2016, № 1 (12)

Постійне посилання зібранняhttps://dspace.khadi.kharkov.ua/handle/123456789/6493

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 33
  • Документ
    ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЖУРНАЛ
    (Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016)
  • Документ
    Наукова концептуалізація фінансового управління розвитком житлової нерухомості
    (Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Карпа, І. С.; Carpa, Іryna
    Стаття присвячена теоретичним, методологічним і практичним аспектам концептуалізації фінансового управління розвитку житлової нерухомості в умовах зміни організаційно-правових й політико-економічних умов, господарської й управлінської практик функціонування й розвитку житлової сфери. Предметом дослідження є організаційно-економічні відносини, що складаються в процесі фінансового забезпечення житлової нерухомості. Мета дослідження полягає в концептуалізації фінансового управління розвитку житлової нерухомості в умовах фінансової невизначеності. Методологічною основою дослідження є системний метод пізнання економічних явищ і процесів, методи теоретичного узагальнення, метод систематизації, що дало змогу розкрити еволюцію системи поглядів на проблематику фінансового управління розвитку житлової нерухомості. Дослідження проводилося з використанням системного, си- 197 туаційного й функціонального підходів, методів інституційного, порівняльного, логічного й причиннонаслідкового аналізів. Досліджено характеристики основних концепцій фінансового забезпечення ринку житлової нерухомості, які базуються на постулатах теорій субординації джерел фінансування, асиметричної інформації та статичного компромісу. Визначено, що сутність управління житловою нерухомістю зводиться до вибору джерел фінансування; відбору форми залучення зовнішніх джерел фінансування і їх оптимізації з приватними житловими інвестиціями громадян; вибору схеми мінімізації податкових платежів. При побудові структурно-логічної моделі фінансового забезпечення житлової нерухомості доцільно визначити головні складові: фінансові методи; форми фінансування; фінансові інструменти; фінансові важелі впливу. Особливу увагу приділено фінансовому регулюванню, яке включає: правове регламентування, фінансове прогнозування, фінансове планування, фінансовий контроль. Зроблено висновки, що фінансування житлової нерухомості потребує розробки нових механізмів фінансування, які сприятимуть розвитку будівництва, залученню та використанню житлових інвестицій, передачі побудованого житла у власність громадян за допомогою використання організаційно-правових засад довірчої власності. Визначено доцільність формування критеріїв фінансового управління і визначення методів оцінки потенціалу житлової нерухомості з урахуванням особливостей фінансової невизначеності; необхідність оцінки рівня розвитку іпотечного житлового кредитування в розрізі груп позичальників; формування типологічних груп житлової нерухомості з урахуванням соціальних параметрів.
  • Документ
    Практичні питання взаємодії кредитних спілок та страхових компаній України
    (Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Баранова, В. Г.; Волкова, О. Г.; Baranova, Victoria; Volkova, Oksana
    Стаття присвячена небанківським фінансовим установам України: кредитним спілкам та страховим компаніям. За результатами дослідження динаміки основних показників діяльності кредитних спілок та страхових компаній України встановлено, що незважаючи на різну спрямованість їх фінансових послуг, кризові явища у фінансовому секторі обумовлюють єдині для цих установ проблеми функціонування: зменшення кількості цих установ, обсягів їх активів, капіталу . В період кризи, об’єднання потенціалу різних фінансових інститутів є можливістю підвищення їх фінансової ефективності. В статті обґрунтовано, що фінансові послуги кредитних спілок можуть виступати об’єктами страхування (кредитні договори, внески (вклади) на депозитні рахунки ), що і є основним підгрунттям для налагодження успішної співпраці між спілками та страховими компаніями. Співпраця у цьому напрямі сприяє ди- 193 версифікації фінансових послуг страхових компаній, які на сьогодні, більшою мірою орієнтовані на банківських клієнтів, що посилює їх залежність від банківської системи. Для кредитних спілок страхування внесків (вкладів) на депозитні рахунки, в умовах відсутності державної системи гарантування їх вкладів, є інструментом підвищення довіри до них з боку вкладників. Крім того, кредитні спілки є потенційно вигідним та надійним об’єктом інвестування коштів страховими компаніями. Однак, зазначений вектор співпраці потребує змін діючого законодавства. В результаті запропонованих напрямів взаємодії кредитні спілки отримують інструмент гарантування внесків (вкладів) на депозитні рахунки та забезпечення виданих кредитів, альтернативне джерело отримання фінансових ресурсів; страхові компанії – збільшення клієнтської бази, надійний об’єкт інвестування.
