2015, № 3 (10), т. 2
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЖУРНАЛ(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015)Документ До питання тарифікації міських пасажирських перевезень у мегаполісах світу(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Горовий, Д. А.; Горова, К. О.; Кобзарєва, Г. Ю.; Gorovyi, Dmytro; Gorova, Kseniia; Kobzarieva, GannaЗі зростанням інфляції у нашій країні, знеціненням гривні та подальшим зубожінням населення гострою проблемою постає відповідність плати за проїзд у міському пасажирському транспорті рівню якості цих перевезень, типу транспортного засобу, кількості поїздок та їх відстані. Метою статті є пошук залежності між кількістю населення (площею) міста, системою тарифікації проїзду пасажира , видами транспорту та документом, що підтверджує здійснення пасажирського перевезення. Проведено аналіз залежності використання тарифу від площі міста і кількості його населення (дані за 2014 р.). Для аналізу було відібрано 46 міст, які мають як спільний тариф на всі види транспорту (тобто весь міський транспорт оперується єдиною компанією перевізником), так і ті, де різні види транспорту оперуються різними перевізниками. Всього до розгляду було прийнято 80 різних тарифних планів. Більшість великих міст світу (особливо з чисельністю понад 1 млн. осіб) відходять від простого, але неефективного єдиного тарифу на користь більш складних. З одного боку це обумовлює наявність додаткових засобів контролю за безквитковим проїздом, а з іншого – прибирає «зрівнялівку» і дозволяє пасажирам самим визначати оптимальну для себе вартість поїздки за критерієм швидкість (час, відстань)/ дешевизна. Крім того, гнучка тарифікація дозволяє уникнути покладання на водія додаткових функцій касира, що унеможливлює приховування виручки з одного боку і відволікання від дорожнього руху – з іншого. Для м. Харкова, як європейського міста з населенням понад 1 млн. осіб варто провести заходи з уніфікації тарифів на транспорті, об’єднання перевізників у єдину транспортну схему із впровадженням секційного тарифу (оскільки більшість пасажирів міста використовують до проїзду на роботу не один, а декілька видів транспорту), розробки системи електронних постійних квитків із зменшеною вартістю проїзду (яку могли використовувати місцеві мешканці), встановлення електронних засобів контролю та оплати проїзду у наземному транспорті (по аналогії із метрополітеном), що дасть змогу зменшити витрати на кондукторів та підвищить надійність збору виручки від пасажирів.Документ Оцінка та аналіз зовнішньої оборонної стратегічної гнучкості АТП(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Федорова, В. О.; Fedorova, ViktoriyaПроаналізовано основні підходи до оцінки зовнішньої оборонної стратегічної гнучкості підприємства, виділено їх основні переваги та недоліки. З огляду на те, що основним джерелом досягнення оборонної гнучкості підприємства є диверсифікація його діяльності, найбільш ефективним вважається підхід, що базується на розрахунку коефіцієнта диверсифікації. Однак існуючий підхід не дозволяє здійснити комплексну оцінку зовнішньої оборонної стратегічної гнучкості підприємства за всіма напрямками диверсифікації, не враховує специфічні особливості роботи підприємств автомобільного транспорту, а, отже, потребує вдосконалення. В результаті виконаних досліджень удосконалено методичний підхід до оцінки та аналізу зовнішньої оборонної стратегічної гнучкості автотранспортного підприємства на основі розрахунку коефіцієнта диверсифікації. Новизна запропонованого підходу полягає в комплексному оцінюванні гнучкості за всіма стратегіями диверсифікації (продуктовою, галузевою, географічною, технологічною, партнерською) з урахуванням специфічних особливостей роботи АТП. Використання запропонованого підходу в практичній діяльності підприємств автомобільного транспорту дозволить виявити ступінь їх уразливості до впливу непрогнозованих факторів зовнішнього середовища, а також основні напрями підвищення рівня гнучкості за рахунок зміни властивостей набору окремих видів бізнесу.