2018, № 2 (21)
Постійне посилання зібранняhttps://dspace.khadi.kharkov.ua/handle/123456789/6830
Переглянути
Нові надходження
Документ ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЖУРНАЛ(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2018)Документ Інтегральна оцінка конкурентоспроможності автомобілебудівних підприємств України(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2018) Шевченко, Інна Юріївна; Шевченко, Инна Юрьевна; Shevchenko, InnaМета: інтегральне оцінювання конкурентоспроможності автомобілебудівних підприємств України. Методика дослідження: авторська методика оцінювання конкурентоспроможності автомобілебудівних підприємств, яка поєднує основні елементи експертного, інтегрального та матричного підходів, ураховує особливості формування конкурентоспроможності підприємств автомобільної промисловості. Результати: здійснено інтегральне оцінювання конкурентоспроможності автомобілебудівних підприємств України в період 2013-2017 рр. Ідентифіковано рівні конкурентоспроможності продукції підприємств легкового автомобілебудування, вантажного автомобілебудування та автобусобудування в Україні, в тому числі за ціновим параметром і неціновими параметрами («якість», «асортимент (модифікації)» та «сервісне обслуговування»). Визначено значення комплексних показників виробничого, кадрового, управлінського, інноваційно-інвестиційного, фінансового, стратегічного та ринкового потенціалів як структурних елементів інтегральних індексів конкурентного потенціалу автомобілебудівних підприємств України. Розраховано значення інтегральних індексів конкурентоспроможності автомобілебудівних підприємств України в досліджуваний період. Виявлено етапи життєвих циклів підприємств легкового автомобілебудування, вантажного автомобілебудування та автобусобудування в Україні. Побудовано матриці розвитку автомобілебудівних підприємств України. Наукова новизна: отримані результати інтегрального оцінювання конкурентоспроможності автомобілебудівних підприємств України складають підґрунтя для розроблення державної стратегії розвитку автомобілебудування України на засадах гармонізаційного підходу. Практична значущість: авторська методика оцінювання конкурентоспроможності автомобілебудівних підприємств рекомендується до використання суб’єктами автомобільної промисловості.Документ Обоснование мероприятий по улучшению имиджа предприятия(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2018) Федорова, Вікторія Олександрівна; Федорова, Виктория Александровна; Fedorova, ViktoriyaМета: Розробити методичний підхід до обґрунтування пріоритетних заходів щодо поліпшення іміджу підприємства на основі використання апарату теорії нечітких множин. Методика дослідження: метод багатокритеріального вибору альтернатив на основі адитивної згортки – для удосконалення методичного підходу до обґрунтування заходів щодо поліпшення іміджу підприємства. Результати дослідження: аналіз літературних джерел показав, що дослідники в більшості випадків наводять загальний перелік можливих напрямів покращення іміджу підприємства без їх кількісної оцінки за рядом критеріїв. Встановлено, що найбільш прийнятним для оцінки альтернативних заходів щодо поліпшення іміджу є використання елементів теорії нечітких множин, а саме: методу багатокритеріального вибору альтернатив на основі адитивної згортки. Вибір заходів запропоновано здійснювати з урахуванням стадії життєвого циклу підприємства, а також рівнів зовнішнього і внутрішнього іміджу на основі чотирьох критеріїв: наявність ресурсів для впровадження, важливість впровадження, терміновість впровадження, реальність впровадження. При цьому оцінки відносної важливості критеріїв, а також альтернативних заходів щодо поліпшення іміджу підприємства представлено у вигляді нечітких чисел з трикутними функціями належності. Наукова новизна: удосконалено методичний підхід до обґрунтування найбільш пріоритетних напрямів поліпшення іміджу підприємства, який, на відміну від існуючих, ґрунтується на використанні методу адитивної згортки. Практична значимість: застосування розробленого методичного підходу в практичній діяльності підприємства дозволить йому оцінювати значимість і вибирати найкращий варіант рішень щодо поліпшення іміджу з точки зору виділених критеріїв.Документ Корпоративне підприємництво – інноваційні пропозиії та проактивність працівників як підгрунтя для досягнення конкурентих позицій на ринку(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2018) Солопун, Наталія Миколаївна; Солопун, Наталья Николаевна; Solopun, NataliyaМета: дослідити доцільність впровадження у менеджмент сучасного підприємства засад корпоративного підприємництва як способу виходу з вірогідної кризи та шлях до оновлення бізнес-моделі підприємства. Кожне підприємство докладає неабияких зусиль для створення стійких конкурентних позицій у швидко змінюваному та жорсткому ринковому середовищі. Тому й пошуки новітніх підходів до вдосконалення цього процесу мають тривати постійно. Методика дослідження: теоретичного узагальнення та загальнологічні прийоми пізнання – для розгляду існуючої інформації щодо встановленого питання. Результати дослідження: у роботі запропонований удосконалений термін, а саме корпоративне інноваційне підприємництво, який має підкреслювати інноваційний характер підприємницької діяльності співробітників підприємства з