Випуск 33
Постійне посилання зібранняhttps://dspace.khadi.kharkov.ua/handle/123456789/2670
Переглянути
Нові надходження
Документ ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЖУРНАЛ(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2019)Документ Класифікація кадрових ризиків підприємства(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2019) Величко, Я. І.; Величко, Я. И.; Velychko, Ya.Незважаючи на значну кількість підходів до класифікації кадрових ризиків, в економічній літературі відсутня загальноприйнята їх класифікація, використовується безліч понять: «кадрові ризики», «ризики персоналу», «ризики компетенцій персоналу», «ризики управління персоналом». Автори розглядають різні види ризиків з неоднакових позицій, що ускладнює процес виявлення кадрових ризиків, їх оцінки та вибору найбільш дієвих методів управ-ління ними. У статті визначено, що поняття кадрових ризиків та ризиків персоналу є синонімічними, а ризики компетенцій персоналу та ризики управління персоналом є різновидами кадрових ризиків за відповідною класифікаційною ознакою. На основі системного підходу вдосконалено класифікацію кадрових ризиків підприємства шляхом групування їх за загальними та специфічними ознаками. До загальних ознак кадрових ризиків включено: можливість передбачення й точність оцінки, калькульованість, ступінь керованості, характер можливих втрат, вид збитку від ризику, характер витрат за ризиками, природа виникнення, джерела виникнення ризику (небезпеки), місце виникнення ризику, ступінь обґрунтованості ризику, ступінь допустимості (рівень втрат) та можливість страхування, потенційні носії ризиків, термін дії та можливість подальшої класифікації. Запропоновано специфічні ознаки класифікації кадрових ризиків ділити на ризики власне самого персоналу, які розрізняють за індивідуальними особливостями, та ризики управління персоналом підприємства. Індивідуальні кадрові ризики групуються за такими ознаками, як: біологічні, соціально-психологічні, духовно-інтелектуальні та економічні. Ри-зики управління персоналом групуються за складниками процесу управління, за етапами роботи з персоналом та за ступенем охоплення кадрової роботи на підприємстві, які в свою чергу складаються з різних підвидів кадрових ризиків. Наведена характеристика кожного з видів кадрових ризиків. Зокрема акцент зроблено на можливих негативних наслідках, що дозволяє спрямувати зусилля ризик-менеджерів на запобігання та зменшення потенційних втрат, що є актуальним для розвитку підприємств в умовах обмеженості ресурсів. Запропонована класифікація кадрових ризиків сприяє діагностуванню ризикових си-туації підприємства. Вона дасть можливість не тільки встановити місце кожного ризику в їх загальній структурі, а й створити ефективну систему управління кадровими ризиками підприємства, що дозволить мінімізувати їх негативний вплив та збільшити позитивний, тим самим збільшивши конкурентоспроможність суб’єкта господарювання.Документ Процес логістичного обслуговування споживачів(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2019) Овчаренко, А. Г.; Оvcharenko, А.За сучасних умов задоволення потреб кінцевого споживача залежить від рівня обслуговування на кожному етапі процесу руху матеріальних потоків від виробника до споживача. Для забезпечення якості надання логістичних послуг необхідно проводити аналіз складників процесу логістичного обслуговування. У статті розглянуто наявні підходи до визначення складу процесу логістичного обслуговування споживачів. Установлено відсутність упорядкованості виконуваних робіт; не в усіх випадках має місце розмежування робіт за певними критеріями (ступенем участі споживача, характером виконання та ін.); є пере-тинання робіт виробничого й управлінського характеру. З логістичної точки зору обслуговування споживачів спрямоване на ефектне задоволення їх очікувань щодо часу й місця постачань продуктів, що замовляються, з використанням усіх доступних форм логістичної діяльності. Процес логістичного обслуговування споживачів обґрунтовано з використанням принципів процесного підходу, зокрема методології структурного аналізу IDEF0; розме-жовано й диференційовано процеси за місцями, де вони виконуються (безпосередньо в процесі обслуговування замовлень споживача, на складі, під час транспортування). «Входом» у процес логістичного обслуговування споживача є сукупність інформаційних, матеріальних, технологічних, кадрових та фінансових ресурсів. «Виходом» – результативні показники виконання обслуговування для споживачів і підприємства. Це надані логістичні пос-луги, підвищення якості логістичного обслуговування, налагодження партнерських взаємо-відносин, створення додаткових конкурентних переваг, оптимізація логістичних витрат. Загалом процес логістичного обслуговування містить чотири основні підпроцеси: обслуговування замовлень споживачів (ініціювання та його організація); складське обслуговування; транспортно-логістичне обслуговування; логістичне обслуговування замовлень споживачів (супровід, коригування та документування). Запропоновані теоретико-методичні положення встановлення складу процесу логістичного обслуговування споживачів є основою для обґрунтування та розроблення методів та алгоритмів управління ними.