Документ Аналіз стану системи управління економічною безпекою підприємств автотранспортної галузі(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Близнюк, А. О.; Blyznyuk, AndryiВ цій статті увагу приділено особливостям управління економічною безпекою автотранспортних підприємств, для чого обрано підприємства, головним видом діяльності для яких є здійснення регулярних перевезень з різних регіонів України. Предметом є економічна безпека підприємства. Метою статті є дослідження внутрішніх та зовнішніх факторів негативної дії на діяльність автотранспортного підприємства, що формують потенційні загрози його економічній безпеці. У роботі використано метод угруповання, що був застосований при оцінюванні стану системи управління економічною безпекою підприємства, а також методи аналізу та синтезу, що були застосовані при дослідженні стану підприємств автотранспортної галузі. У роботі проведений аналіз стану системи управління економічною безпекою підприємств автотранспортної галузі на прикладі п'яти автотранспортних підприємств з різноманітними особливостями. У роботі була використана раніш розроблена автором методика визначення рівня економічної безпеки автотранспортного підприємства, тому пропонується провести з її допомогою відповідну оцінку на прикладі п'яти підприємств автомобільного транспорту протягом останніх трьох років. Для аналізу обрано підприємства, головним видом діяльності для яких є здійснення регулярних перевезень з різних регіонів України, а саме: приватне акціонерне товариство «Запорізьке автотранспортне підприємство 12329»; публічне акціонерне товариство АТП-13058; публічне акціонерне товариство «автотранспортне підприємство 16354»; відкрите акціонерне товариство «Черкаське АТП- 17162»; відкрите акціонерне товариство «Херсонське АТП-16560». В ході аналізу була встановлена необхідність про приділення уваги проблемі створення системи управління економічною безпекою підприємств автотранспортної галузі.Документ Концептуальні підходи до питань структурно-функціональної організації транспортно-комунікативної системи(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Чернявська, Т. А.; Tchernyavska, TetianaСтаття присвячена дослідженню концептуальної схеми структурно-функціональної організації транспортно-комунікативної системи. На початку третього тисячоліття нові умови функціонування вітчизняної соціально-економічної системи зумовлюють необхідність застосування нових концептуальних підходів до розбудови стратегічних секторів економіки зокрема таких, як транспортна сфера. Реалізація гео-стратегічних можливостей транспортного комплексу України як транспортно- комунікаційного мосту між Європейським Союзом та Східною Азією може стати важелем економічного та політичного впливу країни в процесах вбудовування в нові трансконтинентальні і регіональні потоки та мережі соціально-економічної активності. Вбачається коректним та науково точним дослідження транспортно-комунікативної системи як цілісної системи, реалізація основних функцій якої неможлива без налагодженої системи комунікацій та зв’язку. Показано, що вітчизняна транспортно-комунікативна система має унікальні специфічні можливості і властивості порівняно з іншими структурними компонентами господарського комплексу країни. ТКС завдяки своєї інтеграційної властивості являє собою частину розривного економічного простору соціально-економічної системи, тому Обґрунтована доцільність впровадження в науковий дискурс дефініції «транспортно-економічний простір соціально-економічної системи. З метою формування методологічних засад управління розвитком ТКС необхідна її атрибутизація. В статті викладена авторська наукова позиція щодо структурно-функціональної організації транспортно-комунікативної системи. Запропонований детальний опис її вертикальної декомпозиції у вигляді страт («транспорт», «інфраструктура», «інтерфейс»), ешелонів та модулів. Доведена можливість отримання ресурсо-сінергетичного ефекту в ТКС за рахунок ефективної структурно-функціональної її організації. Ресурсо-сінергія – це сукупний ефект підвищення успішності масового явища технологічного транспортування вантажів і пасажирів при вдосконаленні структурно- функціональної організації ТКС.Документ Оптимизация взаимодействия субъектов государственно-частного партнерства в портовой деятельности(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Ширяева, Л. В.; Афанасьев, О. К.; Shiryaeva, Lyudmila; Afanasyeva, OlgaЦель статьи состоит в разработке методического подхода к выбору наиболее эффективной формы взаимодействия субъектов государственно-частного партнерства в морских портах, основываясь на балансе интересов сторон. В процессе исследования использованы: методы теоретического обобщения и сравнения, группировки и формализации (для разработки комплекса показателей, отражающих интересы различных субъектов экономики в морских портах), экономико-математического моделирования (для принятия решений по выбору наиболее эффективной формы участия частого сектора в деятельности морского порта). На основании проведенного исследования разработан комплекс экономических показателей, отражающий интересы различных субъектов государственно-частного партнерства (государства, портовых властей, частных компаний). Предложен методический подход к выбору той или иной формы взаимодействия государственного и частного субъектов в работе морского порта на основе использования методов векторной оптимизации. Разработанный методический подход к выбору наиболее рациональной формы взаимодействия субъектов государственно-частного партнерства в морских портах (в зависимости от того, какой из критериев эффективности является предпочтительным) позволяет достичь баланса между общегосударственными и частнособственническими интересами. Полученные результаты направлены на оптимизацию взаимоотношений государственного и частного субъектов экономики в стратегически важной для экономики страны портовой деятельности.