Випуск 44
Постійне посилання зібранняhttps://dspace.khadi.kharkov.ua/handle/123456789/22540
Переглянути
Нові надходження
Документ Загальні відомості про журнал(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2024)Документ Оцінювання інноваційної позиції автотранспортних підприємств та напрями організаційних змін(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2024) Величко, Я. І.; Терьохіна, Д. С.; Velychko, Ya.; Terekhina, D.У статті досліджено інноваційну позицію автотранспортних підприємств в умовах сучасних викликів, зокрема, нестабільної економічної ситуації, руйнування транспортної інфраструктури та загроз безпеці, пов'язаних із війною в Україні. Основна увага приділена розробці комплексного підходу до оцінювання інноваційної позиції підприємств, який дозволяє оцінити їхню здатність до впровадження інноваційних рішень та визначити напрями необхідних організаційних змін. Запропонований підхід охоплює як внутрішні ресурси підприємства (інноваційний потенціал), так і зовнішні умови, в яких воно функціонує (інноваційний клімат). Інноваційний потенціал підприємства оцінюється через шість основних блоків: продуктово-послуговий, функціональний, ресурсний, організаційний, управлінський та безпековий. Кожен блок має свої ключові показники, що відображають готовність підприємства до впровадження інноваційних проєктів. Визначені показники оцінюються за п’ятибальною шкалою з урахуванням мінімальних та максимальних значень, які базуються на статистичних даних та галузевих стандартах. Для отримання зважених оцінок кожного показника використовується метод зваженої суми, де враховується вагомість кожного показника. Інноваційний клімат підприємства охоплює середовище безпосереднього та опосередкованого впливу. До факторів безпосереднього впливу належать клієнти, конкуренти, постачальники та партнери, тоді як макросередовище включає економічні, політичні, технологічні, соціальні, природно-географічні фактори. Для оцінювання інноваційного клімату також використовуються ключові показники, які відображають сприятливість зовнішнього середовища для інноваційної діяльності. На основі оцінки інноваційного потенціалу та клімату запропонована матриця інноваційної позиції підприємства, яка дозволяє визначити рівень необхідності організаційних змін. Матриця відображає взаємозв’язок між рівнем внутрішніх ресурсів та зовнішніми умовами, що впливають на інноваційну діяльність. Результати оцінки за допомогою матриці дозволяють обґрунтовано вибирати стратегії розвитку, які враховують як внутрішні можливості, так і зовнішні виклики. Запропонований підхід дає можливість підприємствам автотранспорту об'єктивно оцінювати свою інноваційну позицію, визначати сильні та слабкі сторони у впровадженні інновацій і приймати ефективні управлінські рішення щодо організаційних змін. Це особливо актуально в умовах нестабільності та швидких змін зовнішнього середовища, коли підприємства повинні швидко адаптуватися та впроваджувати 260 Економіка транспортного комплексу, вип. 44, 2024 інноваційні стратегії для збереження конкурентоспроможності та підвищення ефективності діяльності.Документ Моніторинг ефективності використання персоналу підприємства(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2024) Ачкасова, Л. М.; Водолажська, Т. О.; Аchkasova, L.; Vodolazhska, Т.Однією зі складових успішної діяльності підприємства та його конкурентоспроможності є ефективність. Вона переважно залежить від рівня ефективності використання персоналу. Відстеження цього аспекту діяльності є критично важливим для успіху підприємства. Саме тому питання моніторингу ефективності використання персоналу є актуальним. Для реалізації цілей статті були використані такі методи: проаналізовано та синтезовано інформацію щодо стану досліджень в галузі ефективного управління людськими ресурсами. За допомогою системного та інформаційно-логічного підходу визначено актуальні напрямки удосконалення оцінки і моніторингу ефективності використання персоналу підприємства. У ході дослідження також широко використовувався аналітичний і графічний методи й метод синтезу для побудови структурної схеми етапів та алгоритму моніторингу ефективності використання персоналу. У статті отримали подальший розвиток аспекти оцінки ефективності використання трудових ресурсів, які, на відміну від існуючих, включають аспекти інтеграції технологій в процеси моніторингу, розвиток м'яких навичок (soft skills) та вплив робочого середовища на здоров'я і благополуччя співробітників. Крім