Планування незавершенного виробництва на ділянках одиничного виробництва

Abstract

Мета – обгрунтування порядку розрахунку залишків незавершеного виробництва на ділянках одиничного типу виробництва. Методика дослідження. Для досягнення мети застосовувалися загальноекономічні методи дослідження: розрахунковий метод – при визначенні розміру незавершеного виробництва, коефіцієнту наростання витрат, абстрактний метод – при характеристиці особливостей ділянок одиничного типу виробництва. Результати. В статті обгрунтовано порядок розрахунку залишків незавершеного виробництва для ділянок одиничного та дрібного виробництва. На відміну від інших типів розрахунок незавершеного виробництва тут має певні особливості. Через особливості даного типу розрахунок залишків незавершеного виробництва у натуральному вираженні є недоцільним або він не має розрахункової бази. Внаслідок цього розрахунок залишку назавершеного виробництва доцільно здійснювати укрупненим способом. В залежності від ритмічності обсягу випуску продукції рекомендується застосувати два способи розрахунку. При рівномірному і циклічному випуску виробів розмір залишку незавершеного виробницва доцільно визначати за графіком, що визначається кількістю даних виробів у виробничій програмі, тривалістю циклу, кількістю періодів у циклі та розподілом витрат за періодами циклу. При нерівномірному випуску виробів сума незавершеного виробницва визначається на основі вищенаведених даних, а також коефіцієнта наростання витрат. Його величина визначається як середньозважена величина. На конкретному прикладі зроблені розрахунки залишків незавершеного виробництва для ділянок одиничного тадрібносерійного типу виробництва. Практична значимість. Застосування вищенаведеного порядку розрахунку дозволить промисловим підприємствам більш точно визначати залишки незавершеного виробництва. У статті досліджено теоретичні та прикладні аспекти планування незавершеного виробництва на промислових підприємствах з одиничним типом організації виробничих процесів. Актуальність теми обумовлена високою питомою вагою незавершеного виробництва у структурі оборотних активів машинобудівних підприємств, що за умов неефективного нормування призводить до іммобілізації фінансових ресурсів та зниження загальної рентабельності. Метою дослідження є наукове обґрунтування та розробка методичних підходів до розрахунку залишків незавершеного виробництва, що враховують специфіку неритмічного випуску продукції та тривалі виробничі цикли.