2013, № 1 (4)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЖУРНАЛ(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2013)Документ Маркетингова складова інтелектуальних активів національного господарства(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2013) Євтушенко, Г. В.У статті предметом дослідження є маркетингова складова інтелектуальних активів національного господарства. Мета – дослідження взаємозв’язків між категоріями «інтелектуальна власність», «інтелектуальний капітал» та «інтелектуальні активи», виявлення сучасної структури інтелектуального капіталу, і, на цій основі, обґрунтування сутності маркетингових інтелектуальних активів на мікро- та макрорівнях національного господарства. Для досягнення поставленої мети використані діалектичний метод дослідження, системний та порівняльний аналіз. У результаті дослідження було визначено сутність категорій: «інтелектуальна власність» – законодавчо підкріплені права на інтелектуальні, розумові, творчі результати будь-якої діяльності, що являються нематеріальним благом та можуть використовуватися іншими тільки за узгодженням з розробником або в установленому ивільноправовому порядку; «інтелектуальний капітал» – сукупність нематеріальні активів, а саме – знання, інформація, досвід, організаційні можливості, інформаційні канали, кадрова та технологічна компетентність, розвиненість інформаційного забезпечення ухвалення управлінських рішень, авторські права та наявність патентів, які можна використовувати, щоб створювати прибуток, дохід, багатство та формувати стратегічний потенціал; «інтелектуальний (нематеріальний) актив» – суто економічний термін, що відображає здатність інтелектуального капіталу (нематеріального активу) створювати вартість, приносити дохід та прибуток, який можна фінансово оцінити. Обґрунтована представленість зазначених категорій на мікро- та макрорівнях, що має практичне значення і може бути застосовано у сфері управління та регулювання маркетинговими інтелектуальними активами в національній економіці. Науково доведено, що маркетинговими складовими інтелектуальних активів національного господарства є: споживчий, клієнтський, партнерський та марочний активи. Маркетингові інтелектуальні активи національного господарства формуються як на мікро-, так і на макрорівні національної економіки, тому предметом подальших досліджень має стати пошук іманентних підходів до розробки методик з управління, оцінки та вибору адекватної стратегії розвитку для кожної складової маркетингових інтелектуальних активів.Документ Визначення поняття управління змінами, як основної складової діяльності сучасного підприємства(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2013) Дмитрієв, І. А.; Курилова, Н. М.Розглянуто передумови виникнення поняття «управління змінами» в зарубіжній та вітчизняній літературі. Проведено хронологічний аналіз еволюції розвитку поняття «управління змінами» в розрізі праць зарубіжних науковців. Дослідження етап становлення необхідності використання поняття «управління змінами» в роботах вітчизняних науковців. За результатами проведеного дослідження узагальнено дані визначення, визначено місце управління змінами в діяльності сучасних вітчизняних підприємств і надано автором власне визначення поняття «управління змінами», яке доцільно застосовувати по відношенню до сучасних підприємств і умов їх діяльності на ринку. Окремо, як наслідок, розглянуто загальноприйняту модель класифікації змін. За даною класифікацією зміни поділяються на три види – розвиваючі, перехідні, трансформаційні. Відповідно до кожного типу змін надано повну характеристику і галузь, до якої даний тип зміни може бути застосовано. Результати по даним дослідженням будуть використані в майбутньому, при написанні наукової статті, яка стосуватиметься пропозицій щодо розробки моделі класифікації змін стосовно підприємств автомобільного транспорту. Предметом дослідження виступили підходи і пропозиції до визначення поняття «управління змінами». Метою даної статті є визначення сутності, характеристики поняття «управління змінами» стосовно вітчизняних підприємств, а також визначення місця управління змінами на сучасних підприємствах. Дослідження проводилося шляхом аналізу наукових робіт по темі і меті даної статті, які були надані як зарубіжними науковцями, так і вітчизняними. В якості результату автором було запропоновано власне узагальнене визначення поняття «управління змінами», яке формувалося на основі інформації, зведеної у вигляді таблиці, яка стосувалася аналізу існуючих підходів до визначення поняття «управління змінами» та виявленні певних недоліків або неповноти висловлювання у визначенні.Документ Класифікація видів економічної інформації(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2013) Поясник, П. Г.