2016, № 4 (15), т. 1
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЖУРНАЛ(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016)Документ Шляхи удосконалення аналізу фінансових ризиків корпорації(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Прокопенко, М. В.; Prokopenko, MykolaЗростання уваги до проблем управління ризиками корпоративного сектора економіки об'єктивно обумовлений процесами що відбуваються як в сучасній українській економіці, так і на світовому ринку. В цілому очевидно, що ризикова ситуація у вітчизняному корпоративному секторі якісно відрізняється від європейської або американської у бік більшої складності і невизначеності. Відповідно, і важливість питань управління ризиками об'єктивно набуває все більшого значення яке зростатиме і в майбутньому. Крім того, особливістю ризик-менеджменту в нашій країні є те, що в силу специфіки вітчизняного ринку механізми управління ризиками повинні забезпечувати участь багатьох чинників в рішенні завдань ефективної організації контролю ризику. Слід підкреслити, що в сучасних умовах науково-обґрунтованим і потенційно-ефективним є управління фінансовими ризиками корпорацій, дія яких на бізнес і суспільство підпорядкована певним об'єктивним закономірностям. Ці закономірності можуть бути виявлені у рамках економічного аналізу і описані за допомогою математичного інструментарію. У наш час розроблені різноманітні методики діагностики ризику банкрутства підприємств, що передбачає можливість використання цих методик для аналізу корпоративних фінансових ризиків. Широко використовуваними західними методиками прогнозування ризику банкрутства є моделі Альтмана, Лиса і Таффлера. Відомими методиками є двохфакторна і чотирьохфакторна моделі прогнозування ризику банкрутства. Проте варто відмітити, що в зарубіжних моделях не враховується увесь спектр ризикоутворюючих чинників, властивих вітчизняним умовам: економічна обстановка в країні, темпи інфляції, умови кредитування, особливості податкової системи і т. д. Тому для більшої об'єктивності фінансовий стан корпорації необхідно оцінювати за допомогою декількох методів інтегральної оцінки, які повинні пройти перевірку на адекватність і застосовність у вітчизняних умовах господарювання.Документ Аналіз фінансової стійкості АТ «Ощадбанк»(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Лаврук, Н. А.; Семенюк, О. А.; Lavruk, Natalia; Semeniuk, OleksandrУ статті узагальнено методичний інструментарій аналізу фінансового стану банку, розглядається суть стійкості, надійності, стабільного розвитку, як ознак, що характеризують стан та діяльність комерційного банку. Метою статті є визначення основних методичних прийомів оцінки фінансового стану взагалі та фінансової стійкості зокрема, обґрунтування системи показників оцінки фінансової стійкості на основі фінансової звітності. У статті обґрунтовано застосування показників фінансової стійкості та платоспроможності, як основних індикаторів фінансового благополуччя банку. Окреслено основні завдання аналізу фінансової стійкості та платоспроможності комерційного банку. Наведено економічний зміст та алгоритм розрахунку фінансових коефіцієнтів на прикладі АТ «Ощадбанк». Проаналізовано основні коефіцієнти на основі розрахунку яких робиться висновок про рівень фінансової стійкості комерційного банку, формулюється власний підхід до визначення механізму управління фінансовою стійкістю комерційних банків, визначаються основні засади його функціонування, а також виділяються відповідні блоки й елементи даного механізму. Визначено основні об’єктивні умови стабілізації фінансової стійкості комерційного банку та виходу з кризового фінансового стану. Результатом вирішення комплексу поставлених у статті завдань є розробка цілісної концепції функціонування механізму управління фінансовою стійкістю банків та визначення основних шляхів її зміцнення у ринкових умовах господарювання. Таким чином обґрунтовані у статті рекомендації можуть бути використані як основа системи оптимальних фінансових рішень, із одного боку – на рівні комерційного банку, а з іншого – на рівні органів державного регулювання з метою визначення рівня фінансової стійкості банківської системи та її забезпечення.