2016, № 3 (14), т. 2
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЖУРНАЛ(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016)Документ Шляхи удосконалення системи управління ризиками підприємства в сучасних умовах господарювання(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Прокопенко, М. В.; Prokopenko, MykolaУ представленій статті розглядається ряд питань, пов’язаних з виникненням та деякими соціально – економічними аспектами ризиків промислового підприємства. Висвітлено перелік методичних та прикладних принципів ефективного управління ризиком які включають соціальномотиваційні, виробничо-управлінські, майнові та фінансово-страхові інструменти. У статті розглядаються основні методики зменшення та стримування ризиків промислового підприємства, стратегія і тактика політики управління ризиком. Розглянуті основні суб'єкти та об’єкти формування ризику як підприємства, так і національної економіки в цілому, механізм формування ризику в залежності від ринкової ситуації. Підвищення ефективності та конкурентоспроможності національної економіки стає пріоритетним завданням в умовах постійно зростаючої невизначеності, обумовленої політичними і економічними факторами. Зміни в політичних уподобаннях, негативна динаміка на ринках економічних ресурсів призводять до зниження темпів зростання практично за всіма промисловим галузям, і навпаки, формування передумов для сталого розвитку промисловості країни є об'єктивним фактором ризикозахищеності і безпечного розвитку всіх суб'єктів економіки. Забезпечення економічної ризикозахищеності - це гарантія незалежності країни, умова стабільності й ефективної діяльності промисловості, досягнення успіху в соціальній та інших сферах діяльності. Промисловість є один з найважливіших елементів національної економіки, і, отже, поняття національної ризикозахищеності буде не повним без оцінки ризикологічних проблем промислового виробництва, його стійкості при можливих зовнішніх і внутрішніх загроз. Саме тому забезпечення економічної ризикозахищеності належить до числа найважливіших національних пріоритетів будь-якої країни і її суб'єктів. Особливе значення в сучасних умовах надається вдосконаленню системи управління ризиками промислових підприємств. Визначення перспектив розвитку промисловості, якісна ідентифікація ризиків, визначення розміру ймовірних втрат, розробка заходів превентивного протидії ризикам - пріоритетні напрямки забезпечення сталого розвитку промисловості.Документ Management of investment attractiveness of motor transport enterprises (on the example of Ukraine)(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Levchenko, Iaroslava; Левченко, ЯрославаModern economy is characterized by global processes indicating its crisis state. This period is the most favorable for restructuring the activities of motor transport enterprises (MTE). Such restructuring is connected with the impact of systemic factors on the level of investment attractiveness (IA) of MTEs and efficiency of managing IA of MTEs. The transport sector is vital for economic development of any country. It is a guarantee of the trade turnover, and, consequently, the effective functioning of most of the other economic sectors. Therefore, the rate of economic growth and the population welfare depend on the state of the transport system and efficiency of the functioning of motor transport enterprises. Since the object of the research are the enterprises of motor transport sector of Ukraine, the level of investments attractiveness was identified, the main factors of influencing on the level of motor transport enterprises IA was defined, the elasticity coefficients were calculated, the deviation of the actual index from the optimal one was calculated, a conclusion regarding the need for increasing the values of the factors influencing the level of MTE IA was made.Документ Організаційно-економічний механізм антикризового управління на підприємстві(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Мельниченко, О. О.; Melnychenko, OlexandrВ статті доведено актуальність розробки організаційно-економічного механізму антикризового управління на промисловому підприємстві в умовах нестабільності економічного стану в Україні, що відобразилася на ефективності функціонування господарюючих суб’єктів. Наведено огляд досліджень з обраної тематики, окреслено основні наукові надбання та недостатньо розроблені питання. Метою статті є розробка організаційно-економічного механізму антикризового управління на промисловому підприємстві, що враховуватиме поточні проблеми господарювання та дозволить охопити найважливіші бізнес-процеси підприємства. В статті наведено базові положення здійснення антикризового управління на підприємстві, що включають його мету, завдання, актуальність запровадження, інструменти та індикатори результативності. В статті запропонований організаційно-економічний механізм антикризового управління на промисловому підприємстві, який базується на врахуванні окремих бізнес-процесів підприємства, видів антикризового управління за глибиною поширення кризи та проведенні заходів з оцінки імовірності настання кризи, заходів із її запобігання та подолання й прогнозування розвитку кризи в майбутньому та її впливу на господарський стан підприємства.