2017, № 3 (18), т. 1
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЖУРНАЛ(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2017)Документ Аналіз сучасного стану та перспективи розвитку кемпінгів у Харківському регіоні(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2017) Рябєв, А. А.; Баландіна, І. С.; Ryabev, Anton; Balandina, IrynaВ статті розглядаються проблем розвитку кемпінгів у Харківському регіоні. Основною проблемою, що стримує розвиток кемпінгів є відсутність необхідної інфраструктури, що зможе забезпечити їх заповнення. При цьому необхідно відмітити, що у 2012 році кемпінги набули популярність у зв’язку з проведенням чемпіонату Європи з футболу. Однак, попит на кемпінги виявився тимчасовим, що негативно відбилось на прибутковості не лише самих кемпінгів, але й на прибутковості міста та області. У силу специфіки своєї природи кемпінги мають не тільки прямий економічний вплив на розвиток країни та регіонів, але й істотний вплив на розвиток взаємопов'язаних галузей: транспорт і зв'язок, будівництво, тощо. І ось тут стає важливим питання створення відповідної інфраструктури та використання великого туристського потенціалу Харківщини, який при правильному використанні може забезпечити поштовх до швидкого розвитку кемпінгів не лише Харківської області, але й в Україні взагалі. З тієї точки зору отримають поштовх зелений та сільській туризм, будуть запитані історичні, культурні, природні та інші об’єкти, що зазвичай викликають інтерес у туристів. Також слід ураховувати необхідність просування всієї туристської дестінації, в якої вони знаходяться, що дозволить створити умови для подальшого формування туристського кластеру навколо кемпінгу та існуючих поряд з ним туристських ресурсів. Таким чином можливо зазначити, що створення кемпінгів у поєднані з туристськими ресурсами може здійснити позитивний вплив на розвиток туризму як в окремо взятому місті Харківської області, так і в усієї області з включенням в цей процес самого міста.Документ Проблеми та перспективи розвитку готельного господарства України(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2017) Погасій, С. О.; Стешенко, О. Д.; Краснокутська, Ю. В.; Pogasiy, Serhiy; Steshenko, Olena; Krasnokutska, IuliiaМетою статті є дослідження тенденцій розвитку індустрії гостинності, виявлення проблем та перспектив функціонування та розвитку готельного господарства України на сучасному етапі з урахуванням змін зовнішньої середи та світових трендів. В статті розкрито специфічні особливості готельного бізнесу на сучасному етапі. Було виявлено проблеми та обмеження розвитку готельної індустрії в сучасних умовах. Особливу увагу приділено проблемам розвитку готельного господарства України, пов’язаним з недосконалістю законодавчо-нормативної бази: застарілі санітарні та будівельні норми, відсутність законодавчого визначення формату підприємств малого готельного бізнесу, складність дозвільних процедур, пов’язаних з переплануванням приміщень тощо. Запропоновано напрямки адаптації закордонного досвіду розвитку індустрії гостинності. Сформульовано ключові напрямки розвитку готельної індустрії. Результати дослідження тенденцій розвитку готельної галузі показали, що її ефективність значною мірою залежить від зовнішніх чинників функціонування галузі. Аналіз закордонного досвіду організації та просування готельних послуг дозволив виявити основні тенденції в розвитку галузі: посилення глобалізації, інтеграції та конкуренції в галузі, демократизація послуг гостинності, поглиблення спеціалізації готелів, автоматизація робочих процесів, посилення маркетингових зусиль у просуванні. Спостерігається також зростаюча увага до факторів безпеки та попередженню виникнення форс-мажорних обставин в засобах розміщення, а також до вимог якості на усіх етапах надання послуг. Для успішного розвитку готельного господарства України необхідне удосконалення нормативно-правової бази, розробка регіональних програм розвитку готелів; формування гнучкої системи стимулювання розвитку готельного бізнесу, посилення саморегулювання в галузі, створення сприятливих умов для залучення інвестицій.