метою досягнення стійких конкурентних позицій, оновлення бізнес-моделі та рестартінгу бізнесу. Наукова новизна: запропонований у роботі удосконалений термін «корпоративне інноваційне підприємництво» звертає увагу на важливу роль проактивного креативного підходу співробітників до розробки нових продуктів для підприємства, що забезпечує освоєння нового ринку, чи утримання існуючих конкурентних позицій. Практична значущість: від залучення до процесу корпоративного підприємництва компанія матиме змогу отримує значний ефект, зокрема покращення фінансових показників; стабільне зростання за рахунок саме власних розробок, а не через придбання «чужого» бізнесу; інновації, що спрямовані на покращення внутрішніх процесів підприємства та розширення та оновлення портфеля продуктів підприємства, представлених на ринку. Необхідність впровадження засад корпоративного підприємництва, зокрема його удосконаленої форми – корпоративного інноваційного підприємництва надасть змогу топ-менеджменту підприємства засвоїти новий інструмент управління компанією у швидкоплинному та жорсткому конкурентному середовищі.Документ Використання програмних засобів як метод підвищення ефективності використання виробничого персоналу підприємства(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2018) Прокопенко, Микола Вікторович; Прокопенко, Николай Викторович; Prokopenko, NikolayМета. Вивчення та розробка шляхів удосконалення методичних підходів управління персоналом на базі статистико – математичних методів та лінійного програмування. Методика дослідження. Використано лінійне програмування або лінійна оптимізація (LP, англ. Linear Programming) — метод досягнення найліпшого виходу (такого як найбільший прибуток або найменша вартість) у математичній моделі чиї вимоги представлені через лінійні відношення. Лінійне програмування є особливим випадком математичного програмування (математичної оптимізації). Даний метод було використано з метою вирішення задачі на призначення в рамках лінійного програмування з метою підвищення ефективності виробництва шляхом оптимального розподілу робітників. Результати. Обґрунтовано можливість використання пакету задач лінійного програмування сумісно з пакетом Microsoft Excel з метою вирішення практичних задач розподілу персоналу промислового підприємства. Наукова новизна. Наукова новизна отриманих результатів полягає у вирішенні ряду теоретичних та практичних проблем визначення ціни, а саме: а) удосконалено: - виявлені основні засади підвищення ефективності використання персоналу промислового підприємства. б) уперше запропоновано: - методика розподілу персоналу за видами робіт за допомогою математичної моделі лінійного програмування реалізованої засобами Microsoft Excel. в) одержало подальший розвиток - застосування завдань Лінійного програмування для вирішення практичних завдань. Практична значущість. Запропоновані для впровадження результати дослідження можуть бути використані в усіх виробничих сферах та галузях національної економіки. Ефект від впровадження це скорочення часу на виробництво товарів та послуг (підвищення ефективності), а також економія фонду заробітної платні.Документ Розробка розширеного комплексу маркетингу медичної організації офтальмологічного профілю(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2018) Приходько, Дар’я Олександрівна; Приходько, Дарья Александровна; Prykhodko, DariaЦіль статті: запропонувати розширений комплекс маркетингу медичної організації офтальмологічного профілю. Об’єкт дослідження: процес управління медичним маркетингом. Предмет дослідження: комплекс маркетингу медичної організації. Методика дослідження: При написанні даної роботи використовувалися метод аналіз та синтез для визначення теоретичних аспектів комплексу маркетингу медичної організації; методи аналітичне порівняння, опис, узагальнення використовувалися для виявлення додаткових елементів комплексу маркетингу медичної організації офтальмологічного профілю. Результати дослідження: визначено базовий комплекс маркетингу (марктетинг-мікс) 4Р медичної організації; запропоновані додаткові елементи комплексу маркетингу медичної організації офтальмологічного профілю – People (люди), Physical evidence (фізичне оточення), Process (процес), Privacy (приватність), Patient-oriented (паціентооріентірованность), Points of contact (точки контакту). Наукова новизна: запропоновано розширений комплекс маркетингу медичної організації офтальмологічного профілю – 10Р, що, на відміну від існуючого 4P (Product, Price, Place, Promotion), включає елементи 4P та додаткові елементи 6P (People, Physical evidence, Process, Privacy, Patient-oriented, Points of contact), та сприяє ефективному маркетингу та прибутковості медичної організації офтальмологічного профілю. Практична значущість: отримані результати можуть використовуватися в маркетинговій діяльності медичних організацій офтальмологічного профілю, під час адаптації організації до ринкової ситуації, задля забезпечення стійких конкурентних переваг, задля поліпшення показників збуту різноманітних медичних послуг, задля максимального задоволення потреб споживачів, покращення інших економічних показників діяльності, у тому числі прибутковості організації.