Документ Шляхи удосконалення обліку фінансових результатів діяльності підприємства(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Костенко, Ю. О.; Kostenko, YuriyОсновним фактором, який в основній мірі характеризує діяльність підприємства, є фінансовий результат. Отриманий фінансовий результат визначає можливість подальшого розвитку підприємства (розширення виробництва, оновлення його основних засобів, впровадження нових передових технологій тощо) і створює запас фінансової стійкості. Облік є досить складною інформаційною системою у якої важливою складовою є облік фінансових результатів адже вона накопичує данні щодо доходів і витрат на основі яких формується фінансовий результат діяльності підприємства. Для покращення обліку фінансових результатів важливим чинником є аналіз сучасних тенденцій шляхів удосконалення обліку фінансових результатів на підприємствах. Предметом дослідження є обліково-аналітичні процеси покращення формування фінансових результатів діяльності підприємства в сучасних умовах господарювання. Метою статті є дослідження сутності економічної дефініції «фінансовий результат» і аналіз тенденцій шляхів удосконалення обліку фінансових результатів діяльності підприємства. В процесі написання даної статті були використані наступні методи теоретичний аналіз наукових літературних джерел, синтез, узагальнення, порівняння, абстрагування, конкретизація, та спостереження. За результатами дослідження доцільно вважати, що фінансовий результат формується шляхом співставлення доходів і витрат суб’єктів господарювання (результатом співставлення є прибуток або збиток) який приводить до зміни власного капіталу (прибуток до зростання, збиток до зменшення). Аналіз наведених шляхів удосконалення показав, що основними об’єктами удосконалення є рахунки 79 «Фінансові результати», 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)», 73 «Інші фінансові доходи» та 71 «Інший операційний дохід». Ще одним шляхом удосконалення обліку фінансових результатів є використання елементів управлінського обліку, а саме створення на підприємствах центрів відповідальності.Документ Развитие крымскотатарского национального образования как экономическая база развития этноса: исторический экскурс(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Коралевский, Якуб; Koralewski, JakubСовременные исторические и экономические исследования, к сожалению, мало уделяют внимания именного педагогическому национальному обучению, как основам развития этносов и народов. А ведь именно историческое изучение джадидизма дает возможность понять предпосылки современных тенденций развития общества. Общеизвестно, что джадидизм не является мононациональным, замкнутым в себе движением педагогов крымских татар. Как любое прогрессивное гуманистическое явление в общественной жизни, оно имело широкую географию распространения. Разумеется, новые методы обучения, в первую очередь, 89 нашли своих последователей в тех странах, где проживали, прежде всего, народы тюркской языковой группы. Джадидизм в Крыму имел ряд специфических особенностей, совершенно не характерных для развития этого движения в иных регионах империи. Вся борьба за создание и развитие сети новометодных школ обычно шло по пути законности и дискуссия велась лишь в существовавших правовых рамках, лишь изредка выходя за эти пределы. В последних случаях, деятели национального просвещения все же стремились войти в легальную сферу, пытаясь изменить законодательство путем убеждения чиновников и демонстрацией прогрессивных моментов в крымскотатарском образовании. Таким образом, джадидизм в Крыму оказал глубокое и всестороннее влияние на развитие общественной, культурной, экономической и педагогической мысли в регионе. Идеи джадидизма проникали и за пределы Таврической губернии, везде, где жили тюркские народы, где мусульмане стремились к лучшему, где в детях видели будущее своей нации и цивилизации.