Класифікація економічної інформації є дуже важливим елементом господарювання у наш час, оскільки зараз підприємства на Україні не мають єдиної класифікаційної структури обліку інформації. Економіка сьогодення диктує необхідність обліку нематеріальних активів так само, як і матеріальних, а це ставить за вимогу створення структури, котра дозволила б унфікувати інформацію за типами, вартістю та надавала би інформаційним джерелам індекс, котрий визначає загальний рівень вартості інформації. Така структура надає змогу оцінювати економічну цінність будь-якої інформації на підприємстві, а це, в свою чергу, дозволяє більш точно оцінювати загальний економічний стан підприємства та його цінність з точки зору загальної вартості. Створення уніфікованої класифікаційної структури, котра дозволить створення інформаційних баз на підприємствах є ключовим завданням цієї статті; нажаль, серед існуючих на сьогоднішній час класифікацій немає загальної структури, котра дозволила би застосовувати будь-яку універсальну методику для оцінки інформації на підприємстві, тобто кожна класифікація розглядає інформацію з позиції специфіки підприємства, або завдань, котрі стоять перед ним. Приведені класифікаційні ознаки, їх важливість та загальні положення з приводу оцінки будь-якого інформаційного джерела. До головних класифікаційних ознак відносяться ті, що найбільш повно відображають будь-яку інформацію на підприємстві з точки зору впливу цієї інформації на ход виробництва та на загальну вартість підприємства. Також слід зауважати, що класифікація, що пропонується у цій статті є універсальною, та може бути застосована на будь-якому підприємстві автомобільно-дорожньої галузі.Документ Карьера в условиях информационной экономики(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2013) Гольдфарб, А. Г.В теперішній час основними генераторами прибутку підприємств є не фізичні активи, а інформація та інтелектуальний капітал. Економіку, що орієнтується на інформацію та інтелектуальний капітал можна назвати інформаційною або інтелектуальною економікою. Цілком зрозуміло, що і роль працівника на підприємстві та його відносини з роботодавцем у такій економіці суттєво відрізняються від того, якими вони були, та ще й є, у традиційній економіці. Однією зі складових таких відносин є кар’єра. Предметом даної статті є зміни у кар’єрі людини, що виникають в умовах переходу до інформаційної економіки. Метою статті є обґрунтування неспроможності традиційного підходу щодо розуміння кар’єри в умовах інформаційної економіки та розкриття передумов виникнення та сутності нового розуміння кар’єри. У процесі підготовки статті було використано методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції задля узагальнення поняття кар’єра, аналізу факторів, що впливають на неї, розглядання принципів роботи традиційних підприємств, та визначення основним ознак успішної кар’єри в умовах інформаційної економіки. Результатом роботи э узагальнення традиційних підходів щодо визначення поняття кар’єра, обґрунтування факторів, що традиційно сприяли створенню кар’єри на підприємствах, та виявлення їхньої неспроможності. Також було проаналізовано зміни в роботі підприємств, що потягнули за собою зміни у відносинах роботодавець – робітник, у тому числі зміни у створенні кар’єри. Результати даної роботи можуть застосовуватися у роботі директорів та HR менеджерів вітчизняних підприємств задля підвищення ефективності роботи персоналу.Документ Дослідження науково-практичних основ формування стратегії інноваційного розвитку держави(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2013) Бабич, Д. В.; Бородін, О. Д.У статті уточнено сутність стратегії інноваційного розвитку економіки з урахуванням узагальнення існуючих теоретичних підходів та концепцій розвитку інноваційної діяльності, окреслено основні її характеристики. Відзначено, що під час розробки і реалізації основних фундаментів політики держави у сфері науки і технологій на довготривалу перспективу мають бути визначені не лише завдання розвитку науково-технічної сфери, але й необхідні зміни в управлінні нею, від визначення пріоритетів до організаційного забезпечення реалізації інноваційної стратегії з боку держави, що важливою складовою інноваційного розвитку має стати державна система визначення та підтримки реалізації пріоритетів, від фундаментальних розробок до участі у виробництві конкурентоспроможної продукції. Розглянуто існуючі проблеми в державній науково - технічної та інноваційної політики. Проведено аналіз структури і стану науково-технічного потенціалу та визначення напрямків формування ефективної стратегії державного регулювання інноваційного розвитку. Оглянуто механізми формування інноваційної інфраструктури, перелічено