2015, № 2 (9)

Постійне посилання зібранняhttps://dspace.khadi.kharkov.ua/handle/123456789/6276

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 41

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЖУРНАЛ
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015)
Податкове стимулювання розвитку морського бізнесу в Україні
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Хаймінова, Ю. В.; Khaiminova, Yuliia
В роботі досліджено інструменти податкового стимулювання економічного розвитку морського бізнесу в Україні. Серед інструментів забезпечення сталого розвитку економіки України провідне місце займає податкова політика. Результатом проведення відповідної сучасним реаліям і стратегічним цілям податкової політики є економічний розвиток підприємств, підвищення рівня життя населення. Метою податкової політики в Україні є підвищення її стимулюючої функції, спрямовані на економічний розвиток, надання державних та місцевих бюджетів і соціального розвитку України. Метою статті є дослідження напрямів податкового стимулювання розвитку морського бізнесу України. Предметом статті є визначення впливу податків на розвиток підприємств морегосподарського комплексу України. Основними методами дослідження виступають структурний метод і метод статистичного аналізу, порівняльного аналізу, метод системного підходу, метод експертних оцінок. Податковий кодекс містить ряд стимулів розвитку морського бізнесу та експортного потенціалу економіки України. Напрямки розвитку суднобудівної промисловості повинні бути підкріплені такими діями реанімації національного флоту як запровадження потоннажного збору та пільгового оподаткування для замовників суден. Зарахування адміністративного збору до місцевих бюджетів буде стимулювати місцеві органи влади для підвищення їх співпраці з підприємствами портової діяльності. Статус України як морської держави в певній мірі визначається провідною позицією, яку займають українські моряки на міжнародному морському ринку праці. Через здійснення витрат на освіту, підвищення кваліфікації, передачі зарплати за допомогою банківських переказів моряки позитивно впливають на економіку Азово-Чорноморського регіону. Необхідно вирішити проблему декларування особистих доходів і оподаткування міграційних доходів. Альтернативним рішеннями проблеми є скорочення ставки податку на доходи, звільнення від сплати податку осіб, які відсутні в Україні більше 183 днів у році тощо. Проте питання податкового стимулювання збільшення міграційних переказів слід вирішувати спільно з питанням пенсійного забезпечення українських моряків. Розвиток податкової політики, спрямованої на стимулювання економічного розвитку 226 суб'єктів морського бізнесу залишається актуальною і потребує подальшого дослідження, особливо приймаючи до уваги реалізацію концесійних проектів в морських портах.
Теоретико-методологічні підходи до оцінювання узгодженості економічних інтересів туристської галузі та міста
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Писаревський, І. М.; Богдан, Н. М.; Pisarevskyi, Illya; Bogdan, Natalya
У статті досліджується проблема узгодження та створення балансу економічних інтересів туристської галузі та міста. Інтереси туристської галузі та інтереси міст знаходяться в постійній динамічній взаємодії, що потребує безперервного їх дослідження та узгодження. Метою статті є дослідження процесів реалізації та узгодженості економічних інтересів туристської галузі та міста. Предметом статті є розробка теоретичних та методологічних підходів щодо оцінки ступеню збалансованості економічних інтересів міста та галузі туризму. Методологічною базою для досягнення мети та завдань дослідження стали загальнонаукові та спеціальні методи, а саме: метод аналізу та синтезу, системний підхід, статистичний та інтегральний методи. Результати дослідження полягають в розробці теоретико-методологічних підходів до оцінки узгодженості економічних інтересів туристської галузі та міста, а також моделювання їх балансу на основі формування системи показників і критеріїв. Проведене дослідження показало, що оцінку ступеню збалансованості економічних інтересів міста та галузі туризму необхідно визначати на основі розробки збалансованої системи показників і критеріїв, що характеризують не тільки поточний стан а й динаміку та перспективи їх розвитку. Тільки з урахуванням таких критеріїв можливо створити дієвий та ефективний механізм узгодженості інтересів, що буде спрямований на взаємний позитивний вплив розвитку галузі та міста.