Документ Сутність, форми та функції засобів масової комунікації в сучасних умовах(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Пахнін, М. Л.; Pakhnin, MykolaВ статті розглянуто основні підходи до визначення та теоретичного дослідження поняття та сутності засобів масової комунікації. Розглянуто основні розбіжності поглядів стосовно ролі та впливу засобів масових комунікацій, в результаті чого виявлено що вони зазвичай, виникають в результаті впровадження та використання різних методологічних підходів та настанов в процесі вивчення процесу масової комунікації. Проведено аналіз основних досліджень і публікацій вітчизняних та зарубіжних науковців, за результатами якого проведено узагальнення підходів стосовно сутності, форм та функцій масової комунікації, особливостей сприйняття людиною інформації та основних принципів формування громадської думки. Виявлено, що під засобами масової комунікації розуміють сукупність каналів розповсюдження інформації, яку адресовано необмеженому колу осіб, соціальних груп, держав з метою оперативного інформування їх відносно подій і явищ у світі, конкретній країні, певному регіоні, а також для виконання спеціальних соціальних функцій. Розглянуто основні форми засобів масової комунікації в сучасних умовах. Виокремлено та проаналізовано, з урахуванням новітніх тенденцій світового інформаційного простору, основні функції засобів масової комунікації, серед яких було виділено три основні групи: - функції які можуть задовольняти основні потреби людини як індивіда; - функції які можуть задовольняти основні 84 потреби відповідних соціальних груп, а також людини як члена відповідної групи; - функції які можуть задовольняти основні потреби суспільства, а отже і людини як елемента суспільства. В результаті дослідження сформовано висновок, стосовно того, що засоби масової комунікації майже у всіх системах здійснюють агентивні функції тих груп впливу, які мають державну або економічну владу, проте не зважаючи на це найважливішим принципом демократичної організації мас-медіа є плюралізм самих засобів масової комунікації.Документ Оптимізація державних заходів з приводу підвищення конкурентоспроможності на національному і регіональному рівні(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Кудрявцева, О. В.; Kudryavtseva, OksanaПредметом роботи є теоретичні засади формування регіональної і національної конкурентоспроможності. Метою роботи є виявлення основних шляхів оптимізації державної політики, спрямованої на підвищення конкурентоспроможності на національному і регіональному рівні . З метою одержання обґрунтованих висновків у процесі роботи були використані абстрактнологічний метод; системно-структурний аналіз, та метод порівнянь. В роботі було виділено й обґрунтовано три напрями спрямовані на підвищення регіональної та державної конкурентоспроможності, а саме, зовнішньоекономічна, регіональна і структурна політика. Обґрунтовано ступінь важливості коректного погодження дій на зазначених напрямках, оскільки їх тісний взаємозв’язок, та особливості відкритої економіки, можуть надати певних труднощів у вирішенні даного питання. Крім того, проаналізовано і запропоновано оптимальний для підтримки високого рівня регіональної і державної конкурентоспроможності, порядок функціонування влади, та розмежування повноважень «по вертикалі» – між центральними, регіональними та місцевими органами влади. Для успішного функціонування усіх рівнів влади потрібне ретельне узгодження регіональних і загальнонаціональних інтересів. У звязку з цим, в роботі надане власне трактування поняття конкурентоспроможності країни, а також запропоновано ряд завдань які доцільно вирішити для підвищення її рівня.Документ Циклічність кризових явищ у зовнішньоекономічній діяльності України(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Дунська, А. Р.; Усачова, І. Д.; Dunska, Alla; Usachоva, InnaУ статті наведено результати дослідження циклічності виникнення кризових явищ у зовнішньоекономічній діяльності України. Досліджено стан експортно-імпортної діяльності України за період 20 років. З’ясовано основні проблеми, з якими країна зіткнулася у період 1996-2015 рр.. Проаналізовано сальдо зовнішньоторговельного балансу України за останні роки та наведено причини виникнення певних економічних явищ. Предметом дослідження виступає динаміка циклу зовнішньоторговельного балансу України. Метою дослідження є здійснення аналізу стану експортно-імпортної діяльності України та визначення характерних фаз, які притаманні певним періодам в історії становлення та розвитку зовнішньоекономічної діяльності країни. Основні методи дослідження застосовані в роботі: метод статистичного аналізу, методи економіко-математичного і порівняльного аналізу, метод системного підходу та метод графічного моделювання. Циклічність розвитку економік світу характеризуються високим рівнем економічної активності, яка у пік свого розвитку змінює спрямованість вектору у бік спаду. Цикли мають закономірність повторюватись, відрізняючись двома характерними ознаками: тривалість та фактори спричинення циклічних коливань. Зовнішньоекономічна діяльність України розвивається за економічними принципами циклічності. За період економічного становлення ЗЕД країни перебувала на різних стадіях циклу, які відображали стан економічного