Документ Критерії оцінки ефективності контролю працівників підприємства(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2019) Ачкасова, Л. М.; Ачкасова, Л. Н.; Аchkasova, L.Функція контролю є однією з основних функцій управління і забезпечує досягнення організацією поставлених цілей. Це витратна функція, тому питання оцінки ефективності контролю є актуальними. Будь-яка оцінка потребує визначення певних вимог, за якими вона має оцінювати об’єкти, явища, ситуації тощо. Такими вимогами є критерії. Тому мета статті – обґрунтування переліку критеріїв ефективного контролю. У статті визначені аспекти, у яких розглядається контроль з точки зору різних дослідників. Різноманітність аспектів пояснюється складністю й багатогранністю завдань, які стоять перед контролем. Для обґрунтування системи критеріїв ефективного контролю роботи персоналу підприємства наведений алгоритм їх розроблення. Далі були розглянуті аспекти поняття ефективного контролю та визначено авторське бачення цього поняття. На наш погляд, визначення критеріїв необхідно пов’язувати з принципами ефективного контролю та враховувати особливості контролю роботи персоналу підпри-ємства. У статті були розглянуті основні критерії ефективного контролю, які запропоновані дослідниками з цього питання: відповідність характеру процесу, який контролюється; економічність; гнучкість і простота; орієнтація на результати та стратегічна спрямованість. У статті набула подальшого розвитку система критеріїв ефективного контролю за рахунок доповнення наявної системи іншими критеріями з урахуванням основних принципів ефективного контролю: залучення до здійснення контролю співробітників; неперервність та регулярність проведення; винагорода за досягнення стандартів та про-зорість контролю. Оцінка ефективності контролю за допомогою отриманої системи критеріїв полягає у визначенні значущості кожного з них у загальній системі та розроб-ленні шкали оцінювання. Запропонована система критеріїв дозволить оцінювати ефективність контролю роботи персоналу підприємства всебічно й об’єктивно, ураховуючи особливості роботи кожної категорії персоналу. Це в свою чергу забезпечить підприємству досягнення поставлених цілей, бо це є основною метою функції контролю.Документ Совершенствование структуры управления конкурентоспособностью автотранспортных предприятий(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2019) Шинкаренко, В. Г.; Димитракиева, С. Р.; Шинкаренко, В. Г.; Дімітракієва, С. Р.; Shynkarenko, V.; Dimitrakieva, S. R.Рассмотрены подходы к построению организационных структур управления предприятий: традиционный и при стратегическом управлении. В диверсифицированном предприятии при первом подходе применяется трехуровневая организационная структура управления, при стратегическом управлении ученые предлагают четырехуровневую структуру. В одном предприятии не может быть две организационные структуры управления. Целью статьи является устранение этого противоречия. Надо предложить модель такой структуры, которая позволяла бы одновременно решать задачи текущего и стратегического управления без ущерба для качества решений. Представляется, что это возможно в рамках модели матричной организационной структуры управления. Возникновение несоответствия между рассмотренными моделями структур управления связано с увеличением объема и сложности работ, которые должны выполнять функциональные подразделения – структурные подразделения управления производством, персоналом, финансами и т. п. При текущем управлении эти функции выполняют подразделения верхнего уровня структуры. При стратегическом управлении часть функциональных работ следует перенести на второй уровень управления. В зависимости от объема этих работ в СЕБ их может выполнять один или несколько менеджеров. Они по горизонтали подчиняются линейному руководителю, по вертикали – функциональному руководителю первого уровня. Стратегические задания предприятия распределяются между СЕБ, руководители которых совместно со своими менеджерами разрабатывают предложения по их выполнению. Возможность реализации этих предложений в части обеспечения ресурсами согласовывается с руководителями функциональных подразделений. Пакет этих предложений функциональные руководители доводят до сведения высшего руководителя предприятия. Окончательно, после всех согласований, составляется стратегический план развития предприятия.Документ Сутність та призначення CVP-аналізу в сучасних умовах(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2019) Догадайло, Я. В.; Лабунська, А. О.; Dogadaylo, Ya.; Laboonskaya, A.