Причини виникнення кризових явищ в економіці на мезорівні
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Мягкова, О. В.; Myagkovа, Olga
Предметом дослідження є теоретичні положення, науково-методичні підходи та практичні рекомендації до виявлення причин виникнення кризових явищ в економіці на мезорівні. Метою статті є визначити причини виникнення кризових явищ в економіці на мезорівні з метою вироблення схеми дій на кожному етапі розвитку кризи. Теоретичною та методологічною основою дослідження стали наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних вчених економістів з проблем виникнення, класифікації кризових явищ в економіці. У процесі дослідження використано такі загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: монографічний, аналізу, синтезу, індукції та дедукції, класифікаційно-аналітичний. Обґрунтовано, що чинники виникнення кризових ситуацій на рівні конкретних підприємств і конкретних галузей не можуть досліджуватись у відриві від загальної ринкової ситуації і макроекономічних процесів. Кризові явища можуть виникати на будь-якому рівні: підприємств, галузей, регіону, країни, групи країн. Тому необхідно визначити причини виникнення кризи на всіх рівнях економічного розвитку. Поняття кризи в макроекономічному аспекті розглядається як економічна криза соціально-економічної системи країни. Кризи на мікрорівні відображають власні ритми розвитку окремо взятого підприємства. У статті розглянуто причини, наслідки та механізм виникнення криз. Досліджено етапи розвитку кризи, які необхідно розрізняти для ефективного та швидкого подолання кризи. Доповнено етапи розвитку кризи у галузі складовими: критичний момент, кризове явище, кризова ситуація. Визначено фактори від яких залежить тривалість та глибина кризи. На рівні галузі виділено сегменти прояву сукупності кризових явищ та кризових ситуацій.
Інституційне регулювання відтворення капіталу портових підприємств
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Брагарник, О. О.; Bragarnyk, Olga
Становлення ринкових відносин, поява господарських структур різних форм власності та джерел фінансування, кардинальні зміни амортизаційної, інвестиційної та податкової політики держави - все це робить необхідним розробку нових підходів до організації відтворення капіталу портових підприємств і формування відповідного інституційного середовища. Інституціональні умови формування відтворювальної системи портової галузі слід сприймати як сукупність правил і механізмів, що примушують суб'єкти господарювання до виконання цих норм. Відповідно і регулювання відтворення капіталу портових підприємств повинно спиратися на інституційний під- 210 хід через створення адекватного механізму, який можна визначити як сукупність способів регулювання та стимулювання відтворення капіталу, об'єднаних спільною метою, методами і спрямованих на досягнення ефективності. На внутрішнє інституційне середовище підприємства найбільш істотно впливають фактори зовнішнього середовища, що безпосередньо пов'язані з регулюючими функціями держави, до яких відноситься бюджетна та податкова політика, механізми державного регулювання ринкових відносин, формальні і неформальні правила з регулювання окремих ринків, нормативно-правове середовище. Формування сучасного інституційного середовища створить сприятливі умови для залучення вітчизняних та іноземних інвестицій у портову галузь, подальшої структуризації господарського комплексу. Коли інституційні умови носять системний характер, то це сприяє виникненню синергетичного ефекту. Так, у розвинених країнах інтереси як підприємця, так суспільства і держави виявляються ідентичними, збалансованими, що сприяє активізації підприємницької діяльності. Інституційні умови розвитку підприємництва та відтворення капіталу в Україні ще не представляється можливим охарактеризувати як системні.
Соціокультурний ресурс як провідний чинник формування національної інноваційної економіки
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Бабенко, В. А.; Babenko, Victoria
Стаття присвячена аналізу соціокультурного ресурсу як ключового чинника національної інноваційної економіки. Предметом дослідження виступає соціокультурний ресурс. Метою дослідження є визначення основних напрямків і пріоритетів розвитку та вдосконалення соціокультурного ресурсу. Методологією аналізу виступає системний підхід. На підставі аналізу сучасного стану інтелектуального потенціалу України можна констатувати його неефективне використання. Визначено найсуттєвіші проблеми, що гальмують розвиток соціокуль- 205 турного ресурсу, до яких, зокрема, належать: низький рівень бюджетного фінансування системи освіти і науки, прогалини у якості підготовки фахівців, недостатній розвиток науково-технічної інфраструктури, незадовільний стан захисту інтелектуальної власності, виїзд за кордон фахівців вищої кваліфікації. Автор наголошує, що першочерговим заходом формування національної інноваційної економіки має стати збереження освітнього компоненту соціокультурного ресурсу. Невідкладними заходами державної інноваційної політики мають стати: зміна підходу до інноваційної політики як такої – вона стає самостійним національним інноваційним проектом, основою якого виступає соціокультурний ресурс; зміна підходу до фінансування гуманітарної сфери – замість нерентабельного соціального навантаження на бюджет воно стає пріоритетною прибутковою інноваційною стратегією; підвищення якості середньої та вищої освіти; вдосконалення безперервної освіти та освіти впродовж життя на інноваційних засадах; захист інтелектуальної власності.
