Випуск 34
Постійне посилання зібранняhttps://dspace.khadi.kharkov.ua/handle/123456789/2836
Переглянути
Нові надходження
Документ ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЖУРНАЛ(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2019)Документ Комплексна оцінка ефективності контролю персоналу підприємства(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2019) Ачкасова, Л. М.; Аchkasova, L.; Ачкасова, Л. Н.Функція контролю дозволяє забезпечувати досягнення поставлених цілей організацією. Це витратна функція, тому питання оцінки ефективності контролю є актуальними. Категорія ефективності є комплексною і багатогранною, цим пояснюється вплив на ефективність контролю багатьох факторів. Незважаючи на активність дискусії щодо ефективності контролю, досі мало уваги приділяється методиці її оцінки. Метою статті є розробка методики оцінки ефективності контролю персоналу підприємства. Для розробки вищеозначеної методики оцінки були використані методи шкалюван-ня для надання кількісної оцінки якісним показникам і переводу показників до порівняльного вигляду; аналізу ієрархій для визначення значущості критеріїв оцінки ефективності конт-ролю персоналу підприємства; методи порівняння і експертного опитування для порівнян-ня значущості різних критеріїв між собою; метод радара для визначення комплексної оці-нки і побудови цільової і фактичної моделі ефективності контролю персоналу підприємства. У статті отримала подальший розвиток методика оцінки ефективності контролю, яка на відміну від існуючих має комплексний характер і враховує специфіку роботи різних груп персоналу автотранспортного підприємства: персоналу апарату управління, водіїв і ремонтних робочих. Отримана методика дозволяє підприємствам підвищити рівень ефективності сво-єї діяльності, прибуток і конкурентоздатність за рахунок оптимізації функції контролю і підвищення її дієвості, виявити найбільш слабкі місця в існуючій системі контролю і роз-робити заходи для їх удосконалення. Отримані результати, що полягають в розробці методики оцінки ефективності контролю персоналу підприємства дозволяють здійснювати подальші дослідження пи-тань оцінки ефективності контролю робіт, що виконуються на підприємстві і визначен-ня тих з них, які негативно впливають на ефективність контролю.Документ Основні показники оцінки ефективності ланцюгів постачань(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2019) Бочарова, Н. А.; Bocharova, N.Розглянуто точки зору різних вчених на зміст поняття «оцінка ефективності ланцюгів постачань». Досліджено основні напрямки та елементи, що формують поняття ефективності ланцюгів постачань. Розглянуті методики оцінки ефективності за моделями: збалансована система показників (Balanced Scorecard); модель SCOR (The Supply Chain Operations Reference Model); ABC-аналіз (Activity-based Costing); аналіз економічного ефекту. Виділено основні напрямки ефективності впровадження SCM: збільшення кількості замовлень і підвищення стабільності попиту; зниження страхових запасів; зниження ризиків і підвищення надійності виконання планів та поставок. Запро-поновано розглядання основних показників оцінки ефективності ланцюгів постачань за базовими процесами ланцюгів постачань згідно SCOR-моделі: планування, закупівля за-пасів, виробництво, збут, повернення. За кожною групою показників виділено окремо по-казники зростання та зниження. Запропоновано інтегральний показник оцінки ефектив-ності ланцюгів постачань. Підкреслено відокремлення кількісних та якісних показників оцінки. Виділено фактори для якісної оцінки: надійність логістичного ланцюга постачан-ня; виконання умов за терміном виконання на всьому ланцюгу постачань; рівень сервісу; контроль витрат; взаємозв’язок логістичного процесу з процесом планування продажів; лояльність постачальників. Запропоновано напрямки підвищення ефективності ланцюгів постачань: покращення наочності в ланцюзі постачань; підвищення кваліфікації; вкла-дення в інтелектуальні технології; розробка плану проекту.Документ Споживча оцінка якості транспортно-логістичного обслугову-вання(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2019) Криворучко, О. М.; Овчаренко, А. Г.; Kryvoruchko, O.; Оvcharenko, A.; Криворучко, О. Н.