Документ Ефективність управління кредитним портфелем комерційного банку(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Лаврук, Н. А.; Данилюк, Т. В.; Lavruk, Natalia; Danyluk, TetyanaКредитні операції будь-якого банку є основним джерелом його доходів і разом з тим найбільшою статтею активів. Від успішного проведення кредитних операцій залежить прибутковість, як окремої банківської установи, так і банківської системи в цілому. Також, кредитний портфель становить головне джерело ризиків, які впливають на надійність та безпеку банківських установ. Предметом дослідження є пошук ефективних методів управління кредитним портфелем банку та їх вдосконалення. Метою роботи є вивчення і аналіз кредитного портфеля банку, напрямів вдосконалення управління кредитним портфелем банку. У якості методів дослідження у роботі використовувалися загальноприйняті статистичні методи – для розрахунків та прийняття рішень щодо якості та структури кредитного портфеля банківських установ, динаміки показників ефективного управління ним, що дозволяє здійснити не лише аналіз загального стану кредитного портфеля банків, а й охарактеризувати його з погляду кредитного ризику, дохідності та захисту від можливих втрат, загальнонаукові підходи дослідження (вертикальний та горизонтальний аналіз) та аналіз кредитних операцій з використанням коефіцієнтів. Сферою застосування отриманих результатів полягає в систематизації пропозицій та розробці рекомендацій з підвищення ефективності кредитування населення комерційними банками. В цілому отримані наукові результати можуть бути використані комерційними банками, кредитними спілками та іншими небанківськими кредитно-фінансовими інститутами з метою збільшення обсягу надання кредитів населенню і оптимізації структури кредитного портфелю банків, а також підвищення зацікавленості населення у кредитних продуктах банку.Документ Моделювання рівня фінансового потенціалу страхових компаній України(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Головко, О. Г.; Піддубна, К. І.; Golovko, Olena; Piddubna, KaterynaВ умовах економічної та політичної нестабільності у країні виникає необхідність ґрунтовного та точного аналізу критеріїв забезпечення фінансового потенціалу суб’єкта господарювання. Роль фінансового потенціалу для страхової компанії є особливою, адже при реалізації послуги страхувальник сплачує страхову премію та розраховує, що в майбутньому при настанні нещасного випадку компанія повністю або частково компенсує понесені збитки. У зв’язку з високим ступенем невизначеності страхового ринку в своїй повсякденній діяльності страхові компанії повинні враховувати вплив різноманітних чинників внутрішнього і зовнішнього середовища, що особливо характерно для кризового стану економіки. Стаття присвячена рішенню актуальній проблемі – аналізу ринку страхування України та пошуку напрямків підвищення фінансового потенціалу шляхом зміни основних показників діяльності страхової компанії. Об’єктом дослідження є система показників діяльності страхової компанії в ринкових умовах, предметом дослідження –фінансовий потенціал як індикатор розвитку суб’єкта господарювання. Методи дослідження - системний підхід, методи економічного та фінансового аналізу, метод моделювання. Основні результати дослідження: проаналізовано ряд показників, що впливають на фінансовий потенціал страхової компанії; побудовано модель впливу факторів на діяльність страхової компанії; запропоновано управлінські висновки щодо підвищення фінансового потенціалу суб’єкта господарювання.Документ Методичні аспекти обліку і аналізу дебіторської заборгованості підприємства(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Бунда, О. М.; Пірхун, М. О.; Bunda, Olga; Pirkhun, MariiaУ статті охарактеризовано обліково-аналітичні процедури щодо дебіторської заборгованості на підприємстві. Метою статті є дослідження методичних аспектів обліку і аналізу дебіторської заборгованості на підприємстві. Для досягнення поставленої мети в роботі використано систему загальнонаукових та спеціальних методів дослідження: для визначення економічної сутності дебіторської заборгованості - методи індукції й дедукції, абстрагування, аналогії, аналізу і синтезу та узагальнення; для проведення аналізу дебіторської заборгованості - коефіцієнтний, елімінування, статистичний; для підведення підсумків - абстрактно-логічні методи та узагальнення. Дебіторська заборгованість – це сума заборгованостей підприємству (організації) від юридичних або фізичних осіб (дебіторів), виникає внаслідок господарських стосунків між ними. Дебіторська заборгованість є одним із різновидів активів підприємства, який може бути реалізований, переданий, обміняний на майно, продукцію, результати виконання робіт або надання послуг тому потребує чіткого контролю та аналізу. У залежності від розміру дебіторської заборгованості, термінів її погашення, а також від того, яка ймовірність непогашення заборгованості, можна зробити висновок про стан оборотних коштів підприємства та стратегію його розвитку . Охарактеризовано облік, класифікацію та аналіз стану дебіторської заборгованості підприємства. Висвітлено методичні аспекти аналізу дебіторської заборгованості, які надають достовірні і правдиві результати фінансових звітів на підприємстві. Проведено визначення частки сумнівної та безнадійної заборгованості у загальному обсязі дебіторської заборгованості та аналіз стану дебіторської заборгованості підприємства. Основною метою проведених аналітичних процедур щодо дебіторської заборгованості підприємства є виявлення негативних для його фінансового стану тенденцій, пошук резервів підвищення ефективності діяльності, обґрунтування прийняття управлінських рішень, моніторинг різних аспектів діяльності підприємства, доцільність нововведень.