Ризики податкової оптимізації у сучасних умовах
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Абрамова, О. С.; Abramova, Olga
У статті проаналізовано стан проблем, пов’язаних із реформуванням податкової системи України. Встановлено, що станом на червень 2015 р. за даними досліджень Світового банку і міжнародної аналітичної корпорації PwC, заснованої Price Waterhouse and Coopers & Lybrand, Україна посідає 108-ме місце із 189-ти країн світу у рейтингу за показником простоти сплати податків. Загальний обсяг податкового навантаження складає 52,9 % порівняно із середньосвітовим рівнем 40,9 %. Час, що має витратити у середньому платник на сплату податків складає 350 годин на рік, тоді як середній показник у інших країнах складає близько 264 годин на рік. Складність та неоднозначність сучасного податкового законодавства викликає бажання платників податків оптимізувати податкові сплати якомога більше, що тягне за собою перелік податкових ризиків зовнішнього та внутрішнього характеру. Дії щодо застосування деякого варіанта оподаткування в середовищі реальної економіки отримали назви «оптимізація оподаткування» або «мінімізація оподаткування», що мають на увазі прийняття рішення із мірою визначеного ризику настання можливих наслідків втрат матеріального та нематеріального характеру. Проведено аналіз класифікації ризиків оподаткування з боку держави та платника податків, встановлено, що ризики оптимізації та ухилення від оподаткування є ризиками високого ступеню, оскільки визначаються усвідомленим намаганням уникнути або зменшити тягар оподаткування, спричиняють значні втрати державного бюджету. Зроблено висновок, що застосування сучасних схем податкової оптимізації мають наразі важкі наслідки як для держави, так і для підприємств-«оптимізаторів». Тому у теперішній час реформування податкової системи України держава має максимально розглянути можливості зменшення податкового навантаження, а платники податків мають ретельно досліджувати та адаптувати до впровадження світовий досвід застосування бізнес-методів податкової оптимізації замість реалізації сумнівних схем оптимізації податкових платежів.
Математична модель аналізу потоків інформації нафтогазовидобувних підприємств
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Устенко, А. О.; Василик, І. І.; Ustenko, Andriy; Vasylyk, Ivanna
Побудова інформаційних моделей нафтогазовидобувних підприємств – найбільш трудомісткий процес у всьому комплексі робіт з аналізу існуючих систем. Це пояснюється передусім їх великою розмірністю, великою кількістю вхідних і вихідних документів, складністю виробничих процесів, значною кількістю задач, які вирішуються у виробничих підрозділах. Метою даної роботи є побудова моделі потоків інформації на основі теорії графів цеху капітального та підземного ремонту свердловин нафтогазовидобувного управління. Предметом дослідження є основні форми документів та завдання, які вирішуються у цеху капітального та підземного ремонту свердловин. Ремонт свердловини як складної інженерно-технічної споруди є довготривалим та високовитратним заходом, який потребує якісного підходу, чіткого планування і залучення великої кількості фахівців різних підрозділів та служб нафтогазовидобувного підприємства. Дослідження проводилися шляхом аналізу наукових робіт по темі і меті даної статті,які були надані як зарубіжними науковцями, так і вітчизняними. В роботі використані методи теорії графів, теоретичного узагальнення, аналізу та синтезу інформації. 191 Сферою застосування даної інформаційної моделі є усі виробничі підрозділи нафтогазовидобувного управління, де можна проводити аналогічний аналіз інформаційних потоків з використанням операцій над графами і над матрицями. Аналіз інформаційного графа або відповідної йому інформаційної матриці цеху капітального та підземного ремонту свердловин дозволяє встановити: кількість вирішуваних завдань; кількість та перелік завдань, що вирішуються незалежно від інших завдань цеху; число різновидів вихідної, проміжної і результативної інформації; частоту використання різних видів інформації; перелік завдань, що вирішуються з використанням проміжних результатів; послідовність вирішення завдань.
