2017, № 4 (19)

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 27
  • Документ
    ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЖУРНАЛ
    (Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2017)
  • Документ
    Реформування управління вітчизняної торгівлі на межі XIX – XX ст.
    (Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2017) Лантух, І. В.; Lantukh, Ihor
    У статті розглядається проблема реформування торгівлі на межі ХІ Х– ХХ ст., як оптимізацію механізмів її реалізації за часів модернізації вітчизняної економіки. У 90-ті рр. ХІХ ст. відбулося завершення промислового перевороту як у Росії, так і в Україні, котре зумовило встановлення більш тісних відносин у промисловості між центром і окраїнами, що стало каталізатором активізації торгівельного руху в країні. Звичайно, така значна галузь господарства, якою стала торгівля, потребувала удосконалення і оптимізації. На порядок денний на початку ХХ ст. постало питання про перетворення департаменту торгівлі і мануфактур міністерства фінансів в головне управління торгівлі і промисловості. Значне збільшення департаменту торгівлі і мануфактури та перетворення його в головне управління давало можливість цьому органу цілком присвятити інтересам вітчизняної торгівлі і промисловості, відшуканню нових ринків для вітчизняних виробників, приведення в порядок торгового і промислового законодавства тощо. Назва департаменту центральним органом підтверджувала, що й інші, не центральні, тобто побічні та місцеві органи управління у справах вітчизняної торгівлі і промисловості, в наміченій реформі дійсно не забуті. Реформа в управлінні вітчизняної торгівлі плідно використовувала досвід Західної Європи, пристосовуючи його до тогочасної дійсності.
  • Документ
    Управління витратами як складова механізму економічної безпеки підприємств машинобудування
    (Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2017) Ковальчук, С. В.; Лісовський, І. В.; Kovalchuk, Svitlana; Lisovskyi, Igor
    Предметом дослідження є теоретико-методичні підходи та практичні аспекти управління витратами та його ідентифікація як невід’ємної складової механізму економічної безпеки підприємств машинобудування. Метою дослідження є теоретико-методичне обґрунтування формування механізму економічної безпеки машинобудівного підприємства з урахуванням сучасних підходів до управління його витратами. Проведено аналіз сучасних наукових світових і вітчизняних підходів до методології управління витратами сформовано авторський підхід стосовно визначення місця управління витратами в системі економічної безпеки машинобудівних підприємств. Визначено, що об’єктами стратегічного управління є рівень витрат, їх формування і структура, а метою управління витратами - їх оптимізування і зниження. Зазначено, що стратегічне управління витратами в системі економічної 154 безпеки підприємств, має охоплювати такі складові, як: облік та аналіз витрат підприємства (у розрізі постійні/змінні, а також методів їх покриття); формулювання стратегічних альтернатив та вибір стратегії відшкодування витрат; планування та прогнозування рівня витрат (з урахуванням методу маржинального доходу); оптимізування і контроль процесу формування витрат; виявлення відхилень від планових показників та ідентифікування причин таких відхилень, їх нейтралізація або врахування; пошук та кількісне оцінювання резервів зниження витрат господарюючого суб’єкта, визначення, обґрунтування та запуск механізмів їх мобілізації; контроль виконання та гнучке коригування розроблених планів Сформовано та охарактеризовано процес розроблення управлінського рішення у сфері управління витратами підприємств машинобудування, який складається з наступних етапів: розробки рішення; збору та аналізу вхідної інформації; синтезу, оцінювання альтернатив та прийняття рішення; деталізації рішення та контролю його виконання. Обґрунтовано сучасні підходи до формування та реалізації управління витратами як складової механізму економічної безпеки підприємства, визначено етапи його формування на різних рівнях господарювання Запропонована деталізація методів управління витратами підприємства може слугувати цілям узгодження різних методів управління витратами з подальшою імплементацією у механізм економічної безпеки машинобудівного підприємства.