Документ Механізм формування аналітичного забезпечення оцінки фінансової безпеки підприємства(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Антонова, О. В.; Antonova, OlenaВ статті досліджено теоретичні та практичні аспекти формування інформаційного забезпечення оцінки фінансової безпеки підприємства. Метою статті є обґрунтування механізму формування аналітичного забезпечення оцінки фінансової безпеки з урахуванням галузевих особливостей. Об’єктом дослідження є процес відбору та формування системи індикаторів оцінки фінансової безпеки підприємства за критеріальним підходом. Теоретичною основою дослідження стали монографії, наукові статті провідних вітчизняних і зарубіжних вчених з проблематики фінансової безпеки. Методологічною основою дослідження є загальнонаукові методи проведення досліджень, зокрема методи: аналізу та синтезу, систематизації та узагальнення. Прикладні аспекти вивчалися із застосуванням економіко-статистичних методів збору й обробки інформації; методів системного і комплексного аналізу інструментарію нечіткої логіки. Обґрунтовано, що ефективність процесу оцінки фінансової безпеки підприємства залежить від обсягу й якості її аналітичного забезпечення. Запропоновано аналітичну систему показників-індикаторів для оцінки фінансової безпеки підприємств, яка є вхідною інформаційною базою аналітичного забезпечення даного процесу.Документ Розвиток системи управління інтелектуальними інвестиціями на підприємствах України(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Анісімова, О. М.; Горячова, Н. В.; Anisimova, Olha; Goryachevа, NataliiaПредметом роботи є розробка системи розвитку управління інтелектуальними інвестиціями на підприємствах України. Метою роботи є визначення теоретико-методологічних та методичних положень, а також рекомендацій до управління кадровим потенціалом інтелектуальними інвестиціями на підприємствах. Досягненням мети роботи є визначення та зв'язок основних понять та категорій які висвітлюють управління інноваційним розвитком на підприємствах. Досліджується зв'язок інноваційного розвитку з економічною безпекою на підприємствах України. Також досліджується визначення тенденцій інноваційного розвитку на підприємствах. Методичним проведенням роботи є проведення інформаційної бази дослідження в сучасній економічній теорії у працях вітчизняних та закордонних вчених з розвитку управління інтелектуальними інвестиціями. В досліджені були використанні наступні методи: макроекономічний та мікроекономічний. Макроекономічний для дослідження механізму реалізації наукового процесу. Мікроекономічний застосовується в досліджені конкурентоспроможності господарської діяльності. У роботі розроблено авторами схему механізму інноваційного розвитку на підприємствах як зв’язку локальних управлінських механізмів,де основну роль відведено інформаційноаналітичному забезпеченню. Досліджено поняття терміну інноваційний розвиток, інноваційний процес та управління інноваційним процесом. А також обґрунтовано теоретико-методологічну базу, методичні положення та рекомендації що до управління інноваційним розвитком на підприємствах. Сферою застосування результатів дослідження є діяльність підприємств України. Результати досліджень можуть бути використані керівниками підприємств, менеджерами, фінансовими підрозділами підприємств для запровадження управління інноваційним розвитком підприємств України та їх аналітичних інструментів, які дозволять керівникам підприємств удосконалити процес управління інноваційним розвитком, а також оцінити загрози та ризики які виникають на підприємстві, а також для студентів для вивчення теоретичних основ управління інноваційним розвитком.