Документ Нерівність як важливіша характеристика інформаційної економіки(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2018) Попадинець, Олена Василівна; Попадинец, ЕленаВасильевна; Popadinets, ElenaМета: вивчення причин, наслідків та проявів посилення економічної та соціальної нерівності між різними верствами населення і різними країнами в умовах розвитку інформаційної економіки. Методика дослідження: аналіз і синтез (для визначення сутності та характерних особливостей інформаційної економіки), формально-логічні методи застосовуються в ході з’ясування причин на наслідків інформаційної нерівності в суспільстві, економікостатистичні методи – з метою обґрунтування ступеню інформаційної нерівності різних верств населення в Україні.Результати дослідження:визначено основні ознаки інформаційної економіки, показано, що важливішим ресурсом нової економічної системи є інформація та знання, які одночасно і ресурс і результат виробництва, а наявність матеріальних (природних) ресурсів немає жодного впливу на економічних розвиток та добробут країни. Саме доступ до інформації визначає успіх людини (країни). Доведено, що інформаційний розрив між окремими верствами населення та багатими і бідними країнамилише посилюватиметься. Наукова новизна: обґрунтовано взаємозв’язок процесів глобалізації, інтеграції та інтернаціоналізації з явищем інформаційної та соціальної нерівності, що на відміну від існуючого підходу враховує подальші тенденції посилення такого розриву в напрямку інформації, доступу до інформаційно-компьютерних технологій та інформаційної культури суспільства. Практична значущість:показано, що важливішим ресурсом нової економічної системи є інформація та знання, які одночасно і ресурс і результат виробництва, а наявність матеріальних (природних) ресурсів немає жодного впливу на економічних розвиток та добробут країни. Саме доступ до інформації визначає успіх людини (країни). Доведено, що інформаційний розрив між окремими верствами населення та багатими і бідними країнамилише посилюватиметься. Попри потенційні можливості інформаційної економіки стерти нерівність між класами та країнами, ця прірва поширюється. Інформаційна економіка посилює трудову міграцію, коли мігранти є представниками робочих професій.Документ Аналіз ринку страхових послуг України(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2018) Онісіфорова, Валентина Юріївна; Болотова, Тетяна Миколаївна; Остапенко, Леонід Олександрович; Онисифорова, Валентина Юрьевна; Болотова, Татьяна Николаевна; Остапенко, Леонид Александрович; Onisiforova, Valentyna; Bolotova, Tatyana; Ostapenko, Leonid OleksandrovychМета. Визначення основних характеристик ринку класичних видів страхування в сучасних умовах України. Методика дослідження. В ході дослідження використовувалися методи аналізу і синтезу, метод логічного аналізу. Інформаційними ресурсами дослідження є електронні інформаційні ресурси і матеріали періодичних видань. Результати. Ринок страхових послуг в Україні характеризується високим рівнем конкуренції, однак перед компаніями, що створюються, а також перед існуючими страховими компаніями, не зважаючи на це, стоїть задача поширення масштабів діяльності шляхом виходу на нові ринки, а також на нові види страхування. Основні закономірності функціонування страхового ринку України можна побачити після проведення ґрунтовного аналізу показників галузі за головними найпоширенішими видами страхування. Ринок страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів характеризується позитивною динамікою обсягів зібраних страхових премій, однак на ринку є група компаній, які є утримувачами переважного сегменту даного ринку, і протягом досліджуваного періоду 2015-2018 років ці компанії лише укріплюють своє положення на ринку. Такими компаніями є Оранта, Провідна, ТАС СГ, UPSK. Ринок КАСКО є ще більш утримуваним певним колом компаній-лідерів. За даними досліджуваного періоду можна виділити три страхових компанїї, які фактично утримують даний ринок – це АХА страхування, Уніка, Українська страхова група, а також останніми роками укріплює свої позиції на ринку КАСКО компанія Арсенал страхування. Ринок страхування майна є більш вільним. Однак є компанії, які утримують домінуючі позиції протягом усього періоду 2015-2018 років – це Арсенал страхування, АХА страхування, PZU Україна, компанії, які досягли дуже значного росту за останні два роки – Уніка та Альянс, а також компанії, які фактично полишили цей сегмент ринку страхових послуг – АСКА. На ринку добровільного медичного страхування також видно чіткий розподіл часток ринку між кількома основними учасниками – це компанії Провідна, Уніка, Нефтегазстрах, АХА страхування. Слід відзначити, що цей сегмент ринку є найбільш стабільним за структурою протягом всього досліджуваного періоду. Ринок страхування туристів характеризується сталим ступенем розподілу ринку серед кількома ключовими гравцями, а саме компаніями PZU Україна, Європейське туристичне страхування, ВУСО, однак можна побачити зростання часток компаній Укрфінгосстрах та ТАС СГ. Ситуація на ринку агрострахування дуже нестабільна – деякі компанії- фактично пішли з ринку (АСКА, Інго Україна, Здорово), однак незмінними лідерами є компанії Універсальна та PZU Україна. Головною рисою страхового ринку України є чітка спеціалізація компаній на певних видах класичного страхування, що приводить до значних труднощів при виході на ринок нових компаній або при спробі поширення діяльності на інші класичні види страхування. Тобто головним інструментом для досягнення означених цілей насьогодні є розвиток нових видів добровільного страхування. Наукова новизна. Визначено перспективи виходу компаній на ринки основних класичних видів страхування. Практична значущість. Запропоновані висновки можуть бути використані дослідниками та керівниками страхових компаній при визначенні перспектив виходу на нові ринки класичних видів страхування.