основні інструменти реалізації стратегії, яка має забезпечити суттєве зростання конкурентоспроможності української економіки за рахунок використання науковотехнічних інновацій. Визначено головні цілі розвитку інноваційного сектору. На основі системного аналізу запропоновано підходи до класифікації стратегій інноваційного розвитку. Визначено інструменти державної інноваційної політики для України. Зроблено висновки, що організаційною основою реалізації інноваційної політики має стати створення фінансово-промислових груп, зокрема транснаціональних, а також горизонтальних та вертикальних холдингових компаній, науковотехнічних центрів, технополісів, технопарків. У перспективі вони стануть стрижнем науковотехнологічного та інноваційного процесу.Документ Дослідження положення автовиробників на ринку україни на базі використання матричних методів аналізу(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2013) Приходько, Д. О.Метою роботи є дослідження положення підприємств автомобілебудування на ринку України за напрямами їх виробничої діяльності на базі використання матричних методів аналізу, а саме матриці БКГ, матриці Мак-Кінсі, матриці АДЛ. Було виявлено, що за матрицею БКГ більшість підприємств автомобілебудування України за усіма напрями виробничої діяльності (легкові авто, автобуси, вантажні авто) знаходяться в зоні товар-«собака», що свідчить про зрілість укравтопрому та тенденцію до спаду. За матрицею Мак-Кінсі підприємства українського автопрому характеризуються як середній бізнес, діяльність яких постійно знаходиться під впливом певних чинників, які спричиняють нестійкість виробничої діяльності. Також, деякі підприємства мають напрями виробничої діяльності які не приймаються ринком, а деякі напрями є малоприбуткові, яких необхідно або зовсім позбавлятися або перерозподіляти ресурси в інші сфери діяльності. За матрицею АДЛ більшість підприємств українського автопрому відносяться до нестійкої та сприятливої конкурентної позиції та зрілої стадії життєвого циклу галузі. Серед підприємств помітна сильна конкуренція. Обсяги виробництва підприємств постійно коливаються, та простежується тенденція скорочення виробництва щороку. Існує загроза переходу галузі до стадії старіння. Для деяких підприємств існує загроза виходу з ринку, що пов’язано з незначними обсягами виробництва, а отже з низьким попитом та неактуальністю пропонованих товарів. На базі проведеного дослідження доцільно провести вартісну оцінку брендів підприємств українського автопрому, що дозволить оцінити перспективи та потенціал укравтопрому більш ширше та глибше.Документ Міжнародна логістика як чинник ефективного управління підприємством в умовах турбулентного ринку(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2013) Пономарьова, Н. М.Сучасний етап розвитку світового господарства формує такі умови господарювання, які спричиняють значне посилення ступеня міжнародної конкуренції та сприяють подальшій трансформації зовнішньоекономічних відносин. У якості новітнього підходу до формування ефективної стратегії подальшого розвитку слід розглядати логістизацію процесів суспільного відтворення. Для нашої держави з її потужним транзитним потенціалом саме логістизація національної економіки може стати рушійною силою процесу підвищення національної конкурентоспроможності країни. Мета статті полягає у дослідженні проблем світової транснаціоналізації та глобалізації, розглядає комплекс науково-практичних проблем, пов’язаних з формуванням та розвитком, насамперед, глобальних логістичних систем. Крім того, у статті буде звернено увагу на комплекс науково-практичних проблем, пов’язаних з формуванням та розвитком, насамперед, глобальних логістичних систем. Для досягнення встановленої мети у роботі було використано такі загальнонаукові та спеціальні методи та прийоми дослідження: теоретичного узагальнення, аналізу і синтезу, системного і комплексного підходу абстрактно-логічний, монографічний і графічний тощо. У статті було розглянуто питання ефективності функціонування логістичної діяльності підприємства автомобільного транспорту. Певну увагу було приділено розгляду міжнародної логістики як чинника ефективного управління підприємством в умовах турбулентного ринку. Крім того, запропоновано розгляд теоретичних аспектів функціонування логістичного механізму автотранспортного підприємства, зокрема запропоновано удосконалену логістичну модель процесу продажу продукту. Застосування запропонованих теоретичних розробок надасть змогу підприємствам автомобільного транспорту удосконалити процес функціонування на міжнародному ринку, за умов його швидкоплинності, та підвищити ефективність збуту власних послуг.