Економічна вітчизняна освіта наприкінці хіх ст. та її аксіологічний потенціал

Abstract

У статті висвітлюється нагальна потреба, що виникла перед вітчизняною промисловістю в кінці ХІХ ст., а саме потреба в освічених кадрах, що було пов`язано з модернізацією промисловості. Ця потреба актуалізувалася тим, що усього менше 7 % працівників промисловості мали освіту, що одержали не тільки у вищих технічних навчальних закладах, але й закінчили курс у середніх і початкових професійних школах. Отже, предметом дослідження є професійна середня і початкова освіта. Мета роботи - дослідити ланцюг задоволення потреби у професійних кадрах різних галузей промисловості через розгортання середньої і початкової професійної освіти в цей період, а також превентивно дослідити справу народної освіти, якою опікувалася держава і яка готувала підґрунтя для відтворення професійно навчених працівників промисловості. Автор доводить, що економічна освіта має свій аксіологічний потенціал, який почав закладатися ще в кінці ХІХ ст, про що свідчить праця освічених працівників на вітчизняних підприємствах, яка була у півтора рази продуктивніша від праці неписьменних. Методами дослідження стали історична аналогія, порівняльн0-аналітичний метод, метод кореляції, метод інтерпретації. Результати дослідження полягають в тому, що автор прослідкував пряму залежність між ланками нижчої, або народної освіти, та економічної освіти. Матеріали цієї роботи можуть використовуватися при викладанні навчальних курсів економічної історії, державного регулювання економіки, національної економіки. Автор прийшов до висновку, що саме в кінці ХІХ ст. закладаються підвалини перетворення освіти у виробничу силу суспільства.