  • Документ
    Розвиток страхового ринку України в умовах євроінтеграції
    (Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Смоляк, В. А.; Smolyak, Victor
    Мета статті полягає у розробці теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо розвитку страхового ринку України в умовах євроінтеграції. Аналіз процесу європейської інтеграції здійснено спираючись на перевірені практикою методи дослідження, а саме структури європейського страхового ринку та експорту й імпорту страхових послуг. Встановлено, що євроінтеграційний процес базується на конвергенції національних механізмів нагляду та контролю для формулювання міжнародних правил регулювання страхового ринку. Більшість заходів щодо євроінтеграції страхового ринку України направлено на зближення страхового законодавства України до Директив ЄС. Україні належить дуже мала частка світового страхового ринку, що може призвести до поглинання національних страхових компаній іноземними страховиками в умовах підвищення конкуренції на внутрішньому ринку. Визначено основні ознаки євроінтеграції страхового ринку України. Одним з найпоширеніших видів взаємодії українських страховиків з європейським страховим ринком є перестрахування. Визначено, що найбільша частка страхових платежів перестраховикам належить Великобританії та Німеччині. Спостерігається тенденція до зменшення обсягу вихідного зовнішнього перестрахування. Інтернаціоналізацію фінансових операцій страховиків автором розглянуто у контексті експорту та імпорту страхових послуг. Встановлено, що існує значне переважання імпорту страхових послуг над їх експортом. Входження іноземних компаній на національний ринок підтримує зростання конкуренції, яка обов`язково з`явиться після появи іноземних технологій і капіталу. Вимоги міжнародних правил регулювання страхового ринку змусять покинути український фінансовий ринок недобросовісних та слабких учасників, що забезпечить стабільність розвитку фінансового ринку.
  • Документ
    Роль банківського кредитування у стимулюванні процесів економічного зростання в Україні
    (Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Манжос, C. Б.; Воловик, Н. В.; Manzhos, Svitlana; Volovyk, Natalia
    У статті досліджено стан банківського кредитування в Україні, визначені канали взаємозв’язку і фактори взаємовпливу банківського кредитування на реальний сектор економіки України та надані рекомендації щодо підвищення ролі банківського кредитування у процесах стимулювання розширеного відтворення на інноваційно-інвестиційній основі, що сприятиме виходу економіки із кризи та економічному зростанню. Використовуючи загальнонаукові методи емпіричного та теоретичного дослідження було проаналізовано динаміку банківського кредитування в Україні протягом 2003–2014 р.р. та виокремлено такі періоди: 2003–2007 р.р. – період піднесення банківської системи та потужного нарощування банківського кредитування; 2008–2009 роки – криза та посткризові намагання запустити відновлювальні процеси; 2014–2015 роки – безпрецедентна криза і хвиля банкрутств банків. Проведений аналіз дозволив встановити, що основними причинами, стримуючими кредитування економіки України в умовах сьогодення, є: уповільнення темпів економічного зростання; підвищення економічних і політичних ризиків, інфляційних та девальваційних очікувань; стрімкі коливання валютного курсу; висока вартість та дефіцит кредитних ресурсів; значні кредитні ризики та недосконалість методів управління ними; відсутність чітких механізмів повернення кредитів неплатоспроможними позичальниками; недостатній рівень захисту прав кредиторів і позичальників. У статті обґрунтовано, що стимулювання кредитних процесів має базуватися на поліпшенні інвестиційного клімату в Україні, використанні більш суворих критеріїв кредитування, забезпеченні ефективних механізмів формування резервів під кредитні ризики і вдосконаленні системи заходів щодо захисту прав кредиторів і позичальників. Державі необхідно максимально сконцентрувати зусилля на реалізації нових проектів міжнародної інвестиційної допомоги на основі запровадження європейських стандартів на вітчизняних підприємствах, включаючи спільні інвестиційні проекти у стратегічно важливих секторах; сприяти реалізації інвестиційних проектів з підтримки суб’єктів малого і середнього бізнесу; активізувати зусилля щодо відкриття іноземними банками кредитних ліній для кредитування малого і середнього бізнесу, для реалізації проектів енергоефективності під державні гарантії.