того, отримали подальший розвиток структурна схема етапів та алгоритм моніторингу, які, на відміну від існуючих, мають більш систематизований характер і враховують можливості підбору інструментів оцінки та моніторингу залежно від етапів моніторингу, категорій персоналу і підрозділів підприємства. Запропоновані удосконалення дозволять: оптимізувати робочі процеси; приймати обґрунтовані рішення щодо найму, звільнення, підвищення кваліфікації, розподілу ресурсів тощо; підвищити мотивацію працівників; забезпечити якість продукції або послуг; задовольнити потреби клієнтів та підвищити їхню лояльність швидким і якісним виконання завдань; збільшити прибуток компанії Отримані результати, що полягають в розробці блок-схеми етапів та алгоритму моніторингу ефективності використання персоналу підприємства, дозволяють здійснювати подальші дослідження щодо конкретизації елементів окремих етапів моніторингу, обґрунтуванні ключових показників і термінів, за якими буде він проводитись, та розробці форм звітності для відображення результатів моніторингу.Документ Комплексна оцінка результативності логістичної діяльності підприємства в умовах сучасного ринку(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2024) Величко, Я. І.; Velychko, Ya.У статті розглядаються питання оцінки результативності логістичної діяльності підприємства в умовах сучасної глобалізації та зростаючої конкуренції. Ефективне управління логістичними процесами є ключовою умовою забезпечення стійкого розвитку та конкурентоспроможності підприємства. У дослідженні акцентується увага на необхідності комплексного підходу до оцінки логістичних операцій, який враховував би не лише фінансові показники, але й ресурси, витрати, результати, а також рівень обслуговування клієнтів. Аналіз сучасних методик оцінки показує їхні переваги та недоліки у застосуванні до управління логістикою. Хоча ці методики мають значний потенціал для покращення логістичних процесів, вони не завжди забезпечують інтегрований аналіз усіх складових діяльності, що обмежує їхню ефективність при прийнятті стратегічних рішень. Запропонована методика комплексної оцінки результативності логістичної діяльності підприємства базується на багаторівневому підході, що включає розрахунок локальних, блочних та інтегральних показників. Ця методика дозволяє здійснити всебічний аналіз логістичних процесів, враховуючи взаємозв’язки між витратами, ресурсами та кінцевими результатами, а також забезпечує можливість гнучкого реагування на зміни в ринкових умовах. Важливою складовою запропонованого підходу є ранжування показників, яке дозволяє оцінити їхній вплив на загальну ефективність логістичних процесів та визначити ключові напрями для оптимізації. За допомогою формування матриці показників результативності підприємство отримує змогу побудувати структуровану систему оцінки, яка забезпечує інтегрований аналіз фінансових та нефінансових показників. Особлива увага у дослідженні приділяється розрахунку інтегрального показника результативності логістичної діяльності, який є узагальненою характеристикою ефективності логістичних процесів підприємства. Він розраховується як середньогеометричне значення блочних показників, що забезпечує зважену оцінку впливу різних аспектів логістичної діяльності на загальний результат. Інтерпретація отриманого показника дозволяє керівництву підприємства приймати обґрунтовані управлінські рішення, спрямовані на оптимізацію витрат, підвищення якості обслуговування клієнтів та ефективне використання ресурсів. Запропонований підхід є гнучким і може бути адаптований до специфіки різних підприємств і галузей, що робить його універсальним інструментом для оцінки логістичних процесів у сучасних умовах ринку. Результати дослідження показують, що застосування комплексної методики оцінки результативності логістичної діяльності сприяє підвищенню ефективності управління логістикою, оптимізації ресурсів та зміцненню конкурентних позицій підприємства на ринку.Документ Інноваційні підходи до цифровізації логістичних процесів автотранспортних підприємств(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2024) Кривенко, Л. Ф.; Kryvenko, l.