Фактори становлення соціально-трудових відносин у державі та регіонах

Abstract

Статтю присвячено проблемі формування і розвитку соціально-трудових відносин в сучасних умовах. Розглянуто удосконалення соціально-трудових відносин, які виступають ланцюгом у механізмі трудової мотивації. Визначено роль держави у них та запропоновано механізм соціально-трудових відносин по відношенню до трудової мотивації. Розроблено комплекс заходів, спрямованих на підвищення ефективності організаційно-економічного механізму регулювання соціально-трудових відносин. Поліпшити соціально-трудові відносини пропонується шляхом впровадження сучасних форм праці та підвищення раціоналізації особистісного фактора у виробництві (програма гуманізації праці, програма професійного розвитку робочої сили, методи матеріального стимулювання, нетрадиційні форми організації робочого часу). Визначено ступінь необхідності застосування на сучасному етапі ринкових відносин в Україні міжнародних трудових відносин, умов праці та соціального забезпечення. Зроблено висновки, що удосконалення системи соціально-трудових відносин повинно бути спрямовано на впровадження обов’язкового письмового укладення трудових і колективних договорів. Основою для розробки та реалізації збалансованої соціально-економічної політики в регіоні має бути науково- обґрунтоване прогнозування і планування праці. Визначено, що за кризових умов необхідно активізувати нетрадиційні форми зайнятості, шукати шляхи оптимізації зайнятості через розвиток малого і середнього бізнесу, нематеріальну мотивацію співробітників. Виявлена актуальність оптимізації зайнятості та вирішення проблем соціальних і трудових відносин, які потребують удосконалення державного регулювання його аспектів (вдосконалення організації праці, соціальна підтримка окремих груп, підвищення якості і конкурентоспроможності робочої сили, тощо). Роль держави в регулюванні СТВ повинна набути якісно нового змісту за напрямами, які підвищують рівень мотивації працюючих до продуктивної праці.