  • Документ
    Тоннажний податок як інструмент стимулювання розвитку національного судноплавства
    (Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Хаймінова, Ю. В.; Khaiminova, Iuliia
    В роботі досліджено моделі податкового стимулювання судноплавного бізнесу в світі. З одного боку, країни, які розглядають судноплавство важливим для розвитку національної економіки, активно застосовують податкові інструменти стимулювання. Одним з дієвих інструментів вважається запровадження режиму тоннажного податку. З іншого, криза на ринку морських перевезень мотивує судноплавні компанії переглядати свої бізнес-процеси з метою збереження конкурентоспроможності. На даний час виокремлюють дві моделі тоннажних податкових режимів – голландську та грецьку, які відрізняються одна від одної методом розрахунку, вимогами до прапору судна та діяльності, строком дії пільгового режиму оподаткування. Метою тоннажного податкового режиму є створення переваг для судноплавних компаній, діяльність яких підпадає під дію режиму. Впровадження тоннажного податкового режиму позитивно вплине на галузі, пов’язані з судноплавством, проявиться в зростанні податкових надходжень, збільшенні тоннажу під національним прапором, створенні можливостей для працевлаштування місцевих кадетів і моряків. Метою статті є обґрунтування доцільності застосування моделі тоннажного податку як інструменту стимулювання розвитку національного судноплавства в Україні. Предметом статті є моделі тоннажного податку, їх класифікація та характеристика. Основними методами дослідження є структурний метод і метод порівняльного аналізу, методи системного підходу та експертних оцінок. Існуюча система оподаткування судноплавних компаній потребує удосконалення. В Україні необхідно запровадити тоннажний податковий режим для суб’єктів торговельного мореплавства. Слід визначити види діяльності, які підпадають під тоннажний податок, строк дії тоннажного податку, кваліфікаційні вимоги до суден та судновласників, узгодити можливість оподаткування управлінської діяльності. Прийняття моделі тоннажного податкового режиму потребує узгодження з Податковим кодексом України, вирішення питання адміністрування податку. Нова система оподаткування судновласників та операторів суден створить Україні додаткові переваги для судновласників, сприятиме розвитку морських перевезень, експорту транспортних послуг, соціально-економічному розвитку приморських регіонів.
  • Документ
    Альтернативный алгоритм расчета налога на добавленную стоимость
    (Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Афанасьева, М. А.; Afanasieva, Marina
    Предлагается новый алгоритм расчета налога на добавленную стоимость, сохраняющий преимущества НДС по сравнению с другими косвенными налогами и позволяющий избежать ряда трудностей его администрирования. Приводится расчет ставок налога с использованием статистических данных из раздела национальных счетов. Вводятся дифференцированные ставки НДС статистические, равные произведению одинаковой для всех обычной ставки и доли валовой добавленной стоимости в выпуске продукции, разной для разных КВЕД. Важно, что произведение ставки НДС статистической и стоимости реализации (как части выпуска) дает налог именно на добавленную стоимость. Базой для исчисления налога является стоимость операций по поставке товаров (услуг), некорректируемая на затраты, что не требует дополнительных вычислений, а только фиксации, тем самым существенно сокращая возможности для манипуляций. Напомним, что в применяемом в настоящее время непрямом методе расчета налог исчисляется как разница между налоговыми обязательствами и налоговым кредитом. В предлагаемом методе понятие налогового кредита отсутствует. На лицо простота предлагаемого алгоритма по сравнению с действующей системой электронного администрирования.
  • Документ
    Особливості методологічного апарату дослідження фінансової стійкості підприємства
    (Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Абрамова, І. М.; Пєнська, І. О.; Abramova, Iryna; Pienska, Iryna
    Стаття присвячена особливостям застосування різних методів оцінки фінансової стійкості підприємства та дозволяють більш ефективно управляти нею залежно від визначених факторів впливу. Метою статті є дослідження методологічного апарату визначення фінансової стійкості підприємства як запоруки його економічної стабільності. Фінансова стійкість досліджується за допомогою трьох методів: абсолютних значень (агрегатного), коефіцієнтного та інтегрального. Найбільш розповсюдженим є метод агрегатів, за яким розраховуються три агрегати фінансової стійкості підприємства, відповідно до яких визначається тип фінансової стійкості. За коефіцієнтним методом застосовують від 2 до 20 коефіцієнтів. Інтегральний метод дозволяє генерувати комплексну кількісну оцінку, за якою підприємство ранжують за рівнем фінансової стійкості. Для інтегрального методу застосовують дескриптивні моделі (експертні, описові) та формалізовані (економіко-математичні) моделі. В результаті дослідження виокремлено різні методи та специфіку їхнього застосування щодо оцінки фінансової стійкості підприємства. Найбільш затребуваними та використовуваними є коефіцієнтний та агрегатний методи, але для оцінки динаміки оцінюваного явища - фінансової стійкості декількох підприємств, або одного підприємства у різні проміжки часу, використовують бальний та інтегральний методи. Зазначена методологія рекомендується для застосування підприємствами України, які працюють в умовах кризових явищ та жорсткої конкуренції, з метою забезпечення постійної платоспроможності та виконання зобов’язань. Для забезпечення фінансової стійкості від підприємства вимагається відволікати значні фінансові ресурси на сплату зобов’язань, які б в свою чергу, могли б бути використані на отримання додаткового прибутку. Тому підприємство повинно постійно вирішувати завдання критичного рівня достатності фінансової стійкості та оптимального рівня рентабельності.
