Методологія оптимізації зв’язків між елементами інституціональної інфраструктури підприємництва

Abstract

Предмет дослідження – горизонтальні та вертикальні зв’язки між елементами інституцыональної інфраструктури підприємництва. Мета статті – дослідження характеристик горизонтальних і вертикальних зв’язків, які виникають під час взаємодії між елементами інституціональної інфраструктури підприємництва, а також обґрунтування методології їх оптимізації. В процесі дослідження використано такі методи: кабінетні дослідження – шляхом аналізу інформації – з метою визначення гіпотетичних зв’язків між ринковими суб’єктами та елементами інфраструктури; моделювання та матричного аналізу – для опису ланцюгів інфраструктурних елементів та їх оптимізації. Запропоновано розглядати горизонтальні і вертикальні зв’язки між елементами інституціональної інфраструктури підприємництва у вигляді матриці ланцюга інфраструктурних зв’язків із відповідними витратами часу та транзакційними витратами. Доведено, що ефективне інституціональне інфраструктурне забезпечення може бути досягнуто завдяки максимально швидкій інфраструктурній підтримці за мінімальних транзакційних витрат; швидкість здійснення операції між суб’єктами підприємницької діяльності буде тим вищою, чим вище вертикальний рівень, на якому приймається рішення, на кожному горизонтальному ланцюзі; транзакційні витрати на здійснення операції будуть мінімальними при мінімальній довжині ланцюга. На основі запропонованої матриці встановлено, що підвищити ефективність інституціонального інфраструктурного забезпечення та зменшити транзакційні витрати можливо за рахунок створення найкоротших шляхів у ланцюзі інфраструктурного забезпечення, що досягається завдяки: створенню ланцюгів швидкого узгодження, удосконаленню механізмів узгодження; укрупненню елементів інфраструктури шляхом поєднання декількох функцій у одному елементі чи створенню інструментів одночасної концентрації ресурсів (бізнес-центрів, бізнес-інкубаторів); впровадженню інструментів спільного використання ресурсів (кластери, технопарки, промислові зони тощо). Результати дослідження можуть бути використані під час моделювання та оптимізації ланцюгів інфраструктурних елементів у практичній діяльності, що сприятиме підвищенню ефективності інституціонального інфраструктурного забезпечення та зменшенню транзакційних витрат.