розвитку держави. Циклічність розвитку зовнішньоекономічної сфери характеризується значним та нерівномірним впливом на неї великої сукупності зовнішніх та внутрішніх факторів. Теорії циклічності надають можливість передбачити виникнення кризових явищ у зовнішньоекономічній діяльності України та своєчасно застосувати заходи щодо мінімізації негативних наслідків . Сферою застосування результатів дослідження може бути: Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, експортноорієнтовані підприємства, , приватний сектор тощо. Досягнути позитивних результатів у зовнішньоекономічній діяльності та стимулювати її розвиток можна завдяки правильному визначенню періодичності циклічних коливань та вчасному застосуванню заходів щодо контролю виникнення кризових ситуацій.Документ Характеристика необхідності удосконалення державного регулювання в Україні, як невід’ємна складова ринкової економіки(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Мельник, В. В.; Melnyk, ViacheslavУ статті визначено зміст та необхідність державного регулювання ринку в Україні. Висвітлені особливості структурної перебудови вітчизняної економіки, її модернізація, що є головним інструментом забезпечення конкурентоздатності держави. В умовах сучасного розвитку суспільства та формування суспільства інформаційної економіки, вітчизняній економіці слід адаптуватися до змін, що викликані так званою четвертою промисловою революцією. Результатами дослідження є виявлення та структуризація проблем в забезпеченні інноваційного розвитку – недосконалість законодавства, зміна термінів проведення тендерів, часті зміни митного законодавства, за короткий термін повернення валютних цінностей, складність митної документації, високий рівень податків, відсутність пільгового режиму оподаткування для високотехнологічних виробництв, несвоєчасне повернення бюджетом невідшкодованого ПДВ, відсутність державної цільової програми розвитку підтримки вітчизняного виробника та підтримки в створенні нової техніки та впровадження нових технологій. Державне регулювання намагається доповнювати ринковий економічний механізм, і незважаючи на те, що ринкова система стала регульованою, державний вплив має свої межі, які визначаються можливостями ринкового механізму попиту і пропозиції за умов недосконалої конкуренції. Держава бере на себе лише ті функції, які не підвладні ринку і пов’язані з необхідністю задоволення суспільних потреб. Метою статті є обґрунтування необхідності удосконалення використання державного регулювання економіки України. У статті було проведено аналіз методів державного регулювання. Їх застосування дає змогу створити економічні умови на ринку, які спонукають суб’єктів ринку діяти в необхідному напрямі, вирішувати ті, чи інші завдання згідно з загальнодержавними інтересами та приватними (особистими), а також зберегти право на вільний вибір своєї поведінки. Вагомого значення набуває формування ефективної державної політики регулювання ринку. В сучасних умовах соціально-економічного розвитку, активне державне регулювання має стати запорукою формування соціально-ринкової економіки в Україні.Документ Способи захисту прав інтелектуальної власності на інноваційний продукт: компаративний аналіз(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Заріпова, А. О.; Zaripova, AnnaДана стаття присвячена питанню захисту прав інтелектуальної власності на інноваційний продукт. Оскільки інноваційний курс розвитку багатьох підприємств набуває дедальшого поширення, а інновація є засобом генерування вищих прибутків та загалом – досягнення вищих показників ефективності й результативності, постає питання необхідності захисту прав інтелектуальної власності 62 на інновацію. Таким чином, метою статті є дослідження сутності інтелектуальної власності, принципів захисту прав інтелектуальної власності на інноваційну розробку, винахід, а також аналіз основних способів захисту прав на інноваційний продукт. Предметом статті виступає сукупність теоретичних та методичних питань щодо аспектів захисту прав інтелектуальної власності на інноваційний продукт. В процесі дослідження проблемних питань статті було досягнуто висновку, що серед чотирьох способів захисту прав інтелектуальної власності на інновацію найбільший ступінь захищеності досягається за рахунок офіційної реєстрації винаходу. Це можливо одним із методів: реєстрація авторських прав, патентування або реєстрація торгової марки. Четвертий метод – комерційна таємниця – передбачає більше ризиків, і захищеність завершується з моменту розголошення таємної інформації. Окрім методів захисту прав на інноваційний продукт, було розглянуто десять принципів, за рахунок яких забезпечується цей захист. Дані принципи певною мірою регламентують досліджувані методи. В них наголошується на тому, що до самого процесу встановлення прав на розробку, варто підходити системно: важливо не лише безпосередньо створити продукт, а й дослідити ринок на наявність аналогій, провести аналіз існуючих патентів на схожість, правильно підійти то встановлення прав інтелектуальної власності з юридичної точки зору, залучаючи до цього спеціалістів.