприятия. В современном обществе темпы экономического роста и уровень развития стран во многом определяется ролью научно-технического прогресса в интеллектуализации производства. В глобальной экономической конкуренции выигрывают страны, которые обеспечивают благоприятные условия для эффективной инвестиционно-инновационной деятельности. Инвестиционно - инновационная деятельность сводится к разработке инновационных проектов и программ, которые реализуются в виде крупных межотраслевых проектов по созданию, освоению и распространению технологий, способствующих кардинальным изменениям в технологическом базисе экономики, а также по развитию фундаментальных исследований, научно-техническому обеспечению социальных программ, международного сотрудничества на базе целевого инвестирования. Проблема обеспечения инвестиционно-инновационной активности актуальна для российских предприятий, т.к. рынок капиталов в России еще недостаточно развит, финансирование инноваций реально может происходить лишь за счет собственных средств предприятий, зачастую ограниченных. Большинство хозяйствующих субъектов российской экономики имеют недостаток оборотных средств. Из-за этого они вынуждены использовать прибыль и амортизационные отчисления на текущие нужды, подрывая тем самым свою стратегическую конкурентоспособность. Развитию инвестиционно-инновационной деятельности принадлежит ключевое место, поскольку в современных условиях ее конечными результатами определяется экономическая мощь предприятий, региона и страны в целом.Документ Оцінка інтегрального ефекту від впровадження інновацій(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2012) Шершенюк, О. М.В статті проаналізовано та встановлено, що інноваційна активність промислових підприємств знаходиться в залежності від державної підтримки, яка може виступати у вигляді бюджетного фінансування, надання безвідсоткових і пільгових кредитів і інших формах. Гострий дефіцит вільних інвестиційних ресурсів, як у підприємств, так і у державного і регіонального бюджетів призвів до необхідності залучення інвестиційних ресурсів інших країн. Визначено, що підвищення конкурентоздатності, стимулювання інноваційної активності вітчизняних підприємств значною мірою залежить від рівня інтенсивності в даній економічній системі інноваційних процесів, які повинні бути стимульовані з боку держави. Державна підтримка повинна носити системний характер і використовувати комплексний підхід до рішення проблем інвестиційного забезпечення інноваційної діяльності. Нестача вільних фінансових коштів у українських підприємств призвела до необхідності пошуку інших джерел фінансування. Одним з найбільш перспективних напрямків залучення інвестиційних ресурсів для інноваційної діяльності є надання державних гарантій іноземним інвесторам. При цьому відповідні державні установи при прийнятті рішень щодо доцільності підтримки того чи іншого інноваційного проекту повинні враховувати усі види ефекту від його реалізації. Обґрунтовано і розроблено методичний 64 підхід щодо оцінки інтегрального ефекту від впровадження інновацій, який базується на використанні комплексного підходу, врахуванні дії закону синергії та ефекту дифузії в інші продукти і галузі, що дає можливість оцінювати всю сукупність ефектів (економічний, соціальний, екологічний, бюджетний, науковотехнічний, інтелектуальний, ресурсний) для обґрунтованого вибору найбільш ефективного інвестиційноінноваційного проекту з декількох альтернатив та дозволяє визначити шляхи вибору раціональних джерел фінансування останніх. При прийнятті рішення про фінансування інноваційних проектів необхідно розглядати інтегральний ефект від їх реалізації в якості системи, якій притаманні властивості цілісності, емерджентності, синергетичності, самоорганізації і саморозвитку, мобільності, інерционності. Обов’язковим, крім того, є урахування ендогенних і екзогенних факторів, які здатні чинити як позитивний, так і негативний вплив на результативні показники проекту з урахуванням дії закону синергії. У протилежному випадку проекти з високими прогнозним ефектом можуть бути відхилені, а з низьким – прийняти до реалізації.Документ Инновационное развитие бизнеса и пути его стимулирования: опыт высокоразвитиых стран(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2012) Никитина, А. В.; Рыжков, А. О.