Документ Організаційне забезпечення управління інвестиційною привабливістю автотранспортних підприємств(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Левченко, Я. С.; Levchenko, YaroslavaПредметом роботи є наукові підходи та економічний інструментарій організаційного забезпечення управління інвестиційною привабливістю (ІП) АТП. Метою роботи є впровадження системи управління ІП АТП шляхом застосування системно-цільового підходу. Для досягнення поставленої мети у роботі були використані такі загальнонаукові і спеціальні методи і прийоми дослідження: теоретичного узагальнення, аналізу і синтезу – для дослідження теоретичних засад системи управління ІП; абстрактно-логічний – для теоретичного узагальнення і формулювання висновків. В роботі розглянуто механізм інформаційного та організаційного управління ІП АТП. З метою управління ІП АТП здійснено комплексний вплив на сукупність чинників (економічних, соціальних, екологічних, політичних) на всіх рівнях ієрархії. Визначено, що функціонування системи управління ІП АТП значною мірою залежить від її організаційного забезпечення та запропоновано впровадження системи управління ІП АТП шляхом застосування системно-цільового підходу. Визначено, що завданням, поєднаних спільною метою, відповідають певні чинники та відповідна система управління.Документ Інструменти стимулювання розвитку підприємств морського транспорту(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Кібік, О. М.; Котлубай, В. О.; Глушко, Г. М.; Кibik, Olga; Kotlubay, Vyactheslav; Glushko, GannaРозглянуто особливості використання інструментів стимулювання розвитку сучасних підприємств морського транспорту. Методологічною основою дослідження є системний підхід, закони і закономірності економічного розвитку, наукові роботи провідних вчених та фахівців з економіки морського транспорту. Важливим завданням державного регулювання є стимулювання розвитку морського транспорту за допомогою комплексу інструментів, головними з яких є виділення субсидій, кредитна політика, податкова політика, адміністративно-правові заходи. Надзвичайно актуальним є процес відродження морського торговельного та технічного флоту України. В сучасних умовах українські підприємства портової діяльності знаходяться на етапі докорінного реформування. Для стимулювання розвитку українського торговельного та технічного флоту необхідно передбачити використання таких інструментів: надання вітчизняним судновласникам пільг, пов'язаних з побудовою суден, створення системи лізингових фондів, впровадження пільгового оподаткування вітчизняних суднобудівельних заводів при виконанні ними замовлень українських судновласників, створення єдиного підприємства технічного флоту, створення єдиних нормативних умов ефективної передачі суден державних судноплавних компаній у чартер, створення Міжнародного реєстру суден України, формування стимулюючих економічних умов для організації перевезень українських і транзитних вантажів внутрішніми водними шляхами тощо. В процесі розвитку підприємств портової діяльності слід передбачити використання ефективних інструментів виробничо-технологічної, інноваційної, постачальницької, цінової, фінансової, інвестиційної, кадрової політик, приймаючи до уваги формування нових організаційних і виробничих структур управління портовою діяльністю на мікро-, мезо- та макрорівнях. Для держави позитивними наслідками розвитку морегосподарського комплексу є формування передумов для залучення національних та іноземних інвестицій, збільшення надходжень до Державного бюджету України тощо.