Документ Организационная культура как элемент стратегии эффективного использования человеческого потенциала в бизнесе(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2018) Лысанова, Алла Митрофановна; Пахомова, Людмила Владимировна; Лисанова, Алла Митрофанівна; Пахомова, Людмила Володимирівна; Lysanova, Alla Mitrofanovna; Pakhomova, Lyudmila VladimirovnaЦель: моделирование организационной культуры бизнеса посредством определения условий эффективного использования человеческого потенциала конкретного бизнеса. Методика исследования: методы логического анализа для выявления и определения формальной и неформальной составляющей организационной культуры бизнеса, а также статистические методы исследования факторов, формирующие понятие организационной культуры бизнеса. Результат исследования: установлены условия использования человеческого потенциала в конкретном бизнесе как одного из важнейших и определяющих элементов формирования организационной культуры бизнеса, определены формальные и неформальные составляющие процесса моделирования организационной культуры бизнеса, выявлены факторы (первичные и вторичные) формирования организационной культуры бизнеса, как важнейшего элемента обеспечения эффективной стратегии использования человеческого потенциала в бизнесе. Научная новизна: предложен процесс моделирования организационной культуры бизнеса как одного из важнейших условий стратегии эффективной реализации человеческого потенциала бизнеса с учетом предложенной дифференциации факторов, формирующих понятие организационной культуры бизнеса. Практическая значимость: разработана дифференциация факторов, формирующих организационную культуру бизнеса, позволяет выполнить моделирование стратегии эффективного использования человеческого потенциала конкретного бизнеса. Установлены первичные и вторичные факторы формирования организационной культуры бизнеса и установлена их взаимосвязь с человеческим потенциалом, занятым в конкретном бизнесе. Рассмотренные в проведенном исследовании вопросы, позволят смоделировать стратегию эффективного использования человеческого потенциала бизнеса и, будут способствовать мобилизации человеческих ресурсов для реализации эффективной стратегии бизнеса.Документ Про удосконалення плану рахунків бухгалтерського обліку для цілей управління(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2018) Ковальова, Тетяна Володимирівна; Ковалева, Татьяна Владимировна; Kovalova, Tetiana VolodimirovnaМетою даного дослідження є удосконалення Плану рахунків бухгалтерського обліку для цілей оперативного управління підприємством. Методика дослідження: для досягнення поставленої мети у роботі були використані наступні загальнонаукові і спеціальні методи і прийоми дослідження: теоретичного узагальнення, аналізу і синтезу; системного і комплексного підходу; монографічний; абстрактно-логічний. Результати дослідження: результатом наукової роботи є теоретичне узагальнення і розробка шляхів удосконалення Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій щодо цілей оперативного управління підприємством. Інформація є невичерпним та завжди актуальним ресурсом. Дослідження структури плану рахунків Україні, в контексті відображення в ньому аспектів фінансового й управлінського обліку, дало нам можливість зробити висновок про необхідність ухвалити рішення, щодо внесення змін у існуючий План рахунків нашої країни, шляхом включення до нього розділу (класу) рахунків управлінського обліку за аналогом рахунків аналітичної експлуатації. Це дозволить враховуючи закордонний досвід країн ЄС, забезпечити порівнянність агрегованих даних на всіх рівнях управління. Упровадження в український План бухгалтерських рахунків нових рахунків з управлінського обліку є одним з найактуальніших шляхів його розвитку, а з іншого боку, уніфікація рахунків управлінського обліку в масштабах всієї країни потребує подальшої і досить ґрунтовної методологічної та методичної роботи. Наукова новизна: полягає в комплексному дослідженні Плану рахунків бухгалтерського обліку та розробці рекомендацій щодо вдосконалення існуючого Плану рахунків як елементу управління та інформаційного джерела прийняття рішень. Підходи до побудови Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій України в частині запропонованого змістовного наповнення новим розділом (класом) дозволить посилити інформативність даного документа та забезпечити порівнянність даних про результати господарської діяльності підприємств у сучасних умовах. Практична значущість: внесення змін до діючого Плану рахунків дасть можливість бухгалтерам з управлінського обліку та менеджерам підвищити ефективність діяльності підприємства.