Статья раскрывает различные подходы к инновационному развитию бизнеса за счет стимулирования его налоговыми льготами на примере высокоразвитых стран в современных условиях хозяйствования. Обосновано, что инновационное развитие предприятия подчинено общегосударственному уровню развития и базируется на четко определенных программах и рекомендациях. Представлен анализ фискальной политики Великобритании для малого и среднего бизнеса, для которого в стране предложены налоговые кредиты. Рассмотрен механизм расчета налоговых ставок для предприятий. задействованных в инновационной сферe США. Приведен пример Японии, которая уже наработала значительную базу в вопросах разработки и широкого использования налоговых скидок как инструмента воздействия на науку в частном секторе. Выделено, что меры стимулирования инновационной деятельности должны быть разнообразными, с тем, чтобы учитывать особенности функционирования предприятий разных типов – как по размерам, так и видам выпускаемой наукоемкой продукции. Кроме того, доказано, что при своевременном финансировании и эффективном менеджменте обеспечиваются определённые возможности для осуществления наиболее перспективных инновационных проектов и наукоёмких разработок, требующих нескольких лет напряженной работы для успешной коммерциализации, которая обеспечивает удовлетворение рыночного спроса в рамках единого научно-воспроизводственного цикла. Обоснована необходимость дальнейшего развития теоретико-методического обеспечения инновационного ведения бизнеса, а также обоснован перечень мероприятий по поводу уменьшения налогообложения инновационных предприятий РФ с учетом опыта иностранных государств.Документ Фактори активізації інноваційної діяльності(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2012) Благой, В. В.У процесі системного пошуку літератури значну увагу було приділено проблемам застосування фінансово-аналітичних, експертних, стохастичних та інших методів економічних досліджень для потреб вдосконалення методів стимулювання інноваційної діяльності. Проблему необхідно розглядати у контексті особливостей трансформаційних процесів, які зараз відбуваються в країні. Можливості розвитку економіки і досягнення економічного зростання багато в чому визначаються інвестиційно-інноваційними процесами в країні. Тому у контексті даної детермінанти, необхідно запровадити ефективну систему пошуку, залучення і оптимального використання інновацій. Для розгортання винахідництва та інноваційної творчості в державі потрібно підготувати необхідне підґрунтя, створити необхідний кадровий потенціал і розвивати його. В рамках подальших досліджень це є створення умов на основі іноземного досвіду для посилення зацікавленості навчальних закладів, викладачів, студентів, усіх верств населення до активізації творчості. Джерелами нових знань, винаходів, технологій є фундаментальні дослідження і розробки, користь яких виявляється не тільки в тому, що фундаментальні знання ведуть до зниження витрат на прикладні дослідження внаслідок зменшення кількості проб і помилок, а й у накопиченні цінних ідей, які можуть використовуватись у довгостроковій перспективі для розроблення інновацій. Основними цілями статті є аналіз чинників впливу на створення кадрового потенціалу організації; оцінка кадрового потенціалу інноваційної організації; та формулювання методів стимулювання творчої діяльності задля повного розкриття здібностей працівників та вкладення їх в розвиток організації. В статті проведено аналіз чинників впливу на створення кадрового потенціалу та оцінка кадрового потенціалу інноваційної організації. Сформульовані методи стимулювання творчої діяльності задля повного розкриття здібностей працівників та вкладення їх в розвиток організації.Документ Удосконалення класифікації брендів(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2012) Приходько, Д. О.Метою дослідження є удосконалення класифікації брендів за рахунок введення класифікаційних ознак та видів брендів, що дозволяє врахувати вартісну складову бренду, а також такі чинники, як лояльність, імідж, час та життєвий цикл бренду. В роботі визначено існуючі класифікації брендів, виділені класифікаційні ознаки та види брендів. Удосконалено існуючі класифікації брендів за рахунок введення авторських класифікаційних ознак та видів брендів. Були надані визначення запропонованих видів брендів. На базі проведеного дослідження утворена класифікаційна система брендів. З позиції життєвого циклу бренду запропоновані авторські види брендів: бренд на стадії «ребрендинг» та бренд на повторних стадіях: «зростання*», «стабілізація*», «згасання*». Також введено ознаки брендів з відповідними їм видами: взаємозв’язок споживчої лояльності з потребами («первинний» бренд, «вторинний» бренд), імідж бренду (бренд з високим іміджем, бренд с середнім іміджем, бренд з низьким іміджем), вплив часу на бренд (бренд минулого, бренд теперішнього, бренд майбутнього), а також вартість бренду (бренд з завищеною вартістю, бренд з реальною вартістю, бренд з заниженою вартістю), що виступає узагальнюючим критерієм. Запропоновані класифікаційні ознаки є важливими складовими подальшої вартісної оцінки бренду, адже ці ознаки виступають одними з головних критеріїв, що впливають на вартість бренду та впливають на розмежування брендів за класифікаційною ознакою вартість бренду. Розширення класифікації брендів дає можливість більш в повній мірі оцінити особливості та властивості брендів.