Документ Розвиток парадигми бухгалтерського обліку в сучасній економічній системі(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Головай, Н. М.; Гордополова, Н. В.; Гордополов, В. Ю.; Golovai, Nadiya; Gordopolova, Nataliia; Gordopolov, VolodymyrУ статті окреслено основні підходи до визначення ролі і місця бухгалтерського обліку в сучасний системі управління. На сьогоднішній день, визначення бухгалтерського обліку, виокремлення його основних видів та окреслення ролі у системі управління бізнес-процесами залишається найбільш дискусійним питанням. Дослідження поглядів вчених щодо видів і предмету бухгалтерського обліку, показало, що більшість дослідників з визначеної проблематики дотримуються традиційного підходу, відповідно до якого, бухгалтерський облік є підвидом господарського обліку, яку традиційно формували три його види – оперативний, бухгалтерський, статистичний. Водночас, такий поділ господарського обліку обумовлений стереотипом, який виник у радянській обліковій практиці у 30-х рр. ХХ ст. У статті розкрито роль системи бухгалтерського обліку в інформаційній системі управління підприємством, окреслено пріоритетні напрямки подальшого розвитку системи обліку в сучасних умовах господарювання. Метою дослідження є аналіз проблемних аспектів розвитку системи бухгалтерського обліку в сучасній економічній системі. Завданням є проведення співвідношення та виявлення взаємозв’язку між підсистемами обліку під час формування інформації для потреб управління. В результаті проведеного дослідження обґрунтовано необхідність зміни процесу формування облікової інформації з акцентуванням уваги на інтеграцію системи бухгалтерського обліку з вимогами управління. Визначено, що на сучасному етапі актуальним залишається питання щодо оптимальної взаємодії підсистем бухгалтерського обліку. Отриманий результат буде корисним для застосування вітчизняними суб’єктами господарювання усіх організаційно-правових форм і галузей діяльності. Результат дослідження має теоретичну і практичну цінність в частині виділення підсистем бухгалтерського обліку та виявлення взаємозв’язків між ними під час формування інформаційного продукту для потреб менеджменту. Сучасний розвиток соціально-економічних відносин вимагає адекватних змін у бухгалтерському обліку. Бухгалтерський облік в системі управління підприємством відіграє одну з ключових функцій, а тому потребує удосконалення та подальшого розвитку сутності економічної категорії «бухгалтерський облік», його видів, предмета та методу, які відповідатимуть сучасним вимогам часу.Документ Предмет та об'єкти податкового аудиту(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Артюх, О. В.; Artyuh, OksanaМетою роботи є висловлення авторської точки зору щодо визначення предмету та об'єктів податкового аудиту на підставі критичного огляду наукових джерел із застосовуванням порівняльного методу дослідження дефініцій «предмет», «об'єкти» у сфері аудиторського та державного податкового контролю. Визначення цих категорій потребує системного підходу, тобто має охоплювати економічні, організаційні, інформаційні та інші системні властивості фінансового контролю. Розгляд спеціальної економічної літератури показує дискусійний характер досліджень стосовно формулювання предмету та об'єктів аудиту та підтверджує доцільність здійснення порівняльного аналізу суджень науковців з метою визначення їх актуальності для сфери податкового аудиту. Відповідно до мети у статті розглянуто поняття «предмет» та «об'єкт» у загально філософському значенні, проаналізовано існуючі наукові концепції щодо їх визначення у сфері аудиторської діяльності та державного податкового контролю. Враховуючи логіку напрацювань вчених стосовно визначення предмету і об'єктів традиційного аудиту, та здобутки науковців у сфері державного податкового контролю, ґрунтуючись на особливої сутності податкового аудиту, запропоновано визначення предмету та об'єкту податкового аудиту в авторської редакції, яка не суперечить філософському розумінню цих понять, та сприяє побудові теоретичної концепції податкового аудиту. Розглянута проблематика дефініцій «предмет» та «об'єкт» вказує на актуальність подальших системних досліджень у напрямку наукового обґрунтування теорії, методології та організації фінансового контролю, зокрема, незалежного податкового аудиту.Документ Використання маржинального підходу в управлінні витратами на оплату праці(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Сукач, О. О.; Sukach, OlgaНаукова стаття присвячена проблемам впливу структури витрат на заробітну плату на ефективність діяльності підприємства. Мета даного дослідження полягає в удосконаленні підходу щодо управління витратами на оплату праці на промислових підприємствах при застосуванні маржинального аналізу. В статті здійснено теоретичний аналіз економічного змісту та існуючих підходів щодо оцінювання операційного левериджу на промислових підприємствах. Обґрунтовано, що з економічної точки найбільш доцільне використання категорії «сила впливу операційного важеля», розрахунок якої зводиться до співвідношення показників маржинального прибутку та операційного прибутку. Зроблено висновок, що даний підхід надає можливість управляти цим показником в процесі планування на підприємстві. В роботі звертається увага на постійні та змінні витрати на оплату праці. Автором визначено, що низький рівень змінних витрат на заробітну плату надає підстави стверджувати про