  • Документ
    Використання маркетингових інструментів для забезпечення позиціонування високотехнологічної продукції
    (Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2017) Птащенко, О. В.; Ptashchenko, Olena
    В роботі представлено огляд маркетингового інструментарію для забезпечення позиціонування високотехнологічної продукції на ринку. Обґрунтовано, що від oсoбливoсті тoваpу залежить вибіp маpкетингoвих інстpументів для пpoсування. Для більш дopoгoї пpoдукції абo тoваpів виpoбничo-технічнoгo пpизначення викopистoвують oсoбистий пpoдаж. Аналіз маркетингового інструментарію на ринку високотехнологічної продукції дозволив зробити висновок про те, що основний напрямок сучасного маркетингу у сфері високих технологій є механізм контекстної реклами, який передбачає залучення великої кількості малих підприємств і приватних підприємців з невеликими бюджетами. Результатом дослідження даної роботи можливо вважати, що утилітарність звичайних товарів продиктована їх фізичним змістом і структурою, то утилітарність науково-технологічних розробок, технологій та інших інтелектуальних продуктів ґрунтується на постійно зростаючих і поновлюваних знаннях, які й забезпечують безперервність потоку нових товарів і послуг. За таких умов можливим стає використання принципів Agile Marketing, як новітнього маркетингового інструментарію для просування високотехнологічної продукції на ринку.
  • Документ
    Мodern concepts of work organization in virtual enterprises as a direction of development of operational strategy
    (Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2017) Sigaieva, Tetiana; Сігаєва, Тетяна Євгеніївна
    Factors affecting the profit of the port activity enterprises are investigated, the analysis of formation The purpose of thіs research іs to generalіze theoretіcal and methodologіcal aspects of the organіzatіon of work and the development of practіcal recommendatіons for remote work іn the enterprіse. The analysis business of processes whіch result drew a conclusіon on іrrelevance of restrіctіon of performance of work іn tіme and space (especіally іntellectual) when there are avaіlable technologіcal capabіlіtіes allowіng to perform work іrrespectіve of the locatіon of workers іs made. Expedіency of grantіng to workers of opportunіty to work іn the remote mode іs proved. On the basіs of results of the theoretіcal and analytіcal analysіs practіcal recommendatіons are offered and the transіtіon process provіdіng takіng measures for transіtіon from usual model of the organіzatіon of work on remote on purpose іs descrіbed: decrease іn rіsks, labor productіvіty іncrease, expansіon of a flow of the potentіal candіdates wіthout bіndіng to a certaіn terrіtory, adjustment of the unіform transparent and convenіent іnformatіon space adapted for possіble changes (іncludіng, changes of structure of workers) who are іnevіtable throughout all actіvіty of the enterprіse.
  • Документ
    Теоретико-методичне обґрунтування визначення ринків з ресурсними обмеженнями нових товарів та послуг
    (Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2017) Кудрявцева, О. В.; Позняковський, Д. С.
    Предметом роботи є ринки з обмеженими ресурсами нових товарів та послуг. Метою роботи є проведення аналізу ринків з обмеженими ресурсами та встановлення їх впливу на розвиток економіки держави в цілому. З метою отримання обґрунтованих висновків в процесі роботи були використані абстрактнологічний метод, системно-структурний аналіз і метод порівнянь. У роботі, на основі проведеного аналізу роботи відомих міжнародних компаній, встановлено, що з економічної точки зору, географічні ринки, на яких швидше всього засвоюється домінуюча інноваційна технологічна альтернатива, стають більш привабливими ніж ринки з інноваційною технологічною альтернативою, яка вводиться вперше. Дано власне визначення поняття лідируючий ринок. Встановлено, що для підвищення економічного росту і отримання найбільшого прибутку державі необхідно прагнути стати власником лідируючого ринку, що дозволить їй, в свою чергу стати центром тяжіння успішної інноваційної активності, а також визначати умови міжнародної співпраці, повязаної із розвитком того чи іншого інноваційного рішення. Цим і визначається великий інтерес до створення та просування нових товарів і послуг не тільки з боку комерційних організацій, а й з боку різних політичних структур і органів державної влади. В роботі також зазначено, що лідируючі ринки розглядаються як локомотиви глобального інноваційного розвитку, що визначають як технічні, так і економічні переваги різних інноваційних рішень, а також компаній і країн, які просувають ці інноваційні рішення.