Документ Визначення основних параметрів маркетингу та логістики при функціонуванні атп на ринку міжнародних вантажних перевезень(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2012) Пономарьов, А. М.Нові економічні умови, формування ринку міжнародних вантажних автомобільних перевезень, жорстке посилення конкуренції між автотранспортними підприємствами спонукають до активного впровадження логістичної концепції. Впровадження логістичних підходів в маркетингову діяльність автотранспортних підприємств, які працюють на ринку міжнародних вантажних автомобільних перевезень, вимагає зміни концептуальних підходів традиційної політики збуту. Визначальним елементом ринку міжнародних вантажних автомобільних перевезень є клієнт, який диктує умови транспортного обслуговування. Мета статті – розробка заходів з підвищення ефективності процесу маркетингу міжнародної автотранспортної послуги із застосуванням принципів логістики за рахунок розмежування значимих параметрів за сферами застосування. Завдання статті – визначити основні маркетингові, логістичні та технологічно-логістичні параметри транспортного обслуговування замовників міжнародних вантажних автомобільних перевезень. Для досягнення встановленої мети у роботі було використано такі загальнонаукові та спеціальні методи та прийоми дослідження: теоретичного узагальнення, аналізу і синтезу, системного і комплексного підходу абстрактно-логічний, монографічний і графічний тощо. У статті запропоновано Узагальнена схема взаємодії маркетингу та логістики як детермінант цінності для клієнта та Схема основних параметрів маркетингу та логістики при функціонуванні автотранспортного підприємства на ринку міжнародних вантажних автомобільних перевезень. Застосування інструментів логістики в процесі маркетингу ринку міжнародних вантажних автомобільних перевезень надасть змогу стандартизувати і уніфікувати параметри якості транспортних послуг, а також сформувати систему параметрів клієнтоорієнтованого транспортного обслуговування: логістичних (ЛПТО), технологічно-логістичних (ТЛПТО) та маркетингових (МПТО). Визначення, впровадження та коригування цих параметрів допоможе суб’єктам ринку міжнародних вантажних автомобільних перевезень ефективно функціонувати на ринку автотранспортних послуг.Документ Визначення конкурентного потенціалу готелю(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2012) Лаврова, Ю. В.Предметом роботи є сутність конкурентного потенціалу підприємства. Отримані у статті результати мають теоретичну і практичну цінність. Актуальність розглянутого питання обумовлена наявністю проблем методичного характеру щодо оцінювання факторів, за рахунок яких суб’єкти господарювання створюють і максимізують свій конкурентний потенціал. На основі проведеного аналізу теоретичних досліджень вітчизняних вчених виявлено, що дискусiйним є питання щодо структури конкурентного потенцiалу підприємства, критеріїв і методів його оцінки. Обґрунтування останнього стало метою даної роботи. В результаті проведених досліджень адаптовано графоаналітичну модель оцінки потенціалу підприємства для використання у галузі готельного господарства. Уточнено критерії оцінки конкурентного потенціалу готелю, зокрема запропоновано оцінювати організаційну, виробничо-фінансову, маркетингову та іміджеву складові, згруповано показники-індикатори за кожним критерієм. Виділені структурні елементи конкурентного потенціалу, на нашу думку, слід розуміти наступним чином: - організаційна складова – визначається наявністю інфраструктурних елементів готельного комплексу, їх вдалим розташуванням; раціональністю організації процесу надання готельних послуг; - виробничо-фінансова складова, що визначається наявністю ресурсів і ефективністю їх використання. Для готельного комплексу значення має місткість та показники фінансової стійкості, прибутковості; - маркетингова складова – є основою конкурентного потенціалу готельного комплексу, оскільки визначає доступність послуг, сприяє обізнаності потенційних клієнтів, впливає на позиціонування готелю у їх свідомості і бажання скористатися послугами; - іміджева складова – образ готелю, що виник унаслідок користування його послугами, або в результаті інформації, отриманої від інших людей. У сучасних умовах розвитку internet-мережі є одним з найвпливовіших чинників, визначається рейтингом готелю на туристичних порталах.Документ Сучасні засоби побудови структури облікового апарату на підприємстві(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2012) Маліков, В. В.