Вдосконалення методів дослідження дорожньо-транспортних пригод

Abstract

Мета роботи – удосконалити розрахунково-статистичний метод експертного дослідження параметрів гальмування автомобіля. Предмет дослідження – процесс гальмування автомобіля. Об'єкт дослідження – стале уповільнення легкових автомобілів з різною конструкцією гальмівної системи. Методи дослідження – аналіз та синтез методичних публікацій стосовно сталого уповільнення автомобіля, експериментальні дослідження параметрів гальмування автомобіля. В процесі проведення дослідження було виявлено, що систематизовані табличні дані про уповільнення ТЗ, використовувані в експертній практиці, не відображують дійсних параметрів ефективності гальмування сучасних ТЗ; при використанні систематизованих (а не фактичних) даних про уповільнення ТЗ, висновки експерта-автотехніка можуть бути поставлені під сумнів у випадках, коли мова йде про сучасні автомобілі закордонного виробництва; обґрунтованість і об'єктивність оцінки дій водія (висновків зксперта-автотехника про наявність або відсутність у водія ТЗ технічної можливості запобігти ДТП шляхом екстреного гальмування) знаходиться в прямої залежності від використовуваної їм величини уповільнення ТЗ (встановленої експериментально на місці ДТП або узятої із систематизованих даних); експериментально доказано, що публікації де наводяться дані о уповільненні автомобіля 9,5-10,5 м/с2 і вище відображають максимальне миттєве уповільнення автомобіля, а не його стале уповільнення. Ці данні не можуть бути використані у розрахунках параметрів гальмування автомобіля.