Використання системи управління запасами «мінімум-максимум» при обгрунтуванні розмірів закупівель інструментів

Abstract

Мета – удосконалення порядку та методики обчислення параметрів системи управління запасами «мінімум-максимум» для її застосування на машинобудівних заводах. Методика дослідження. Для досягнення поставленої мети у дослідженнях були використані такі загальнонаукові та спеціальні методи і прийоми дослідження: методи узагальнення та абстрагування – для обґрунтування параметрів системи управління запасами. Результати. Основною системою планування, визначення потреби та купівлі інструментів на заводах масового та крупносерійнойного виробництва є система «на склад», або як її називають, система «мінімум-максимум». Сутність цієї системи полягає в тому, що запаси інструменту в центральній коморі і в цехових інструментально-роздавальних коморах повинні постійно підтримуватися на рівні, що забезпечує безперервне і безперебійне постачання основного виробництва. Замовлення повинно видаватися в розмірі різниці між максимальним і мінімальним запасами рівної партії поповнення в штуках. Величина мінімального запасу встановлюється на основі обсягу та режиму споживання, можливих коливань, витрат і часу, необхідного для поновлення розміру запасу інструменту на підприємстві. За системою «мінімум-максимум» поставки здійснюються за умови, що запаси у встановлений момент часу виявилися рівними пороговому значенні (точка замовлення) або менше її. У випадку видачі замовлення його розмір повинен розраховуватися таким чином, щоб поставки поповнили запаси до бажаного рівня. Наукова новизна. Застосування методу «мінімум-максимум» дозволить оптимізувати закупівлі інструментів на машинобудівному заводі. При цьому досягається закупівля оптимальної партії та не допускається утворення наднормованих запасів. Враховується запаси цехів, створення оборотного фонду інструментів. Практична значущість полягає у використанні статистичних методів для закупівлі інструментів на машинобудівних заводах.