Аналіз науково-методичних підходів до оцінки ефективності аутсорсингу

Abstract

У статті реалізовано наукову розвідку новітніх досягнень та напрацювань українських і закордонних наукових діячів, фахівців-практиків щодо застосування сучасних інноваційних моделей господарювання, зокрема провадження аутсорсингу, що уможливлює раціоналізацію управлінської та виробничої діяльності підприємств і господарств усіх галузей шляхом передачі певної частини своїх функцій підприємствам-партнерам, забезпечуючи зниження загальних витрат та посилення власних конкурентних позицій. На підставі узагальнення розробок науковців, висвітлених у ряді новітніх джерел, виділено вісім головних сфер застосування аутсорсингу, зокрема: ІТ-технології, бухгалтерський облік, маркетинг, логістика, управління персоналом, юридичне забезпечення, виробничо-господарська діяльність та виробництво комплектуючих. Ретельний аналіз наукових праць, присвячених оцінюванню доцільності провадження аурсорсингу в сучасних реаліях, дозволив виділити певні проблемні питання, що потребують подальшого опрацювання та пошуку рішення: по-перше, різні науковці для оцінки ефективності аутсорсингових послуг застосовують множину відмінних методів та підходів, які потребують упорядкування; по-друге, проведення вибору найбільш доцільного підходу із цієї множини зумовлює необхідність у виділенні ключових переваг та недоліків кожного з них. Основна мета статті – провести аналіз та систематизацію методів і підходів до оцінювання ефективності провадження аутсорсингових послуг різних сфер застосування, а також виявлення основних їх переваг та недоліків. У підсумку дослідження на підставі ґрунтовного аналізу та узагальнення існуючих на теоретичному рівні та застосовуваних у практичній діяльності методів і способів оцінювання ефективності провадження аутсорсингу виділено пʼять основних науковометодичних підходів, кожному із яких надано характеристику змісту, окреслено ключові параметри та сформульовано позитивні і негативні риси, притаманні кожному з них. В якості найбільш доцільного означено пʼятий науково-методичний підхід. Зазначені напрацювання є базисом для проведення подальших наукових розвідок, зокрема обґрунтування та вибору складників-показників інтегрального показника оцінювання ефективності аутсорсингу.