Предметом дослідження є сучасні засоби побудови структури облікового апарату на підприємстві. Метою статті є визначення основних напрямків вдосконалення комп'ютеризації управління підприємством та застосування форм обліку відповідно до можливостей обчислювальної техніки з метою досконалої організації роботи підприємства. Теоретичне осмислення окремих аспектів проблеми вимагало використання загальнонаукових методів: аналізу і синтезу. Цілісність дослідження забезпечують системний і структурно-функціональний підходи. В результаті дослідження, робиться наголос, що в умовах автоматизації розрахунків і групування нормативів існує можливість для переходу від складання нормативних калькуляцій на перше число місяця, кварталу, року до розробки їх на будь-яку дату поточного місяця. Це дозволяє відмовитися від щомісячного перерахунку залишків незавершеного виробництва у зв'язку зі змінами норм на початок місяця і точніше обчислювати фактичну собівартість відпуску товарної продукції. В роботі доведено, що комп'ютеризації обліку на сучасних комп'ютерах не властиві обмеження форми. Хоча технічно за допомогою обчислювальної техніки можна реалізувати будь-яку ручну або механізовану форму – обліку, з'являється можливість реалізації найбільш оптимальної форми. Під час організації бухгалтерського обліку персонал повинен знати, звідки і в якому вигляді він отримує початкові умови для складання операції; алгоритм або спосіб здійснення своєї операції; який результат і в якому вигляді він повинен отримати; що і кому передати по закінченні операції. Така інформація повинна надаватись працівником незалежно від того, який метод обробки інформації застосовується на підприємстві. Результати дослідження можуть бути застосовані при впровадженні структури облікового апарату на підприємствах різних форм власності. Робиться висновок, що використання обчислювальної техніки призводить до якісно нових тенденцій в питанні побудови структури облікового апарату.Документ Отримання аудиторських доказів методом застосування аналітичних процедур(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2012) Сурніна, К. С.Предметом статті є питання, які пов’язані з методикою отримання аудиторських доказів при виконанні завдань внутрішнього аудиту. Метою статті є визначення та аналіз одного з методів аудиторських доказів - аналітичних процедур. Результати статті: на основі аналізу літературних джерел, сформовані основні методичні підходи до визначення поняття «аналітичні процедури». Аналітичні процедури - це порівняння фактичних даних із даними, які внутрішній аудитор очікує отримати під час перевірки. Основною метою застосування аналітичних процедур слід вважати виявлення наявності або відсутності незвичайних або невірно відображених фактів і результатів господарської діяльності, що визначають області потенційного ризику та потребують особливої уваги аудитора. Аналітичні процедури включають тести на обґрунтованість, аналіз тенденцій, аналіз коефіцієнтів. Проведення аналітичних тестів здійснюється у такому порядку: визначення мети процедури; планування тесту; тестування; аналіз результатів; отримання висновків. Використовуючи результати тестів на відповідність системи внутрішнього контролю, внутрішньому аудитору необхідно визначити, наскільки її функціонування і структура відповідають його попередній оцінці ризику невідповідності внутрішнього контролю. Зроблена оцінка існуючих відхилень може привести аудитора до висновку про те, що визначений розмір ризику невідповідності внутрішнього контролю він повинен переглянути. У таких випадках аудиторові слід поміняти характер, строки і масштаб виконання запланованих процедур аудиту. Аналітичні процедури можуть виконуватися на протязі кожного з етапів аудиту: планування, безпосереднього проведення аудиторської перевірки, завершення аудиту. Згідно з вимогами міжнародних стандартів аудиту аналітичні процедури повинні використовуватися у будь-якій перевірці, що свідчить про їхню важливість. Аналітичні процедури використовуються для одержання аудиторських доказів. Автор аналізує різні методи аналітичних процедур, їх характеристики, необхідність та порядок їх застосування в практичної діяльності внутрішніх аудиторів.Документ Аналіз методичних підходів до оцінки трудового потенціалу(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2012) Шевченко, І. Ю.