  • Документ
    Узагальнення методів економічної оцінки якості дорожньо-будівельних робіт в контексті європейської інтеграції України
    (Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2017) Горовий, Д. А.; Горова, К. О.; Сичова, К. Є.; Кадигроб, Ю. Ю.; Gorovyi, Dmytro; Gorova, Kseniia; Sychova, Kateryna; Kadygrob, Yurii
    За умови відмінності ширини залізничної колії в Україні та більшості країн ЄС, одним із небагатьох засобів вантажоперевезення є автомобільний транспорт. На автодороги України щодня виходить близько 20 млн. автомобілів, значна кількість яких є вантажними, що особливо потребують якісної рівної дороги для пришвидшення перевезення товарів на значні відстані. Таким чином, досягнення завдань держави по прискоренню економічного зростання, поліпшенню життя населення, підвищенню конкурентоспроможності вітчизняних товарів і послуг прямо залежать від стану й розвитку мережі автомобільних доріг. У сучасній ринковій економіці найважливішим фактором підвищення рівня життя, економічної, соціальної й екологічної безпеки є якість. Економічна оцінка якості продукції припускає виконання відповідності показників якості продукції вимогам споживачів і вибір, якщо буде потреба, напрямку поліпшення його якості. Якість визначається мірою відповідності товарів, робіт, послуг умовам і вимогам: запитам споживачів; стандартам; договорам; контрактам. Метою роботи є розробка рекомендацій щодо узагальнення методів економічної оцінки якості дорожньо-будівельних робіт в контексті європейської інтеграції України. 131 На сьогодні існує завелика кількість методів оцінки якості дорожнього покриття, проте всі ці методи є різними і частіше за все є фізичними , а не економічними. Таким чином, в українській літературі і досі зберігається тенденція до використання показників «економії» для оцінки якості дорожньобудівельних робіт через порівняння витрат на їх виконання та ефекту, який зможе отримати АТП від використання дороги з якісним покриттям нового типу. Використовується показник «витрати» для визначення якості виконання робіт, з аргументацією, що у вітчизняному господарстві існує майже повна 100% залежність між якістю і ціною, тобто чим дорожчий товар, тим більш імовірно він є якісним. Такий стан речей не можна вважати правильним. Адже категорії «якість» і «витрати» не є спорідненими. І в усьому світі не існує прямої кореляції між якістю та витратами на виробництво продукту. Тому необхідна розробка нового економічного показника якості автомобільних доріг, який має ґрунтуватися не на «економії», а на безпосередніх показниках ефекту від якісного дорожнього покриття: вартості товарів, перевезених на 1 км дороги за 1 день, вмотивованості водіїв користуватися саме цією дорогою тощо.
  • Документ
    Оцінка ролі організаційної звітності в управлінні репутаційним ризиком
    (Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2017) Прокопенко, М. В.; Prokopenko, Mykola
    Особливе значення в сучасних умовах надається вдосконаленню системи управління ризиками організацій. Визначення перспектив розвитку, якісна ідентифікація ризиків, визначення розміру вірогідних втрат, розробка заходів превентивної протидії ризикам – пріоритетні напрями забезпечення стійкого розвитку організації. Велике значення, що приділяється визначенню рівня погроз з боку зовнішніх і внутрішніх чинників дозволяє ефективно ідентифікувати більшість соціально-політичних, виробничо-технологічних, фінансово-економічних, професійних, маркетингових та інших ризиків, що приводить до формування адекватного управлінського рішення і відповідності планованого і фактичного стану організації. Сьогодні одним з ризиків, що суттєво впливають на діяльність організації є репутаційний ризик. Репутаційний ризик - це ризик зниження довіри зацікавлених сторін, що посилюється при виявленні порушень, які, на думку сторін, відіб'ються на їх економічних інтересах. Репутаційні ризики посилюються внаслідок настання певних подій, це означає, що втрати репутації відносно однієї (декілька) груп контрагентів настали, а відносно інших партнерів дані втрати лише підсилюють репутаційний ризик. Також репутаційні ризики приводять до появи інших видів ризику (платоспроможності, ліквідності та ін.), це означає, що інтереси певної групи партнерів не отримали своєчасної уваги і переросли у втрати репутації відносно даної групи. Задоволення інформаційних потреб партнерів досягається в першу чергу за допомогою звітності компанії. Для виконання ролі інформаційно-аналітичного інструментарію управління репутаційними ризиками компанії, звітність повинна містити інформацію про стійкість господарських стосунків з основними групами залучених сторін, включаючи загальну характеристику стійкості стосунків, опис існуючих ризиків, зроблених заходів по їх мінімізації, а також досягнутих результатів.
