Російська рок-поезія: моделювання глибини тексту

Abstract

Mонографія присвяченa вивченню російської рок-поезії з огляду на глибину тексту, параметра, який відображає складність і ступінь варіативності сприйняття творів. Основний метод, використаний у дослідженні, – метод парадигматичного аналізу тексту. Парадигматичний аналіз організації претендує на те, щоб представити модель сприйняття тексту. У процесі розуміння тексту реципієнт переходить від текстової синтагматики (слова розташовані у тексті линейно) до ментальної парадигматики («предметні» образи пов’язуються за законами логіки та асоціацій). Розуміння тексту залежить від характеристик парадигм і міжпарадигматичних зв’язків. Існує гіпотеза, що для оцінки якості перекладу можуть використовуватися парадигматичні організації подібності та відмінності між вихідним і цільовим текстами. Парадигми досліджено за 6 параметрами: актуальність парадигми, конфігурація парадигм, засоби зв'язку парадигм, функції парадигм, склад парадигм, спосіб вираження парадигм. На основі інтуїтивних уявлень і експериментальних даних 403 твори російської рок-поезії 10 авторів розподілено на три групи за ступенем складності сприйняття. Кожній групі властива специфічна парадигматична організація. Таким чином, було підтверджено гіпотезу про те, що специфіка парадигматичної організації тексту зумовлює ту чи ту глибину тексту. Глибина тексту може слугувати характеристикою ідіостилю, тому що визначається змістовими і формальними особливостями, притаманними творам певного автора.