Документ Дослідження особливостей застосування статистично-економічних методів оцінювання стану та перспектив розвитку підприємств готельно- ресторанного бізнесу України(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2017) Стригуль, Л. С.; Strygul, LarysaПредметом дослідження є сучасні тенденції застосування методів статистико-економічного аналізу стану та прогнозування діяльності підприємств готельно-ресторанного бізнесу. Мета дослідження полягає в аналізі, теоретичному узагальненні та систематизації підходів до оцінювання тенденцій розвитку підприємств готельно-ресторанного господарства України. Методологічною основою дослідження є закони діалектики, які дають змогу об`єднати реальні прояви суспільної дійсності з їх чуттєвим сприйняттям на рівні осмисленого розуміння закономірностей у проявах різноманітних суспільних і природних явищ. При проведенні дослідження використовувались методи: спостереження і співставлення, теоретичного узагальнення, групування, порівняння; для наочності відображення результатів дослідження використано табличний метод. Результати роботи полягають у практичних рекомендаціях щодо особливостей застосування специфічних методів статистико-економічного оцінювання результатів, тенденцій діяльності та перспектив розвитку підприємств готельно-ресторанного бізнесу для підвищення ступеню достовірності та обґрунтованості наукових досліджень. Сферою застосування результатів дослідження є використання запропонованих рекомендацій в науково-практичних дослідженнях діяльності підприємств готельно-ресторанного бізнесу і при розробці та формуванні теоретико-практичних підходів до їх оцінювання. Висновки дослідження полягають у систематизації статистично-економічних методів оцінювання результатів діяльності підприємств готельно-ресторанного бізнесу з врахуванням особливостей їх функціонування.Документ Можливості та сфера застосування методу аналізу ієрархій в логістиці розміщення гостей в готельно–ресторанному бізнесі(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2017) Чайка, Т. Ю.; Chaika, TetianaПредметом статті являються теоретичні та методичні основи використання методу аналізу ієрархій (МАІ) при проведенні аналітичної роботи, пов'язаної з пошуком оптимального об'єкта розміщення гостей в готельно–ресторанному бізнесі. Метою даної статті є визначення сфери та обґрунтування можливостей застосування МАІ в логістиці клієнтопотоку готельно–ресторанного бізнесу. При дослідженні використовувалися методи аналізу та синтезу; порівняльний та системний методи. В статті уточнено характеристики елементів задачі прийняття рішення про вибір об'єкта розміщення і формування клієнтопотоку; результати дослідження дозволяють стверджувати, що МАІ в даному випадку є найбільш релевантним інструментом аналізу. В статті також систематизовані підходи до відбору критеріїв вибору оптимального об'єкта розміщення в готельно–ресторанному бізнесі. Розглянуто найбільш значущі критерії вибору оптимальної альтернативи; обґрунтовано необхідність їх подання у вигляді ієрархічної структури. Уточнено процедуру побудови ієрархічних структур критеріїв і альтернатив МАІ стосовно поставлених задач. Значна кількість, слабка формалізуємість, різнорідність, багаторівневість критеріїв вибору об'єкта розміщення передбачає проведення комплексної багатокритеріальної оцінки, що й обумовлює доцільність застосування МАІ в даному контексті. Дослідження довело, що здатність МАІ враховувати ієрархічну структуризацію великої кількості факторів різної природи, дозволяє успішно використовувати даний метод при проведенні оптимізаційних процедур планування потоку гостей в готельно–ресторанному бізнесі. Отримані результати можуть бути використані при проведенні практичної аналітичної роботи по вибору оптимального об'єкта розміщення і формуванню клієнтопотоку підприємств готельно–ресторанної сфери.Документ Програмно-цільове управління ризиками готельно-ресторанного бізнесу(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2017) Жадан, Т. А.; Zhadan, TetianaПредметом дослідження є сукупність теоретико-методичних та прикладних аспектів програмно-цільового управління ризиками готельно-ресторанного бізнесу. Метою статті є удосконалення теоретико-методичних засад та розробка практичних рекомендацій щодо використання програмно-цільового підходу до процесу управління ризиками готельно-ресторанного бізнесу. Для досягнення поставленої мети у роботі застосовано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів дослідження. За допомогою методів аналізу та синтезу розкрито основні підходи до процесу управління ризиками підприємства, які відрізняються один від одного сферою застосування, переліком етапів, послідовністю та процедурами їх здійснення. У роботі обґрунтовано доцільність використання програмно-цільового підходу до процесу управління ризиками готельно-ресторанного бізнесу. Запропоновано логічну схему та основні етапи організації і здійснення програмно-цільового управління ризиками готельно-ресторанного бізнесу, що дає змогу виявляти найбільш небезпечні ризики у цій сфері та визначати відповідний інструментарій впливу на них з урахуванням встановлених цілей, наявних та необхідних ресурсів. Результати дослідження можуть бути використані суб’єктами господарювання готельно-ресторанного бізнесу для підвищення ефективності підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень в процесі управління ризиками.