  • Документ
    Встановлення загроз економічної безпеки експортної діяльності підприємств України
    (Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2017) Кудрявцева, О. В.; Сідякіна, Є. О.; Пурдя, К. В.
    Предметом роботи є теоретичні основи забезпечення економічної безпеки в сфері експорту. Метою роботи є виявлення загроз економічній безпеці щодо реалізації експортної діяльності, та встановлення переліку індикаторів її оцінки. Для отримання висновків, заснованих на достовірній інформації, було використано системноструктурний аналіз, абстрактно-логічний метод; та метод порівнянь. В роботі також було запропоноване власне значення понять «експорт» та «економічна безпека експорту», розглянуте поняття «безпека» як явище, встановлено що проблему оцінки рівня експортної економічної безпеки експорту, доцільно вирішувати обравши за об’єкт не безпеку, а саме загрозу, щоб повніше відобразити факт взаємодії країни з зовнішнім середовищем – міжнародною спільнотою, в роботі введено поняття внутрішньої і зовнішньої економічної безпеки експорту, розглянуто внутрішні і зовнішні механізми системи експорту країни, запропоновано перелік загроз експортній діяльності, що виступають з боку зовнішнього та внутрішнього середовища, зазначено, що одним з методів оцінки економічної безпеки є визначення переліку її індикаторів і встановлення їх порогових значень і запропоновано перелік індикаторів оцінки економічної безпеки експортної діяльності. Всі загрози економічній безпеці експортної діяльності було зведено в три великі вузла: по-перше, товарна структура експорту існує в хиткому стані не один десяток років; по-друге, ми, прагнучи все ж максимально наростити експорт, що годує країну, будемо, в тому числі з-за сприятливої кон'юнктури і міркувань внутрішньої політичної та соціальної безпеки, вивозити все більше невідновлюваних природних ресурсів, які незабаром гостро знадобляться нам самим; по-третє, в Україні поступово звужується база розширеного виробництва сировинного експорту: недостатньо інвестицій, великий знос виробничих фондів, не вистачає розвіданих запасів.
  • Документ
    Аналіз впливу держави на підвищення рівня міжнародної конкурентоспроможності регіонів
    (Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2017) Кудрявцева, О. В.; Кітченко, А.; Хорова, М.; Нсенгімана, Б.; Kudryavtseva, Oksana; Kitchenko, Anton; Khorova, Maria; Nsengimana, Bogdan
    Предметом роботи є теоретичні основи впливу держави на підвищення конкурентоспроможності її регіонів на міжнародному рівні. Метою роботи є розробка методики аналізу впливу держави на міжнародну конкурентоспроможність регіону. З метою отримання обґрунтованих висновків в процесі роботи були використані абстрактнологічний метод, системно-структурний аналіз і метод порівнянь. У роботі визначено сутність держави в формуванні конкурентоспроможності. Розглянуто роль держави в підвищенні конкурентоспроможності регіону. Встановлено необхідність розгляду конкурентоспроможності регіонів на прикладі розвинених країн. Запропоновано методику аналізу впливу держави на конкурентоспроможність регіону. Вивчивши сучасні тенденції в світі встановлено, що на даному етапі розвитку конкуренції, держава неодмінно грає найважливішу роль в розвитку регіонів у майбутній їх конкурентній боротьбі на міжнародному рівні. До того ж, подальші шляхи становлення успішної політики були виявлені за допомогою узагальнення вже існуючих методик аналізу, а так само впровадження своїх пропозицій в процес виявлення сильних і слабких сторін регіонів, прихильність їх географічного положення до певних позитивних рис, і особливості, які з цього випливають, та звичайно ж формування способів підвищення конкурентоспроможності на основі вже існуючих методик і власних досліджень.