З метою створення клієнтоорієнтованої системи транспортного обслуговування, забезпечення отримання синергетичного ефекту від ефективного поєднання потенціалу та можливостей усіх видів транспорту на основі партнерсько-конкурентних засад під час здійснення перевезень; підвищення ефективності внутрішніх логістичних операцій тощо, необхідно удосконалювати системи логістичного сервісу, приділяти увагу оцінці якості транспортно-логістичного обслуговування з позицій споживачів. Існуючі підходи до оцінки якості транспортно-логістичного обслуговування ґрунтуються на загальних положеннях оцінки логістичного сервісу в цілому; не завжди враховують в повній мірі позиції споживачів, отже потребують удосконалення. Запропоновано методичний підхід до оцінки якості транспортно-логістичного обслуговування з позицій споживачів, який закцентує увагу на корисному ефекті споживання певних логістичних послуг; сприйнятті певних процесів та їх структурних елементів. В його основу покладено типологію елементів обслуговування Кедотта-Терджена, відповідно до якої сприйняття споживачем якості розглядається як формування в його свідомості відмінностей між очікуваним і фактично отриманим обслуговуванням через сприйняття й оцінку істотних властивостей відповідних елементів транспортно-логістичного обслуговування. Формування критеріїв оцінки якості здійснено за стадіями та окремими етапами транспортно-логістичного обслуговування: пропонування, безпосередньо обслуговування та його завершення та представлено за групами: нейтральні елементи; критичні елементи; що приносять задоволення та що приносять розчарування. Перспективи подальших досліджень полягають у розробці підходів до забезпечення якості; моделюванні стратегічних рішень з реалізації системи транспортно-логістичного обслуговування споживачів.Документ Перспективні напрямки управління ланцюгами постачання вантажів у технології змішаних перевезень(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2019) Волинець, Л. М.; Волынец, Л. Н.; Volynets, L.У статті досліджено транспортно-технологічний процес змішаних перевезень вантажів, який передбачає доставку вантажів від пункту відправлення до пункту призначення, якщо для процесу переміщення використовується більше одного виду транспорту. Доведено, що за останні роки зміни в країні та світі суттєво вплинули на ванта-жообіг і політику перевезень на автомобільному, залізничному, авіаційному та морському видах транспорту. Для будь-якого виду транспорту в нашій державі актуальним на да-ному етапі розвитку економіки є завоювання й утримання конкурентних переваг. Саме це є ключовим фактором успіху транспортного підприємства в конкурентній боротьбі. То-му необхідно проводити комплексні заходи, спрямовані на перетворення будь-якого това-риства на успішне комерційне підприємство, котре надаватиме якісні транспортні пос-луги. Безсумнівно, для всіх видів транспорту України перспективним напрямком є пода-льший розвиток змішаних перевезень, які користуються попитом як в нашій державі, так і на європейському та світовому ринках. Слід враховувати, що взаємодія різних видів транспорту є не лише основою економіки, а й інтегрує Україну до транспортної системи Європи та Азії. Виявлено недоліки транспортного комплексу України, які потребують логістично-го підходу. Визначено чинники, що негативно впливають на розвиток змішаних перевезень, та обґрунтовано шляхи їх нейтралізації. Обґрунтовано, що при виборі найбільш пріоритетних напрямків розвитку транс-портної галузі уряди європейських країн надають особливого значення забезпеченню чис-тоти атмосфери, схоронності екології навколишнього середовища від шкідливих викидів, забезпеченню безпеки життєдіяльності людей. Запропоновано метод мережевого планування, який дозволяє на основі вихідної ін-формаці, вказати термін початку роботи кожної ланки логістичного ланцюга, обчислити час, необхідний для виконання всього комплексу робіт, виявити критичні роботи, несвоєчасне виконання яких спричиняє зміни в загальному часі виконання усього комплексу, а також некритичні події, невеликі затримки при виконанні яких не позначаються на загальній тривалості роботи всіх ланок транспортного ланцюга.