  • Документ
    Нанотехнології як перспективний напрям розвитку технологосингулярної економічної системи Карпатського регіону
    (Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Антохов, А. А.; Antohov, Andriy
    У статті узагальнено поточні та перспективні досягнення досліджень нанотехнологій у глобальному масштабі. Вказано, що нанотехнологічний напрям у сучасному світі лише починає розвиватись, однак його перспективність з погляду настання технолого-сингулярного переходу є дуже актуальною. Проаналізовані сфери використання нанотехнологій і визначені поточні та перспективні досягнення в сфері нанотехнологій. Розвиток сфери нанотехнологій у Карпатському регіоні залишається на невисокому рівні. Тому, практичні дії щодо розвитку сфери нанотехнологій повинні здійснюватись згідно концепції технолого-сингулярних регіональних економічних систем.Визначено, що основні досягнення використання нанотехнологій неперервно оновлюються та нестоять на місці. Виявлено досягнення вітчизняної нанонауки і наноіндустрії, а також досвід розробок нанотехнологій у Карпатському регіоні. Обґрунтовано необхідність розвитку нанотехнологій з виявленням характеру їх впливу на морфологію технологосингулярних регіональних економічних систем. Визначено характер впливу розвитку нанотехнологічного напряму на розвиток технолого-сингулярних регіональних економічних систем. Доведено, що для Карпатського регіону, як потенційного просторового утворення цільового розвитку технолого-сингулярної регіональної економічної системи, можливості посилення нанотехнологічного напряму є доволі високими. Однак це вимагає застосування певних регулюючих заходів, серед яких виділено: концептуальностратегічне і нормативно-правове визначення перспективності розвитку нанотехнологій в Україні; наукове обґрунтування просторової пріоритетності цільової підтримки розвитку нанотехнологій; наукове обґрунтування пріоритетної (базової) сфери розвитку нанотехнологій з подальшим поширенням досвіду на суміжні сфери з можливістю поступового розвитку нанонауки і наноіндустрії. Вказано, що необхідно стратегічно означити пріоритети інноваційного розвитку економіки з вагомістю в даних процесах нанотехнологічного напряму, проте з урахуванням обмежених ресурсних можливостей держави. Запропоновано пріоритети розвитку сфери нанотехнологій у Карпатському регіоні з окресленням загальнонаціональних стратегічних орієнтирів.
  • Документ
    Концептуальні підходи до питань економічної безпеки автотранспортного комплексу регіону
    (Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Пушкар, Т. А.; Козін, О. Є.; Pushkar, Tetyana; Kozin, Oleksandr
    Метою статті є теоретичне обґрунтування і розробка практичних рекомендацій щодо вирішення питань формування і забезпечення економічної безпеки автотранспортного комплексу на регіональному рівні. Предметом дослідження є формування наукових підходів до економічної безпеки регіонального автотранспортного комплексу в умовах розвитку процесів інтеграції національної економіки у європейський економічний простір. Методи дослідження. Теоретичну і методичну базу дослідження складають фундаментальні положення економічної теорії, наукові праці провідних вчених у галузі регіональної економіки і забезпечення економічної безпеки на різних рівнях. Основні методи, які були використані: системний підхід (при визначенні системи забезпечення економічної безпеки автотранспортного комплексу); порівняльний (під час розгляду різних поглядів науковців); методи статистичного аналізу (аналізу розвитку автотранспортних комплексів регіонів), метод компонент (для визначення складових економічної безпеки автотранспортного комплексу). Результати роботи. Досліджено особливості визначення економічної безпеки автотранспортного комплексу регіону і обґрунтовано її складові. Виявлено і класифіковано основні загрози функціонування і розвитку регіональних автотранспортних комплексів у розрізі забезпечення економічної безпеки. Обґрунтовано підхід до формування системи економічної безпеки автотранспортного комплексу регіону на основі виділення двох основних компонент: виробничої та інфраструктурної. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання висновків та рекомендацій у діяльності автотранспортних комплексів регіонів і формуванні цільових програм розвитку регіонів України. Висновок. Дослідження особливостей формування системи економічної безпеки автотранспортного комплексу дозволяє сформувати системне бачення кола питань і завдань щодо її забезпечення на регіональному рівні.