Документ Фінансовий потенціал як об’єкт діагностики фінансового стану підприємства(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2018) Кирчата, Ірина Миколаївна; Шершенюк, Олена Миколаївна; Кирчатая, Ирина Николаевна; Шершенюк, Елена Николаевна; Kirchataya, Іrina Nikolaevna; Shershenyuk, Elena NikolaevnaМета – обґрунтування теоретичних основ щодо розробки системи управління та ефективного використання фінансового потенціалу підприємства. Методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою є положення економічної теорії, основні закони функціонування ринкової економіки, праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених-економістів, в яких розглядається фінансова діяльність, зокрема питання, пов’язані з аналізом фінансового стану та оцінкою фінансового потенціалу підприємства. Використано методи узагальнення та абстрагування; метод аналізу і синтезу. Результати. Діагностика фінансового потенціалу є багатофакторною системою підтримки та прийняття управлінських рішень, яка покликана забезпечувати комплексне виявлення, аналіз, прогнозування та ліквідування проблем фінансового стану підприємства з метою забезпечення прийняття випереджуючих управлінських рішень, спрямованих на досягнення його стратегічних та тактичних цілей. Саме тому, проблему оцінки та діагностики фінансового потенціалу в системі управління фінансовим станом підприємства слід віднести до числа актуальних у вітчизняній економічній та управлінській науці. Неоднозначність теоретичних положень та недостатність відповідних практичних розробок в цій області вказують на потребу у комплексному дослідженні теоретикометодологічних та практичних засад даної проблеми, що й визначає вибір теми роботи та її актуальність. Об’єктом дослідження є процеси формування, управління та діагностичної оцінки фінансового потенціалу у системі управління фінансовим станом підприємства. Предметом дослідження є теоретичне та науково-методичне забезпечення оцінки фінансового потенціалу, як складової системи його діагностики. Наукова новизна. Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що на основі комплексного дослідження сформовано теоретико-методологічні та практичні рекомендації щодо розробки та впровадження системи діагностики фінансового потенціалу як складової системи управління підприємством. Практична значущість. Розроблено структурну схему управління фінансовим станом підприємства, де об’єктом управління визначено його фінансовий потенціал, який необхідно розглядати, як основу фінансового стану підприємства і базу для обґрунтування механізму його покращення в майбутньому, за умов виявлення та ефективного використання резервів фінансового потенціалу.Документ Теоретичні аспекти взаємозв’язку конкурентного потенціалу з основними категоріями теорії конкуренції(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2018) Кирчата, Ірина Миколаївна; Шершенюк, Олена Миколаївна; Кирчатая, Ирина Николаевна; Шершенюк, Елена Николаевна; Kirchataya, Іrina Nikolaevna; Shershenyuk, Elena NikolaevnaМета – обґрунтуванні взаємозв’язку між категоріями теорії конкуренції, які задіяні в процесі формування конкурентоспроможності підприємства, зокрема: конкурентний потенціал, конкурентні переваги, конкурентна політика, конкурентоспроможність, конкурентна позиція, конкурентний статус. Методика дослідження. Для досягнення поставленої мети у науковій роботі були використані такі загальнонаукові та спеціальні методи і прийоми дослідження: методи узагальнення та абстрагування – для дослідження основних категорій теорії конкуренції; метод аналізу і синтезу – для виявлення взаємозв’язку категорій теорії конкуренції: конкурентний потенціал, конкурентні переваги, конкурентна політика, конкурентоспроможність, конкурентна позиція, конкурентний статус. Результати. У статі обґрунтовано, що головним завданням системи стратегічного управління підприємством є формування організаційно-економічного механізму підвищення конкурентоспроможності підприємства. Такий механізм має базуватися на системно-комплексному підході, а в основі лежатиме виявлення та раціональне використання складових конкурентного потенціалу підприємства. Об’єктом дослідження є процеси формування і управління конкурентним потенціалом у системі стратегічного управління конкурентоспроможністю підприємства. Предметом дослідження є теоретичне та науково-методичне забезпечення пошуку резервів конкурентного потенціалу у контексті підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства. В ході дослідження було: проведено теоретичний аналіз сутності категорій: ,,конкурентний потенціал”, конкурентні переваги, конкурентна політика, конкурентоспроможність; обґрунтовано місце конкурентного потенціалу в системі формування конкурентоспроможності підприємства та визначено його компоненти. Наведена схема акцентує увагу на змістовній доповнюваності і динамізмі визначених понять та доводить необхідність постійного перегляду механізму управління конкурентоспроможністю підприємства в умовах нестабільного зовнішнього середовища. Наукова новизна. Обґрунтовано характер взаємовпливу та взаємозв’язку основних категорій теорії конкуренції та удосконалено понятійно-категоріальний апарат, зокрема: конкурентний потенціал, конкурентні переваги, конкурентна політика, конкурентоспроможність, конкурентна позиція, конкурентний статус, що дозволило обґрунтувати використання категорії „конкурентний потенціал” як базової складової в системі управління конкурентоспроможністю підприємства. Практична значущість полягає у тому, що удосконалені теоретичні положення та методичні рекомендації щодо визначення рівня конкурентного потенціалу підприємства та ефективності його використання можуть бути використані для розробки та реалізації конкретних заходів, спрямованих на формування стійких конкурентних переваг підприємства, оскільки дозволяють оцінювати рівень конкурентоспроможності та резерви її підвищення.