2014, № 2 (7), т. 2
Постійне посилання зібранняhttps://dspace.khadi.kharkov.ua/handle/123456789/6141
Переглянути
Перегляд 2014, № 2 (7), т. 2 за Ключові слова "338.45"
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
- Результатів на сторінці
- Налаштування сортування
Документ Сучасні проблеми реформування газотранспортної системи України(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Федорович, І. В.Стаття присвячена одній із основних проблем сьогодення – проблемі подальшого функціонування газотранспортної системи України, яка виконує дві основні функції: забезпечення природним газом внутрішніх споживачів, а також його транзит до країн Західної та Центральної Європи. За останні роки у зв'язку з недостатнім фінансуванням щорічних програм з реконструкції і технічного переоснащення газотранспортної системи її технічний стан викликає велике занепокоєння – значна частина магістральних газопроводів є зношеними. Зважаючи на те, що газотранспортна система є однією з найважливіших галузей національної економіки, функціонування якої приносить відчутні відрахування до Державного бюджету, її існування забезпечує Україні не тільки статус газової транзитної держави, а й є однією з основних складових національної безпеки. Саме тому пошук шляхів підвищення ефективності функціонування газотранспортної системи повинно входити до складу стратегічних завдань національної економіки України. Метою статті є дослідження шляхів подальшого реформування та модернізації ГТС України за умови стабільної ситуації в державі та наявності необхідних фінансових ресурсів з метою забезпечення її ефективного функціонування. Кожен з напрямів реформування газового сектору вимагає розв’язання таких завдань:створення нормативно-правової бази реформування та функціонування ГТС, що відповідає потребам структурної перебудови галузі та вимогам з адаптації національного законодавства до норм і стандартів ЄС;остаточне вирішення питання реструктуризації українських боргів за спожитий російський газ;розробка та реалізація диверсифікаційних проектів постачання газу з нових джерел, не пов’язаних з постачанням газу через Росію; інституціоналізація конкурентного ринкового середовища в газовому секторі України;мінімізація соціального навантаження на газовий сектор, що є умовою наступного вивільнення внутрішніх ресурсів для розвитку;розв’язання проблем соціального захисту населення та усунення загрози перетворення газового сектору на ще одне джерело соціальної напруженості;проведення в газовому секторі України ефективної приватизації;лібералізація цінової і тарифної політики;забезпечення сприятливого податкового режиму і т.д.