Документ Сучасний підхід до трактування сутності поняття «бізнес-модель підприємства»(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2017) Касатонова, І. А.; Kasatonova, InnaСучасний розвиток економіки характеризується стрімким зростанням темпів інформатизації економічних процесів, поширенням масштабів бізнес-планування та бізнес-моделювання. Важливим елементом управління, який спрощено описує організацію та функціонування всіх дій, спрямованих на створення цінності підприємством, є бізнес-модель. Величезний потенціал можливостей, які надає ефективна бізнес-модель підприємства, привертає все більше уваги теоретиків та практиків управління. Якісна бізнес-модель дозволяє визначити ціннісні уподобання споживачів та знайти способи їх задоволення з метою нарощування цінності самого підприємства. Як показує досвід, досягнення комерційного успіху найчастіше залежить не від технологічних нововведень, а саме від побудови оптимальної бізнес-моделі. Мета статті полягає в установленні змісту та сутності поняття «бізнес-модель підприємства» та розгляду його складових частин на підставі узагальнення існуючих досліджень з цього приводу та доповнення вже виділених аспектів новими, що відповідають сучасним економічним реаліям. Об’єктом дослідження є бізнес-модель підприємства. Дослідження проводилися шляхом аналізу наукових робіт по темі і меті даної статті, які були надані як зарубіжними науковцями, так і вітчизняними. В роботі використані методи теоретичного узагальнення, аналізу та синтезу інформації. У статті запропоновано «бізнес-модель підприємства» трактувати як сукупність взаємопов’язаних елементів, які графічно і текстово описують бізнес-процеси перетворення ресурсів, можливостей та інновацій суб’єкта господарювання у його результати у вигляді набуття економічної, соціальної та інших видів цінності та отримання при цьому прибутку. Сутність даного поняття адаптована до діяльності суб’єкта господарювання і базується на засадах інтегрованого підходу ознак визначення.Документ Поняття загрози, ризику, небезпеки та їх взаємозв’язок в системіекономічної безпеки підприємств за умов висококонкурентних ринків(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2017) Нікітіна, А. В.; Nikitina, AlinaУ статті проаналізовано концепції до визначення сутності загрози, ризику та небезпеки. Визначено головні особливості загрозам економічної безпеки підприємства. Проаналізовано основні фази небезпеки за критерієм адресної спрямованості і ролі суб’єктивного чинника у виникненні несприятливих умов дав змогу ідентифікувати неоднозначність та комплексність впливу небезпечних та деструктивних явищ. Доведено, що систему економічної безпеки суб’єкта господарської діяльності варто розглядати з точки зору впливу на неї безлічі сукупності різноманітних загроз, які, входячи у протиріччя з іншими елементами системи, забезпечують її функціонування. Підкреслено, що небезпека не може розглядатись як щось окреме, відірване, абсолютне й апріорне. Її (небезпеки) дуальність з безпекою є діалектичною й іманентною, саме тому безпека завжди має розглядатися у парі з небезпекою. Запропоновано удосконалений підхід до класифікації загроз економічної безпеки підприємства, головною відмінністю якої є обґрунтоване теоретичне підґрунтя із забезпечення економічної безпеки, оскільки управління економічною безпекою підприємства значною мірою залежить від масштабу (розміру) суб’єкта господарювання, форми ведення господарської діяльності, обмеженості ресурсів тощо, а отже, основних ознак, які виокремлюються у наведеній класифікації. Обґрунтовано необхідність подальшого, більш глибинного дослідження пливу таких деструктивних та дестабілізуючих явищ, що можуть викликати непоправимі наслідки та взагалі загрожувати функціонуванню організації. Подальшим етапом дослідження повинно стати всебічне оцінювання взаємозв’язку таких деструктивних та дестабілізуючих явищ, як загрози, ризику та небезпеки, що можуть викликати непоправимі наслідки та взагалі загрожувати функціонуванню організації.