Документ Методи оцінки рівня економічної безпеки промислових підприємств(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2018) Іванілов, Олександр Семенович; Дмитрієва, Оксана Іллівна; Иванилов, Александр Семенович; Дмитриева, Оксана Ильинична; Ivanilov, Oleksandr; Dmytriieva, OksanaМета дослідження полягає в уточненні сутності дефініції «економічна безпека підприємства», а також у тому, що на основі розгляду основних підходів і методів оцінки рівня економічної безпеки підприємства розробити варіант розрахунку функціональних складових в загальному контексті економічної безпеки промислових підприємств. Методика дослідження. Для досягнення поставленої мети у науковій роботі були використані такі загальнонаукові та спеціальні методи і прийоми дослідження: методи узагальнення та абстрагування – для уточнення сутності економічної безпеки промислового підприємства, теоретичних засад та інструментарію управління економічною безпекою підприємства; системного і комплексного підходу до визначення вибору складових економічної безпеки підприємства і розробити варіанти їх оцінки і метод аналізу і синтезу для виявлення загроз основним функціональним складовим системи захисту. Результати дослідження. У статті проведений аналіз наукової літератури дав змогу авторам визначити найбільш комплексне і змістове визначення дефініції «економічна безпека підприємства»; досліджено складові економічної безпеки і на цій основі розроблено аналітичний інструментарій оцінки економічної безпеки підприємства. Визначено головні особливості та чинники управління економічною безпекою підприємства. Обґрунтовано, що плідна й ефективна діяльність підприємства повинна включати у себе не лише дослідження свого середовища й природи його змін, але й можливість адекватно реагувати на ці зміни, оскільки невдала або несвоєчасна реакція може спричинити до значних збитків, реалізації неефективних управлінських рішень і припинення діяльності підприємства взагалі. З метою підвищення ефективності управління економічною безпекою підприємств запропоновано удосконалений методичний підхід оцінки економічної безпеки для виявлення рівня адаптації підприємства до негативних впливів зовнішніх факторів. Зроблено акцент на тому, що для управління економічною безпекою необхідно розробити цільові критерії для оцінки її рівня. Рішення цієї задачі потребує розробки системи ефективних методів. Визначено, що об’єктивно оцінити стан економічної безпеки промислового підприємства по усім функціональним складовим важко. Причиною є те, що маються такі показники, які важко заміряти конкретними числами, формами й величинами. До таких складових відносяться інтелектуальна, кадрова, політико-правова, техніко-технологічна. Визначити числову значимість кожної з них важко. При цьому відмічається, що єдиної методики розрахунку рівня економічної безпеки не існує. Наукова новизна. Визначено найбільш комплексне і змістове визначення дефініції «економічна безпека підприємства». З метою підвищення ефективності управління економічною безпекою підприємств запропоновано удосконалений методичний підхід оцінки рівня безпеки на основі використання 9-ти складових економічної безпеки, які пропонують деякі фахівці, а 5-ти (фінансову, інтелектуально-кадрову, техніко-технологічну, політико-правову, інноваційну). Практичне значення отриманих результатів полягає у вдосконаленні оцінки економічної безпеки підприємства, що дозволяє виявити вплив зовнішнього середовища на діяльність підприємства та вжити заходів щодо нейтралізації виявлених негативних впливів. Розроблена оцінка дієвості механізму управління економічною безпекою може бути використана підприємством в якості завершального етапу управління економічною безпекою.Документ Теоретико-методологическое обоснование путей развития корпоративной социальной ответственности, как фактора конкурентоспособности(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2018) Левченко, Ярослава Сергіївна; Левченко, Ярослава Сергеевна; Levchenko, YaroslavaМетою роботи є теоретико-методологічне обгрунтування шляхів розвитку корпоративної соціальної відповідальності, як фактора конкурентоспроможності. Предметом роботи є наукові підходи та економічний інструментарій корпоративної соціальної відповідальності, як фактора конкурентоспроможності. Методика дослідження. Для досягнення поставленої мети в роботі були використані такі загальнонаукові та спеціальні методи і прийоми дослідження: систематичний і порівняльний аналіз наукової літератури на основі методів порівняння, класифікації, систематизації та узагальнення; узагальнення результатів аналізу і логічна генерація висновків. Результати. Визначено, що питання корпоративної соціальної відповідальності як чинника конкурентоспроможності в умовах економічного спаду є важливим, актуальним і новим з точки зору наукових досліджень і практичного застосування. Вплив корпоративної соціальної відповідальності на конкурентоспроможність на мікрорівні в умовах економічного спаду недостатньо ретельно проаналізовано. Наукова