Документ Інтелектуальний капітал як стратегічна складова конкурентоспроможності економіки України(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Мельник, В. В.; Бобко, В. В.; Поліщук, О. М.; Melnyk, Viacheslav; Bobko, Valentyn; Polishchuk, OlegСучасна модернізація вітчизняної економіки напряму пов’язана з ефективною інноваційною політикою, яка є стратегічним напрямом соціально-економічного розвитку нашої держави. Тобто сучасна вітчизняна інноваційна політика має стимулювати розвиток та впровадження передових технологій, новітніх послуг та інтелектуального капіталу. Крім того запровадження такої політики є неодмінним атрибутом майбутнього, при умові бажання України інтегруватися до європейського співтовариства. У статті розглянуто формування напрямів соціально-економічного розвитку держави в період світових глобалізаційних процесів. Відзначено, що в умовах глобалізаційних викликів проблема, пов’язана з підвищенням конкурентоспроможності економіки України, чи не є найважливішим з питань, що потребує негайного вирішення. Метою статті є обґрунтування необхідності забезпечення розвитку та достатнього рівня захисту інтелектуальної власності в Україні. Аналіз літературних джерел та зарубіжного досвіду показують, що докорінна трансформація існуючої світової системи, в першу чергу, пов’язана з використанням наукоємних виробництв. Це є підґрунтям для розвитку соціально-орієнтованої ринкової економіки. Важливе значення для вдалого розповсюдження передових технологій має процес комерційного використання інтелектуальної власності. Проаналізовані дослідження, проведені на національному та міжнародному рівнях, щодо проблеми захисту прав інтелектуальної власності в Україні, недобросовісної конкуренції і її впливу на інвестиційну привабливість України. При цьому відзначено, що принциповим питанням в розвитку інтелектуального капіталу в Україні є захист прав інтелектуальної власності, як запорука розвитку міжнародного науково-технічного співробітництва, як важливий фактор забезпечення добробуту населення.Документ Корпоративна соціальна відповідальність як один із ключових інструментів успішного ведення бізнесу(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Лагута, Я. М.; Laguta, YaroslavВизначено основні характерні риси корпоративної соціальної відповідальності. Наведено коротку історичну довідку про причину виникнення та розвиток теорії КСВ в світі. Проведено аналіз діючого стандарту ISO 26000 із включеним до нього поняттям про КСВ та можливим ефектом від впровадження на підприємствах. Розглянуто сутність концепції заінтересованих сторін, наведено узагальнене групування стейкхолдерів за ознаками. Також наведено моделі корпоративної соціальної відповідальності зі специфікою їх застосування відповідно до характеру прояву. Наведено характеристику принципів КСВ, які дозволять підвищити ефективність ведення бізнесу та забезпечити зростання іміджу серед споживачів. Розглянуто основні методи які застосовуються, як на світових так і на вітчизняних підприємствах. Сформульовано висновки щодо майбутнього очікуваного ефекту відповідно до кожного із суб’єктів КСВ відносин, який може проявитися прямо та опосередковано: зі сторони акціонерів та інвесторів відбудеться підвищення результативності діяльності підприємства, що в свою чергу призведе до покращення умов праці, заробітної плати для працівників та задоволення потреби споживача в результаті отримання якісного товару чи послуги; для інших учасників – громад, урядових організацій, громадських організацій та міжнародних інституцій впровадження КСВ дасть змогу підвищити культурний рівень суспільства, підтримку науково-технологічного розвитку, збереження екології та оптимізації природокористування, посилення конкурентних позицій та економічної стабільності держави.Документ Ефективність стратегічного управління товарними запасами на торговому підприємстві(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Огієнко, С. О.; Гуща, М. С.; Ogienko, Svitlana; Gushcha, MykolaВ даній статті розглядається проблематика стратегічного управління товарними запасами на торговому підприємстві. На сьогоднішній день специфіка господарських відносин сприяє модернізації як самої системи економічних відносин так і організаційних форм її управління. Пошук нових підходів до управління організацією, персоналом, ефективних методів ведення торгівлі є важливим елементом для конкурентоспроможності будь-якого підприємства незалежно від сектору економіки. Сьогодні результати торгової діяльності підприємств, в першу чергу, залежать від ефективного використання ринкових механізмів управління, інновацій в системі логістичного управління, якісного задоволення потреб споживачів та стабільного розвитку підприємницької діяльності. Оскільки запаси на торгівельному підприємстві є найбільш вагомою частиною активів підприємства та займають особливе місце в складі майна. Успішне та ефективне управління запасами дозволить підприємству збільшити товарообіг та зменшити витрати. Основна мета статті на основі діяльності торгівельного підприємства дослідити теоретичні основи та особливості управління запасами, а також встановити