Основні засади розробки заходів щодо розвитку ділової активності підприємства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Мєшкова, Н. Л.; Meshkova, Natalia
В статті розглядаються важливі завдання розробки заходів щодо підвищення ділової активності промислового підприємства, удосконалення управління діловою активністю у сформованих умовах діяльності. Запропоновано концептуальний підхід до управління діловою активністю промислового підприємства, який передбачає вирішення завдань управління діловою активністю у рамках сформованої системи управління діловою активністю, що дозволяє послідовно і системно забезпечити виконання мети управління діловою активністю. В основу концептуального підходу покладено два моменту: 1) виконання завдань управління діловою активністю промислового підприємства; 2) формування і реалізація системи управління діловою активністю підприємства. До системи управління діловою активністю підприємства увійшли: напрями (підсистеми) управління діловою активністю, що включають оцінку стадій економічного розвитку промислового підприємства, оцінку макроумів, в яких функціонує підприємство, та оцінку рівнів ділової активності підприємства; етапи управління діловою активністю, які реалізуються за трьома напрямами управління відповідно за кожною стадією розвитку економіки підприємства, за кожним рівнем ділової активності підприємства та кожним загальноекономічним періодом функціонування. Особливістю запропонованого концептуального підходу до удосконалення управління діловою активністю є поєднання реалізації завдань управління діловою активністю із системним підходом до управління, причому завдання управління є частиною системи управління діловою активністю промислового підприємства. Це дозволить підвищити ефективність управління діловим станом на основі концентрації усіх процесів, підходів, напрямів, а також завдань і функцій управління в одному місці (відділі, службі підприємства) з метою своєчасного реагування на непередбачувальні зміни у внутрішньому і зовнішньому становищі, з метою впровадження зважених, послідовних і збалансованих управлінських рішень на усіх стадіях і періодах управління діловою активністю, з метою здійснення всебічного контролю за реалізацією управлінських рішень.
Теоретичне обґрунтування доцільності використання сервіс-орієнтованої архітектури в діяльності підприємства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Кулинич, О. О.; Kulynych, Olena
Дана стаття має на меті надати оглядову інформацію, щодо поняття, розробку та впровадження сервіс-орієнтованої архітектури (SOA) і, як наслідок, сервіс-орієнтованих додатків. У роботі використано теоретичну методологію, що досліджує ключову позицію сервіс-орієнтованої архітектури в сегменті бізнес-для-бізнесу та фокусування на вплив даної технології на ефективність підприємств та економічних явищ. Як результат, можемо зазначити, що було проаналізовано теоретичне обґрунтування сервіс-орієнтованих додатків та архітектури, розглянуто складові SOA, а також її переваги та недоліки щодо залучення та використання у бізнес-секторі. Авторами було надано обґрунтування відмінностей сервіс-орієнтованої архітектури від веб-сервісів. Також надано узагальнене поняття сервісорієнтованим бізнес додаткам (SOAB). Розглянуто зв’язок між SOA та SOAB. Розглянуто сутність сервісорієнтованої архітектури з таких точок зору, як бізнес та технології. Надано обґрунтування впливу сервіс-орієнтованої архітектури на створення нового змісту ІТ-аутсорсингу. У статті введено розширений опис сервіс-орієнтованої архітектури, яка забезпечує окремі яруси для створення та координації і управління послугами. Оглядовий матеріал може бути використаний як узагальнена база для подальшого дослідження у сфері формування стратегій ІТ-підприємств, що використовують інструменти та похідні від сервіс-орієнтованої архітектури. Як висновок, зазначено, що дана стаття вперше робить узагальнений огляд сервіс-орієнтованої архітектури, вбачає доцільність подальшого дослідження використання сервісорієнтованих додатків на різних рівнях управління (від держави до малих підприємств) та їх вплив на підвищення економічної ефективності, зростання та конкурентоспроможності компаній.
