2015, № 3 (10), т. 1
Постійне посилання зібранняhttps://dspace.khadi.kharkov.ua/handle/123456789/6372
Переглянути
Перегляд 2015, № 3 (10), т. 1 за Ключові слова "338.124.4"
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
- Результатів на сторінці
- Налаштування сортування
Документ Проблема антикризового управління підприємством в сучасних умовах господарювання(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Черкас, П. П.; Cherkas, PavloНезадовільні умови господарювання, які склались для українських підприємств, під впливом нестабільної політичної та соціально-економічної обстановки вимагають від нас приділити більше уваги вивченню проблеми антикризового управління та розробки науково-методичних підходів до вирішення даної проблеми. Метою дослідження э формування понятійного апарату проблеми антикризового управління підприємством в Україні та узагальнення поняття кризи на підприємстві. У проведених дослідженнях був використаний загальнонауковий метод та методи аналізу і синтезу. На основі аналізу матеріалів досліджень різних науковців, автором пропонується власне визначення поняття кризи – це нестандартна ситуація, яка порушує нормальну роботу підприємства та має неоднозначний наслідки на нього, з одного боку це погіршення фінансових показників, спад виробництва, втрата конкурентних позицій, збільшення заборгованості та збитків, а з іншого боку – це можливість оздоровлення підприємства, пошук нових шляхів розвитку та нарощування виробництва і збільшення впливу на конкурентів та розширення ринків збуту. Також в статті на основі аналізу та узагальненні літературних джерел було сформовано таблиця 1 «Значення поняття «криза» у її економічному розумінні різних науковців» та таблиця 2 «Класифікація криз за її характером». Результати дослідження мають лягти в подальші дослідження проблеми та розробку механізму антикризового управління підприємством. Зазначимо, що для вирішення проблеми виходу підприємства з кризи «панацеї» не існує і до вирішення даної проблеми потрібно підходити комплексно. Специфіка проблем та особливості діяльності кожного окремо взятого підприємства вимагає від керівництва самостійно формувати належний набір антикризових заходів та інструментів для виведення підприємства з кризового стану, стабілізації його роботи та підвищення ефективності господарювання.