новизна. Визначено шляхи розвитку корпоративної соціальної відповідальності, як фактора конкурентоспроможності, а саме: вивчення структури і закономірності розвитку концепції корпоративної соціальної відповідальності; розкриття оціночних припущень корпоративної соціальної відповідальності як чинника конкурентоспроможності; проведення практичного аналізу методів оцінки факторів конкурентоспроможності корпоративної соціальної відповідальності і можливостей його застосування на мікрорівні; формулювання методологічних принципів корпоративної соціальної відповідальності як чинника конкурентоспроможності для оцінки на мікрорівні. Практична значущість. Проведені дослідження довели наявність прогалин в досліджуваному напрямку і, виходячи з цього, були сформульовані шляхи розвитку корпоративної соціальної відповідальності, як фактора конкурентоспроможності, для застосування його на мікрорівні.Документ Аналіз цінової політики установ державного санітарноепідеміологічного контролю(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2018) Деділова, Тетяна Вікторівна; Токар, Інна Іванівна; Дедилова, Татьяна Викторовна; Токарь, Инна Ивановна; Dedilova, Tetiana; Tokar, InnaМета. Аналіз практичних засад реалізації цінової політики установ державного санітарно-епідеміологічного контролю та виявлення недоліків ціноутворення як факторів зниження ефективності їх комерційної діяльності. Методика дослідження. В роботі використано наступні методи: діалектичний метод (при виявленні причинно-наслідкового зв’язку результатів комерційної діяльності з процесом ціноутворення); аналітичний метод (для систематизації інформації щодо надання обсягів платних послуг); спостереження та узагальнення (для формування переліку недоліків процесу ціноутворення підприємства як факторів зниження ефективності його комерційної діяльності). Результати. У дослідженні визначено, що Лабораторія працює на специфічному ринку ветеринарно-санітарних платних послуг (експертиз), де конкуренція характерна тільки в межах регіональних державних лабораторій. У зв’язку з цим у формуванні її цінової політики враховуються специфічні фактори, пов’язані зі складністю прогнозування попиту на ветеринарносанітарні послуги. В роботі акцентовано увагу на тому, що ціни на послуги Лабораторії формуються на основі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України. Також встановлено, що головним недоліком у ціновій політиці підприємства є слабкий рівень дослідження ринку, відсутність системи знижок постійним клієнтам. Наукова новизна. Отримав подальший розвиток теоретико-методичний підхід до ціноутворення на послуги, що надаються установами державного санітарно-епідеміологічного контролю, шляхом побудови переліку недоліків їх цінової політики, який, на відміну від існуючих підходів, дозволяє поєднати в діяльності таких установ принципи нормативного ціноутворення та комерційної діяльності. Практична значущість. Результати дослідження можуть бути взятими за основу розробки методичних рекомендацій щодо формування цінової політики підприємств і установ державного санітарно-епідеміологічного контролю на регіональному рівні.Документ Управління маркетингом в лісовому господарстві з метою вдосконалення конкурентоспроможності підприємства(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2018) Блага, Вікторія Вікторівна; Благой, Віталій Валерійович; Хорошилова, Ірина Олександрівна; Благая, Виктория Викторовна; Благой, Виталий Валерьевич; Хорошилова, Ирина Александровна; Blaga, Viktoriya; Blagoy, Vitaly; Khoroshilova, IrinaМета: розробити теоретико-методичні основи формування та практичного застосування механізму маркетингового управління підвищенням конкурентоспроможності підприємств лісового господарства. Об’єктом роботи є процеси формування і розробки механізму маркетингового управління підвищенням конкурентоспроможності підприємств лісового господарства. Предметом роботи є інструменти механізму маркетингового управління підвищенням конкурентоспроможності підприємств лісового господарства та складові елементи його реалізації. Методика дослідження: діалектичного пізнання та порівняльного аналізу – для вивчення основних складових управління конкурентоспроможністю підприємства лісового господарства; метод анкетного опитування – для визначення розуміння менеджментом підприємств лісового господарства рівня їх конкурентоспроможності. Результати дослідження: обґрунтовані основні складові управління конкурентоспроможністю лісогосподарських підприємств; обґрунтований ступень застосування концепції маркетингового менеджменту у підвищенні конкурентоспроможності лісогосподарських підприємств; проведені маркетингові дослідження розуміння менеджментом лісогосподарських підприємств рівня їх конкурентоспроможності; розроблений комплекс маркетингового управління підвищенням конкурентоспроможності лісогосподарських підприємства як основну складову в механізмі її підвищення. Наукова новизна: розроблений комплексний підхід у маркетинговій діяльності підприємств лісового господарства, який, на відміну від існуючих підходів, враховує аналіз основних функцій управління конкурентоспроможністю підприємства, і містить такі складові елементи як організація, дослідження та планування. Практична значущість: запропонований механізм маркетингового управління підвищенням конкурентоспроможності підприємств лісового господарства дозволив: визначити дієвість заходів із підвищення рівня конкурентоспроможності підприємств лісового господарства та напрацювати маркетингові інструменти, що сприятимуть підвищенню рівня конкурентоспроможності підприємства.