Розвиток підприємства: сутність та джерела
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Запухляк, І. Б.; Zapuhlyak, Ivanna
У статті розкрито сутність розвитку підприємства, та проаналізовано основні його складові. Обґрунтовано взаємозв’язок між змінами у середовищі функціонування підприємства та активізацією джерел його розвитку. Дослідження інформаційних джерел, які розкривають різноманітні аспекти розвитку складних соціально-економічних систем, зокрема підприємств, дають підставу стверджувати, що проблеми забезпечення розвитку підприємства в умовах всеохоплюючої глобалізації, трансформації світових ринків, невизначеності та стохастичності зовнішнього середовища потребують подальших досліджень. Метою статті є вивчення сутності та виявлення джерел розвитку на рівні підприємства з урахуванням впливу його зовнішнього та внутрішнього середовища функціонування. Методологічною і теоретичною основою дослідження є наукові положення вітчизняних і зарубіжних економістів, присвячених економічному розвитку підприємств. Автором розглядається розвиток підприємства як це процес незворотної якісної зміни матеріальних та нематеріальних властивостей системи, що відбувається в результаті позитивної взаємодії зовнішнього та внутрішнього середовища функціонування підприємства, забезпечує зростання значимості цієї системи у просторі і часі та відбувається через поетапне здійснення процесів деструкції, кумуляції та конструкції. Обґрунтовано необхідність глибоких досліджень, які б дали відповіді на питання: які саме елементи (складові, бізнес-процеси) підприємства варто відібрати в процесі проведення змін (реформ) та в якій композиції вони повинні бути поєднані, щоб в структурі нової соціально-економічної системи така модифікація ефективно запрацювала?. Питання щодо критеріїв здійснення кумуляції та композиції є складними, проте їх вирішення дасть змогу ефективно провести зміни та забезпечити подальший розвиток підприємства. При цьому варто розуміти, що такий перехід від старої якості до нової повинен бути спричинений зміною обставин, факторів середовища підприємства (як зовнішнього, так і внутрішнього).
Науково-методичні підходи до оцінки інноваційних проектів з урахуванням esg-критерію
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Захаркін, О. О.; Zakharkin, Oleksii
Предметом дослідження в роботі є інноваційна діяльність підприємств та зовнішні ефекти, які виникають при її здійсненні. Метою роботи є розробка науково-методичних принципів оцінки інноваційних проектів з урахуванням факторів екологічного, соціального розвитку та корпоративного управління та створеної суспільної вартості. В роботі було використано низку загальнонаукових та спеціальних методів дослідження, зокрема: монографічний метод – при огляді та вивченні літературних джерел щодо впливу інновацій на суспільство; системний підхід – для ідентифікації видів зовнішніх ефектів діяльності підприємства та оцінка ймовірності їх позитивного чи негативного впливу при реалізації інноваційного проекту; аналізу та синтезу – при розробці алгоритму формування сукупної (корпоративної та суспільної) вартості в результаті соціально-відповідальних інновацій; діалектичний метод – при узагальненні матеріалів, обґрунтуванні результатів дослідження та формулюванні висновків. В результаті роботи був запропонований науково-методичний підхід до оцінки інноваційних проектів з урахуванням ESG-критерію та величини створеної сукупної (корпоративної та суспільної) вартості, що включає реалізацію 5 основних етапів від вибори інноваційної мети підприємства до перевірки відповідності до неї отриманих показників та прийняття рішення щодо інноваційного проекту. Застосування запропонованого науково-методичного підходу дасть змогу відбирати інноваційні проекти, які б одночасно задовольняли критеріям фінансової ефективності та створення цінності для суспільства. Запропонований підхід сприятиме переорієнтації підприємств від забезпечення приросту виключно своєї ринкової вартості до додаткового створення «суспільної вартості», тобто задоволення певних соціальних, екологічних, етичних потреб суспільства у вигляді формування позитивних ефектів або мінімізації негативних впливів.
