2014, № 1 (6)
Постійне посилання зібранняhttps://dspace.khadi.kharkov.ua/handle/123456789/6091
Переглянути
Перегляд 2014, № 1 (6) за Ключові слова "330.564.2-021.23:33.012.23"
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
- Результатів на сторінці
- Налаштування сортування
Документ Неравенство доходов населения: основные тенденции и формы(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2014) Тютюнникова, С. В.; Кулиш, О. С.Предметом дослідження цієї статті є нерівність доходів населення країн з трансформаційною економікою. Досліджуючи різні теоретичні погляди на проблему нерівності та її зв'язок з економічною ефективністю, варто відзначити, що немає однозначної відповіді на питання про їх взаємозв'язок. Піонером вивчення взаємозв'язку економічного зростання та нерівності доходів є видатний економіст С. Кузнець, що встановив статистичну залежність вищеназваних категорій на основі використання даних різних країн світу, що знаходяться на різних щаблях розвитку. Сучасні теорії дослідження зв'язку нерівності доходів та економічного зростання використовують ряд факторів (недосконалість кредитного ринку, відмінність норм заощадження, стимулювання працівників тощо), пояснюючи з їх допомогою позитивний або негативний вплив нерівності на економічну ефективність. Однією з відповідей на питання про вплив нерівності на економічну ефективність є поділ її на продуктивну та непродуктивну (надлишкову). Продуктивна нерівність - це нерівномірний розподіл ресурсів і грошових потоків серед населення, який характеризується економічними факторами, об'єктивно зумовленими ринковими механізмами. Вплив продуктивної нерівності на ефективність економічного розвитку є позитивним, стимулюючи продуктивну конкуренцію, економічну активність населення, створюючи умови для розвитку і вдосконалення навичок і здібностей людей. Непродуктивна нерівність являє собою нерівномірний розподіл грошових і матеріальних благ серед населення та обумовлена такими факторами, як бюрократія, незаконна приватизація і розграбування національного багатства. Непродуктивна нерівність є гальмом економічного розвитку, посилюючи поляризацію, розшарування, знижуючи стимули населення до ефективної трудової діяльності та є джерелом депресивних настроїв, що вводять людей в коло бідності. Виходячи з вищесказаного, важливим є зниження рівня непродуктивної нерівності, що обумовлює певне втручання держави, яка покликана компенсувати недоліки ринкової системи, знижуючи соціальноекономічну нерівність. Забезпечення кожної людини правом на певні стандарти і мінімальні гарантії, регулювання доходів шляхом їх перерозподілу – ось основні функції держави як суб'єкта соціально-ринкової економіки.