2014, № 2 (7), т. 1

Постійне посилання зібранняhttps://dspace.khadi.kharkov.ua/handle/123456789/6120

Переглянути

Перегляд 2014, № 2 (7), т. 1 за Ключові слова "336.025"

Або введіть перші символи:
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Thumbnail Image
    Документ
    Аналіз складових фінансової безпеки за рівнями суб’єктів фінансових відносин
    (Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Кузенко, О. Л.
    У статті представлено результати аналізу складових фінансової безпеки за рівнями суб’єктів фінансових відносин, зокрема фінансової безпеки держави та її складових: боргової, банківської, валютної, безпеки грошового ринку та інфляційних процесів, безпеки фондового та страхового ринків. Метою статті є аналіз складових фінансової безпеки за рівнями суб’єктів фінансових відносин: боргової, банківської, валютної, безпеки грошового ринку та інфляційних процесів, безпеки фондового та страхового ринків. В сучасних умовах спостерігається загальна негативна тенденція стану бюджетної безпеки України, що спричинено в першу чергу недосконалістю бюджетної складової фінансової безпеки держави, зокрема, зростання рівня фінансування дефіциту переважно за рахунок зовнішніх запозичень та не виважена міжбюджетна трансфертна політика обумовлюють порушення системи фінансових відносин, наслідком чого, є зменшення обсягів інвестицій, коливання курсу національної валюти та інфляційні процеси. Проведений аналіз складових фінансової безпеки за рівнями суб’єктів фінансових відносин, зокрема фінансової безпеки держави та її складових дозволив зробити висновки про необхідність розробки та впровадження стратегії та тактики бюджетування щодо підвищення якості прогнозів макроекономічних показників, що використовуються в бюджетному плануванні; комплексного підходу до реформування бюджетного процесу на державному, місцевому рівнях та рівні міжбюджетних відносин; зменшення зовнішнього боргу України, шляхом прямого зменшення чистих зовнішніх залучень уряду та погашення довгострокових залучень реального сектору економіки; врегулювання рівня монетизації економіки; зниження рівня інфляційної динаміки; зменшення рівня доларизації економіки країни; оптимізація структури золотовалютних резервів; підвищення капіталізації та ліквідності організованого ринку цінних паперів; узгодження вітчизняного законодавства з міжнародними стандартами і сучасними вимогами розвитку фінансових відносин; удосконалення системи оподаткування страховиків та операцій перестрахування у перестраховиків-нерезидентів тощо.