неефективність структури витрат на оплату праці на українських підприємствах. Адже змінні витрати на оплату праці, на відміну від постійних, пов’язані з результатами діяльності працівників та впливають на їх мотивацію. Більше того, змінна частина фонду оплати праці перетворює заробітну плату в елемент сти- мулювання на підприємстві. Запропоновано авторську методику управління витратами на оплату праці на основі використання показника сили впливу зарплатного важелю, який розраховується як співвідношення постійних витрат на оплату праці та операційного прибутку. Крім цього, показник сили впливу зарплатного важеля також дозволяє проаналізувати зміну операційного прибутку під впливом структури фонду оплати праці на підприємстві. На прикладі підприємства «Одескабель» апробовано авторську методику управління витратами на оплату праці на основі маржинального підходу. Промисловим підприємствам рекомендовано розраховувати показники сили впливу операційного і зарплатного важелів з метою прийняття управлінських рішень, спрямованих на підвищення ефективності діяльності підприємства.Документ Эффективность использования личностных характеристик работников в бизнесе(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Лисанова, А. М.; Киреева, М. П.; Lysanova, Alla; Kirieieva, MarynaВ статье раскрыта стратегия эффективного взаимодействия работника и его успешная реализация в бизнесе с учетом обеспечения гармоничного включения работника в функционирование бизнеса. Разработаны рекомендации относительно построения модели динамической функциональной структуры личности и ее эффективной реализации в бизнесе. При этом модель динамической функциональной структуры личности проанализирована с точки зрения ее дифференциации на составляющие ее подструктуры и объективной характеристики каждой из подструктур, а также значимости реализации в бизнесе каждой из характеристик. Показана иерархия подструктуры направленности личности в бизнесе, что дает возможность менеджеру любого уровня управления выбрать оптимальный стиль взаимодействия со своими подчиненными. Пропозиция заключается в совершенствовании взгляда на работника в бизнесе как на саморегулирующуюся систему (сложного, комплексного явления), состоящего из элементов. При реализации каждого работника в бизнесе важно учитывать двойственную его сущность, а именно его базисный и производный элемент, что соответственно называется биологическим и социальным началом личности. В конечном итоге именно взаимодействие биологического и социального начал позволяет построить эффективное взаимодействие работника с бизнесом и ответить на вопрос о том, что в личности конкретного работника определяет его собственную реализацию и какие его личностные мысли и действия обеспечивают ему успешную реализацию в бизнесе. С целью определения роли работника в бизнесе выделены следующие понятия: человек, индивид, личность и индивидуальность. Зная роль работника в бизнесе, можно и должно спрогнозировать представления работника об организационном окружении и его месте в нем, а также ожидания бизнеса в отношении работника, его роли и его места в нем. Определены два подхода к установлению соответствия роли и места. Выбор одного из этих двух подходов является предметом стратегического решения: он задает основы стратегического управления человеческим потенциалом бизнеса.Документ Ефективність внутрішніх комунікацій при дистанційній роботі працівників підприємств(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Зайцева, Н. В.; Zaitseva, NataliiaСтаття присвячена проблемі організації ефективних внутрішніх комунікацій при дистанційній роботі працівників підприємств. Предметом дослідження виступають внутрішні комунікації при дистанційній роботі, їх особливості та інструменти підвищення їх ефективності. Мета статті полягає в визначенні факторів та критеріїв ефективності внутрішніх комунікацій при дистанційній роботі працівників підприємств. У процесі дослідження використовувалися діалектичний метод наукового пізнання, а також загальнонаукові методи пізнання: метод теоретичного узагальнення, метод аналізу і синтезу, угрупування і класифікації, метод порівняльного аналізу. Досліджено переваги та недоліки дистанційної форми зайнятості для працівників та роботодавців. В роботі акцентовано увагу на використанні сучасних інформаційних технологій як головного чинника стрімкого поширення дистанційної форми зайнятості. У роботі визначаються умови побудови ефективних внутрішніх комунікацій при дистанційній формі організації праці на підприємстві. Автором запропоновано систему показників ефективної побудови внутрішніх комунікацій при дистанційній роботі. Розроблено інструментарій підвищення ефективності внутрішніх комунікацій на підприємстві при дистанційній роботі. Охарактеризовані конкретні інформаційно-комунікаційні технології, що можуть бути ефективними інструментами організації внутрішніх комунікацій при дистанційній роботі. В роботі проаналізовані ключові ризики, на зниження яких має бути націлено впровадження запропонованих інструментів організації внутрішніх комунікацій при дистанційній роботі. У статті розроблено систему внутрішніх комунікацій при дистанційній роботі. Використання запропонованої системи дозволить оптимізувати процес комунікації при дистанційній роботі, скоротити витрати пов'язані з ним, знизити ризики та прискорити процеси прийняття управлінських рішень.