  • Документ
    Стан та основні тенденції розвитку інформаційно-аналітичної інфраструктури регіонів України
    (Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Федотова, Ю. В.; Fedotova, Juliya
    Стаття присвячена дослідженню ролі інформаційного сектору у розвитку економіки регіонів України. Об’єктом дослідження виступають складові інформаційно-аналітичної інфраструктури національної економіки. Встановлено, що роль інформаційно-аналітичної інфраструктури полягає у: формуванні технологічної системи зв’язку для обміну інформацією; сприянні розвитку і відновленню підсистем соціальної сфери діяльності на базі застосування інформаційно-комунікаційних технологій; організації сфери ділової інформації, консалтингу і реклами з метою посилення конкурентоспроможності основних галузей виробництва за рахунок використання інноваційних методів, рішень, технологій; розвитку наукових інститутів стосовно реалізації фундаментальних, прикладних і дослідно-конструкторських розробок, спрямованого на впровадження наукових досліджень у виробничу діяльність з урахуванням потреб ринку. 142 Виявлено, що серед першочергових проблем розвитку інформаційно-аналітичної інфраструктури відмічається дефіцит кадрів у сфері інформаційно-комунікаційних технологій. Для вирішення цієї проблеми передбачена розробка методологічного забезпечення використання комп’ютерних мультимедійних технологій при викладанні шкільних предметів та дисциплін, а також забезпечення пріоритетності підготовки фахівців з ІКТ і втілення принципу «освіта протягом усього життя». В якості напрямів вдосконалення інформаційно-аналітичної інфраструктури запропоновано: розробити антикризові заходи з метою активізації наявних «полюсів зростання» з пріоритетним розвитком інформаційного середовища, як активатора «ефекту зростання»; запровадити інформаційне забезпечення в усі соціальні та економічні процеси на регіональному рівні; зорієнтувати розвиток інформаційної інфраструктури на прогресивні концепції технічного та технологічного оснащення господарської діяльності; забезпечити пріоритетність підготовки фахівців з ІКТ. Проведене дослідження спирається на аналіз останніх наукових публікацій з окресленої тематики, аналіз та синтез отриманих результатів. Отримані висновки можуть бути застосовані при розробці стратегії регіонального розвитку.
  • Документ
    Oцінка туристичної привабливості регіонів України
    (Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Антонець, О. О.; Харченко, А. О.; Antonets, Olga; Kharchenko, Alla
    Предметом наукового дослідження є туристична привабливість регіонів України. Мета - розробка методичного підходу до оцінки рівня туристичної привабливості регіонів та його застосування враховуючи сучасний стан показників розвитку туризму. В роботі використано методи багатомірного статистичного аналізу, а саме, ієрархічний кластерний аналіз та кластерний аналіз за методом ксередніх, експертні методи оцінки – для розрахунку вагових коефіцієнтів показників та метод середньозваженого показника для остаточного визначення туристичної привабливості. В результаті роботи отримано розбиття регіонів на чотири туристичні кластери та кількісно визначено їх привабливість в диференціації за різними компонентами, що відображають наявні ресурси регіону, можливості щодо надання послуг із проживання та оздоровлення, харчування. Найбільш туристично привабливим регіоном України є Львівська область, яка складає окремий кластер. Наступною групою регіонів за туристичною привабливістю виявилися Харківська та Дніпропетровську області. Сильна сторона цієї групи областей – великий природно-ресурсний потенціал. Група Миколаївської, Одеської та Херсонської областей мають трохи нижче значення середньозваженого критерію, ніж попередній кластер. Решта областей опинилися в найменш привабливому кластері. Надано рекомендації щодо покращення кожної компоненти в окремому кластері. Результати можуть бути застосовані при розробці інвестиційних програм в сфері туризму України як з боку держави, так і з боку приватних вітчизняних та зарубіжних інвесторів.