Предметом статті є методичні підходи до оцінки трудового потенціалу. Метою статті є визначення та аналіз основних методичних підходів до оцінки трудового потенціалу. Методологія, що застосовується у статті: метод аналізу і синтезу, системний підхід, порівняльний аналіз. Результати статті: на основі аналізу літературних джерел, виділено основні методичні підходи до оцінки трудового потенціалу, а саме: ресурсний (заснований на використанні системи абсолютних та відносних показників), факторний (враховує характер впливу різних факторів на трудовий потенціал), результативний (передбачає оцінку трудового потенціалу за безпосередніми результатами праці), вартісний (або витратний) (заснований на аналізі витрат на трудовий потенціал), інтегральний (в тому числі традиційний, експертний, коефіцієнтний) (передбачає формування інтегрального показника трудового потен- 24 ціалу) та суб’єктивний (передбачає оцінку трудового потенціалу працівника (або особи, що претендує на зайняття вакантної посади) експертом із застосуванням попередньо розробленої системи тестів, питань, моделей, імітаційних ситуацій); на основі аналізу виділених методичних підходів, визначено їх основні переваги та недоліки. Сфера застосування результатів статті: економіка праці та соціальнотрудові відносини (дослідження, пов’язані з оцінкою трудового потенціалу на будь-якому рівні його прояву: особистісному, підприємства (мікрорівень), регіональному (мезорівень) чи державному (макрорівень)). Висновки: вибір методичного підходу для оцінки трудового потенціалу в значній мірі залежить не лише від переваг або недоліків певного методу, а й від рівня прояву трудового потенціалу, цілей та завдань його оцінки.Документ Проблемы трудоустройства молодых специалистов в контексте реформирования системы высшего образования(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2012) Голубева, В. Я.Об’єктом дослідження виступають проблеми працевлаштування молодих фахівців в Україні, предметом дослідження є реформування системи вищої освіти для забезпечення продуктивної зайнятості випускників. Метою роботи є обґрунтування схеми взаємодії між бізнес-структурами, вищими навчальними закладами та органами державного управління на основі аналізу положення випускників вищих навчальних закладів на регіональних ринках праці. В якості основних методів дослідження були використані методи узагальнення, аналізу та синтезу – для виявлення особливостей розвитку системи вищої освіти в СРСР та Україні, метод кластерного аналізу – для виявлення особливостей положення випускників вищих навчальних закладів у розрізі регіональних ринків праці. В процесі проведення дослідження були отримані наступні результати: функціонування системи вищої освіти в СРСР обумовлювалось потребами в кадрах існуючої на той час соціально-економічної системи, здійснювалось на засадах планової економіки, випускники були забезпечені місцями праці. В сучасній Україні проблеми працевлаштування випускників вирішують самі випускники, при цьому кількість спеціалістів в області економіки та юриспруденції давно перевищує потребу в них. Використання методу кластерного аналізу дозволило виявити регіональні особливості положення випускників вищих навчальних закладів на ринку праці. Так, в західних регіонах України ситуація з працевлаштуванням випускників є найбільш складною, що пояснюється диспропорціями у соціально-економічному розвитку регіонів, більшою концентрацією капіталів у бізнесу на сході, де переважає важка, добувна і обробна промисловість. Основою реформування системи вищої освіти повинна стати реальна взаємодія між вищими навчальними закладами, бізнес-структурами та органами державної влади для забезпечення продуктивної зайнятості молодих спеціалістів. Отримані результати дослідження мають бути використані для прийняття рішень в галузі управління діяльністю вищих навчальних закладів.Документ Розробка стратегії податкового планування на підприємстві(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2012) Маліков, В. В.; Абрамова, О. С.У статті проаналізовано поняття «податкова політика» на державному рівні та на рівні підприємства. На підставі аналізу результатів рейтингу Індексу глобальної конкурентоспроможності Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ, м. Давос, Швейцарія) встановлено, що податкова політика держави має прямий вплив на рівень конкурентоспроможності підприємств та самої держави на світовому ринку. Але і держава, і окремі підприємства є елементами єдиної складної соціально-економічної системи національної економіки, тому доцільно дослідити взаємозв’язок податкової політики держави та податкової політики підприємства з метою порівняння цілей та засобів їх досягнення. Тому у статті зроблено висновок, що податкові політики підприємства та держави у певному сенсі є віддзеркаленням одна одної, взаємопов’язані та взаємно впливають одна на одну. Розглянуто визначення термінів «податкова стратегія» та «податкове планування». На підставі визначення терміну «стратегія» за концепцією «5П» Г. Мінцберга: стратегія як план, паттерн, позиція, перспектива та концепція зроблено висновок, що терміни «політика» та «стратегія» є тотожними, а термін «податкова політика» є синонімом терміну «податкова стратегія». 