Документ Фактори становлення соціально-трудових відносин у державі та регіонах(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Василичев, Д. В.; Чернеда, Г. С.; Vasylychev, Denys; Cherneda, HalynaСтаттю присвячено проблемі формування і розвитку соціально-трудових відносин в сучасних умовах. Розглянуто удосконалення соціально-трудових відносин, які виступають ланцюгом у механізмі трудової мотивації. Визначено роль держави у них та запропоновано механізм соціально-трудових відносин по відношенню до трудової мотивації. Розроблено комплекс заходів, спрямованих на підвищення ефективності організаційно-економічного механізму регулювання соціально-трудових відносин. Поліпшити соціально-трудові відносини пропонується шляхом впровадження сучасних форм праці та підвищення раціоналізації особистісного фактора у виробництві (програма гуманізації праці, програма професійного розвитку робочої сили, методи матеріального стимулювання, нетрадиційні форми організації робочого часу). Визначено ступінь необхідності застосування на сучасному етапі ринкових відносин в Україні міжнародних трудових відносин, умов праці та соціального забезпечення. Зроблено висновки, що удосконалення системи соціально-трудових відносин повинно бути спрямовано на впровадження обов’язкового письмового укладення трудових і колективних договорів. Основою для розробки та реалізації збалансованої соціально-економічної політики в регіоні має бути науково- обґрунтоване прогнозування і планування праці. Визначено, що за кризових умов необхідно активізувати нетрадиційні форми зайнятості, шукати шляхи оптимізації зайнятості через розвиток малого і середнього бізнесу, нематеріальну мотивацію співробітників. Виявлена актуальність оптимізації зайнятості та вирішення проблем соціальних і трудових відносин, які потребують удосконалення державного регулювання його аспектів (вдосконалення організації праці, соціальна підтримка окремих груп, підвищення якості і конкурентоспроможності робочої сили, тощо). Роль держави в регулюванні СТВ повинна набути якісно нового змісту за напрямами, які підвищують рівень мотивації працюючих до продуктивної праці.Документ Напрями діяльності організацій некомерційного сектору економіки у забезпеченні людському розвитку(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Сливка, О. А.; Slyvka, OksanaУ статті розглянуто основні аспекти діяльності організацій некомерційного сектору економіки у забезпеченні людського розвитку. Результати дослідження отримані на основі аналізу досвіду діяльності неприбуткових організацій в Україні та світі. Розглянуті аспекти основних напрямків діяльності організацій некомерційного сектору у забезпеченні людського розвитку не отримали широкого вивчення. Предметом дослідження є соціально-економічна діяльність неприбуткових організацій у суспільстві щодо підтримки ідей людського розвитку та формування засобів їх забезпечення. Метою статті є аналіз діяльності організацій некомерційного сектору економіки у забезпеченні людського розвитку. Методичними засадами дослідження є системний підхід до вивчення, узагальнення та аналізу сучасних наукових підходів до визначення напрямів діяльності некомерційного сектору економіки у забезпеченні людського розвитку. Для підтвердження теоретичного матеріалу використанні статистичні дані. Забезпечення мети людського розвитку можливе за умови співпраці та вироблення спільних дій влади, бізнесу та громадськості. У цій системі особливе місце займають неприбуткові організації, які усвідомлюючи свою місію у суспільстві мають можливість забезпечити зростання людського потенціалу країни. В процесі дослідження з’ясовано, що неприбуткові організації впливають на людський розвиток, а саме на три виміри, які відображають ключові можливості у забезпеченні людського розвитку: прожити довге і здорове життя (вимір довголіття); набути, розширювати й оновлювати знання (вимір освіченості); мати доступ до засобів існування, що забезпечують гідний рівень життя (вимір – матеріальний рівень життя). Здійснений аналіз основних напрямів діяльності організацій некомерційного сектору економіки дає можливість стверджувати, що вони впливають на умови і характер формування людського потенціалу через фінансування гуманітарних витрат, формування інформаційної інфраструктури та активізацію розвитку соціальної сфери тощо.