  • Документ
    Пріоритети формування структурної політики в сучасних умовах інтеграційних перетворень
    (Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Романова, Т. В.; Romanova, Tetyana
    Дослідження проблем формування структурної політики, її методологічне та практичне обґрунтування повинно стати пріоритетом наукових розробок в умовах інтеграційно-орієнтованої політики економічного розвитку. Стаття присвячена дослідженню актуальної проблеми пошуку пріоритетів структурної політики в сучасних умовах інтеграційних процесів. Виділено цілі державної структурної політики, а саме: оптимізація структури економіки; підтримка експортоорієнтованих галузей; фінансування інноваційних досліджень й стимулювання їх упровадження; застосування високих технологій. Проаналізовано сучасний стан структури економіки. Відмічено, що для промисловості України в основному характерний розвиток середньонизькотехнологічних та низькотехнологічних виробництв і не набувають цілеспрямованого розвитку ті види економічної діяльності, які на сучасному етапі можуть забезпечити суттєве прискорення науково-технологічного прогресу. Серед загроз структурної модернізації та адаптації національної економіки виділені наступні: загострення глобальної конкурентної боротьби за інноваційні та інтелектуальні ресурси; ймовірність закріплення низькотехнологічного характеру національної економіки та погіршення умов участі в міжнародному поділі праці; недостатній рівень використання інноваційного потенціалу. Досліджено динаміку обсягів інновацій у промисловості України протягом останніх років, зроблено висновок про негативну тенденцію зменшення частки підприємств, які впроваджують інновації. Доведено, що серед видів економічної діяльності одним з найважливіших має стати виробництво високотехнологічної продукції, використання високоінтелектуального людського потенціалу, що дозволить успішно інтегруватися вітчизняній економіці до світового господарства, особливо в умовах інтеграційних перетворень. Зроблено висновок, що реалізувати поставлені задачі можливо лише шляхом впровадження ефективної державної структурної політики, яка може забезпечити стійке макроекономічне зростання, стабільність і соціальну спрямованість економіки.
  • Документ
    Cутність поняття «міжнародний бізнес»
    (Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Медведєва, І. В.; Medvedieva, Iryna
    Стаття присвячена питанню суті міжнародного бізнесу. Глобалізація та науковотехнічна революція призвели не тільки до кількісних змін у міжнародному бізнесі, але й якісних. Відповідно змінюється і сутність поняття «міжнародний бізнес», тому дане поняття стає підґрунтям для подальшого його аналізу. Метою статті є огляд та узагальнення наявних в економічній літературі визначень поняття «міжнародний бізнес» і конструювання авторського визначення даної категорії. Для цього використано методику Старостіної А.О. – методику побудови категорії за трьохкомпонентною структурою. Предметом дослідження є методичний інструментарій побудови категорії «міжнародний бізнес». У статті розкрито сутність поняття «міжнародний бізнес». Складений перелік наявних у літературі визначень даного поняття та класифіковано існуючі підходи до його визначення за трьохкомпонентною структурою. Виявлено, що суть поняття «міжнародний бізнес» зводиться до трьох варіантів: 1) це ді- 129 лові операції (зазначає більшість авторів); 2) це діяльність економічних суб’єктів; 3) це система господарських зв’язків між економічними суб’єктами. Як висновок зазначено, що хоча суть поняття «міжнародний бізнес» у визначеннях різних авторів різна, однак, у змісті даного явища і його результаті науковці одностайні: він здійснюється між двома і більше країнами та з метою отримання прибутку. За результатами дослідження сконструйовано авторське визначення поняття міжнародного бізнесу.
  • Документ
    Розвиток експортного та транзитного потенціалу України
    (Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Котлубай, В. О.; Kotlubay, Vyacheslav
    У статті наведено результати дослідження розвитку світової торгівлі та їх зміни на найближчу перспективу. Досліджено стан експортної галузі України у 2015 р. З’ясовано основні проблеми, з якими Україна зіткнулася у 2015 р. та у попередні роки. Проаналізовано сальдо зовнішньої торгівлі України за останні роки та наведено основні країни, завдяки яким Україна отримувала найбільші доходи. Предметом дослідження виступає розвиток експортного та транзитного потенціалу України. Метою дослідження є проведення аналізу сучасного стану експортної та транзитної галузей України та визначення можливих напрямків їх розвитку. Основними методами дослідження виступають структурний метод і метод статистичного аналізу, методи економіко-математичного і порівняльного аналізу, метод системного підходу, метод експертних оцінок. Кадровий потенціал та дешева робоча сила, а також замалий розмір експортних квот дозволяють говорити про перспективність розвитку експорту ІТ послуг та послуг з будівництва. Санкції ЕС та необхідність у реалізації енергоносіїв у Російської Федерації надають змогу України реалізуватися на цьому напрямку. Поряд з цим необхідно розуміти, що без розвитку вітчизняної транспортної інфраструктури будь-які інші способи не зможуть вирішити проблему втрати транзитних вантажів. Сферою застосування результатів дослідження може бути: Міністерство інфраструктури України, Адміністрація морських портів України, Національна Академія Наук України, трубопровідний транспорт, експортноорієнтовані підприємства, науково-дослідні та проектно-конструкторські інститути, приватний сектор тощо. Для досягнення розвитку експортної та транзитної галузей необхідна консолідація зусиль відповідних фахівців уряду, міністерств, галузевих інститутів та інших підприємств стосовно розробки та прийняття відповідних стратегічних напрямків для подолання проблеми зменшення обсягів експорту та транзиту.
