2015, № 3 (10), т. 1

Постійне посилання зібранняhttps://dspace.khadi.kharkov.ua/handle/123456789/6372

Переглянути

Перегляд 2015, № 3 (10), т. 1 за Ключові слова "336.02 : 330.15"

Або введіть перші символи:
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Thumbnail Image
    Документ
    Джерела та напрями фінансового забезпечення водогосподарського комплексу України
    (Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Левковська, Л. В.; Мандзик, В.М.; Чередніченко, Ю. Г.; Levkovs’ka, Ludmyla; Mandzyk, Valeriy; Cherednichenko, Yulia
    В результаті дослідження проаналізовано економічний механізм та визначено джерела фінансового забезпечення водогосподарської діяльності. Встановлено, що сучасний механізм фінансово-економічного забезпечення водогосподарської діяльності є недостатньо ефективним, адже водне господарство тривалий час перебуває у стані постійної нестачі коштів, а велика кількість сучасних ринкових інструментів за допомогою яких у країнах з розвиненою ринковою економікою залучається фінансовий капітал у водогосподарський комплекс фактично не використовується. Крім того, однією з головних вимог ефективного функціонування водогосподарського комплексу є достатнє фінансове забезпечення процесу оновлення основних його фондів, що включає в тому числі пошук та створення джерел фінансово-економічного забезпечення модернізації водного господарства. Відповідно до розробленої класифікації встановлено, що пріоритетними у використанні є комплексні джерела фінансового забезпечення водогосподарської діяльності. Запропоновано напрями інвестиційного забезпечення водогосподарського комплексу України, які передбачають: заходи щодо активізації інвестиційної діяльності, стимулювання всіх учасників процесу водозабезпечення до ефективного водокористування, зміну схеми ціноутворення, зниження виробничих та трансакційних витрат тощо. Перспективним напрямом покращення фінансового забезпечення водогосподарського комплексу є застосування механізмів державноприватного партнерства. Основними перевагами державно-приватного партнерства для держави є: скорочення витрат на надання послуг; активізація інвестиційної діяльності; ефективне управління майном; економія фінансових ресурсів держави; використання досвіду приватних компаній; оптимізація розподілу ризиків; підвищення ефективності інфраструктури; стимулювання підприємницького мислення; рівний діалог між владою та бізнесом; збереження та створення робочих місць. Для приватного бізнесу: залучення бюджетних коштів до проекту; доступ до раніше закритих сфер житловокомунального господарства; розширення можливостей отримання пільгових кредитів під державні гарантії від міжнародних та вітчизняних фінансових установ на довгий термін; оптимізація розподілів ризиків проекту.