Документ Mentoring as an effective method of professional development and personnel training(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Rekun, Ganna; Baboshko, Anna; Bushlya, Darya; Рекун, Аннa; Бабошко, Анна; Бушля, ДарьяNowadays mentoring is a very important part of personnel adaptation in a company. It helps to provide the enterprise with qualified and well-trained staff and to share the experience and corporative culture of the enterprise. In future the use of mentoring will bring significant results such as high level of competitiveness, solid team spirit, implementation of innovations and a new look at different complicated tasks. The article is devoted to study mentoring processes in a company. The main objective of the article is to research the concept of mentoring, to suggest different structures of mentoring and the features of this process in the company. It was proposed to consider the necessity to integrate all the elements into a united system of mentoring and to structure approaches to this instrument, depending on the scale and sphere of the enterprise. It was suggested to classify them into three main categories: formal, informal and mixed. Despite the differences in the various structures of the mentoring process the implementation is always accompanied by social-emotional, professional and personal development of staff. Due to the multi-stage nature of mentoring implementation most of the companies experience difficulties that can be avoided by providing a detailed analysis of business processes and informing staff about all aspects of a mentoring program.Документ Медичне страхування працівників як перспективний напрямок підвищення рівня кадрової безпеки підприємства(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Онісіфорова, В. Ю.; Onisiforova, ValentynaВ статті розглянуто проблему корпоративного медичного страхування працівників як одного з методів підвищення рівня кадрової безпеки підприємства. Метою статті є висвітлення особливостей впровадження системи обов’язкового медичного страхування працівників у сучасних умовах України відповідно до вимог реформи системи охорони здоров’я. В статті використані методи узагальнення при визначенні головних підходів до організації медичного страхування населення; методи аналізу та синтезу при виокремленні переліку складових економічної безпеки підприємства та визначенні місця кадрової безпеки підприємства в цій системі; метод логічного аналізу при визначенні впливу неефективного медичного забезпечення персоналу на результати діяльності підприємства, а також при складанні переліку можливих проблем впровадження страхової медицини у вітчизняних умовах. Результатом статті є обґрунтування доцільності впровадження обов’язкового медичного страхування населення саме у вигляді корпоративного страхування при всебічному залученні до процесу роботодавця. В статті визначено головні підходи до фінансування медичного обслуговування населення в країні та проаналізовано їх ефективність та перспективи подальшого розвитку у вітчизняних умовах; розглянуто наслідки неефективної організації медичного обслуговування населення в розрізі впливу на рівень продуктивності праці на підприємствах національної економіки, проаналізовано види додаткових витрат, які виникають на підприємстві у разі підвищення середньої тривалості періоду непрацездатності персоналу; розглянуто переваги корпоративного страхування у порівнянні з особистим добровільним та обов’язковим страхуванням; визначено перелік стимулів для власників підприємств, які спонукатимуть їх до активної організації корпоративного страхування персоналу та робитимуть такі вкладення коштів ефективними.Документ Оцінка трудового потенціалу в Україні(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Василичев, Д. В.; Ольховська, М. О.; Vasylychev, Denys; Olkhovska, MarynaВ статті надано характеристику трудового потенціалу України за якісними та кількісними показниками що дозволило вирішити проблему об’єктивної оцінки трудового потенціалу країни, як необхідного чинники державного регулювання. На основі отриманих даних виявлено проблеми формування та ефективності використання трудового потенціалу населення України. Здійснено пошук напрямів подолання проблем та раціонального використання трудового потенціалу в Україні, з метою його підвищення. В ході оцінки трудового потенціалу України, було визначено, що характерними ознаками стану використання трудового потенціалу є: значне збільшення пропозиції робочої сили