Документ Теоретичне обґрунтування оцінки конкурентного середовища підприємства дорожнього господарства(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2017) Деділова, Т. В.; Токар, І. І.; Dedilova, Tetiana; Tokar, InnaСтаттю присвячено питанням обґрунтування оцінки конкурентного середовища підприємства дорожнього господарства. В роботі проведено аналіз існуючих в Україні теоретичних аспектів щодо визначення сутності та розкриття змісту категорії «конкурентне середовище». Запропоновано на цій основі її авторське тлумачення для підприємств дорожнього господарства як сукупності зовнішньо сформованих факторів впливу, що зумовлюють конкурентну (суперницьку) поведінку такого підприємства відповідно до обмежень підрядного ринку й необхідності взаємодії в межах останнього. Зазначено, що поняття «конкурентне середовище підприємства дорожнього господарства» не можливо відділити від поняття «підрядний ринок». З метою дослідження повноти означеної категорії наведено класифікацію конкурентного середовища для дорожніх підприємств, виходячи з якої основним предметом практичної оцінки може бути саме конкурентне середовище дорожнього підприємства щодо будівельно-монтажних робіт з експлуатації, ремонту та будівництва автомобільних доріг. Запропоновано розглядати конкурентне середовище підприємства дорожнього господарства як місцеве (локальне) конкурентне середовище дорожнього підприємства щодо будівельно-монтажних робіт з експлуатації, ремонту та будівництва автомобільних доріг. Окремо розглянуто теоретико-методичні підходи до оцінки конкурентного середовища з позиції можливості їх застосування підприємствами дорожнього господарства. Встановлено, що серед розглянутих теоретико-методичних підходів для дорожніх підприємств найбільш вживаними є структурний, маркетинговий та зональний підходи. При цьому практичні аспекти оцінки конкурентного середовища підприємства дорожнього господарства у поєднанні структурного та маркетингового підходів доцільно розкрити за допомогою оцінки місцевого (локального) конкурентного середовища дорожнього підприємства щодо будівельно-монтажних робіт з експлуатації, ремонту та будівництва автомобільних доріг.Документ Модель адміністрування та оптимізування витрат на логістично- постачальницьку діяльність підприємств в умовах стрес-менеджменту(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2017) Телішевська, О. Б.; Гончар, М. Ф.; Овчарук, В. В.; Telishevska, Olha; Honchar, Mykhailo; Ovcharuk, VadymМетою статті є удосконалити модель оптимізування й адміністрування витрат на логістично-постачальницьку діяльність підприємств на засадах структурування усіх необхідних робіт в межах виокремлених підготовчої, основної та завершальної стадій. Вирішення окресленого завдання здійснено з використанням методів структурно-логічного аналізу, аналізу, синтезу, системного підходу та узагальнення. Модель забезпечує керівникам та аналітикам передумови для встановлення критеріїв ефективності реалізації кожного з етапів, а також є підґрунтям для формування плану реалізації заходів з такого оптимізування й адміністрування з урахуванням рівнів інтересів та комунікаційно- інформаційних потоків. Зазначена модель базується на реалізації таких основних етапів: формування інформаційної бази оптимізування; аналізування внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства; аналізування логістичної підсистеми підприємства загалом та логістично-постачальницьких операцій зокрема; прогнозування середовища функціонування підприємства; ідентифікування проблемних зон у логістично-постачальницькій діяльності підприємства; ранжування проблемних зон у логістично- постачальницькій діяльності підприємства за пріоритетністю; ідентифікування наявного та потенційного ресурсного забезпечення оптимізування витрат на логістично-постачальницьку діяльність підприємства; формування оптимізаційних цілей, ключових факторів успіху та завдань оптимізування витрат на логістично-постачальницьку діяльність підприємства; добір альтернативних заходів для досягнення оптимізаційних цілей оптимізування витрат на логістично-постачальницьку діяльність підприємства; обґрунтування доцільності кожного альтернативного заходу оптимізування витрат на логістично-постачальницьку діяльність підприємства та вибір оптимальних з них; ухвалення оптимізаційних заходів; формування плану реалізації заходів з оптимізування витрат на логістично- постачальницьку діяльність підприємства; впровадження заходів з оптимізування витрат на логістично-постачальницьку діяльність підприємства; оцінювання ефективності заходів з оптимізування витрат на логістично-постачальницьку діяльність підприємства; систематичне аналізування логістично-постачальницьких операцій підприємства.