Удосконалення методичного підходу до оцінки рівня і структури інформаційних витрат переробних підприємств
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Замула, О. О.; Замула, О. В.; Zamula, Oleksii; Zamula, Olena
Разом зі зростанням інформаційного ринку відбувається активізація процесів придбання (використання) інформаційних продуктів, споживання (здійснення) інформаційних послуг промисловими підприємствами, що супроводжується збільшенням рівня інформаційних витрат. В науковій літературі вони розглядаються у вузькому розумінні цього поняття, як витрати на інформатизаційнокомунікаційні технології або витрати на пошук інформації про потенційні об’єкти ринкових трансакцій. Якщо говорити про інформацію, що поєднує в собі такі поняття як повідомлення, дані, знання та ідеї, інформаційні витрати поділяються на інформатизаційні, інноваційні та інтелектуальні відповідно до специфіки продуктів і послуг, на придбання (виготовлення), споживання (здійснення) яких використовуються ресурси підприємства. Однак узагальнюючого підходу, який би дозволив оцінити рівень і структуру витрат на інформацію у широкому розумінні цього терміна, що включає використання ресурсів для отримання повідомлень, даних, знань та ідей, у науковій літературі немає. Цим обумовлена мета статті, яка полягає у розробці таких методичних рекомендацій з визначення рівня інформаційних витрат, які стануть узагальнюючими і відповідатимуть багатогранності поняття «інформація». Зважаючи на акту- 162 альність розв’язання вищевказаних проблем, у статті був вдосконалений методичний підхід до визначення рівнів капітальних та поточних інформаційних витрат шляхом комплексного та інтегрального оцінювання, який базується на синтезі інформатизаційної, інноваційної та інтелектуальної складових. Також був визначений вплив рівнів поточних та капітальних інформаційних витрат на фінансові результати діяльності підприємств. Отримане в результаті кореляційно-регресійного аналізу рівняння, що характеризує залежність між середньорічним рівнем капітальних інформаційних витрат і середньорічним показником рентабельності власного капіталу підприємств свідчить про наявність мультиплікативної дії у разі інвестування одночасно у інформатизаційні, інноваційні та інтелектуальні продукти і послуги.
Галузеві особливості розвитку підприємств дорожнього господарства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Деділова, Т. В.; Dedilova, Tetyana
В роботі удосконалено теоретичні основи управління процесом розвитку на підприємствах дорожнього господарства шляхом визначення його основних галузевих особливостей функціонування. Використання структурно-логічного підходу та методу порівняльного аналізу дозволило встановити такий перелік напрямів розвитку підприємств дорожнього господарства, як взаємозв’язок з національною економікою; нормативно-правове регулювання діяльності; ринок будівельно-монтажних робіт; фінансування; інноваційна діяльність; ресурсозбереження; виробнича діяльність; продукція. В межах такого переліку було виокремлено групи факторів, що відображаються у вигляді певної класифікації за фінансово-економічною, інвестиційною, ресурсною, техніко-технологічною ознаками. В роботі відмічається, що фактори розвитку підприємств дорожнього господарства можна об'єднати у дві групи: екстенсивні (фактори, що відображають збільшення кількості ресурсів виробництва) і інтенсивні (фактори, що відображають використання інновацій). Співвідношення екстенсивності й інтенсивності розвитку підприємства дорожнього господарства виражається в показниках використання його виробничих і фінансових ресурсів. Обґрунтовано, що підрядні підприємства дорожнього господарства поєднують в собі одночасно характерні риси промислових будівельних підприємств і підприємств сфери обслуговування. Наслідком цього є прикордонний характер напрямів розвитку таких підприємств, що викликає необхідність комплексного підходу до вивчення їх факторів, і надає їм специфічні риси, не характерні для більшості виробничих підприємств. Встановлено, що характерні риси підприємств будівельного комплексу є присутніми в більшості напрямів розвитку, характерних для функціонування підприємств дорожнього господарства. Результати дослідження можуть бути використані підприємствами дорожнього господарства з метою удосконалення процесу управління їх розвитком.
Деякі проблемні питання застосування фінансового аналізу для об’єктивного прийняття управлінських рішень
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Голеско, І. О.; Golesko, Irina
Розглядається сукупність проблемних питань застосування засобів фінансового аналізу при комплексному використанні результатів фінансової звітності у формах на основі даних бухгалтерського обліку. Мета роботи – виявлення основних проблем, що виникають в ході аналізу фінансовій звітності підприємства та шляхів забезпечення прозорості економічного стану суб’єкта господарювання, як для власника, так і для його партнерів шляхом формування об’єктивної узагальненої інформації про фінансовий стан та належного підґрунтя для прийняття ефективних управлінських рішень. Проблемність ефективності зовнішнього і внутрішнього аналізу фінансових результатів базується на методологічній відокремленості висновків при дослідженні впливу деяких показників, зокрема при визначені: факторів прибутковості продаж і оборотності активів в показнику коефіцієнта прибутковості власного капіталу (ROE), що має враховувати специфіку формування обсягу реалізації в залежності від галузевих особливостей і облікової політики підприємства. Поглиблений аналіз фінансово-господарської діяльності має базуватись на сукупності підсумків річних звітів, як фінансових, так і статистичних. При цьому має бути врахований інтегральний річний показник рентабельності власного капіталу та постійний (місячний) моніторинг обмеженого числа показників за результатами поточного місяця (динаміка доходу та його структура, рівень витрат та показники прибутковості, величина робочого капіталу і грошові потоки, використання активів. Результати мають методологічне значення для формування підґрунтя ефективності використання фінансового аналізу в сфері аудиторської діяльності та бухгалтерського обліку. Висновки вказують на потребу комплексного підходу до створення відповідної системи фінансовоекономічної інформації на підставі багатокомпонентного та поглибленого врахування результатів експрес-аналізу, моніторингу фінансових показників внутрішнього аналізу та результатів фінансової діагностики підприємства, що надасть можливість прийняти обґрунтовані управлінські рішення, направлені на підвищення ефективності його діяльності.
