Формування алгоритму визначення та подолання кризи на підприємстві

Abstract

Кожне підприємство прагне до довготривалого економічного росту, але дуже часто стикається з періодами економічної нестабільності і кризами. Предметом статті є господарська діяльність підприємства та пов’язані з нею проблеми. Мета статті полягає в розробці алгоритму виявлення перших симптомів кризи на підприємстві та їх подолання спеціальними методами та за домогою різноманітних інструментів. Розглянутий у статті методичний підхід до аналізу кризисних станів на підприємстві дозволить проводити своєчасну фінансову діагностику та виявляти кризові прояви вже на ранніх стадіях. Результатом роботи можна вважати виділення п’яти типів фінансової кризи, які мають різні характеристики: криза платоспроможності, криза обмежених ресурсів, криза прибутковості, криза ефективності, стратегічна криза. У статті розроблено алгоритм діяльності менеджерів при виникненні на підприємстві негативних явищ. В першу чергу треба визначити тип кризи на підприємстві. Для цього потрібен розрахунок показників (коефіцієнт фінансової незалежності, коефіцієнт абсолютної ліквідності, темп зростання обсягів виробництва, темп зростання власних коштів, прибуток (збиток) від продажу (реалізації), чистий прибуток, рентабельність активів, чиста рентабельність продажів, трудовий потенціал підприємства, коефіцієнт загальної (поточної) ліквідності та інші). Розрахунок кожного з показників та порівняння отриманих результатів з нормативними дозволить чітко визначити, до якого типу відноситься криза на підприємстві. Головна мета менеджера є подолання кризових явищ на підприємстві. Для цього у статті розроблено ряд антикризових заходів, які потрібно застосовувати для покращення фінансової стійкості підприємства. Наприклад, при кризі платоспроможності підприємство прагне до реструктуризації кредиторської заборгованості, при кризі обмежених ресурсів – до оптимізації потоків грошових коштів, при кризі прибутковості – до стимулювання продажів; при кризі ефективності – оптимізації витрат; при стратегічній кризі – до відновлення виробничого потенціалу підприємства та визначення довгострокових факторів успіху.