Документ Дослідження інноваційної активності поліграфічних підприємств в Україні(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2017) Шабан, К. С.; Shaban, KaterynaУ статті наведено аналіз промислових підприємств, які займалися інноваційною діяльністю в Україні протягом 2011 -2015 рр. Подано визначення терміну «інноваційна активність» та відповідно проаналізовано інноваційну активність підприємств в промисловості та переробній промисловості за основними показниками - інноваційні процеси, інноваційні види продукції, організаційні інновації, маркетингові інновації. Досліджено структуру джерел фінансування інноваційної діяльності промислових підприємств України та їх динаміку протягом 2011-2015 рр. Розглянуто впровадження різних видів інновацій поліграфічних підприємств та визначено обсяг реалізованої інноваційної продукції підприємствами поліграфічної сфери діяльності. Досліджено обсяг та структуру витрат поліграфічних підприємств України на інноваційну діяльність та обсяг фінансування інноваційної діяльності поліграфічних підприємств. Здійснено аналіз придбання нових технологій (в Україні та за її межами) підприємствами поліграфічної сфери діяльності. Визначено причини низької інноваційної активності вітчизняних підприємств, серед яких є недостатність інноваційних ресурсів, слабкий попит на інновації, низький розвиток техніко-технологічного рівня виробництва, тенденції монополізації економіки тощо. Запропоновано основні фактори, які будуть сприяти формуванню інноваційної активності поліграфічних підприємств. Проведений аналіз інноваційної активності поліграфічних підприємств України дає нам можливість спрогнозувати майбутній інноваційний розвиток даних підприємств, визначити найближчі можливі зміни та перспективи.Документ Складові організаційно-економічного механізму управління підприємством(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2017) Літвінов, О. С.; Капталан, С. М.; Litvinov, Oleksandr; Kaptalan, SergiyМетою статті є розробка теоретико-методичного забезпечення процесу аналізу організаційно-економічних механізмів управління підприємством. Об’єктом дослідження виступає процес управління діяльністю підприємства. Предметом дослідження виступають теоретико- методичні основи організаційно-економічних механізмів управління діяльністю підприємств. В статті розглянуто сутність поняття механізм та господарський механізм. У складі господарського механізму окремо розглянуто такі його складові, як економічний, організаційний та організаційно-економічний механізми. Під економічним механізмом запропоновано розуміти сукупність, систему елементів впливу на економічні інтереси суб’єктів господарювання, яка враховує особливості його зовнішнього та внутрішнього середовища. Головним економічним інтересом суб’єкта господарювання є задоволення потреб ринку завдяки чому підприємство має змогу отримувати прибуток. Зовнішніми елементами впливу на економічні інтереси підприємства, крім особливостей попиту на ринку, є конкурентне середовище, особливості ресурсних ринків, макроекономічні складові (податкова, грошово-фінансова, політико-законодавча та інші). Внутрішніми елементами впливу на економічні інтереси є сформовані певним чином сукупність факторів-ресурсів підприємницької діяльності. Під організаційним механізмом пропонується розуміти сукупність управлінських дій, які спрямовані на організацію взаємодії між внутрішніми елементами в середині системи із врахуванням впливу зовнішнього середовища. Під організаційно-економічним механізмом управління пропонується розуміти сукупність управлінських дій спрямованих на організацію взаємодії між елементами системи з метою досягнення їх економічних інтересів із врахуванням особливостей зовнішнього та внутрішнього середовища. Результати роботи можуть бути використані, як в практичній діяльності підприємств при розробці організаційно-економічного механізму управління, так і в подальших теоретичних дослідженнях.Документ Особливості бюджетування витрат на підприємстві(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2017) Головко, О. Г.; Косенко, Т. В.; Погорелов, О. С.; Golovko, Olena; Kosenko, Tetiana; Pogorelov, OlegАктуальність роботи полягає в тому, що сучасний рівень розвитку конкурентного середовища ринкової економіки України висуває нові вимоги до якості та ефективності управління витратами підприємства. Однією з таких вимог є планування витрат, що аргументовано спрямоване на досягнення конкретних цілей підприємства. Основним джерелом вдосконалення плану витрат на підприємстві виступає бюджетування. Бюджетування, на відміну від традиційних способів управління, може ефективно впливати на формування фінансових ресурсів, рух коштів та на фінансово-економічні результати діяльності, оптимізувати відхилення план/факт і коригувати