Документ Розвиток інноваційного підприємництва на ринку туристичних послуг(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Солов’янчик, А. В.; Solovianchyk, АlionaСтаття присвячена питанню розвитку інноваційного підприємництва на ринку туристичних послуг, об’єктом дослідження виступають інноваційні процеси, що відбуваються на ринку туристичних послуг, а предметом - методи, технології, стратегії забезпечення конкурентоспроможності суб’єктів підприємництва у сфері туризму. В умовах стрімкого розвитку новітніх комп'ютерних технологій, мережі Інтернет тощо підприємці повинні формувати стратегію подальшого розвитку з врахуванням інновацій, які існують у світі, тільки в цьому випадку вони зможуть перемогти в конкурентній боротьбі. Головною метою статті є дослідження сучасного стану ринку туристичних послуг, визначення шляхів впровадження стратегії розвитку інноваційного підприємництва. Тема інноваційного розвитку та інноваційного підприємництва активно досліджується останні роки, але важливо пам’ятати, що кожна сфера діяльності має свої особливості, тому ринок туристичних послуг як перспективна галузь потребує окремого дослідження. У результаті дослідження розкрито сутність поняття інноваційне підприємництво, визначені основні тенденції розвитку інновацій на світовому ринку та їх вплив на діяльність українських підприємств. Вивчена практика впровадження інновацій на світовому ринку туристичних послуг. Проаналізовано український ринок туристичних послуг на можливість та необхідність розвитку інноваційного підприємництва за допомогою методики SWOT-аналізу. За результатами дослідження розроблена інноваційна модель бізнес-процесів діяльності туристичного підприємства, яка орієнтована на впровадження існуючих технічних інновацій у роботу туристичної агенції. У роботі розкриті такі методології як SWOT-аналіз та моделювання бізнес-процесів. Сфера застосування: вітчизняний ринок туристичних послуг.Документ Условия реализации эффективных межличностных отношений между работниками в бизнесе(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Лысанова, А. М.; Киреева, М. П.; Lysanova, Alla; Kirieieva, MarynaВ статье раскрыты особенности реализации эффективных межличностных отношений между работниками трудового коллектива, занятого в конкретном бизнесе. При этом установлен приоритетный критерий реализации межличностных отношений, возникающих между работниками конкретного бизнеса. Установлена также приоритетная цель совместной трудовой деятельности работников и определяющая в конечном итоге уровень реализации их совместного функционирования. В этой связи дано определение трудового коллектива как сложного саморазвивающегося целостного явления состоящего из некоторых элементов, относящихся к совместной деятельности работников этого трудового коллектива. Определено понятие структурообразующих факторов функционирования трудового коллектива, которые в конечном итоге влияют на эффективность реализации межличностных отношений, возникающих между работниками трудового коллектива в процессе совместной деятельности. Показана значимость такого понятия как инфраструктура трудового коллектива и ее роль в реализации эффективных межличностных отношениях между работниками в бизнесе. Установлены условия эффективной реализации межличностных отношений между работниками в процессе их совместной трудовой деятельности. Предложение состоит в выявлении и использовании условий реализации эффективных межличностных отношений между работниками в бизнесе с учетом их уровня притязаний, который во многом зависит от успешности достижения приоритетной цели функционирования конкретного бизнеса. 51 Эффективность реализации межличностных отношений между работниками трудового коллектива изначально определена ведущим критерием, который обозначен как функциональное назначение конкретного бизнеса. Рассмотрена роль и значимость наличия и эффективности взаимодействия формальных и неформальных связей трудового коллектива, задействованного в конкретном бизнесе. Установлены структурообразующие факторы формирования и функционирования трудового коллектива. На их основе определены виды социумов, который формируют формальную и неформальную структуру управления трудовым коллективом (формальные и неформальные связи). Проведены исследования и установлены условия эффективной реализации межличностных отношений между работниками в процессе их совместной трудовой деятельности. При этом установлена значимость каждого из направлений, условий успешной реализации взаимодействия работников трудового коллектива. В конечном итоге правильная реализация обозначенных условий эффективности межличностных отношений между работниками позволит определить эффективную мотивацию как отдельного работника, так и каждого социума, а также в целом трудового коллектива.