основні перспективні шляхи підвищення ефективності стратегічного управління запасами. Предмет – сукупність господарських відносин, що виникають в процесі управління запасами на торговому підприємстві. В ході дослідження було використано широкий спектр сучасних методів дослідження – якісний та кількісний аналіз, метод прямих підрахунків, аналітичний, соціальний та ін. Особливу увагу приділено аналізу факторів впливу на ефективне стратегічне управління товарними запасами на торговому підприємстві. Практична значимість рекомендацій базується в автоматизації управління запасами та складської діяльності, зменшення логістичних витрат шляхом використання логістичного аутсорсингу. Особливістю роботи є те, що вона виконана на прикладі ТОВ «Завод Кобзаренка». Тому запропоновані пропозиції конкретні, обґрунтовані, ефективні і можуть бути упроваджені не тільки на даному підприємстві, але і на інших споріднених підприємствах, що додає роботі яскраво виражену практичну спрямованість.Документ Класифікація нематеріальних активів та шляхи її удосконалення(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Федорова, І. В.; Fedorova, IreneДана стаття присвячена проблемним питанням обліку такої економічної категорії, як нематеріальні активи, а саме існуючим підходам до їх класифікації. У статті розглянуті різновиди класифікації нематеріальних активів, наведені у вітчизняних наукових працях, а також нормативно-правових актах. Автор провів їх детальний аналіз та виявив недоліки та неточності. У ході дослідження були використані праці вітчизняних вчених, які досліджували цю тематику. Мета статті - аналіз здобутків українських науковців-економістів у галузі обліку нематеріальних активів, зокрема їх класифікації, а також наявної законодавчої бази щодо даного питання, та внесення пропозицій для удосконалення. Під час дослідження були використані методи аналізу попередніх робіт, порівняння отриманих результатів та узагальнення інформації. Результатом роботи є розробка класифікації нематеріальних активів за окремими їх ознаками та групами. Також наведені пропозиції щодо удосконалення вже існуючих класифікаційних підходів, що були раніше запропоновані українськими вченими. У статті обґрунтовується недосконалість наявної системи класифікації нематеріальних активів, що регламентується законодавством України. Наголошується на потребі реформування вітчизняних нормативно-правових актів у даній сфері. Зроблені у статті висновки можуть бути використані під час теоретичного обґрунтування та практичної розробки методики класифікації нематеріальних активів у сфері бухгалтерського обліку на промислових підприємствах. Виконане дослідження дозволяє зробити висновок, що чіткість класифікації нематеріальних активів – одна з ключових вимог їх обліку. На жаль, існуюча практика з цього питання є недосконалою та потребує подальшого вивчення та розробки.Документ Концептуальні принципи стратегії забезпечення конкурентних переваг підприємства(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Буднік, М. М.; Синьогуб, А. Є.; Budnik, Marina; Synohub, AlinaКлючова ідея статті полягає у визначенні сутності категорій "конкуренція" та "конкурентоспроможність підприємства", надано визначення конкурентних переваг та їх роль у забезпеченні конкурентоспроможності підприємства. Метою дослідження є обґрунтування концептуальних характеристик конкурентних переваг підприємства та визначення складових стратегії їх забезпечення. Найважливіша проблема будь-якого підприємства, що працює в сучасних умовах, - це проблема його виживання і забезпечення безупинного стратегічного розвитку. Ефективне вирішення цієї проблеми полягає у створенні й реалізації конкурентних переваг, що значною мірою можуть бути досягнуті на основі грамотно розробленої й ефективної конкурентної стратегії підприємства. Стратегія є об’єктивною засадою для формування відповідей на такі важливі для підприємства питання: в якій галузі або на яких ринках повинне функціонувати підприємство; як розподілити найефективніше обмежені ресурси; як вести конкурентну боротьбу. Висновки статті свідчать, що задля досягнення конкурентоспроможним на ринку, підприємство повинно мати унікальні конкурентні переваги. Це так звані переваги стратегічного рівня. Завдяки перевагам у наявних ресурсах чи перевагам, що забезпечують операційну ефективність, можна досягнути лише тимчасового результату, а в сучасних умовах цього не достатньо. Тому важливим напрямом формування конкурентних переваг є розроблення ефективної стратегії розвитку, яка базуватиметься на унікальному позиціонуванні підприємства, орієнтації на унікальні види діяльності. Саме це дасть змогу забезпечити довгострокові конкурентні переваги.