У сучасних умовах динамічного ринку, де зростають вимoги до швидкості, точності та прозорості логістичних операцій, традиційні методи управління автотранспортним підприємством і перевезеннями не забезпечують необхідний рівень контролю та оперативності. Одним із ключових напрямків підвищення ефективності діяльності автотранспортних підприємств та логістичних організацій є розвиток цифрових технологій і їхнє інтегрування в логістичні та управлінські процеси. Запровадження цифрових технологій дозволяє автоматизувати процеси, знизити ризики; системи моніторингу в режимі реального часу забезпечують більшу видимість на всіх етапах логістичного ланцюга. Незважаючи на значний інтерес науковців у розробці та впровадженні цифрових рішень для логістики, залишається низка невирішених питань, а саме недостатньо уваги приділяється комплексним рішенням, які б об’єднували функціональність для всіх учасників логістичного процесу: від логістів і водіїв до клієнтів; недостатньо висвітлено питання інтеграції цифрових систем з уже існуючими платформами для управління автотранспортним підприємством. У статті запропоновано інноваційні рішення для автоматизації логістичних процесів, зокрема розробка цифрових інструментів для автотранспортних підприємств, які стали основою для реалізації логістичного додатка «International cargo delivery». Додаток інтегрований з програмою управління автомобільним транспортом (УАТ) та системами моніторингу, такими як Volvo Connect, Teletrack, Ruptela і TermoKing. Це дозволяє здійснювати контроль за виконанням рейсів у реальному часі та підвищувати якість обслуговування клієнтів. Цей додаток сприяє підвищенню ефективності управління вантажоперевезеннями. Інтеграція автоматизованого логістичного додатка «International cargo delivery» приносить значні вигоди всім учасникам процесу управління перевезеннями. Додаток надає можливості для онлайн-моніторингу, прогнозування замовлень, забезпечення водіїв додатковою інформацією, а також дозволяє керівництву здійснювати контроль за процесами. Впровадження таких цифрових рішень дозволить автотранспортним підприємствам бути інтегрованими в глобальні логістичні системи, що відкриє нові ринки та можливості для співпраці з міжнародними партнерами.Документ Вибір транспортного засобу при організації внутрішньозаводських автомобільних перевезень вантажів(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2024) Непран, А. В.; Nepran, А.Витрати на перевезення вантажів становлять значну частину витрат промислових підприємств. Основним фактором, який впливає на вибір транспортного засобу для внутрішньогосподарських перевезень вантажів, є їх собівартість. Зниження собівартості перевезень дозволяє зменшити витрати на виробництво та реалізацію продукції, збільшити розмір прибутку та підвищити рентабельність господарської діяльності підприємства. Аналіз досліджень та публікацій щодо організації логістичного процесу перевезення вантажів у частині вибору автотранспортного засобу засвідчив, що цьому питанню приділено недостатньо уваги. Потребує удосконалення порядок вибору автотранспортного засобу з урахуванням техніко-економічних показників їх роботи. У статті обґрунтовано теоретичний підхід до вибору транспортного засобу для внутрішньозаводських перевезень вантажів. Особливістю запропонованого підходу є оцінка впливу на собівартість перевезень таких факторів, як вантажопідйомність, час простою автомобіля, величина постійних та змінних витрат. Для вибору найбільш ефективного виду транспортного засобу пропонується визначення залежності собі вартості від відстані перевезення. Розроблено порядок оцінки відстані перевезень, за якими використання порівняних видів транспорту є економічно рівновигідним. Впровадження запропонованих положень дозволить підприємствам приймати економічно обґрунтовані рішення стосовно вибору транспортного засобу, що сприятиме зниженню витрат на перевезення вантажів. Даний спосіб може бути застосований транспортними підприємствами для обґрунтування доцільності вибору транспортного засобу для здійснення перевезень вантажів.Документ The impact of cultural factors on consumer behavior: a holistic model for adaptive marketing approaches(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2024) Rachwal-Mueller, А.; Fedotova, I.; Рахвал-Мюллер, А.; Федотова, І. В.The influence of cultural factors on consumer behavior is profound and encompasses a myriad of dimensions, ranging from fundamental cultural constructs, such as Hofstede's model, to specific components including language, religion, and material culture. In the face of globalization, which often promotes the homogenization of consumer preferences, cultural diversity remains a critical determinant in shaping brand perceptions and influencing purchasing decisions. This study delineates eight categories of cultural factors, encompassing values