У роботі на підставі аналізу наявних підходів щодо визначення сутності, призначення, мети та завдань CVP-аналізу було визначено мету, призначення та основні завдання операційного аналізу в сучасних умовах. Як аналітичний матеріал було використано 22 літературних джерела за останні 12 років, обрані на підставі розробленого алгоритму дослі-дження. Після вивчення підходів щодо визначення суттєвої ознаки сутності поняття «CVP-аналіз» було виявлено, що певна єдність думок з’явилася лише протягом останніх 10 років. На підставі використання контент-аналізу було вдосконалено сутність поняття «CVP-аналіз» шляхом комплексного врахування його призначення, мети, завдань та особливостей функціонування підприємств в умовах соціально орієнтованої ринкової економіки. Під ним пропонується розуміти інструмент управлінського обліку, який допомагає приймати управлінські рішення шляхом вивчення залежності змін витрат, обсягу вироб-ництва та реалізації продукції, з метою попередження збитковості підприємств в умовах підвищення конкуренції та посилення соціальної відповідальності бізнесу. Виходячи із сутності, була обґрунтована доцільність використання операційного аналізу як одного з інструментів антикризового управління підприємством у сучасних умовах. У подальшому планується обґрунтувати перелік показників CVP-аналізу, який би врахував особливості сучасної соціально орієнтованої ринкової економіки. Для отримання описаних результатів були використані такі методи дослідження: логіко-теоретичне узагальнення, абстрагування, порівняння, аналогія, моделювання, формалізація, аналіз, синтез, дедукція, індукція, системний підхід, морфологічний аналіз, контент-аналіз, ранжування та групування. Запропоновані результати досліджень можуть бути використані фінансовими директорами, їх заступниками та працівниками, які зацікавлені в ефективному управлінні підприємством у сучасних умовах.Документ Складові інтелектуального маркетингового капіталу(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2019) Кононов, О. І.; Кононов, А. И.; Kononov, A.У сучасних умовах ведення бізнесу підвищується роль інтелектуального маркетингового капіталу в зростанні вартості підприємства. Однак у невеликій кількості наявних науко-вих праць, присвячених цьому питанню, відсутня єдина думка щодо складників інтелекту-ального маркетингового капіталу, не визначені показники чутливості вартості підприєм-ства до факторів, що належать до маркетингового інтелектуального капіталу. Метою статті є аналіз сучасних наукових підходів щодо формування маркетинго-вих активів підприємства, а також визначення факторів, з яких формується маркетин-гове джерело вартості підприємства, та показників їх оцінювання. Базуючись на аналізі наукових досліджень щодо питань інтелектуального капіталу та його складової частини – інтелектуального маркетингового капіталу, у статі надано власне визначення поняття інтелектуального капіталу та його складової частини – інтелектуального маркетингового капіталу. Обґрунтовано склад інтелектуального маркети-нгового капіталу підприємства, до якого належать такі фактори, як лояльність клієнтів, маркетингова стратегія, репутація, маркетингова інформаційна система, бренд. Запро-поновано структуру вказаних факторів, яка містить два рівні. На основі аналізу факто-рів інтелектуального маркетингового капіталу запропоновані показники, які вимірюють чутливість вартості підприємства до кожного з визначених факторів. Отримані в статті результати мають як теоретичне, так і практичне значення. Теоретичне значення полягає в подальшому розвитку положень, пов’язаних з визначенням факторів впливу на рівень капіталізації підприємства. Практичне застосування наведених у статті положень щодо визначення інтелектуального маркетингового капіталу та показників його оцінки дасть можливість керівникам приймати управлінські рішення щодо підвищення капіталізації підприємств.Документ Удосконалення структури механізму формування ланцюга постачань(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2019) Бочарова, Н. А.; Bocharova, N.