Особливості методологічного апарату дослідження фінансової стійкості підприємства

Abstract

Стаття присвячена особливостям застосування різних методів оцінки фінансової стійкості підприємства та дозволяють більш ефективно управляти нею залежно від визначених факторів впливу. Метою статті є дослідження методологічного апарату визначення фінансової стійкості підприємства як запоруки його економічної стабільності. Фінансова стійкість досліджується за допомогою трьох методів: абсолютних значень (агрегатного), коефіцієнтного та інтегрального. Найбільш розповсюдженим є метод агрегатів, за яким розраховуються три агрегати фінансової стійкості підприємства, відповідно до яких визначається тип фінансової стійкості. За коефіцієнтним методом застосовують від 2 до 20 коефіцієнтів. Інтегральний метод дозволяє генерувати комплексну кількісну оцінку, за якою підприємство ранжують за рівнем фінансової стійкості. Для інтегрального методу застосовують дескриптивні моделі (експертні, описові) та формалізовані (економіко-математичні) моделі. В результаті дослідження виокремлено різні методи та специфіку їхнього застосування щодо оцінки фінансової стійкості підприємства. Найбільш затребуваними та використовуваними є коефіцієнтний та агрегатний методи, але для оцінки динаміки оцінюваного явища - фінансової стійкості декількох підприємств, або одного підприємства у різні проміжки часу, використовують бальний та інтегральний методи. Зазначена методологія рекомендується для застосування підприємствами України, які працюють в умовах кризових явищ та жорсткої конкуренції, з метою забезпечення постійної платоспроможності та виконання зобов’язань. Для забезпечення фінансової стійкості від підприємства вимагається відволікати значні фінансові ресурси на сплату зобов’язань, які б в свою чергу, могли б бути використані на отримання додаткового прибутку. Тому підприємство повинно постійно вирішувати завдання критичного рівня достатності фінансової стійкості та оптимального рівня рентабельності.