діяльність шляхом прийняття відповідних управлінських рішень. На вітчизняних підприємствах бюджетування, як система планування, застосовується рідко і якщо використовується, то не дає бажаного результату. Зазвичай це трапляється через незнання принципів постановки бюджетування, неповну його постановку, незв’язаність бюджетування зі стратегією підприємства, відсутність мотивації та інших причин. Проведення бюджетування на підприємстві є важливим елементом для прийняття конкретних рішень, спрямованих на подальше збільшення прибутковості, виявлення причин збитковості, а також забезпечення стабільності фінансового стану. Об’єктом дослідження є забезпечення ефективності управління діяльності підприємства за допомогою бюджетування. Предметом дослідження є процес бюджетування на підприємстві ПАТ «Валківське АТП-16341». Головною метою є обґрунтування науково-методичних підходів до вдосконалення фінансових показників підриємства на основі застосування бюджетування витрат. Для досягнення поставленої мети виникла необхідність вирішити такі завдання: 1) розкрити сутність та роль бюджетування в сучасних умовах господарювання; 2) здійснити діагностику фінансового стану та дослідити процес бюджетування на ПАТ «Валківське АТП-16341»; 3) визначити головні напрямки вдосконалення процесу бюджетування на підприємстві.Документ Формування інструментарію підвищення відповідальності бізнесу як фактор управління корпоративною безпекою підприємства(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2017) Дороніна, К. С.; Doronina, KarynaНа поточному етапі розвитку корпоративного сектору України, який поступово поповнюється новими бізнес-ідеями розвинутих держав, відбувається зміна пріоритетів розвитку корпоративного управління та робиться наголос на реалізації прав управління стейкхолдерів та на реалізації корпоративної соціальної відповідальності компанії [1]. Варто відмітити, що корпоративне управління дедалі стає складною соціально-економічною системою корпоративної взаємодії компанії зі стейкхолдерами, суспільством, власними працівниками тощо [2]. Саме тому, питання гармонізації корпоративних відносин на усіх рівнях управління на базі урахування тенденцій сучасної бізнес-поведінки, яка передбачає відповідальності бізнес-діяльності на цей час є актуальним та потребує науково-практичних рішень. Окрім цього, світова тенденція до гуманізації бізнесу призводить до підвищення уваги управлінців до корпоративної соціальної відповідальності, яка наразі займає місце поряд з прибутком підприємства. Отже предметом статті є сучасний інструментарій підвищення рівня відповідальності бізнес- діяльності, який може використовуватися управлінцями на вітчизняних промислових підприємствах. Метою статті є формування набору інструментів, які довели свою ефективність під час їх впровадження в управління відповідальністю міжнародних концернів. Методом проведення роботи є логічний аналіз зарубіжного досвіду підвищення відповідальності, який у результаті дозволить виявити алгоритм розбиття корпоративної відповідальності на напрямки та визначити оригінальні інструменти за кожним напрямком, що у сукупності дасть змогу виконувати комплексні заходи з підвищення відповідальності бізнес-діяльності. Сферою застосування можуть бути корпоративні вітчизняні промислові підприємства. У цілому, можна відзначити, що застосування інструментарію підвищення відповідальності та подальші розробки у цьому напрямку, як, наприклад, розкриття сутності оцінки рівня відповідальності, взаємозв’язок відповідальності бізнес-діяльності із корпоративною безпекою, зроблять суттєвий внесок у формування інституту корпоративного управління України, у становлення нашої країни, як повноцінного гравця на міжнародній арені, привабливого для іноземних інвестицій.Документ Шляхи вдосконалення стратегії управління на промислових підприємствах(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2017) Круглов, В. В.; Анголова, П. В.; Kruhlov, Vitalii; Angolova, PolinaЕкономічне середовище сучасного світу відзначається безперервною мінливістю та нестабільністю. Динамічний вплив різних чинників на промислові підприємства веде до нездатності останніх пристосовуватись до змін й успішно розвиватись. Метою роботи є дослідження основних проблем, що постають перед промисловими підприємствами у процесі управління та пошук підходів до вдосконалення стратегії управління підприємством. У статті розглянуто концепції підходів до управління діяльністю підприємства та забезпечення його ефективності через пошук інноваційної та життєздатної стратегії управління. Розглянуто ефективність діяльності