  • Документ
    Підходи до оцінки ефектів інтеграційної угоди України та ЄС
    (Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Дербеньова, Я. В.; Derbenova, Yana
    В період глобалізації світ стає все більш єдиним, взаємопов'язаним, динамічним і складним. Відповідно стає необхідним не тільки враховувати внутрішні інтереси держав, а й підпорядковувати їх визначальним світовим процесам, що охоплюються поняттями інтеграції та глобалізації. В таких умовах збільшення кількості інтеграційних угод різного ступеню поглибленості вимагає ретельного кількісного і якісного аналізу. Предметом статті є інтеграційні процеси різної глибини, а її метою – вивчення теоретичних положень заданої тематики та систематизація отриманих результатів. Використовувались методи систематизації , узагальнення, дедукції, які є провідними на теоретичному рівні пізнання. В статті розглянуто теоретичні положення СОТ та ОЄСР щодо типології інтеграційних угод.Зазначено, що регіональна інтеграція має різні ступені глибини і при цьому до попереднього рівня інтеграції додається ряд елементів лібералізації загального економічного простору. При цьому укладання інтеграційних угод передбачає послідовне здійснення таких етапів як ідентифікація бар’єрів, кількісна і якісна оцінка ефектів, розробка рекомендацій. Висвітлено підходи до оцінки кількісних ефектів інтеграційних процесів за допомогою економічних моделей обчислюваної загальної рівноваги, гравітаційних та динамічних міжгалузевих моделей, моделей множинної регресії. Описано та систематизовано переваги та недоліки таких моделей та запропоновано шляхи їх використання для оцінки наслідків формування зони вільної торгівлі України та ЄС. Запропоновано використання ряду індексів для оцінки наслідків інтеграції, зокрема торгівельних: індекс імпортозалежності, динаміки та структури товарообороту, індекс коплементарності торгівлі. Відповідно, результатами роботи є висновки, які базуються на приведених теоретичних положеннях оцінки ефектів інтеграційних угод.
  • Документ
    Система мотивації персоналу на інноваційних засадах
    (Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Мирошниченко, Ю. В.; Miroshnichenko, Yuriy
    Одним з найбільш важливих питань в управлінні персоналом сучасної організації є проблема побудови ефективної системи мотивації праці. Тому, метою статті є аналіз проблем трудової мотивації персоналу на вітчизняних підприємствах та розроблення рекомендацій щодо її удосконалення на інноваційних засадах. Проведено аналіз існуючих теоретичних підходів до розуміння та трактування понять «мотивація» та «управлінська інновація». Розглянуто сутність і значення проблеми формування системи мотивації персоналу в організації та шляхи підвищення її ефективності. Обґрунтовано основні властивості управлінської інновації до яких віднесено елементи наукової новизни, сприяння задоволенню потреб персоналу та розвитку особистості, сприяти підвищенню вартості компанії, забезпечення впровадження нових цінностей та корпоративної культури, забезпечення безперервного навчання персоналу. Сформульовано поняття інноваційних технологій мотивації, як інструмент управління, який дозволяє підвищити результати праці, сприяє досягненню цілей організації, розвитку персоналу та задовольняє потреби персоналу. Визначено основні принципи формування системи управління мотивацією персоналу організації на основі інноваційного підходу. Подальші дослідження необхідно проводити в напрямку практичного застосування отриманих результатів в управлінській діяльності вітчизняних підприємств.
  • Документ
    Формування та управління логістичною системою експортно-орієнтованих підприємств
    (Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Зборовська, Ю. Л.; Клименко, Л. В.; Zborovska, Yuliya; Klymenko, Lidia
    Інтеграція економіки України до європейського економічного простору сприяє збільшенню кількості експортно-орієнтованих підприємств. Метою статті є вивчення особливостей формування та управління логістичною системою експортно-орієнтованих підприємств. У статті наведено та проаналізовано статистичні дані динаміки та структури українського експорту до країн ЄС. Відзначено, що чинником активізації експортної діяльності вітчизняних підприємств є формування ефективної логістичної системи. Логістична система підприємств, орієнтованих на зовнішні ринки, є складною і передбачає оптимізацію ланцюга переміщення товарів від виробника до іноземного споживача за умови мінімальних витрат, відповідної якості продукції та своєчасної її доставки. Вітчизняні експортно-орієнтовані суб’єкти господарювання мають два шляхи розвитку логістики: побудова власної логістичної системи (інсорсинг) або передача логістичної діяльності зовнішній компанії-провайдеру (аутсорсинг). Основним критерієм при вирішенні даного питання є економія фінансових ресурсів та можливі ризики. Досвід високорозвинених країн світу свідчить про необхідність створення в Україні потужних транспортно-логістичних центрів. Це потребує суттєвої державної підтримки. Зокрема необхідно здійснювати контроль над вивозом заборонених товарів, сприяти захисту як вітчизняних виробників, так і споживачів, розвитку логістичної інфраструктури.
