Наукова концептуалізація фінансового управління розвитком житлової нерухомості

Abstract

Стаття присвячена теоретичним, методологічним і практичним аспектам концептуалізації фінансового управління розвитку житлової нерухомості в умовах зміни організаційно-правових й політико-економічних умов, господарської й управлінської практик функціонування й розвитку житлової сфери. Предметом дослідження є організаційно-економічні відносини, що складаються в процесі фінансового забезпечення житлової нерухомості. Мета дослідження полягає в концептуалізації фінансового управління розвитку житлової нерухомості в умовах фінансової невизначеності. Методологічною основою дослідження є системний метод пізнання економічних явищ і процесів, методи теоретичного узагальнення, метод систематизації, що дало змогу розкрити еволюцію системи поглядів на проблематику фінансового управління розвитку житлової нерухомості. Дослідження проводилося з використанням системного, си- 197 туаційного й функціонального підходів, методів інституційного, порівняльного, логічного й причиннонаслідкового аналізів. Досліджено характеристики основних концепцій фінансового забезпечення ринку житлової нерухомості, які базуються на постулатах теорій субординації джерел фінансування, асиметричної інформації та статичного компромісу. Визначено, що сутність управління житловою нерухомістю зводиться до вибору джерел фінансування; відбору форми залучення зовнішніх джерел фінансування і їх оптимізації з приватними житловими інвестиціями громадян; вибору схеми мінімізації податкових платежів. При побудові структурно-логічної моделі фінансового забезпечення житлової нерухомості доцільно визначити головні складові: фінансові методи; форми фінансування; фінансові інструменти; фінансові важелі впливу. Особливу увагу приділено фінансовому регулюванню, яке включає: правове регламентування, фінансове прогнозування, фінансове планування, фінансовий контроль. Зроблено висновки, що фінансування житлової нерухомості потребує розробки нових механізмів фінансування, які сприятимуть розвитку будівництва, залученню та використанню житлових інвестицій, передачі побудованого житла у власність громадян за допомогою використання організаційно-правових засад довірчої власності. Визначено доцільність формування критеріїв фінансового управління і визначення методів оцінки потенціалу житлової нерухомості з урахуванням особливостей фінансової невизначеності; необхідність оцінки рівня розвитку іпотечного житлового кредитування в розрізі груп позичальників; формування типологічних груп житлової нерухомості з урахуванням соціальних параметрів.