та зменшення попиту; низька вартість робочої сили, її невідповідність реальній ціні; низький відсоток офіційно зареєстрованих безробітних і наявність прихованого безробіття; суттєві масштаби нерегламентованої зайнятості; молодіжне безробіття; значна декваліфікація працюючого населення через безробіття, масової міграції та інше. Зроблено висновки, що в сучасній економічній ситуацій, в якій знаходиться Україна, трудовий потенціал її населення знаходиться на достатньо низькому рівні. Були визначені наступні напрями розвитку трудового потенціалу України: поліпшення правової основи забезпечення розвитку трудового потенціалу, забезпечення сприятливих соціально-демографічних умов формування трудового потенціалу, досягнення прийнятного рівня якості трудового життя, підвищення якості освітніх програм та програм професійного розвитку, здійснення прогнозів кількісного та якісного складу трудового потенціалу з метою забезпечення реальної потреби ринку праці у кваліфікованих спеціалістах відповідно попиту на окремі професії.Документ Визначення поняття «рейтинг» в контексті управління персоналом(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Максимюк, Г. М.; Maksymyuk, GannaВ статті розглянуті підходи різних авторів до визначення поняття «рейтинг» з метою розкриття сутності рейтингу як одного з методів управління, та його застосування в управлінні персоналом. в якості одного з інформаційних засобів, який в максимально короткий термін в компактній а місткій формі дає можливість отримати необхідну інформацію про будь-яку сторону діяльності персоналу. Проведено морфологічний аналіз та морфологічну декомпозицію визначень рейтингу. Оскільки, терміни відрізнялись за змістом, ми дійшли висновку, що поняття «рейтинг» на сучасному етапі не має чіткого визначення. Була виявлена різниця між поняттями «рейтинг» та «ренкінг» з метою їх розділення. Зроблено акцент на використанні експертних оцінок в визначенні рейтингів. Була відмічена універсальність рейтингів та можливість їх застосування в різних сферах діяльності, у тому числі в управлінні персоналом. За результатами проведеного аналізу дано визначення рейтингу з огляду можливості його застосування в управлінні персоналом підприємства. Запропоновано визначати рейтинг як порівняльну оцінку діяльності персоналу підприємства на різних етапах управління з метою спрощення прийняття управлінських рішень та їх обґрунтованості, яка базується на даних щодо професійних досягнень працівників та експертних оцінках.Документ Концептуальне забезпечення стратегії антикризової кадрової політики на засадах гідної праці(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Дороніна, О. А.; Doronina, OlgaМетою дослідження, результати якого викладено у статті є розробка теоретичного забезпечення стратегії антикризової кадрової політики на засадах гідної праці через обґрунтування нового наукового напряму та формування його термінологічного супроводу. Встановлено, що в Україні на сьогодні спостерігається поглиблення дефіциту гідної праці, що, крім іншого, обумовлено низьким рівнем розвиненості антикризової складової у системі державного управління. Доведено, що в основу концептуального забезпечення стратегії антикризової кадрової політики на засадах гідної праці має бути покладений науковий підхід, на основі якого розроблено схему формування поняття «стратегія антикризової кадрової політики в системі забезпечення гідної праці». При цьому стратегію антикризової кадрової політики на засадах гідної праці запропоновано визначати як довгостроковий план дій у системі багаторівневої кадрової політики щодо антикризового управління людськими ресурсами, який ґрунтується на принципах гідної праці та спрямований на забезпечення соціально-економічного та інноваційного розвитку. Мета цієї стратегії полягає у забезпеченні високого рівня та якості життя населення, ефективного використання і розвитку людських ресурсів на засадах гідної праці, подоланні кризових явищ у сфері праці. Запропоновано структурну модель формування та реалізації стратегії багаторівневої кадрової політики в Україні. Вона передбачає виокремлення дев’яти блоків, що схематично визначають послідовність управлінських дій щодо розробки стратегії кадрової політики та її подальшої реалізації. При цьому основою зазначеної моделі є змістовний опис об’єкта, що моделюється, а саме ‒ кадрової політики. Запровадження запропонованого наукового підходу до вітчизняної системи соціально-економічного управління дозволить створити передумови забезпечення гідної праці, нейтралізувати наслідки кризи у сфері праці та передбачати ймовірність їх виникнення на перспективу, що буде сприяти формуванню низки позитивних ефектів як для економіки країни в цілому, так і для окремих працівників.