  • Документ
    Mетодологія розробки збалансованої системи показників сталого розвитку підприємств міського пасажирського транспорту
    (Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Гудкова, В. П.; Приймук, О. Р.; Gudkovа, Victoria; Pryimuk, Olga
    В умовах стрімкого зростання мегаполісів все більшої актуальності набувають проблеми сталого розвитку підприємств міського пасажирського транспорту, діяльність яких повинна бути направлена на задоволення попиту користувачів, збереження навколишнього середовища, а також отримання економічних вигід. Для розробників транспортної політики визначення показників сталого розвитку та їх коригування є вирішальним питанням ефективності функціонування пасажирського транспорту. Необхідність розробки збалансованої системи показників дає можливість своєчасно моделювати різні варіанти розвитку підприємств та прогнозувати їх результати, обираючи найбільш оптимальні. Традиційні розробки показників нездатні передавати чіткої стратегічної мети сектора міського пасажирського транспорту і вимагають отримання інформаційних даних з різних джерел. Метою даної статті є розробка комплексної основи стратегічної оцінки ефективності сталого розвитку підприємств міського пасажирського транспо- 96 рту за допомогою збалансованої системи показників. Пропонується чотири кроки, а саме: вибір властивостей показника, їх кількості, підходу до отримання даних для їх розрахунку та обчислення показників. За складовими концепції сталого розвитку та стратегічними цілями діяльності підприємств запропоновані індикатори збалансованої системи показників, що враховують особливості функціонування міського транспорту. Використовуючи 5-бальну шкалу Лайкерта оцінена ефективність сталого розвитку підприємств міського пасажирського транспорту м. Києва окремо за концепціями сталого розвитку, стратегічними цілями діяльності підприємств пасажирського транспорту та загальна. На основі отриманих розрахунків побудована діаграма індикаторів збалансованої системи показників сталого розвитку. Проведене дослідження підкреслює ефективність застосування запропонованої збалансованої системи показників для стратегічної оцінки сталого розвитку підприємств міського пасажирського транспорту.
  • Документ
    Формування системи планових показників діяльності підприємства на засадах процесно-орієнтованого підходу
    (Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2016) Карпенко, Ю. В.; Karpenko, Julia
    У статті розглянуто один з підходів до формування планових показників діяльності підприємства та його бізнес-процесів. Конкретизовано запропоновані планові показники шляхом установлення певних характеристик, а саме: формули та частоти розрахунку; взаємозв’язку з іншими показниками; джерел та користувачів інформації. Запропоновано формування показників бізнес-процесів шляхом структуризації планових показників діяльності підприємства. Метою статті є формування системи планових показників діяльності крюінгової компанії та її бізнес-процесів з урахуванням специфіки підпри- 89 ємства. Систему планових показників діяльності крюінгової компанії запропоновано формувати на підставі її загальних цілей, встановлених у відповідності до концепції збалансованої системи показників, а саме за чотирма проекціями діяльності підприємства: клієнти, фінанси, внутрішні процеси, оновлення та навчання. Для крюінгової компанії до складу планових показників рекомендовано включити: чистий прибуток, собівартість послуг на одного моряка, відсоток вартості повторних контрактів з судновласниками в їх вартості, коефіцієнт відповідності якості послуг, відсоток нових судновласників у загальній їх кількості, темп приросту кількості нових моряків у базі даних, коефіцієнт постійності бази моряків, відсоток вчасно виконаних замовлень, питому вагу витрат на підготовку та перепідготовку кадрів та відсоток кваліфікованих співробітників в їх загальній чисельності. Шляхом структуризації перерахованих планових показників крюінгової компанії слід сформувати систему показників її основних бізнес-процесів, а саме: найом моряків; збір моряка у рейс; фінанси моряків, співробітництво з судновласниками; створення бази даних моряків; моніторинг стану зовнішнього середовища.