Документ Значення кадрового забезпечення для попередження дисфункціональності наглядових рад підприємств(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2019) Ковальова, О. П.; Kovalova, O.; Ковалева, О. П.Ефективне кадрове забезпечення членів наглядових рад дасть змогу попередити їх дисфункціональність та захистити від потенційних некомпетентних рішень, які негативно вплинуть на фінансовий результат та інвестиційно – привабливий імідж підприємства. В зв’язку з цим актуальним є визначення кадрових аспектів з метою попередження дисфункціональності наглядових рад. Метою дослідження є виділення ознак дисфункціональності наглядових рад та ви-значення значення кадрового забезпечення членів наглядових рад для попередження неефе-ктивності діяльності та прийняття не стратегічно зважених рішень, які деструкційно вливають на результативність діяльності підприємства. Методика дослідження: для досягнення поставленої мети у роботі були викорис-тані загальнонаукові і спеціальні методи і прийоми дослідження: теоретичного узагаль-нення, аналізу і синтезу; системного і комплексного підходу; монографічний; абстрактно-логічний. Результатом наукової роботи є теоретичне узагальнення ознак дисфункціона-льності наглядових рад та дефініції «кадрове забезпечення», яке включає в себе ланцюг «пошук» – «відбір» – «залучення». Обґрунтовано значення кадрового забезпечення та сфо-рмовано концепцію щодо необхідності формування та використання профілю компетен-цій, при пошуку кандидатів у члени наглядових рад для попередження прийняття не стратегічно зважених рішень, які деструкційно вливають на результативність діяльно-сті підприємства. Наукова новизна: обґрунтовано вагомість кадрового забезпечення для проведення заходів пошуку кандидатів наглядових рад підприємств як попередження щодо їх дисфун-кціональності. Доведено, що людський фактор є досить вагомим елементом корпоратив-ного управління підприємств, компетенціям якого раніше не приділяли достатньої уваги. Практична значущість дослідження полягає в розробці матриці компетенцій для канди-датів у члени наглядової ради підприємства у процесі, яка є затребуваною необхідністю у ланцюгу кадрового забезпечення «пошук» – «відбір» – «залучення», що знизить ймовірність появи дисфункціональності наглядових рад.Документ Механізм реалізації управління людськими ресурсами на підприємстві(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2019) Кудрявцева, О. В.; Kudryavtseva, O.Основою для пошуку нових умов, факторів і можливостей для створення і підтримки конкурентоспроможності підприємств в швидкоплинному глобальному середовищі є співробітники підприємства, людські ресурси, їх лояльність, мотивація, компетенції та продуктивність праці. Крім того, вивчення механізмів управління людськими ресурсами дає менеджерам «план дій», який заснований на розумінні практичної ролі управління людськими ресурсами в реалізації стратегічних напрямків розвитку підприємства, забезпечення його конкурентоспроможності та зниження витрат на людський капітал. Останні дослідження показують, що більше 70% працівників вітчизняних підприємств не зацікавлені в ефективності своєї роботи. Для зміни ситуації необхідна зміна підходів до управління людськими ресурсами. Для підвищення ефективності управління людьми необхідний новий підхід, коли людські ресурси розглядаються як джерело розвитку організації. Отже, метою даної роботи є розробка механізму управління людськими ресурсами на підприємстві. Для отримання висновків, основаних на достовірній інформації, було використано системно-структурний аналіз, абстрактно-логічний ме-тод; та метод порівнянь. У роботі встановлено, що механізм управління людськими ресу-рсами на підприємстві є інструментом реалізації стратегії управління людськими ресур-сами. Представлено соціально-економічні функції механізму управління людськими ресурсами. Розроблена структура механізму управління людськими ресурсами, в якій виді-лено процеси та інструменти, необхідні для функціонування даного механізму. Обґрунто-вано, що стратегія, як основний інструмент формування системи управління людськими ресурсами, постійно змінюється і в залежності від потреб бізнесу запускає в роботу різні процеси: цикл організації праці, планування людських ресурсів, мотивації та розвитку. В роботі представлено опис зазначених вище процесів, який сприятиме розумінню впро-вадження саме цих процесів до механізму управління людськими ресурсами. Отже, запро-понований у статті механізм управління людськими ресурсами дозволив визначити шляхи підвищення результативності управління людськими ресурсами.