Оцінка інтегрального ефекту від впровадження інновацій

Abstract

В статті проаналізовано та встановлено, що інноваційна активність промислових підприємств знаходиться в залежності від державної підтримки, яка може виступати у вигляді бюджетного фінансування, надання безвідсоткових і пільгових кредитів і інших формах. Гострий дефіцит вільних інвестиційних ресурсів, як у підприємств, так і у державного і регіонального бюджетів призвів до необхідності залучення інвестиційних ресурсів інших країн. Визначено, що підвищення конкурентоздатності, стимулювання інноваційної активності вітчизняних підприємств значною мірою залежить від рівня інтенсивності в даній економічній системі інноваційних процесів, які повинні бути стимульовані з боку держави. Державна підтримка повинна носити системний характер і використовувати комплексний підхід до рішення проблем інвестиційного забезпечення інноваційної діяльності. Нестача вільних фінансових коштів у українських підприємств призвела до необхідності пошуку інших джерел фінансування. Одним з найбільш перспективних напрямків залучення інвестиційних ресурсів для інноваційної діяльності є надання державних гарантій іноземним інвесторам. При цьому відповідні державні установи при прийнятті рішень щодо доцільності підтримки того чи іншого інноваційного проекту повинні враховувати усі види ефекту від його реалізації. Обґрунтовано і розроблено методичний 64 підхід щодо оцінки інтегрального ефекту від впровадження інновацій, який базується на використанні комплексного підходу, врахуванні дії закону синергії та ефекту дифузії в інші продукти і галузі, що дає можливість оцінювати всю сукупність ефектів (економічний, соціальний, екологічний, бюджетний, науковотехнічний, інтелектуальний, ресурсний) для обґрунтованого вибору найбільш ефективного інвестиційноінноваційного проекту з декількох альтернатив та дозволяє визначити шляхи вибору раціональних джерел фінансування останніх. При прийнятті рішення про фінансування інноваційних проектів необхідно розглядати інтегральний ефект від їх реалізації в якості системи, якій притаманні властивості цілісності, емерджентності, синергетичності, самоорганізації і саморозвитку, мобільності, інерционності. Обов’язковим, крім того, є урахування ендогенних і екзогенних факторів, які здатні чинити як позитивний, так і негативний вплив на результативні показники проекту з урахуванням дії закону синергії. У протилежному випадку проекти з високими прогнозним ефектом можуть бути відхилені, а з низьким – прийняти до реалізації.