Aутстафінг як перспективна форма трудового співробітництва при інтеграції підприємств у кластерні структури

Abstract

Стаття присвячена дослідженню проблеми сучасних трудових взаємовідносин у інтеграційних структурах. Об’єктом дослідження виступає застосування аутстафінгу у кластерах. Методологічною основою дослідження є аналіз теоретичних концепцій і чинного законодавства України. Встановлено, що кластерні структури, згідно чинного законодавства, підпадають під форму асоціацій, тому зобов’язані вести бухгалтерський облік і подавати фінансову звітність. У разі, коли кластер приймає форму «м’якої структури», він не має загального майна, а отже узагальнені форми звітності відсутні. При об’єднанні підприємств у кластер шляхом утворення асоціації виникає необхідність мінімізації витрат через застосування нових методах залучення персоналу. Одним із сучасних методів зниження витрат юридичних осіб є аутстафінг. Для учасників кластеру застосування аутстафінгу надає наступні переваги: скорочення штатної чисельності персоналу при збереженні необхідної продуктивності праці; зниження адміністративних і фінансових витрат; забезпечення легальності та юридичної підтримки персоналу; можливість концентрації на основному бізнесі; підвищення конкурентоспроможності підприємств кластеру. При використанні послуги з аутстафінгу відсутня необхідність вести кадровий облік, а також витрачати кошти на додатковий персонал. 124 До недоліків аутстафінгу відносять: ризик витоку комерційної інформації, виникнення конфліктних ситуацій через несприйняття працівниками,залученими за договором аутстафінгу цілей, місії підприємства. Персонал підприємств не можна називати трудовим колективом, оскільки він не є єдиним утворенням. Це створює протиріччя між групами працівників, тому що умови праці серед них можуть суттєво відрізнятися. В цілому, застосування аутстафінгу надає суттєву мінімізацію коштів, необхідну при реалізації проектів кластерів. Результати дослідження можуть бути застосовані при розробці стратегії розвитку кластеризації.