Документ Сучасний стан та перспективи розвитку мережі автомобільних доріг загального користування(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2013) Дмитрієв, І. А.; Бурмака, М. М.Перспективи розвитку мережі автомобільних доріг загального користування базуються на вирішенні відповідних наявних проблем. Аналізуючи проблеми розвитку вітчизняної дорожньої мережі встановлено відсутність їх комплексного дослідження - вони визначалися у різні періоди часу і розглядалися лише в контексті проблем транспортно-дорожнього комплексу, транспортної стратегії та дорожнього господарства як господарської галузі. У статті здійснений аналіз сучасного стану мережі автомобільних доріг загального користування за структурою, забезпеченістю в розрахунку на 1000 км2 території та на 1000 мешканців, транспортно-експлуатаційним станом, сервісною інфраструктурою, кількістю дорожньо-транспортних пригод. За результатами проведеного аналізу представлений ієрархічний взаємозв’язок встановлених проблем розвитку мережі автомобільних доріг України загального користування за наступними класифікаційними ознаками: умови та чинники, що стримують ефективний розвиток мережі автомобільних доріг (проблеми - недостатнє фінансування робіт, невідповідність нормативно-правової бази та нормативно-технічної документації міжнародним стандартам, низька якість дорожніх робіт); невідповідність європейським вимогам (проблеми - низька щільність автодоріг, невисока якість і недостатність дорожнього сервісу та інформаційного забезпечення водіїв, незадовільний транспортно-експлуатаційний стан); наслідки незадовільного стану мережі автомобільних доріг (проблеми - недостатній рівень задоволення потреб користувачів автотранспортної інфраструктури, низький рівень безпеки дорожнього руху). Перспективи розвитку мережі автомобільних доріг України загального користування спрямовані на вирішення встановлених проблем у відповідній послідовності.Документ Система логістичної координації ланцюгів постачання сучасних корпорацій(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2013) Майорова, І. М.Предметом статті є організація координації логістичних ланцюгів постачання сучасних промислових корпорацій та партнерство і взаємодія між системами складних ланцюгів. Сучасні ситуація свідчить, що сьогодні на ринку успішно конкурують не окремо взяті підприємства, а цілі ланцюги поставок, які являють собою інтегровані логістичні системи, що охоплюють постачальників, виробників, посередників та продавців. Саме тому метою роботи постає дослідження сучасних підходів до інтеграції та координації ланцюгів постачання в складні логістичні системи промислових корпорацій. Методологічну базу даної роботи становлять положення економічної теорії щодо відтворення і розбудови логістичних ланцюгів постачання промислових корпорацій і їх взаємодія в складних логістичних системах, сучасні теоретичні надбання з теорії управління логістичними промисловими системами та їх координація в ланцюги постачання. В процесі дослідження використовувалися методи логіки, емпіричні методи пізнання логістичних механізмів координації ланцюгів постачання. Результати дослідження показали можливість конфігурації ланцюгів постачання на підґрунті партнерських відносин серед підприємницьких структур. У вітчизняних промислових корпорацій в центрі формування сучасних ланцюгів постачання виступає виробництво, найбільший недолік яких – недостатня орієнтація на споживчий попит. Ефективність ланцюгів цього класу обмежується низьким рівнем продуктивності окремих ланок. Сфера застосування результатів полягає в координації зв’язків між ланцюгами постачання вертикально і горизонтально інтегрованих підприємницьких структур. До висновків роботи відносяться такі: українські металургійні компанії віддають перевагу вертикальній інтеграції як у напрямі сировинної бази, так і в напрямі наближення до споживачів, ринків збуту продукції; характерними рисами «споживчої» інтеграції металургійних українських підприємств є: модернізація та розширення виробничих потужностей на національному ринку; консолідація ніш металургійних підприємств за кордоном з метою замикання ланцюгу створення вартості металопрокату; прагнення розвивати свої метало-торгові компанії з метою наближення до споживача продукції.Документ Електронний бізнес: фактори зниження витрат та економічна безпека(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2013) Касатонова, І. А.; Онісіфорова, В. Ю.