українських підприємств на основі формування та постійного оновлення стратегії ефективного управління. Визначено основні причини гальмування розвитку підприємства. Розглянуто сучасні підходи щодо вибору ефективної стратегії управління на українських промислових підприємствах. Запропоновано зосередитися на розгляді питань розроблення детальних стратегічних планів на довгостроковий період, проведенні аналізу й оцінки зовнішнього середовища, впровадженні передових управлінських технологій. Подальше вивчення та дослідження дієвих методів управління стратегічною діяльністю допоможе керівництву ефективно використовувати свої ресурси та можливості в умовах постійних змін у зовнішньому середовищі у довгостроковій перспективі для розвитку промислових підприємств та досягнення конкурентних переваг.Документ Трансформация экономического контроля в условиях стремления к устойчивому развитию на примере машиностроительных предприятий(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2017) Афанасьева, М. А.; Afanasieva, MarynaВ работе проанализированы перемены в обществе и знаниях о нем, которые ведут к изменению содержания экономического контроля. Для классификации трансформаций использованы выводы теории систем. В свете концепции устойчивого развития контроль должен отражать интересы всех слоев общества. Сделан акцент на междисциплинарном характере современного контроля. Проведен экономический анализ деятельности двадцати трех акционерных машиностроительных предприятий Харьковской области за последние пять лет на основе их публичной финансовой отчетности. Рассчитана добавленная стоимость, анализ которой увязан с рентабельностью активов и структурой операционных расходов. Проиллюстрирована социальная ответственность на базе показателей выпуска продукции, занятости, накопления основного капитала и уплаты налогов. Описаны проблемы раскрытия информации. Проведены сравнения с макроэкономическими показателями по обрабатывающей промышленности и нефинансовым корпорациям. Попытка статистического анализа натолкнулась на нехватку релевантной отраслевой информации. Выявлен ряд потенциальных резервов и социально значимых вопросов, на которые не было получено ответов в ходе корпоративного контроля и внешнего аудита. Сделан вывод о том, что распространение сформированной информации через публичные базы данных является корректирующей процедурой, способной активизировать механизм самоорганизации предприятий, который признан наиболее перспективным с точки зрения теории развития систем.Предлагаемый нерегламентированный экономический контроль способен актуализировать социальные интересы, повышая мотивацию персонала. В ходе его проведения прогнозируется увеличение объема коммуникаций между научными и профессиональными сообществами, предприятиями, местными администрациями, а также внутри этих групп, что может повысить социальную ответственность каждого. Все это является важными предпосылками устойчивого развития.Документ Рейдерське захоплення підприємства як специфічний різновид угод M&A (злиття та поглинання ) на ринку підприємств паливно-енергетичного комплексу(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2017) Горовий, Д. А.; Онісіфорова, В. Ю.; Gorovyi, Dmytro; Onisiforova, ValentynaПриєднання України у якості асоційованого члену ЄС прискорює прихід інвесторів на внутрішній ринок. Проте не всі ринки України є інвестиційно привабливими через значний моральний та фізичний знос основних засобів на підприємствах. Тому однією з небагатьох інвестиційно привабливих галузей є паливно-енергетичний комплекс. Адже не зважаючи на певний знос засобів, нестачу оборотних коштів, поклади корисних копалин (особливо у нафтогазовій сфері) та наявні електроенергетичні підприємства є досить перспективними для експорту продукції та послуг. Проте існуючі політичні та економічні умови в Україні диктують власні умови покупки та набуття права власності над такими підприємствами. Адже більшість вітчизняних підприємств (не зважаючи на те, що вони є акціонерними товариствами) так і не вийшли на зовнішні ринки IPO. Тому єдиним шляхом заходу стратегічного інвестора на такі підприємства залишаються угоди «злиття-поглинання» (M&A), які часто в Україні ще називають рейдерським захопленням. Проте залишаються нерозкритими питання можливої тотожності понять «рейдерське захоплення» та «злиття-поглинання» (M&A). Метою статті є визначення ролі і місця поняття «рейдерське захоплення» в існуючій класифікації складових угод «злиття й поглинання» та дослідження цих явищ на прикладі такого перспективно- го ринку цих угод, як паливно-енергетичний комплекс (ПЕК) України.