Документ Новая парадигма технологии(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2018) Бабайлов, Василий Кузьмич; Приходько, Дарья Александровна; Бабайлов, Василь Кузьмич; Приходько, Дар’я Олександрівна; Babailov, Vasiliy; Prykhodko, DariaВ современной литературе отмечается дальнейший прогресс в решении уже назревшей проблемы смены парадигм важнейших направлений деятельности: экономики, менеджмента, предпринимательства, высшего образования. Инженерия играет не менее важную роль среди них. Поэтому проблема разработки её новой парадигмы актуальна. Анализ последних исследований и публикаций свидетельствует о наличии особого внимания к проблеме определения связи инженерии с механикой и технологией. При этом установлено, что инженерия и механика не тождественные понятия и явления: инженерия – результат деятельности Человека, а механика – результат деятельности только Природы. Инженерия как творение человека появилась позже механики, созданной самой природой; законы инженерии организованы, созданы человеком с учётом их связи с законами механики и с самыми разными законами жизнедеятельности человека. Установлено, что организация техник – это основной закон инженерии. Основной закон механики: «Механика – это организация сил Природой, это самоорганизация любых природных сил и их источников». Отличие основных законов инженерии и механики – важнейший вывод, который приводит к не менее важному выводу – отличию парадигм инженерии и механики. Разработка парадигм инженерии и механики является одной из нерешённых составляющих проблемы предстоящей смены всех парадигм. Целью настоящего исследования явилась формулировка парадигм только инженерии: прошлой, настоящей и особенно новой (будущей). Разработка парадигм механики – проблема отдельного исследования. Для достижения цели были поставлены такие задачи: уточнить связь инженерии и технологии; обосновать применение основного закон инженерии для разработки её парадигм; выбрать методику апробации основного закона инженерии; разработать прошлую, настоящую и новую (будущую) парадигмы инженерии; исследовать связь парадигм инженерии с парадигмами других важнейших сфер деятельности; провести анализ и дать оценку полученных результатов. Методики исследования: обзор литературных источников; исторического-логического; аналогии; 2С70; ВЕО; модель BVK; теория метода Бабайлова. Результаты: разработаны прошлая, настоящая и новая (будущая) парадигмы инженерии (технологии). Научная новизна – обоснование характера прошлой, настоящей и новой (будущей) парадигм инженерии (технологии) как глобальных стратегий в сфере организации инновационных техник. Практическая значимость: внедрение настоящей и новой (будущей) парадигмы инженерии (технологии) в стратегическое планирование предприятия приведёт к совершенствованию его методологии; а это, в свою очередь, повысит эффективность менеджмента и производства.Документ Новая парадигма механики(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2018) Бабайлов, В. К.; Курденко, А. В.; Курденко, О. В.; Babailov, Vasiliy; Kurdenko, A. V.Формулировка парадигм механики – это продолжение цикла исследований по разработке парадигм важнейших сфер деятельности. Это важнейший шаг в решении проблемы истощения основных природных ресурсов планеты. Формулировка парадигм инженерии – это необходимый и завершающий этап формирования содержания науки механики. Поэтому разработка её парадигм актуальна. Анализ последних исследований и публикаций показал, что поставленная проблема до сих пор не решена в мировой теории и практике. Лишь отдельные её аспекты были затронуты в недавней публикации автора. Но в ней был получены результаты только как необходимые условия, предпосылки разработки парадигм механики: доказана ошибочность смешения механики и инженерии; механика является единственной и кардинально отличной сферой деятельности – деятельностью не Человека, а Природы. И самое главное – был установлен Основной закон механики: «Механика – это организация любых сил». Нерешённой оставалась проблема самой разработки парадигм механики. Цель исследования – разработка парадигм механики. Задачи: выбор методики апробации основного закона механики как основного, непосредственного условия, предпосылки разработки её парадигм; формулировка парадигм механики с помощью выбранной методики; определение основных результатов, установление их научной новизны и практической значимости. Методики исследования: модель разработки парадигм BVK, обзор литературных источников, 2С70, ВЕО, исторического-логического, индукция-дедукция, теория метода Бабайлова. Результат: завершено формирование содержания науки механики. Научная новизна: полученные результаты позволили закончить формирование науки механики, то есть впервые сформулировать все четыре элементы её содержания: объект как Основную теорию; предмет как Основной закон; методики апробации Основного закона как Пространство и Время; парадигмы механики. Практическая значимость: внедрение науки механики, прежде всего, в инженерию приведёт к совершенствованию её методологии и технологии и повышению её эффективности.