В статті розглянуті особливості функціонування підприємств електронного бізнесу та електронної комерції, загальні аспекти управління їх економічною безпекою. Предметом дослідження є підприємства електронного бізнесу. Метою роботи є визначення особливостей формування витрат та рівня кономічної безпеки підприємства в умовах електронної економіки. В дослідженні використані методи узагальнення при формуванні загальних аспектів управління економічною безпекою підприємств електронного бізнесу та визначенні сутності та змісту понять електронний бізнес та електронна комерція, аналізу та синтезу при визначенні факторів зниження витрат, які формуються при переведенні діяльності підприємства із сфери реальної торгівлі в сферу електронної торгівлі, логічного аналізу при формуванні переліку складових економічної безпеки підприємства, які є першочерговими та найбільш суттєвими для формування рівня економічної безпеки підприємства електронного бізнесу, графічний та табличний методи при представленні поточних результатів досліджень. Результатом роботи є виявлення факторів зниження витрат підприємства електронної комерції, до яких належать зниження витрат на оренду офісних приміщень, зниження кількості робочих місць, зниження витрат на рекламу, зниження витрат на зовнішні комунікації, зниження витрат на внутрішні комунікації, зниження витрат на закупівлю товарів і послуг, зниження витрат на отримання маркетингової інформації, та перелік функціональних складових, що формують рівень його економічної безпеки, а саме фінансова, інтелектуально-кадрова, нформаційна, техніко-технологічна та силова складові. Сферою застосування результатів дослідження є практична діяльність підприємств електронної економіки.Документ Порівняльна характеристика підходів до визначення змісту економічної безпеки підприємства(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2013) Остроухов, О. В.За допомогою системного підходу досліджено понятійний апарат економічної безпеки суб’єктів господарювання та з використанням методів аналізу та синтезу здійснено визначення поняття «економічна безпека підприємства». Запропоновано порівняльну характеристику наукових підходів до визначення поняття економічної безпеки підприємства та визначено зміст пропонованого автором підходу. Запропоновано авторській підхід до визначення поняття економічної безпеки підприємства, що акцентує увагу на використання можливостей зовнішнього середовища з метою забезпечення реалізації стратегічних інтересів підприємства через виявлення можливостей у зовнішньому середовищі та знаходження способів їхнього втілення. Використання підходу дозволяє підприємству побудувати стратегію взаємодії із суб’єктами зовнішнього середовища (конкурентної або партнерської) в залежності від того, яку роль ця взаємодія відіграє у реалізації стратегічних інтересів підприємства. Адже в умовах ринкової економіки підприємство може бути конкурентноздатним, якщо воно вміє ефективно пристосовувати свою діяльність до зовнішнього середовища, вчасно виробляти попереджувальні заходи на вплив різних факторів або вчасно використовувати можливості, надані зовнішнім середовищем.Документ Внутрішні та зовнішні інституційні форми корпоративної соціальної відповідальності(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2013) Євтушенко, В. А.Предметом дослідження є сучасні інституційні форми корпоративної соціальної відповідальності, а саме: їхні внутрішні та зовнішні складові відповідно до суб’єкта соціальної відповідальності. Мета – узагальнення інституційних форм сучасної корпоративної соціальної відповідальності (КСВ), виявлення їх внутрішніх і зовнішніх проявів та, на цій основі, надання методичних рекомендацій щодо досконалення КСВ-практик по відношенню до груп зацікавлених осіб (стейкхолдерів) і можливих напрямів і показників оцінки корпоративної соціальної відповідальності. Методологічною базою для підготовки статті стали праці відомих західних, російських і українських економістів з предмету дослідження, результати власних розробок, аналіз основних міжнародних й українських технологій КСВ, логіко-історичні засади становлення практики соціальної відповідальності компаній в Україні, а також основні міжнародні стандарти в галузі КСВ. Для досягнення поставленої мети використані методи: діалектичний, історичний, логічний, системний. У результаті дослідження визначені внутрішні та зовнішні інституційні форми корпоративної соціальної відповідальності, надані практичні рекомендації з удосконалення управління КСВ на основі міжнародних стандартів: Глобальний договір Організації Об’єднаних Націй (ГД ООН – Global Compact), стандарт із взаємодії із зацікавленими сторонами (стандарти серії AA 1000), стандарт SA 8000 (Social Accountability International’s) у сфері КСВ з трудових відносин, ISO 26000:2010 «Керівництво з соціальної відповідальності». Сферою застосування результатів дослідження є: сучасна економічна теорія корпоративної соціальної відповідальності та розробка стратегічних програм і тактичних планів впровадження й управління КСВ в практику українських суб’єктів бізнесу.