Документ Ресурсний підхід до розробки стратегії окремого виду бізнесу підприємства(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2019) Шинкаренко, В. Г.; Бекетов, Ю. О.; Трощій, І. І.; Shynkarenko, V.; Beketov, Yu.; Trostyi, I.; Бекетов, Ю. А.; Трощий, И. И.Розглянуто завдання та умови функціонування автотранспортних підприємств. Встановлено, що вирішенню проблем, які виникають при цьому, присвячені наукові праці багатьох закордонних і національних вчених. Останні дослідження в галузі управлінської науки дозволяють використовувати ресурсний підхід для розробки стратегії діяльності підприємств і отримати на цій підставі збільшення обсягу виробництв,. прибутку, конкурентоспроможності підприємств, які виконують один вид діяльності, випускають однорідну продукцію. більш підприємств не відповідають цим умовам. Для диверсифікованих підприємств, що складаються з декількох стратегічних оди-ниць бізнесу (СОБ,) методика впровадження ресурсного підходу повинна бути дещо ін-шою. Кожна СОБ орієнтована на випуск одного виду продукції, має відмінні від інших СОБ ресурси, їх здатності та компетентності. У зв’язку з цим для СОБ модель розробки стратегії потребує удосконалення. Останні полягають у визначенні особливостей послуг, визначення вимог клієнтів до них, відповідних ресурсів. Тому в запропонованій моделі на першому етапі визначаються споживачі властивості послуг взагалі. На підставі експер-тного опитування встановлюються ті з них, які відповідають вимогам клієнтів. Відпові-дності до цього визначаються вимоги до кожного виду ресурсів: для рухомого складу його тип, вантажомісткість, для паливно-мастильних матеріалів вид та марку і таке інше. Наявні в СОБ ресурси порівнюються з потрібними. Для визначення сильних і слабих сторін наявні ресурси порівнюються з ресурсами конкурентів. Встановлюються також здатно-сті ресурсів, їх сильні та слабкі сторони у порівнянні з характеристиками конкурентів. Аналіз ключових компетенцій проводиться за допомогою матриці потужності ресурсів і здатностей. Таким чином удосконалена модель використання ресурсного підходу до розробки стратегії підприємства на підставі стратегій окремих видів бізнесу. Це дозволяє більш точно визначити: сильні та слабкі сторони окремих ресурсів і їх здатностей, а також ключові компетенції.Документ Забезпечення економічної результативності діяльності підприємства(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2019) Догадайло, Я. В.; Кононенко, А. В.; Dogadaylo, Ya.; Кononenko, A.В статті розглядається питання впровадження результативного підходу до управління підприємством як передумови успішного функціонування останнього в умовах ринку. В роботі одержали подальший розвиток: методичний підхід щодо забезпечення економічної результативності діяльності шляхом додавання етапів перспективної оцінки відповідно результативності та економічної результативності, які дозволять передбачати майбутнє та використовувати можливості зовнішнього середовища; методичний підхід щодо комплексної оцінки економічної результативності підприємства на підставі додавання трьох етапів, що забезпечують своєчасне усунення слабких сторін забезпечення економічної результативності, урахування впливу на економічну результативність чинників не тільки внутрішнього, але і зовнішнього середовища та дозволяють характеризувати правильність поставлених цілей у перспективі. Також удосконалено методичний підхід до аналізу та інтегральної оцінки економічної результативності шля-хом уточнення змісту кожного з його етапів та додавання ще двох, що забезпечують об’єктивність процесу виявлення та усунення слабких сторін забезпечення економічної результативності. Для отримання описаних результатів були