14 Також у статті досліджено принципи розробки податкового планування на підприємстві у контексті розвитку підприємства та держави. Розробка стратегії податкового планування є «червоною лінією» у загальній стратегії розвитку підприємства. Податкове планування як підсистема фінансового управління за умови його правильної організації в умовах податкового законодавства в змозі забезпечити оптимізацію прибутку з метою підвищення конкурентоспроможності як окремого підприємства, так і держави у цілому. В умовах глобалізації національних економік країн світу, нестабільності та непередбачуваності змін розробка стратегії розвитку та податкової стратегії у їх гармонійному поєднанні дадуть змогу як державі, так і підприємствам втілювати в життя виважену, справедливу та ефективну податкову політику, що, у свою чергу, є необхідною умовою ефективного господарювання та сталого економічного розвитку.Документ Удосконалення процесу прийняття рішень щодо застосування аутсорсингу ремонтно-технічного обслуговування на промислових підприємствах(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2012) Швець, Н. В.В статті розкриваються результати дослідження маловивченого напрямку застосування аутсорсингу – ремонтно-технічне обслуговування виробничого устаткування на промислових підприємствах. Мета статті полягає в розробці процедури прийняття рішення щодо використання аутсорсингових відносин в сфері ремонтно-технічного обслуговування. Теоретичною та методологічною основою дослідження стали праці вітчизняних і зарубіжних учених-економістів у галузі теорії та практики економіки, управління підприємством. У процесі дослідження було виконано аналіз та узагальнення теоретичних джерел і наукової літератури, використовувались методи статистичного, економічного аналізу, синтезу та математичного моделювання. В роботі приділяється увага аутсорсингу, як одній з формі управління бізнесом, що дозволяє підприємству адаптуватися до змін зовнішнього середовища, забезпечуючи при цьому певний рівень конкурентних переваг. На основі результатів детального аналізу процесу взаємовідносин між підприємствомзамовником і підрядниками, формування кошторисної вартості ремонтних робіт та ґрунтуючись на теоретичних основах прийняття управлінських рішень була розроблена математична оптимізаційна мо- 10 дель обґрунтування рішення застосування аутсорсингу, яка дозволяє в певних умовах визначити оптимальний розподіл ремонтних робіт між власним ремонтним персоналом підприємства та підрядниками. Застосування запропонованої моделі на практиці показало, що обґрунтований перерозподіл обсягів ремонтних робіт між робітниками ремонтно-механічного цеху та підрядними організаціями дозволяє підприємству знизити вартість таких робіт та оптимально завантажити власний ремонтний персонал. Розроблена оптимізаційна модель може бути використана з метою мінімізації ремонтних витрат на промислових підприємствах різних галузей, які мають в своєї виробничій структурі ремонтне господарство та розглядають доцільність використання аутсорсингу ремонтно-технічного обслуговування.Документ Управление предпринимательским потенциалом регионального агропромышленного комплекса(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2012) Безрукова, Т. Л.; Яковлева, Е. А.; Шанин, И. И.; Соломахин, А. Н.; Покатаева, Е. П.В статье проанализирован предпринимательский потенциал регионального агропромышленного комплекса. Рассмотрены сущность и содержание механизм развития предпринимательского потенциала (МРПП). Существует ли в настоящее время МРПП регионального АПК и какова его эффективность? Изучение теоретического материала и практического опыта накопленного в различных регионах России по данной предметной области диссертационного исследования не даёт прямого ответа на этот вопрос. Существующие понятия «механизм развития АПК», «хозяйственный механизм АПК», «механизм формирования стратегии развития предпринимательского и производственного потенциала» [1], и некоторые другие, по нашему мнению, не отражают сущности и содержания предлагаемого МРПП. Что же должен представлять собой механизм развития предпринимательского потенциала в АПК? Каковы его основные особенности позволяющие развивать и совершенствовать АПК в условиях транзитивной экономики? По нашему мнению, под механизмом развития предпринимательского потенциала регионального АПК следует понимать совокупность взаимосвязанных средств и методов государственного регулирования инвестиционной деятельности регионального АПК, согласованных по задачам и времени, и, направленных на активизацию предпринимательского потенциала с целью дальнейшего устойчивого развития регионального АПК. В общем смысле идея МРПП заключается в использовании региональными органами управления АПК таких методов государственного регулирования рыночного производства и переработки сельскохозяйственной продукции, которые через инвестиции будут наилучшим образом воздействовать на экономическое состояние регионального АПК.