Документ Якість та контроль корпоративного управління як основи ефективності функціонування акціонерного підприємства(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2013) Прокопенко, М. В.У представленій роботі проаналізовані особливості вітчизняних підприємств - корпорацій. Проведено аналіз існуючих схем корпоративного управління з точки зору вищого менеджменту та акціонерів. Розглянуті основні суб'єкти корпоративних стосунків, механізм контролю акціонерів за діяльністю менеджерів акціонерного товариства. Метою роботи є аналіз та розробка пропозицій щодо підвищення якості керування корпорацією як суб’єктом ринкової економіки. Одною с основних проблем керування є конфлікт інтересів менеджерів компанії, які переслідують свої цілі, та акціонерами. Як показує світовий досвід, керівництво часто приймає управлінські рішення на основі власних амбіцій, що зменшує ефективність діяльності підприємства – акціонерного товариства. В цілях мінімізації втрат акціонерів від опортуністичної (такої, що не відповідає інтересам акціонерів) поведінки менеджерів в зарубіжній практиці корпоративного управління створена досить ефективна система внутрішнього і зовнішнього контролю. Національна модель корпоративного управління не має важелів впливу на менеджмент, також відсутні системи внутрішнього і зовнішнього контролю. Ситуація, що склалася, може призвести до суттєвого зменшення прибутків акціонерного товариство внаслідок вад керування. Тому вкрай необхідно побудувати систему нагляду за діями керівництва та оцінки якості прийнятих рішень. Альтернативою механізму корпоративного контролю власників та акціонерів за діями менеджерів в українській економіці тимчасово може стати інститут економічної відповідальності керівників підприємств за якість управлінських рішень, що приймаються ними. Необхідно щоб керівник розумів, що його дії буде перевірено і оцінено належним чином. Як результат статті подано рекомендації щодо підвищення якості управління корпорацією через контроль над діяльністю керівних ланок.Документ Оцінка роботи функціональних керівників експертним методом(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2013) Лисанова, А. М.; Кірєєва, М. П.У статті розкритий підхід до оцінки роботи функціональних керівників бізнесу. Розроблено рекомендації з використання експертного методу оцінки праці функціонального керівника. При цьому проаналізовано ділові та особистісні якості керівників функціональних підрозділів бізнесу. З метою отримання об'єктивних даних про ці якості функціонального керівника запропоновано проведення експертної оцінки якостей незалежними респондентами з числа працівників бізнесу. Пропозиція полягає в удосконаленні експертного методу оцінки праці керівника. Метод міститься в тому, що група експертів, до якої запропоновано залучити працівників підприємства, незалежно один від дного дають оцінку ділових і особистих якостей керівника. Якості, що характеризують керівника, оцінюються експертами по п'ятибальній шкалі в залежності від їх наявності або відсутності у оцінюваного працівника. Для проведення експертної оцінки якостей керівника зроблено анкету, яка може бути використана для характеристики функціональних керівників будь-якого підприємства, незалежно від його виду діяльності. Дослідження, заповнені експертами анкети можуть служити базою для аналізу, кінцевою метою якого є одержання інформації, необхідної для прийняття рішень по кандидатурі досліджуваного працівника при: підборі і розміщенні на вищестоящі посади; формуванні резерву кадрів; плановій атестації кадрів; удосконалюванні системи оплати і стимулювання праці. Розроблена методика припускає принцип обробки анкет за допомогою комп'ютера, зокрема, програми Excel. При підготовці до дослідження особливу увагу необхідно приділити підбору авторитетних експертів з числа представників колективу, у якому працює досліджуваний керівник. Можна також підбирати експертів з інших підрозділів, із членами колективів яких керівник по роду своїх обов'язків знаходиться в постійному контакті. Кожна кандидатура на роль експерта повинна підбиратися з урахуванням рекомендацій безпосереднього керівника досліджуваного працівника й інших керівників, добре нформованих про його виробничі зв'язки.Документ Екологічний менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємств лісового господарства(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2013) Суска, А. А.; Бабич, А. П.