використані такі методи дослідження: логіко-теоретичне узагальнення, абстрагування, порівняння, аналогія, моде-лювання, формалізація, аналіз, синтез, дедукція, індукція, системний підхід. Використання запропонованих розробок забезпечить підприємствам всебічну інформацію про рівень ви-конання цілей, характер як власного розвитку, так і конкурентів, здатність своєчасно реагувати на критичні відхилення від визначених цілей та перспективне планування рівня досягнення економічної результативності. Все це дозволить керівництву підприємства сьогодні роботи те, про що інші будуть думати тільки завтра, що є основним принципом успішного функціонування в умовах ринку.Документ Обгрунтування корпоративної культури як польового утворення в соціальному просторі підприємства(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2019) Федотова, І. В.; Федотова, И. В.; Fedotova, I.В статті розглядаються структура та рівні системи корпоративної культури підприємства з точки зору системного підходу. Дослідження формування корпоративної культури, як польового утворення має важливість як в теоретичному, так і в практичному відношенні. Метою дослідження удосконалення теоретичних засад обґрун-тування польової природи корпоративної культури з точки зору взаємодії культурних по-лів у соціальному просторі підприємства. В роботі удосконалено теоретичні засади об-ґрунтування польової природи корпоративної культури з точки зору взаємодії культурних полів у соціально-культурному просторі підприємства. Визначено, що культурне поле при-пускає взаємодії суб’єктів, які поділяють певні цінності, норми, переконання і правила. Воно формується всередині підприємства на основі панівної на підприємстві організацій-ної культури, і виявляється ззовні при взаємодії підприємства зі своїми партнерами, а в середині – при взаємодії з власним персоналом. Обгрунтовано три рівні формування кор-поративної культури в середині підприємства з точку зору польового утворення: поле працівника, поле колективу та поле підприємства. Враховуючи, що працівники в процесі своєї трудової діяльності взаємодіють між собою, їхні культурні поля також взаємоді-ють, створюючи культурне поле колективу. Тоді культурні поля колективів, що взаємоді-ють між собою, створюють культурне поле організації в цілому. В роботі припущено, що культура має корпускулярно-хвильову природу, що складається з двох частин, а саме: фі-зично-геометричного компоненту, що представляє собою суб’єкти, структуру та фізичні прояви корпоративної культури, і польову компоненту, яка відображає підпростір в якому формуютьсявідносини між його суб’єктами. На цій основі запропонована чотирирівнева модель системи корпоративної культури підприємства, що представлена у вигляді сис-теми взаємопов’язаних елементів, які впливають на формування корпоративної культури на різних рівнях: працівника, колективу, організації та міжорганізаційної мережі. Згідно цієї моделі, формування корпоративної культури охоплює зовнішнє та внутрішнє середо-вище підприємства. Багаторівнева модель інтегрованої системи корпоративної культури підприємства вимагає об’єднання різних функціональних областей та їх учасників на всіх рівнях у рамках єдиної системи культури та може застосовуватися для будь-яких підпри-ємств і організацій.Документ Концептуальная модель управления диверсифицированным предприятием и его конкурентоспособностью(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2019) Шинкаренко, В. Г.; Криворучко, О. Н.; Криворучко, О. М.; Shynkarenko, V.; Kryvoruchko, О.Целью исследования является разработка более совершенствованной модели управления предприятием и его конкурентоспособностью. Предметом исследования являются модели, подходы и методы решения поставленной задачи. Объектом – процесс управления предприятием и его конкурентоспособностью. В данной статье методами логического, сравнительного анализа установлены преимущества рыночного и ресурсного подходов при разработке стратегии управления предприятием. Предлагается интеграция преимуществ обоих подходов к разработке стратегии управления диверсифицированных предприятий, что позволит им повысить результат работы и их конкурентоспособность.