Розвиток людського капіталу сучасної держави
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Горовий, Д. А.; Gorovyi, Dmytro
Головною проблемою економіки України на даному етапі її розвитку є непристосованість людського капіталу країни до умов сьогодення. Підсумовуючи основні визначення цієї категорії видно, що більшість дослідників головною рисою людського капіталу визначає сукупність знань (вмінь, навичок, освіти), інвестицій у здоров’я, мотивації, за допомогою яких людина здатна принести користь собі та іншим (оточуючим, власнику фірми, суспільству). Проте у сучасних роботах не визначено, які саме складові цієї категорії впливають на кінцевий результат – отримання доходу (прибутку), які з них здатні приносити позитивний результат, а які – негативний. Також слід визначити, які саме характеристики цього капіталу набувають все більшої актуальності у сучасному реальному і віртуальному світі, і як це все може вплинути на розвиток економіки нашої держави. Метою статті є побудова теоретичної моделі розвитку людського капіталу сучасної держави за допомогою визначення основних складових людського капіталу, що впливають на варіанти такого розвитку. В статті визначено, що існуючи моделі людського капіталу на даний час є вельми однобокими, адже вони розглядають людський капітал як набір здібностей (компетентності) у відриві їх застосування – відповідальності. Проте саме відповідальність позволяє оцінити дійсну ефективність від використання (володіння) таким специфічним капіталом. Окремо визначені активи людського капіталу по двом цим головним його складникам.
Коучинг - эффективный инструмент управления человеческим капиталом
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Слободянюк, Н. А.; Slobodyanyuk, Natalia
Управление человеческим капиталом сочетает в себе современные технологии с передовой методологией формирования, управления и развития человеческого капитала для достижения и поддержания конкурентных преимуществ фирмы. В статье проведено исследование структуры человеческого капитала, обоснована необходимость применения коучинга как эффективной технологии менеджмента человеческим активом, изучено влияние инструментов коучинга на качественно-количественные характеристики оценки человеческого 138 капитала. Предметом исследования является инструментарий коучинга в структуре человеческого капитала. Целью статьи является научное обоснование и систематизация общих и специфических инструментов коучинга в системе менеджмента человеческим капиталом. Методологическую основу исследования составили методы научного познания категории «человеческий капитал»,а также методы научной абстракции, логического обобщения, анализа и синтеза. Практическое значение полученных результатов состоит в том, что основные положения работы могут быть использованы в экономической теории обоснования методологии управления человеческим капиталом. Методические результаты исследования могут быть внедрены в практическую деятельность предприятий с целью повышения эффективности управленческих решений относительно компонентов структуры человеческого капитала.
Забезпечення концепції людського розвитку на рівні підприємства
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Сливка, О. А.; Slyvka, Oksana
У статті розглянуто основні аспекти системи забезпечення концепції людського розвитку на рівні підприємства. В основному результати дослідження формування та реалізації концепції людського розвитку розглядаються на рівні держави та регіонів, комплексні дослідження, які б розглядали зазначену вище теорію на мікрорівні відсутні. Предметом дослідження є розгляд соціальноекономічних відносин на рівні підприємства у напрямку реалізації цілей концепції людського розвитку. Метою статті є визначення та аналіз основних елементів системи забезпечення концепції людського розвитку на рівні підприємства. Методичними засадами дослідження є системний підхід до вивчення, узагальнення та аналізу сучасних наукових підходів до визначення елементів системи забезпечення концепції людського розвитку на рівні підприємства. Концепція людського розвитку може бути основою для отримання конкурентних переваг країни, яка націлена на зростання людського потенціалу на рівні держави, регіонів, підприємства. Для досягнення її мети необхідно визначити основні ресурси, які будуть задіяні у цьому процесі на усіх рівнях управління, особливо організації. Забезпечення людського розвитку на підприємстві можливе за умови чіткого дотримання основних її елементів. В процесі дослідження з’ясовано, що основними елементи системи забезпечення людського розвитку на підприємстві є кадрове, матеріальне, фінансове та інформаційне забезпечення. Сучасний стан системи забезпечення концепції людського розвитку на підприємстві дає можливість стверджувати, що наявні ресурси використовуються в неповному обсязі, і не дають можливості для повноцінної реалізації потенціалу персоналу.