В статті обґрунтовується доцільність системного підходу до екологічного менеджменту зовнішньоекономічної діяльності підприємств лісового господарства та визначаються складові загального інтегрованого процесу екологічного менеджменту. Комплексний характер цілі управління екологічною безпекою діяльності підприємств лісового господарств зумовлює наявність системи контурів, які поєднуються в єдиному інтегрованому процесі управління. Визначені контури являють собою ланцюжок, у якому результат попереднього процесу послідовно пов'язаний з наступним, тобто є входом в наступний процес, чи виступає його обмеженням, яке визначає умови його реалізації. У формі обмежень встановлюються вимоги до результатів функціонування контурів. Дослідження дають змогу визначитися із внутрішнім станом кожного з процесів, які інтегруються в загальний процес екологічного менеджменту зовнішньоекономічної діяльності підприємств лісового господарства. Ланцюжок процесів екологічного менеджменту зовнішньоекономічної діяльності підприємств лісового господарства є втіленням системного підходу до екологічно безпечного управління такою діяльністю. Наведений системний підхід дає можливість трактувати екологічний менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємств лісового господарства як систему послідовних, взаємопов’язаних та взаємоузгоджених процесів, що спрямовані на поетапне (послідовне) формування екологічної безпеки цього виду діяльності, кінцевий стан яких визначається законодавчо-нормативним полем щодо відтворення і охорони лісів, потребами суспільства в послугах лісів та економічними інтересами суб’єктів господарювання.Документ Диверсифікація бізнесу в умовах сучасного податкового навантаження(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2013) Абрамова, О. С.У статті проаналізовано високий рівень податкового навантаження на платників податків в Україні. На підставі аналізу результатів рейтингу «Paying Taxes 2014», складеного аудиторською компанією РriceWaterНouseCoopers та Світовим банком, встановлено, що за простотою системи оподаткування у рейтингу Україна посідає 164-те місце із 189 країн світу з причин наявності 28 податкових платежів, витрачання 390 годин у рік на сплату податків. Розмір загальної ставки податкового навантаження складає 54,9 %, що на 11,9 % більше середньосвітового рівня. Зроблено висновок, що податкове навантаження призводить до неспроможності сплачувати високі ставки податків, тому має місце ухилення від сплати податків, що завдає значної шкоди інтересам держави. На підставі аналізу даних Міністерства фінансів України встановлено, що податок на прибуток є одним з основних загальнодержавних податків, що приносять одні з найбільших надходжень до бюджету. Зроблено висновок з огляду на характер податків, що чотири з них є непрямими, тому лише податок на прибуток підприємств є прямим податком та є базою для розробки схем оптимізації податкових зобов’язань з боку платника. Податкове планування загалом покликане знизити ризики, що виникають у платника податків. Найбільш дієвим інструментом зниження ризиків у світовій практиці бізнесу вважається диверсифікація. Такий же самий принцип розподілу є основою оптимізації сплати податку на прибуток, коли підприємство виділяє із своєї структури підрозділ, що виконує окремі функції та відповідає ознакам малого підприємства. Таким чином, використання схеми диверсифікації бізнесу із створенням малих підприємств на спрощеній системі оподаткування є досить ефективною для сучасних умов, оскільки є законною та економічно вигідною для обох зацікавлених сторін: підприємства-платника та держави.Документ Значення аутсорсингу у сучасній економіці(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2013) Горова, К. О.Сьогодні для забезпечення свого ефективного функціонування та розвитку підприємства мають взаємодіяти з іншими суб’єктами господарювання для доступу до додаткових матеріальних14 та фінансових ресурсів, інформації, досвіду інших організацій, впровадження новітніх технологій, залучення висококваліфікованих кадрів. Взаємодія між підприємствами сприяє підвищенню їх конкурентоспроможності, фінансової стійкості, зміцненню їх положення на ринку. Вище перераховане може бути досягнуто за рахунок створення об’єднань підприємств, різних способів кредитування та оренди, субпідряду. Особливої уваги заслуговує і нова для вітчизняної економіки форма організації бізнесу - аутсорсинг, що давно вже отримала широке розповсюдження в світі. Предметом дослідження є сукупність теоретико-методичних засад використання аутсорсингу в діяльності підприємств України. Метою статті є порівняння аутсорсингу з іншими формами взаємодії господарюючих суб’єктів з ціллю залучення додаткових ресурсів та визначення його ролі в сучасній економіці України. В роботі досліджено основні форми взаємодії господарюючих суб’єктів, визначено їх переваги та недоліки, особливості застосування та відмінності від аутсорсингу. В статті розглянуто, які ресурси підприємство може залучити, застосовуючи ту чи іншу форму взаємовідносин. Аутсорсинг порівняно з іншими формами кооперації, об’єднаннями підприємств, запозиченням праці, орендою, кредитуванням, лізингом. В роботі визначено, що аутсорсинг в сучасних економічних умовах виступає способом розвитку віртуалізації бізнесу і створення віртуальних організацій, забезпечує гнучкість та мобільність бізнесу. Результати дослідження можуть бути використані підприємствами при прийняття рішення щодо застосування аутсорсингу або іншої форми взаємодії господарюючих суб’єктів.