Документ Вплив організаційної культури на процес підбору та відбору персоналу організації(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Сливка, О. А.; Slyvka, OksanaУ статті розглянуто вплив організаційної культури на процес підбору та відбору персоналу на різних етапах розвитку підприємства. Результати дослідження отримані на основі аналізу теоретичних аспектів формування та розвитку організаційної культури та вивчення основних процесів, пов’язаних із підбором та відбором персоналу на підприємствах. На даний час, розглянуті аспекти впливу організаційної культури на процес підбору та відбору персоналу на різних етапах розвитку організації не отримали широкого вивчення. Предметом дослідження є розгляд процесу впливу організаційної культури на формування вимог до кандидатів у процесі відбору та підбору персоналу на різних етапах розвитку організації. Метою статті є вивчення впливу організаційної культури підприємства на процес відбору персоналу на різних етапах розвитку організації. Методичними засадами дослідження є системний підхід до вивчення, узагальнення та аналізу сучасних наукових підходів до формування організаційної культури та її впливу на процес підбору та відбору персоналу. Організаційна культура організації є певним індикатором відображення успішності підприємства та сталого його розвитку. Безумовно, вона впливає на задоволеність працею найманих працівників та її необхідно враховувати у процесі здійснення підбору та відбору персоналу. Для багатьох підприємств України характерна досить висока текучість кадрів, яку пов’язують не лише з низькою заробітною платою та умовами праці, але й з неможливістю працівника пристосуватися до організаційної культури підприємства. В процесі дослідження з’ясовано, що для успішного процесу найму працівника на вакантну посаду необхідно врахувати основні елементи організаційної 46 культури у процесі підбору та відбору персоналу. У перелік вимог до оцінки кандидата повинні бути включені вимоги до поведінки та внутрішніх установок, які визначають рівень його відповідності організаційній культурі. З’ясовано, що вплив організаційної культури на процеси підбору та відбору персоналу змінюється в залежності від стадій розвитку організації.Документ Становлення та розвиток соціального партнерства в підприємницькій діяльності(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Круглов, В. В.; Раєнко, А. В.; Kruglov, Vitaliy; Rayenko, AlinaНа сучасному етапі становлення ринкових відносин значної уваги набуває розвиток соціальних взаємозв’язків та соціального партнерства, зокрема у сфері праці. У статті досліджено сутність поняття соціального партнерства, проаналізовано критерії вітчизняних та іноземних науковців щодо трактування категорії «соціальне партнерство». Виявлено, що відносини соціального партнерства є однією з найважливіших частин діяльності будь-якого підприємства, адже від нього залежить не тільки репутація організації, а й підвищення капіталу за рахунок ефективного співробітництва та підвищення продуктивності праці підприємства. Соціально-партнерські зв’язки становлять той механізм розвитку управління, що базується на суспільній взаємодії громадян і держави та їх участі в соціальних процесах. Сама суть поняття являється активною співпрацею підприємств, фірм, громадян і держави з відповідними організаціями соціальної допомоги. Реалізація та розвиток партнерських відносин сприяє не тільки розширенню підприємницької діяльності та вдосконаленню державного управління, а й ефективному виконанню їх завдань та становленню соціальної держави в цілому. Відмічено, що значення соціального партнерства підвищується. Його ідеї набули широкого використання як на підприємствах, так в політиці. Вони сприяють рішенню суспільно-дипломатичних проблем, узгодження інтересів різних верств населення в рамках взаємних дій суспільства і соціальних груп у державі на принципах соціального діалогу. За рахунок реалізації партнерства зростає громадська стабільність держави, спостерігається прогрес в її розвитку. Встановлено, що одним з головних факторів виникнення соціального партнерства став науковотехнічний прогрес, в результаті якого значно підвищилися вимоги до якості роботи персоналу, виникла потреба в гуманізації взаємовідносин між найманими працівниками і роботодавцями, зросла участь працюючих в управлінні виробництвом та у розподілі виробленого продукту. Розглянуто вплив соціального партнерства на розвиток підприємницької діяльності та суспільства в цілому, запропоновано рекомендації щодо удосконалення партнерських зв’язків.