Розглянуто точки зору різних вчених на зміст поняття «ланцюг постачань». Досліджено основні елементи, що формують ланцюг постачання: постачальники сировини/матеріалів й покупних частин, виробники та виробники-субпідрядники, перевізники, складські підприємства, логістичні центри, посередники, підприємства дистрибуційної мережі, оптові компанії, підприємства роздрібної торгівлі, споживачі. Запропоновано структуру механізму формування ланцюга постачань, що базується на п’яти функціях: планування, закупівлі запасів, виробництва й збуту продукції, повернення. Планування з’ясовує джерела постачань, попит споживачів, розмір запасів, обсяги виробництва, сировини й матеріалів. Закупівля – це управління постачанням, вибір та оцінка постачальників, перевірка якості постачань, укладання контрактів з постачальниками. Виробництво – це безпосередньо процес виробництва, контроль за технологічними змінами, управлінням виробничими потужностями, виробничими циклами, якістю виробництва, графіком виробничих змін. Збут – це управління замовленнями, складом і транспортуванням. Повернення необхідне в разі виникнення проблем у замовленнях. Особливість запропонованого механізму полягає в тому, що особлива увага приділена інформаційному забезпеченню. Воно полягає не тільки в зборі та обробці інформації, але й в прийнятті та реалізації рішень, тому займає суттєве місце в механізмі. Узагальнення структури механізму формування ланцюга постачань дозволить підвищити ефективність налагодження логістичних зв’язків підприємства.Документ Поняття «логістичний сервіс» і «логістичне обслуговування»(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2019) Криворучко, О. М.; Криворучко, О. Н.; Kryvoruchko, О.З метою найбільш повного задоволення потреб та запитів споживачів застосовують та розвивають логістичний сервіс або логістичне обслуговування. Однак у сучасній літературі та практичній діяльності відсутнє єдине визначення цих понять, має місце їх ототожнення або розмежування. Це ускладнює роботи з формування системи логістичного сервісу (логістичного обслуговування), вироблення рекомендацій щодо забезпечення якості логістичних послуг та ін. У роботі проведено критичний аналіз наукових та практичних підходів до визначення понять «логістичний сервіс» та «логістичне обслуговування», дове-дено необхідність їх розмежовування. Термін «логістичне обслуговування» пропонується використовувати у випадку спрямованості діяльності на конкретного споживача, його потреби, запити тощо; у протилежному, коли мова йде в цілому про потенційну та реа-льну можливість організації (сервісної та ін.) надавати логістичні послуги – термін «логістичний сервіс». Одночасно логістичне обслуговування визначається як організована діяльність персоналу в певному матеріальному середовищі, пов’язана з пропозицією та наданням логістичних послуг, що задовольняють конкретні потреби та вимоги споживачів. Логістичний сервіс – комплекс логістичних послуг, що пропонуються та надаються спо-живачам сервісною або іншою організацією з метою максимального задоволення їх потреб, найбільш оптимальним з точки зору витрат способом. Як правило, поняття «логістичний сервіс» доцільно застосовувати для окреслення сфери надання логістичних послуг зовнішньому споживачу на комерційній основі. Перспективи подальших досліджень полягають у встановленні класифікації логістичного сервісу, розробці підходів до формування логістичного сервісу, організації логістичного обслуговування споживачів.Документ Формування багаторівневої моделі логістичної системи(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2019) Федотова, І. В.; Федотова, И. В.; Fedotova, I.У статті розглядаються сруктура та види логістичних систем з точки зору системного підходу. Дослідження формування логістичних систем є важливим як в теоретичному, так і в практичному відношенні. Метою дослідження є вдосконалення теоретичних засад формування багаторівневої моделі логістичної системи на основі концепції моделювання життєздатних систем. Запропоновано модель логістичної системи на базі методичного апарату кібернетичного моделювання життєздатних систем. Модель логістичної сис-теми представлено у вигляді суб’єкта (метасистеми) та об’єкта управління (операційно-го елемента), який запропонований у вигляді ланок-елементів логістичної системи. Це до-зволяє координувати матеріальні та інші потоки в логістичній системі, забезпечити життєздатні засоби розвитку та підтримки довгострокових ділових відносин, отримувати синергетичний ефект від взаємодії між ланками системи. Потоки в цій системі формуються в логістичний ланцюг, який у найзагальнішому випадку об’єднує виробника, по-середників, перевізників та споживача. На основі структурно-рівневого та метасистем-ного підходів визначені основні рівні та структура логістичної системи. Для формування багаторівневої моделі логістичної системи запропоновано використовувати критерій диференціації рівнів, який дозволяє відповідно до метасистемного підходувиділити п’ять рівнів логістичної системи – елементний, компонентний, субсистемний, системний, ме-тасистемний. Багаторівнева модель інтегрованої логістичної системи вимагає об’єднання різних функціональних областей та їх учасників на всіх рівнях у межах єдиної логістичної системи з метою її оптимізації та може застосовуватися для будь-яких підп-риємств і організацій. Запропоновані теоретичні основи дозволяють узгоджувати такі об’єкти управління в логістичній системі, як взаємодія учасників ланцюга, логістичні функції, бізнес-процеси та створювати їх певну структуру, визначати рівні інтеграції.