and beliefs, religious and moral principles, language and communication styles, material culture, aesthetics, education and knowledge systems, social institutions and organizations, as well as the dynamic interplay between globalization and local culture. These factors are systematically categorized into internal and external characteristics, underscoring the complex and multifaceted nature of cultural influences on the decision-making process. The research findings underscore the necessity for marketing strategies that are attuned to these cultural distinctions, thereby enhancing brand relevance across diverse markets. A nuanced understanding of these variances enables marketers to craft tailored approaches that resonate with consumers' cultural contexts, thereby optimizing engagement. To encapsulate the insights derived from this investigation, a theoretical framework illustrating the interrelations among the identified cultural factors influencing consumer behavior has been constructed. This comprehensive model offers a holistic perspective on how culture shapes consumer behavior, accentuating the intricate interconnections among various cultural elements. The findings indicate that marketing strategies must be inherently sensitive to cultural differences to effectively enhance brand relevance across multifarious markets. The insights garnered from this study contribute to the theoretical discourse on cultural influences in consumer behavior and pave the way for future research initiatives. An in-depth understanding of the dynamics of cultural diversity empowers organizations to formulate adaptive strategies that align with the expectations of diverse consumer segments. This strategic alignment not only fosters the development of more impactful marketing campaigns but also enhances brand loyalty and drives sales within the global marketplace.Документ Обґрунтування крос-культурної моделі управління персоналом організації(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2024) Кудрявцева, О. В.; Kudriavtseva, О.У роботі обґрунтовано крос-культурну МАРЕ-модель управління персоналом організації (Mastering – Antimobbing – Psychoanalysis – Education), яка дозволяє зменшити негативні, особливо мобінгові, ефекти крос-культурної диференціації складу кадрів підприємства. Модель створює умови для ефективного внутрішньоорганізаційного крос-культурного трансферу знань, навичок і компетенцій через взаємопов'язаний синтез наставництва, групової корпоративної освіти та внутрішньофірмового психоаналізтичного консультування. Визначено основні напрями взаємозв’язку елементів пропонованої крос-культурної МАРЕ-моделі управління персоналом, зокрема між внутрішньоорганізаційним наставництвом, корпоративною освітою, психоаналітичним консультуванням персоналу та системою наставництва. Виділено її відповідність принципам раціонального створення моделей крос-культурного управління персоналом сучасних компаній. Розроблено технологію впровадження крос-культурної МАРЕ-моделі управління персоналом у діяльність сучасної організації, яка включає такі етапи, як комплексний аналіз доцільності та основних пріоритетних напрямів впровадження МАРЕ-моделі в роботу компаній, оцінка загальних фінансових можливостей щодо ресурсного забезпечення моделі, раціональна організація внутрішнього наставництва, психоаналітичного консультування та корпоративної освіти, забезпечення узгодженості елементів МАРЕ-моделі, створення механізмів протидії опортунізму менеджерів під час реалізації моделі та забезпечення «зворотного зв’язку» з низовими групами персоналу, а також контроль й оцінка соціально-економічної ефективності реалізації цієї моделі.Документ Інноваційні підходи до управління людськими ресурсами в умовах мультикультурного середовища(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2024) Бочарова, Н. А.; Яровий, І. О.; Bocharova, N.; Yarovyi, I.