Документ Дослідження ресурсного потенціалу мисливсько-рибальського туризму в Україні(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Поколодна, М. М.; Pokolodna, MariyaМета статті полягає у дослідженні ресурсного потенціалу мисливсько-рибальського туризму в державі та розробці пропозицій щодо активізації його подальшого розвитку. Предметом дослідження виступає різноманіття, географічне розповсюдження та сучасний рівень використання потенціалу мисливсько-рибальського туризму. Для дослідження ресурсного потенціалу мисливсько-рибальського туризму було обрано методику визначення інтегральних показників шляхом побудови радарів. Інтегральний показник ресурсного потенціалу мисливсько-рибальського (ІПРПМРТ) регіонів держави було обчислено з урахуванням десяти параметрів. Інтегральний показник розвитку мисливсько-рибальського туризму (ІПРМРТ) було обчислено з урахуванням восьми параметрів. Аналіз співвідношення зазначених показників дозволив побудувати оціночну матрицю сучасного стану розвитку мисливсько-рибальського туризму в державі та здійснити типізацію регіонів у системі координат „ ІПРПМРТ - ІПРМРТ ”: - низький ІПРПМРТ та низький ІПРМРТ (Сектор 3) – Рівненська, Херсонська, Волинська, Хмельницька, Харківська, Івано-Франківська, Миколаївська, Тернопільська, Закарпатська та Чернігівська області. - низький рівень ІПРПМРТ та високий ІПРМРТ (Сектор 4) – Львівська, Черкаська та Сумська області; - високий ІПРПМРТ, низький ІПРМРТ (Сектор 1) – Одеська, Запорізька та Дніпропетровська області; - високий ІПРПМРТ, високий ІПРМРТ (Сектор 2) Житомирська, Чернівецька, Кіровоградська, Київська, Вінницька та Полтавська області. Для кожного з секторів запропоновані пріоритетні рекомендації, щодо активізації розвитку мисливсько-рибальського туризму: для сектору 1 – рекомендації щодо розміщення та облаштування мисливсько-рибальської інфраструктури; для сектору 2 – рекомендації щодо застосування елементів маретингу в розвитку мисливсько-рибальського туризму; для сектору 3 – рекомендації щодо удосконалення організації мисливсько-рибальського туризму; для сектору 4 – рекомендації щодо проведення біотехнічних заходів на території мисливсько-рибальських господарств. Розроблені рекомендації можуть застосовуватися органами державної та місцевої влади при розробці регіональних програм та здійсненні керуванням мисливсько-рибальським господарством.Документ Проблеми та перспективи розвитку малого бізнесу в Україні(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Муромець, Н. Є.; Мітяшкіна, В. Д.; Muromets, Nataliya; Mityashkina, VictoriyaМалі та середні підприємства розглядаються, як одна з основних рушійних сил інновацій, зайнятості, а також соціальної та локальної інтеграції до Європи. Сучасний стан вітчизняних малих та середніх підприємств не відповідає вимогам та стандартам, які забезпечують економічне зростання. Тому, стає актуальним процес накопичення і осмислення зарубіжного досвіду промислово-розвинутих країн в галузі створення економіко-правових умов для здійснення малими та середніми підприємствами своєї ролі в національному господарстві України. У статті розглянуто значення малого і середнього бізнесу у структурній перебудові економіки України. Досліджено внесок західних країн у розвиток малого підприємництва в Україні. Розглянуто необхідність принципового сприяння держави розвитку малого і середнього підприємництва. Законодавчі, політичні та консультативні структури підтримки реалізації політики являються основними елементами реалізації державної підтримки малого і середнього підприємництва в Україні. Актуальність даного дослідження визначається необхідністю використання новітніх досягнень в галузі всесвітньої економічної думки. Метою даної статті є узагальнення наукового і практичного досвіду малого підприємництва України, визначення особливостей та тенденцій розвитку підприємництва в сучасних умовах господарювання. Відсутність можливостей у вітчизняних малих і середніх підприємств залучати кошти у свій розвиток та наявність значних труднощів при розробці і впровадженні інновацій стримує їх розвиток. Подібна ситуація свідчить про недоліки в сфері державного стимулювання розвитку малого і середнього підприємництва, промислової та інноваційної політики. Тому є необхідним вивчати і використовувати досвід розвинутих зарубіжних країн для розробки власних науково-практичних рекомендації ефективного розвитку вітчизняних малих та середніх промислових підприємств.