Документ Предпринимательство: концепция новой парадигмы(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2013) Бабайлов, В. К.Одной из важнейших и глобальных экономических проблем мирового масштаба является тенденция истощения природных ресурсов. Она приведет к обострению множества проблем экономического, социального, демографического, политического и иного характера, и, в частности, - проблем предпринимательства. В научной литературе отмечаются следующие наиболее значимые проблемы предпринимательства: недостаточно совершенная нормативно - правовая база предпринимательства; отсутствие единого универсального органа для регистрации предприятий; необходимость сбалансированного соотношения правовых стимулов и ограничений в предпринимательстве; недостаточная определенность понятия законного и незаконного предпринимательства; отсутствие в законодательной сфере видов и признаков предпринимательской деятельности; несовершенство методического обеспечения по оценке интегрального эффекта от внедрения инноваций; проблемы развития малого предпринимательства в условиях усиления глобализационных процессов; проблемы рынков недвижимости в предпринимательстве; проблемы определения основных тенденций развития малого предпринимательства; проблемы инвестиций и инноваций в предпринимательстве; несовершенство методик управления инновационной деятельностью предприятий; кризис парадигмы предпринимательства. Предметом данного исследования были выбраны недостатки существующей парадигмы предпринимательства. Из него естественно вытекает и цель исследования - разработка новой парадигмы предпринимательства. Для достижения этой цели были определены следующие задачи исследования: оценка различных взглядов на важнейшие аспекты парадигм в научной литературе; формулировка и оценка прошлых и настоящей парадигмы предпринимательства; разработка новой парадигмы предпринимательства. Они были реализованы с помощью следующих методик: обзор литературных источников; исторического – логического; аналогия; «2С70»; теория метода. Результат работы - новая парадигма предпринимательства. Сфера применения результата – экономика.Документ Вплив кризи на розвиток підприємства(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2013) Дмитрієв, І. А.; Мельниченко, О. О.В сучасних умовах господарювання, що характеризуються нестабільністю економічної і політичної ситуації в Україні, підприємствам все важче вести ефективне господарювання. Несприятливий стан зовнішнього середовища позначився на результатах діяльності підприємств, їх фінансовому стані, конкурентоспроможності та зумовив припинення діяльності багатьох з них. Тому на даному етапі розвитку української економіки доцільним є зосередження уваги керівництва на протистоянні кризовим явищам у світовій та вітчизняній економіці і недопущенні їх розповсюдження на підприємство. В статті розглянуто вплив кризи на розвиток підприємства та антикризові заходи на різних стадіях його життєвого циклу. Предметом дослідження є теоретико-методологічні основи та організаційно-економічні аспекти забезпечення стійкого функціонування та розвитку підприємства за допомогою розробки ефективних антикризових заходів. Метою роботи є розробка теоретичних основ щодо формування антикризових заходів відповідно до стадії життєвого циклу підприємства для забезпечення його стійкого функціонування або ефективного розвитку. В роботі використані методи аналізу, синтезу та теоретичного узагальнення. Результати дослідження стосуються розробки антикризових заходів на різних стадіях життєвого циклу підприємства. При цьому пропонується виділяти такі його стадії, як розвиток, стабільне функціонування та згортання функціонування. На стадії розвитку антикризові заходи підприємства мають бути направлені на дослідження змін в економічній системі, що матимуть місце в результаті кризових явищ, та використання їх на користь підприємства. На стадії стабільного функціонування антикризові заходи повинні вплинути на зменшення впливу кризи на підприємство. На стадії згортання функціонування підприємству краще припинити фінансування антикризових заходів та перерозподілити вивільнені ресурси на пошук нових можливостей розвитку. Результати роботи можуть використовуватися підприємствами в антикризовому управлінні при формуванні напрямку антикризових заходів залежно від стадії життєвого циклу підприємства.