Сучасні організації, що функціонують у глобалізованому середовищі, стикаються з викликами управління мультикультурними командами, які потребують нових підходів до управління людськими ресурсами (HRM). Ця стаття присвячена дослідженню стратегічних аспектів HRM у мультикультурному контексті, з акцентом на системному та науково обґрунтованому підході для гармонізації взаємодії в командах з різним культурним бекграундом. У статті аналізуються підходи до мотивації, адаптації та розвитку персоналу, що сприяють культурній обізнаності та міжкультурній комунікації – ключовим елементам успішного функціонування мультикультурних організацій. Особливу увагу приділено можливості використання теорії вирішення винахідницьких задач (ТВВЗ) як інструменту, що забезпечує системний підхід до вирішення управлінських конфліктів у мультикультурних командах. ТВВЗ дозволяє поєднати культурні відмінності з єдиними корпоративними стандартами, сприяючи ефективному використанню людського капіталу. Також розглянуто вплив різних моделей лідерства, зокрема інклюзивного та слуга-лідерства, на створення інноваційного робочого середовища, яке підвищує продуктивність. Аналіз результатів свідчить, що інтеграція культурного різноманіття у HRM стратегії є не тільки викликом, але й значною конкурентною перевагою для організацій. Важливим внеском цього дослідження є виявлення ключових факторів, таких як культурний інтелект, адаптивне лідерство та інноваційні підходи до розвитку персоналу, які сприяють успіху HRM стратегій у мультикультурному контексті. Підкреслено, що організації, які застосовують системний підхід до управління культурним різноманіттям, підвищують свою гнучкість, залученість працівників та інноваційну активність. Отримані результати можуть слугувати основою для подальших досліджень та розробки практичних рекомендацій, які допоможуть організаціям покращити конкурентоспроможність на міжнародному ринку. Ця стаття є вагомим внеском у наукові дослідження управління мультикультурними командами, пропонуючи системний підхід до вирішення конфліктів та оптимізації процесів у сучасних динамічних організаціях.Документ Концептуальні аспекти стратегічного управління персоналом підприємства в умовах цифровізації(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2024) Криворучко, О. М.; Фемяк, О. А.; Kryvoruchko, О.; Femiak, О.Стратегічне управління персоналом є критично важливим для успіху організації, адже воно забезпечує актуальність і своєчасність реакцій на зміни, що відбуваються в зовнішньому та внутрішньому середовищі. Цей підхід також спрямовує зусилля керівників на більш ефективне формування та розвиток кадрів. Проте традиційні методи стратегічного управління персоналом не відповідають сучасним вимогам бізнесу. Цифровізація стає необхідною на всіх рівнях управління. Швидкий розвиток цифрових технологій відкриває нові можливості для трансформації цього процесу. Вирішення завдань стратегічного управління персоналом із урахуванням цифровізації є надзвичайно актуальним. У цій статті проаналізовано поняття, що застосовують для характеристики діяльності зі стратегічного управління. Запропоновано стратегічне управління персоналом визначати як комплексний динамічний інтеграційний процес з формування, ефективного використання та розвитку, виходячи із цілісного уявлення про мету підприємства, загальну стратегію та забезпечення адаптації до змін у внутрішньому і зовнішньому середовищі. Окремими напрямками стратегічного управління персоналу можуть виступати стратегічне управління розвитком, мотивацією, маркетингом та ін. Формування стратегій управління персоналом є процесом розробки системи планів, заходів і рішень, спрямованих на ефективне використання людських ресурсів в організації з метою досягнення її стратегічних цілей. Розроблено модель стратегічного управління персоналом підприємства, яка базується на реалізації етапів стратегічного аналізу, планування, організації та контролю. Обґрунтовано зміст етапів та визначено послідовність їх реалізації. Ефективність та інтеграційність процесу стратегічного управління персоналом забезпечується впровадженням цифрових технологій: LinkedIn, системи електронних кадрів HRIS, електронного навчання LMS, управління smart-офісом, штучного інтелекту. Впровадження цифрових технологій в стратегічне управління персоналом дозволить підприємствам отримати додаткові конкурентні переваги за рахунок підвищення ефективності, об’єктивності, індивідуалізації роботи з людьми.Документ Функціональний конфлікт як умова своєчасної зміни організаційної структури підприємства(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2024) Гетьман, О. О.; Hetman, О.