Моделювання параметрів прискореного руху легкових автомобілів під час координованого руху

Abstract

Координоване управління дорожнім рухом є прогресивним методом управління на магістралях міст, тому що сприяє підвищенню пропускної спроможності елементів транспортної мережі, безпеці дорожнього руху та зменшенню часу пересування транспортного потоку завдяки організації безупинного руху на ділянках координації. Розроблення планів координованої роботи суміжних світлофорів на міських вулицях вимагає узгодження параметрів управління з умовами руху на вибраному для координації фрагменті вулично-дорожньої мережі. Одним з таких параметрів, необхідних для координації, є раціональна величина зсуву фаз циклу світлофорного регулювання, яка визначається на основі часу проїзду автомобілями перегону між регульованими перехрестями. Нині для цього зазвичай використовується час, отриманий діленням довжини перегону на розраховану швидкість руху зеленої хвилі. Але в умовах високого трафіка, для яких побудова плану координації є найбільш актуальним питанням, з перехрестя першими відправляються автомобілі, які прибули до нього з другорядних напрямків. Вони стартують з місця, і відповідні моделі аналізу часу проїзду перегону мають засновуватися як на рівномірному, так і на прискореному русі. Визначити останні набагато складніше, і для вирішення цього питання створений новий метод розрахунку параметрів лінійної моделі спадального прискорення, який дозволяє оцінювати їх в конкретних умовах руху на основі двох величин: довжини перегону та випадкового часу його безперешкодного проїзду. Цей метод був перевірений на експериментальних даних і підтвердив свою працездатність. Були визначені параметри лінійної моделі спадального прискорення та швидкість рівномірного руху, які подібні до загальновідомих моделей прискореного руху.