Документ Кваліметрична оцінка як інструмент управління персоналом готелю(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Александрова, С. А.; Aleksandrova, SvitlanaПредметом статті виступає кваліметричний підхід в системі управління персоналом підприємства готельного господарства; мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні важливості та наданні практичних рекомендацій щодо впровадження кваліметричної оцінки як інструменту управління персоналом готелю; методи дослідження: порівняння, аналізу і синтезу, теоретичного узагальнення, логічного моделювання та ін. Результати роботи. Обґрунтована доцільність та дієвість кваліметричної оцінки працівників та їх трудової діяльності як одного з інструментів управління персоналом готелю, визначено складові кваліметричної оцінки працівників готельного господарства, що дасть можливість розробляти та впроваджувати прозорі та ефективні управлінські дії щодо роботи з персоналом. Представлено факторнокритеріальну кваліметричну модель оцінки професійно-комунікативної компетентності працівника готелю, як особливо значущої компоненти профілю фахівців готельного підприємства, професійна діяльність яких передбачає постійну міжособистісну взаємодію. Показано ключові напрямки кваліметричної оцінки компетентності персоналу та його трудової діяльності. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання висновків та рекомендацій у систему управління персоналом готельних підприємств з метою забезпечення їх ефективної діяльності. Висновок. Вітчизняні підприємства готельного господарства постійно стикаються із проблемами відсутності адекватної та прозорої системи оцінки персоналу, дієвих системи мотивації, навчання, просування співробітників, що негативно позначається на результатах діяльності готелів. Одним із шляхів вирішення означених проблем є застосування кваліметричного підходу при оцінці знань, умінь, особистісних якостей, трудової діяльності працівників як підгрунтя для прийняття управлінських рішень щодо роботи з персоналом.Документ Методичні основи моделювання інтеграційних процесів сільськогосподарських підприємств(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Николюк, О. М.; Nykolyuk, OlgaПредметом дослідження є сукупність методологічних та методичних аспектів моделювання інтеграційних процесів сільськогосподарських підприємств. Метою проведення дослідження є виділення методичних основ побудови моделей інтеграції сільськогосподарських підприємств, орієнтованих на максимізацію ефектів кожного окремого учасника об’єднання та у цілому інтегрованої структури. Методологічною основою дослідження є положення системного підходу, на базі якогох проведено системний аналіз процесу функціонування об’єднання сільськогосподарських підприємств. В основу моделювання інтеграції покладено процес трансформації вхідних сигналів (потенціалів сільськогосподарських підприємств) на вихідні (результативні ефекти). У статті виділено компоненти моделі інтеграції у сільському господарстві, до яких включено систему цільових функцій (у розрізі окремих учасників і об’єднання у цілому) та інтеграційні обмеження. Обґрунтовано доцільність створення багаторівневих інтегрованих структур, які передбачають як горизонтальну інтеграцію (кооперацію) сільськогосподарських товаровиробників – нижній рівень ієрархії, так і розвиток вертикальної інтеграції у формі об’єднань корпоративного, контрактного і кластерного типів – проміжні та верхній рівні ієрархії. Розвиток інтеграційних процесів пов’язано із фракталізацією об’єднань на засадах децентралізації управління її членів із одночасним поглибленням внутрішніх взаємозв’язків. Доведено доцільність застосування положень теорії ігор з метою стратегічного управління процесами інтеграції у сільському господарстві. Виділено етапи формалізації задачі обґрунтування оптимальної стратегії інтеграції. Результати дослідження можуть використовуватись для побудови моделей різних типів і форм інтеграції сільськогосподарських підприємств.Документ Методологічні основи формування інвестиційної стратегії аграрної галузі(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Новак, І. М.; Novak, InnaПредметом статті є дослідження методологічних основ формування інвестиційної стратегії для підприємств аграрної галузі. Вказано, що на інвестиційному ринку країни можна стверджувати про наявність недоліків та проблем у функціонуванні, що призвели до дисбалансу основних категорій, попиту та пропозиції. Стан рівноваги на інвестиційному ринку, як і на будь-якому іншому, є бажаною ситуацією як для об’єкта, так і для суб’єкта інвестування. Утримання збалансованого попиту та пропозиції, або зміна їх співвідношень в бажаному напрямі є ключовими питаннями, що визначають можливість управління результатами економічного зростання, дозволяють сформувати стратегії залучення капіталу в стагнуючі