У процесі перетворення організаційних структур завжди присутні рушійні сили. Однією з таких рушійних сил є функціональний конфлікт. У контексті управління конфліктами важливо, щоб структура була позитивною для підприємства в цілому, а не існувала в інтересах однієї складової, оскільки основна причина, яка керує людиною в прагненні покращити своє становище, підвищити соціальний статус, полягає в тому, щоб відзначитися, звернути на себе увагу, викликати схвалення, похвалу, співчуття або отримати їх вигоди. При цьому також слід зазначити, що єдиною силою, здатною стримувати індивідуальний егоїзм, є сила групи; єдиною силою, здатною стримувати егоїзм групи, - сила іншої, що охоплює їх групи. Конфлікт має значення і підтверджує себе як реальний конфлікт тільки в тій мірі, в якій дійові особи, кожен зі своєї сторони, прагнуть керувати сферою своєї взаємодії. У цій статті розглянуто питання щодо управління функціональними конфліктами між ключовими частинами організації при трансформації її організаційної структури, враховуючи те, що ціллю дослідження є формування моделі функціонального конфлікту як умови своєчасної зміни структури організації. Основою моделі є трансформаційний перехід систем із незбалансованого стану в збалансований (перетворення негативного зв'язку між головною частиною існуючої конфігурації і перетвореннями у плановану форму – на позитивний) шляхом перетворення негативного циклу на позитивний, чия сумарна вага дає можливість для зміни негативного відношення між базисними величинами на позитивне. Розроблена динамічна модель управління функціональними конфліктами між компонентами підприємства в процесі трансформації структури підприємства відрізняється від наявних тим, що визначає використання динамічної системи конфліктів, яка складається з рівноважного циклу (диграфа) і нерівноважного циклу (диграфа), і надалі перетворює конфліктну систему на безконфліктну, що прискорює процес трансформації організаційної структури підприємства і забезпечує перехід на якісно новий рівень.Документ Формування стратегії розвитку персоналу на інноваційних засадах(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2024) Водолажська, Т. О.; Ачкасова, Л. М.; Vodolazhska, Т.; Achkasova, L.У статті репрезентовано підсумки наукової розвідки в галузі стратегічного управління персоналом, зокрема за тематикою формування стратегії розвитку персоналу підприємства. Обґрунтовано нагальну потребу у розробці та реалізації цієї стратегії як запоруки досягнення стратегічного розвитку підприємства та способу посилення конкурентних позицій працівників і підприємства загалом у теперішніх нестабільних умовах. Здійснено вичерпний огляд новітніх публікацій і напрацювань фахівців, в підсумку якого виявлено, попри вагомі здобутки науковців, низку нерозв’язаних повною мірою завдань з формування та провадження стратегії розвитку персоналу, що потребують ретельного доопрацювання. По-перше, розкрита проблема необхідності упорядкування термінологічного апарату стратегічного управління персоналом; по-друге, виявлена та підтверджена необхідність у розробці підходу до формування стратегії розвитку персоналу, що завбачує послідовність визначених дій та рішень, відповідно сучасним вимогам та новітнім тенденціям на ринку праці. Основна мета статті – упорядкувати формулювання терміну «стратегія розвитку персоналу» та запропонувати підхід до її розробки, базуючись на інноваційних засадах. У підсумку дослідження, враховуючи сутність опорних (утворюючих) термінів («стратегія управління персоналом» і «розвиток персоналу»), уточнено формулювання сутності економічної категорії «стратегія розвитку персоналу». На його основі удосконалено підхід до формування стратегії розвитку персоналу на інноваційних засадах, репрезентований як блок-схема. Фундаментальними його розбіжностями із існуючими є : відображення чіткої підпорядкованості та місця стратегії розвитку персоналу в загальній ієрархії стратегій підприємства;задум її погодження як із корпоративною, так і з бізнес-стратегією компанії; завбачення необмінного застосування інноваційних методів навчання та розвитку персоналу в складі відповідних програм, розрахованих як на короткостроковий, та і на довготерміновий періоди. Запропоновані ідеї є підґрунтям для здійснення подальших наукових розвідок, зокрема для вироблення науково-методичного інструментарію для уможливлення практичної реалізації цього процесу.Документ Модель інклюзивної корпоративної культури на основі взаємодії культурних полів персоналу підприємства(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2024) Федотова, І. В.; Холодков, Є. М.; Різник, І. Є.; Fedotova, I.; Kholodkov, Ye.; Riznyk, I.