Документ Пріоритети змін в системі розвитку малого та середнього підприємництва в Україні(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Грищук, А. М.; Hryshchuk, АnnaУ статті висвітлені пріоритети змін в системі розвитку малого та середнього підприємництва (МСП) в Україні, виходячи з основних постулатів Стратегії сталого розвитку «Україна–2020» та наміру підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Метою статті є обґрунтування пріоритетів розвитку МСП, враховуючи положення Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні та проекту Стратегії розвитку МСП в Україні, а також існуючий передовий зарубіжний досвід та вітчизняні реалії господарювання. Визначальними у вирішенні завдань дослідження виступали такі загальнонаукові методи як: метод теоретичного узагальнення, метод аналізу і синтезу, метод порівняльного аналізу та метод причинно-наслідкового зв’язку. При здійсненні дослідження були визначені та обґрунтовані наступні пріоритети: удосконалення нормативно-правової бази та дерегуляція МСП; покращення інституційного середовища розвитку МСП; формування сучасної фінансової інфраструктури підтримки підприємництва в Україні за європейським зразком; популяризація підприємницької культури та розвиток конкурентоспроможного людського капіталу й підприємницьких навичок; сприяння розвитку інноваційного підприємництва в Україні. У статті доведено, що реалізація визначених пріоритетів допоможе вітчизняному МСП вийти на якісно новий рівень вже у коротко- та середньостроковій перспективі без значних фінансових вливань.Документ Методологія обліку доходів і витрат інформаційної діяльності(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Ілляшенко, К. В.; Illiashenko, KaterynaПредметом дослідження є теоретичні та методичні засади відображення доходів і витрат інформаційної діяльності у бухгалтерському обліку, а також формування фінансового результату від цієї діяльності. Метою статті є визначення економічної категорії інформації, висвітлення понять «інформаційні витрати», «інформаційні доходи», та їх відображення в бухгалтерському обліку. При дослідженні икористовувалися діалектичний та монографічний методи, а також, методи аналізу та синтезу; порівняльний та системний підхід. Результати дослідження можуть бути використані у практичній діяльності підприємств (у частині бухгалтерського обліку). За результатами наукового дослідження нами було зроблено висновок про те, що інформація стає все більш важливим важелем у всіх сферах діяльності підприємств. Однак досі інформація, як ресурс, ні яким чином не відображається у бухгалтерському обліку. На нашу думку, інформація повинна бути виділена як окрема категорія обліку та бути відображена у фінансовій звітності підприємств. Згідно наших досліджень, інформаційна діяльність в обліку та звітності підприємств повинна відображатися відповідно до сучасних змін, які відбуваються у світі повальної інформатизації. Необхідно впровадити такі поняття, як «інформаційні доходи» і «інформаційні витрати». Нами запропоноване тлумачення цих понять та приклад відображення їх у бухгалтерському обліку за допомогою застосування нових рахунків. Трансформація сучасної економіки в нову, інформаційну, потребує змін в методології обліку та бухгалтерської звітності, і потребує подальших поглиблених досліджень.Документ Сучасна методологія управлінського обліку(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Безверхня, Ю. В.; Bezverkhnia, YuliiaПредметом дослідження виступає сукупність теоретичних, методологічних і практичних питань сучасного управлінського обліку, метою роботи є визначення сучасної методології управлінського обліку та подальших перспектив його розвитку. Методологічною основою дослідження були основоположні теоретичні розробки вітчизняних і зарубіжних вчених з питань управлінського обліку в умовах ринкової економіки; ролі і місця управлінського обліку у формуванні інформації, що необхідна для ефективного функціонування підприємств. При дослідженні використовувалися діалектичний та монографічний метод, а також методи аналізу та синтезу, порівняльний та системний підхід. Доведено, що основу вибору сучасної методології управлінського обліку становлять економічно значимі факти, що утворені наступними джерелами: зовнішні стандарти та норми; внутрішні стандарти та вимоги підприємства; стандарти та вимоги на функціональність бізнес-процесів підприємства. Дослідження сучасної методології й інструментарію управлінського обліку дозволяє зробити висновок, що це особлива сфера економічних знань, що формує інформаційно-аналітичне забезпечення потреб зовнішнього та внутрішнього управління. У період становлення системи нормативного регулювання бухгалтерського обліку і його стандартизації, які відбуваються в умовах розвитку ринкових відносин, суть управлінського обліку і його застосовність у сучасній дійсності підприємництва набуває статусу особливо важливої й актуальної задачі.