галузі. Досліджено методологію процесу формування категорії попит на інвестиційні ресурси. Проаналізовано погляди Дж. Кейнс на прикладі економік, що перебувають у стані глибокої кризи, з високим рівнем безробіттям та недозавантаженими виробничими потужностями. Відзначено, що дана ситуація може бути адаптована до нинішнього етапу розвитку аграрного сектора та економіки країни в цілому. На основі дослідження сформовано алгоритм прийняття рішення про здійснення інвестування, що визначає формування інвестиційної стратегії аграрної галузі. Проаналізувавши етапи формування методологічного апарату теорій впливу сукупного попиту на економічне зростання підприємства, галузі чи країни вказано, що між досліджуваними явищами існує причинно-наслідковий зв'язок, при цьому саме інвестиції (інвестиційний попит) в інноваційний розвиток визначають темпи економічного зростання. Запропоновано авторський погляд на методологічну послідовність планування етапів формування інвестиційних стратегій для аграрної галузі. Вказано, що розробку інвестиційної стратегії аграрної галузі потрібно розпочинати з визначення обсягу інвестиційного попиту та формування заходів державної політики задля забезпечення уникнення парадоксу ощадливості.Документ Oбоснование факторов формирования имиджа банка(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Фёдорова, В. А.; Fedorova, ViktoriyaВ статье выполнен анализ факторов формирования имиджа банка в сознании клиента. Данный анализ показал, что приведенные исследователями факторы формирования имиджа банка в сознании клиента отражают характеристики как услуги, так и банка в целом без их разграничения, а также выделены в большинстве случаев интуитивно без указания признака их выделения. В соответствии с этим обоснованы факторы формирования имиджа банка в сознании клиента на двух уровнях: уровне банка и уровне банковских услуг. На уровне банка факторы формирования имиджа выделены по способу его восприятия клиентами (осязаемые и когнитивные). К составляющим осязаемого имиджа на уровне банка в целом отнесены название, удобство месторасположения, дизайн зданий и помещений, фирменный стиль. Когнитивный имидж выражен уровнем лояльности банка к клиентам, историей возникновения и развития банка, представлением клиентов о заявленной миссии и стратегии банка, уровнем осведомленности об услугах банка, информационной открытостью, графиком работы банка, надежностью, известностью банка, авторитетом руководителя, участием зарубежного капитала, а также уровнем взаимосвязи банка с государственной, региональной и муниципальной властями. В свою очередь, на уровне банковской услуги факторы формирования имиджа, выделенные по способу его восприятия клиентами (осязаемые и когнитивные), сгруппированы по элементам комплекса маркетинга «7Р» (услуга, цена, распределение, продвижение, персонал, материальное окружение, процесс предоставления).Документ Негативні чинники, що впливають на забезпечення фінансової безпеки держави у банківській сфері та шляхи їх вирішення(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Дубровін, О. В.; Dubrovin, OleksandrПредметом статті є процеси забезпечення фінансової безпеки держави у банківській сфері. Мета статті полягає у визначенні взаємозв’язку між банківською системою і фінансовою безпекою держави, встановлення основних найбільш шкідливих для фінансової безпеки диспропорцій, що сформувалися в банківській системі України, та визначення способів їх усунення у майбутньому. За допомогою методів статистичного аналізу та порівняння на підставі методології системного підходу розглянуто питання взаємозв’язку банківської системи та фінансової безпеки держави. Встановлено вплив кризи банківської системи на розвиток та зниження рівня забезпечення фінансової безпеки держави. Визначено негативні чинники, що перешкоджають ефективному функціонуванню економіки, її сталого розвитку та банківської системи. На основі аналізу вжитих НБУ заходів обґрунтовано шляхи щодо зниження рівня загроз фінансовій безпеці держави: активізації кредитування банками економічного розвитку базових галузей економіки; забезпечення подальшого зниження рівня облікової ставки як основного джерела для здешевлення кредитних ресурсів за рахунок стабілізації ситуації на грошовокредитному та валютному ринках; надання учасникам ринку з боку НБУ рефінансування виключно на рівні відпливу депозитів; забезпечення додаткової капіталізації банків їх акціонерами, шляхом поступової відмови від чинних обмежень руху капіталу в частині виплати дивідендів за кордон; завершення процедури оздоровлення банківської системи шляхом виведення з ринку проблемних банків. Отримані результати можуть бути використані у діяльності НБУ та інших органів виконавчої влади, що займаються питаннями державного регулювання економіки, зокрема, стабілізації фінансової системи.