У сучасних умовах розвитку бізнесу інклюзивність корпоративної культури стає ключовим елементом для забезпечення ефективності організацій, підвищення їх конкурентоспроможності та адаптації до динамічного середовища. Актуальність теми зумовлена необхідністю інтеграції інклюзивних практик у стратегічне управління підприємствами, що забезпечує не лише етичні, але й економічні переваги. В умовах зростаючої різноманітності робочої сили важливо розуміти, як культурні поля персоналу на різних рівнях взаємодіють для формування інклюзивного середовища. У дослідженні було проведено детальний аналіз типологій і моделей корпоративної культури, що підкреслило значну розбіжність у підходах до визначення елементів і факторів, які впливають на інклюзивність. Аудит існуючих практик показав, що багато моделей не враховують складність і динаміку взаємодії між індивідуальними характеристиками працівників, колективними динаміками та управлінськими стратегіями. Це, у свою чергу, призводить до недостатньої адаптації організаційних практик до потреб різних груп працівників. Метою цього дослідження є розробка моделі формування інклюзивної корпоративної культури, що враховує інтеграцію різних культурних полів на трьох рівнях: індивідуальному, колективному та організаційному. Удосконалена трирівнева модель включає в себе персоналізацію підходів, що дозволяє адаптувати інклюзивні практики до унікальних особливостей кожної організації. На індивідуальному рівні підкреслюється важливість врахування особистісних характеристик працівників, що впливають на їх сприйняття різноманітності. Колективний рівень акцентує на важливості комунікації та ставлення керівництва до інклюзивних цінностей, що створює підтримуюче середовище. Організаційний рівень моделі спрямований на розробку стратегій управління, що підсилюють культурну різноманітність. Висновки дослідження підтверджують необхідність подальшого вивчення інклюзивності в корпоративному управлінні. Результати цієї роботи можуть бути корисними для менеджерів, HR-спеціалістів, дослідників і студентів, які зацікавлені у впровадженні інклюзивних практик у своїй діяльності. Створена модель дозволяє організаціям зрозуміти та оптимізувати складні взаємозв’язки між різними культурними факторами, що позитивно вплине на загальну ефективність управління та розвиток підприємства.Документ Аномальність у зовнішньому середовищі: причини виникнення та шляхи запобігання негативному впливу на організацію(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2024) Гетьман, О. О.; Криворучко, Г. В.; Hetman, О.; Kryvoruchko, H.Відомо, що невизначеність зовнішнього середовища підвищує ймовірність виникнення ризику провалу стратегії, тому організація визначає її шляхом аналізу рівня впливу факторів зовнішнього середовища прямої та непрямої дії. Відомо також, що факт одночасної відповідності рівню динамічності та складності зовнішнього середовища структури підприємства інколи не враховується його керівним складом. У статті надана відповідь на питання: чи завжди маємо можливість у разі розрахунку рівня складності та динамічності середовища передбачити аномальну подію в майбутньому? Саме тому ціллю статті стало формування підходу до трансформації підприємства задля мінімізації негативного впливу аномалії у зовнішньому середовищі на діяльність організації. Зазначається як можна передбачити майбутнє, виходячи зі знання минулого та як можна визначити властивості непізнаного на підставі пізнаного, звертається увага на тому, що нас наближають до істини негативні, а не лише підтверджуючі факти, акцентується увага на тому, що треба вивчати не лише причини та природу успіху, а й невдачі. Надано висновок про те, що визначення впливу факторів зовнішнього середовища за методом експертних оцінок є основою стосовно вирішення вказаного наукового завдання, оскільки зазначена можливість здійснення за допомогою генетичного підходу до прогнозу подальшого розвитку організації та визначення відповідних головних параметрів дизайну залежно від рівня впливу цього середовища. Також зазначається, що організація повинна вчасно реагувати на зміни зовнішнього середовища та змінювати конфігурацію відповідно до рівнів впливу факторів складності та динамічності. Крім цього, акцентується увага на неможливості появи Чорного лебедя в контексті його винятковості, сили впливу та лише ретроспективної передбачуваності. Вказаний підхід надає можливість не тільки своєчасно змінювати структуру підприємства відповідно до умов зовнішнього середовища та запобігати стратегічним пожежам, а, на відміну від існуючих підходів, дозволяє вчасно реагувати на аномальність зовнішнього середовища завдяки вивченню минулого в контексті повторюваності та Економіка транспортного комплексу, вип. 44, 2024 41 неповторювальності фактів, ретельному аналізу прихованих свідчень та на їх основі формуванню прогнозів з урахуванням появи аномальності у зовнішньому середовищі.