Ефективність мотивації праці трудових ресурсів підприємств санаторнокурортного комплексу
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Семенов, В. Ф.; Нєчева, Н. В.
У статті розглянуті та проаналізовані теорії мотивації персоналу, підходи до підвищення ефективності використання трудового потенціалу підприємств санаторно-курортного комплексу, застосування сучасних мотиваційних механізмів праці, шляхи подальшого удосконалення та впровадження у практику підприємств санаторно-курортного передового досвіду розвинутих держав з урахуванням особливостей національної економіки. В умовах формування ринкової економіки перед організаціями встає необхідність працювати по новому, зважаючи на закони ринку, з огляду на всі складові людського фактору (економічні, психологічні, соціальні). У зв'язку із цим зростає внесок кожного працівника в 128 кінцеві результати діяльності підприємства. У нових умовах становлення нових форм власності невирішеним є пошук ефективних способів управління працею шляхом активізації людського фактору через мотивацію. Для розвитку трудового потенціалу підприємств санаторно-курортного комплексу були розроблені практичні дії, серед яких, основними є: створення належних умов для розширеного відтворення трудового потенціалу,особливо професійно-інтелектуального розвитку; створення можливостей для продуктивного його використання через відповідне економічне підґрунтя, впровадження системи стимулів до праці, забезпечення умов праці, а також реалізація соціальних гарантій персоналу, що створить передумови для поліпшення всіх параметрів формування трудового потенціалу. Мотиваційні елементи у структурі механізму підвищення ефективності використання трудового потенціалу підприємств санаторно-курортного комплексу мають стати безпосередніми складовими державної політики, спрямованої на стимулювання індивідуальних інвестицій у людський капітал; забезпечення відповідності якості робочої сили структурним змінам у суспільстві; постійне підвищення кваліфікації керівних кадрів.
Aутстафінг як перспективна форма трудового співробітництва при інтеграції підприємств у кластерні структури
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Решетило, В. П.; Федотова, Ю. В.
Стаття присвячена дослідженню проблеми сучасних трудових взаємовідносин у інтеграційних структурах. Об’єктом дослідження виступає застосування аутстафінгу у кластерах. Методологічною основою дослідження є аналіз теоретичних концепцій і чинного законодавства України. Встановлено, що кластерні структури, згідно чинного законодавства, підпадають під форму асоціацій, тому зобов’язані вести бухгалтерський облік і подавати фінансову звітність. У разі, коли кластер приймає форму «м’якої структури», він не має загального майна, а отже узагальнені форми звітності відсутні. При об’єднанні підприємств у кластер шляхом утворення асоціації виникає необхідність мінімізації витрат через застосування нових методах залучення персоналу. Одним із сучасних методів зниження витрат юридичних осіб є аутстафінг. Для учасників кластеру застосування аутстафінгу надає наступні переваги: скорочення штатної чисельності персоналу при збереженні необхідної продуктивності праці; зниження адміністративних і фінансових витрат; забезпечення легальності та юридичної підтримки персоналу; можливість концентрації на основному бізнесі; підвищення конкурентоспроможності підприємств кластеру. При використанні послуги з аутстафінгу відсутня необхідність вести кадровий облік, а також витрачати кошти на додатковий персонал. 124 До недоліків аутстафінгу відносять: ризик витоку комерційної інформації, виникнення конфліктних ситуацій через несприйняття працівниками,залученими за договором аутстафінгу цілей, місії підприємства. Персонал підприємств не можна називати трудовим колективом, оскільки він не є єдиним утворенням. Це створює протиріччя між групами працівників, тому що умови праці серед них можуть суттєво відрізнятися. В цілому, застосування аутстафінгу надає суттєву мінімізацію коштів, необхідну при реалізації проектів кластерів. Результати дослідження можуть бути застосовані при розробці стратегії розвитку кластеризації.

Переглянути

Нові надходження