Документ Формування стратегічно-орієнтованих напрямків розвитку логістичних організаційних структур(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2024) Волинець, Л. М.; Волинець, Я. Є.; Volynets, l.; Volynets, Y.Стаття присвячена дослідженню впливу стратегічно-орієнтованого управління у підвищенні ефективності та якості логістичних організаційних структур. У статті розглядається класифікація управлінських рішень щодо забезпечення ефективної діяльності логістичних провайдерів, проведено аналіз сутності стратегічного управління організацій, особливостей корпоративної стратегії, бізнес-стратегії, функціональних стратегій. Визначено причини, які ускладнюють переведення логістичної стратегії розвитку на нижчі рівні управління. Запропоновано теоретичні підходи до процесу реалізації стратегій управління логістичною діяльністю в організаційних структурах. Визначено, що ключова ідея концепції ланцюга постачання полягає в переході від функціонального управління до управління перехресними бізнес-процесами. Висвітлено переваги стратегічно-орієнтованих організацій, а також обґрунтовано, що збалансована система показників дієва для вирішення проблеми пов’язаних бізнес-стратегій та напрямів із встановленням цілей ефективності логістичних організаційних структур. Охарактеризовано чотири ключові процеси, на які спирається збалансована система показників, щоб пов’язати короткострокові дії з довгостроковими цілями. Проаналізовано сучасні тенденції щодо змін у стилях управління із практики менеджменту передових логістичних провайдерів. Обґрунтовано механізм застосування циклу Демінга та реінжинірингу бізнес-процесів. Доведено, що ефективна реалізація концепції стратегічного управління логістичною організаційною структурою можлива лише тоді, коли організація є стратегічно-орієнтованою.Документ Стратегічне управління бізнес-процесами підприємства: сутність та основні положення(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2024) Криворучко, О. М.; Токарєв, Є. К.; Kryvoruchko, О.; Tokarev, Е.Ключовим елементом відновлення української економіки після війни є стратегічне управління бізнес-процесами підприємства. Його впровадження дозволить підприємствам адаптуватися до нових умов, забезпечити гнучкість, підвищувати ефективність та сприяти загальному розвитку країни. Завдяки чіткому визначенню та оптимізації бізнес-процесів підприємства зможуть краще протистояти непередбачуваним змінам на ринку. На сьогодні накопичено багатий теоретичний і практичний досвід щодо стратегічного управління підприємствами. Однак формуванню та реалізації основних положень, методів та інструментів, визначенню сутності та змісту стратегічного управління бізнес-процесами достатньої уваги не приділяється. У статті на підставі критичного аналізу існуючих трактувань понять «стратегічне управління» та «управління бізнес-процесами», виокремлення їх основних ознак сформульовано визначення поняття стратегічного управління бізнес-процесами. Стратегічне управління бізнес-процесами підприємства є комплексною діяльністю з визначення (формулювання) цілей та напрямів функціонування (розвитку) бізнес-процесів підприємства, розробки методів їх досягнення та безперервної адаптації до змін внутрішнього та зовнішнього середовища. Обґрунтовано, що теоретичну основу стратегічного управління бізнес-процесами підприємства складають основні три підходи: цільовий, процесний і ресурсний. Цільовий підхід до стратегічного управління бізнес-процесами акцентує увагу на встановленні чітких та вимірюваних цілей для кожного бізнес-процесу. Він дозволяє підприємствам більш ефективно визначати та досягати своїх стратегічних цілей, оптимізуючи робочі процеси та використання ресурсів. Впровадження процесного підходу в стратегічне управління передбачає сприйняття організації як системи взаємозалежних процесів, націлених на створення цінності для споживачів. Реалізується цей підхід через взаємодію 8 Економіка транспортного комплексу, вип. 44, 2024 між відповідними процесами та досягнення стратегічної відповідності й узгодженості бізнес-процесів підприємства. Ресурсний підхід передбачає ефективне використання унікальних ресурсів і здатностей підприємства для забезпечення стійких конкурентних переваг на ринку. Напрямками подальших наукових досліджень є створення моделей формування, узгодження та реалізації стратегій бізнес-процесів підприємства.