  • Документ
    Проблеми та шляхи розвитку автотранспортного страхування в Україні
    (Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2017) Русул, Л. В.; Цвігун, Т. В.; Rusul, Liubov; Tsvigun, Tetiana
    Враховуючи вплив наявних проблем в економіці країни на стан функціонування страхового ринку, виникають питання щодо структурування ринку автотранспортного страхування та його збалансованості. У статті визначено проблеми та тенденції розвитку ринку автотранспортного страхування України. Наведені рекомендації щодо вирішення проблем, які стримують розвиток ринку автотранспортного страхування. Метою дослідження є виявлення проблем та шляхів розвитку автотранспортного страхування в Україні. Дослідження структурування та виявлення основних тенденцій показників діяльності ринку автотранспортного страхування дозволяє визначити вектори перспективних змін. Проаналізовані основні стримуючі фактори для повної та всебічної реалізації фінансового потенціалу сегмента автотранспортного страхування. Запропоновано вдосконалення системи державного нагляду за страховою діяльністю, формування концепції сталого розвитку ринку, використання закордонного досвіду впровадження інноваційних технологій у сфері надання послуг з автострахування, підвищення страхової культури та фінансової освіченості громадян і учасників страхового ринку. Виявлені ключові орієнтири наближення розвитку автотранспортного страхування України до європейських стандартів. Даний аналіз дозволив сформулювати необхідні заходи щодо подальшої активізації ринку автотранспортного страхування з врахуванням негативного впливу зменшення попиту страхувальників на даний вид послуг, зниження рівня платоспроможності, уповільнення термінів здійснення страхових виплат та недосконалості врегулювання відносин страховиків і страхувальників.
  • Документ
    Діагностика соціально-економічного становища малого підприємництва Чернівецької області
    (Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2017) Петращак, О. О.; Мельник, В. В.; Petraschak, Oksana; Melnyk, Vladyslav
    Підприємства малого бізнесу є однією із рушійних сил економічного розвитку, ефективним засобом структурної перебудови, подолання диспропорцій на окремих сегментах ринку, активізації інноваційної діяльності, розвитку конкуренції, утворення нових робочих місць. Метою дослідження є визначення соціально-економічного становища малого підприємництва Чернівецької області, вплив на стан регіону з метою формування у подальшому на цій основі рекомендацій щодо перспективного розвитку підприємництва в регіоні, формування механізму активізації розвитку підприємництва. Предметом дослідження є обґрунтування перспективних напрямів, які забезпечать розвиток малого підприємництва Чернівецької області. 100 Методи дослідження, які були використані: діалектичний, дедукції, індукції, аналізу, синтезу, економіко-статистичного та графоаналітичного аналізу. За видами економічної діяльності традиційно найбільшою є частка підприємств, які діють у сфері торгівлі, сільському та лісовому господарстві, промисловості, діяльності пов’язаної з операціями з нерухомим майном та будівництвом. Оцінювання стану та тенденцій функціонування малого підприємництва в регіонах України і, зокрема в Чернівецькій області, дало змогу виявити недостатність реалізації наявного потенціалу суб’єктів господарювання малого бізнесу. Це пов’язано із рядом змін, які стосуються збільшення податкового навантаження на малий бізнес (збільшення розміру сплачуваного ЄСВ, мінімальної заробітної плати). Дослідженням підтверджено тенденції підвищення інтенсивних та зниження екстенсивних індикаторів розвитку малих підприємств регіону, зменшення загальної кількості малих підприємств, чисельності задіяних трудових ресурсів, збільшення негативного фінансового сальдо, зменшення частки малого підприємництва у формуванні валового регіонального продукту.
  • Документ
    Місцеві бюджети як чинник розвитку фінансової системи України за умов бюджетної децентралізації
    (Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2017) Дахнова, О. Є.; Матросова, І. В.; Dakhnova, Olena; Matrosova, Iryna
    У статті визначено роль місцевих бюджетів у бюджетній системі України; розглянуто питання щодо вдосконалення механізму впровадження принципів бюджетної децентралізації на рівні органів місцевого самоврядування.Підкреслено важливість формування стабільної бази формування доходів місцевих бюджетів як головного чинника забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів України. Проаналізовано результати створення ОТГ та їх вплив на формування власних доходів місцевих бюджетів; досліджено перші позитивні результати від створення ОТГ у сфері зростання частки власних надходжень у структурі доходів місцевих бюджетів. Обґрунтовано доцільність продовження реформи міжбюджетних відносин та децентралізації бюджетної системи країни в цілому. Подано досвід зарубіжних країн у сфері формування місцевих бюджетів, проаналізовано роль неподаткових надходжень у структурі місцевих бюджетів провідних країн світу. Надано аналіз показників структури доходів бюджету у процесі їх планування на прикладі зведеного бюджету Харківської області. Виявлено тенденцію до зростання основних показників доходів зведеного бюджету Харківської області за 2014-2016 роки. Вказано, що в структурі державних трансфертів, що надійшли до зведеного бюджету області, основну частку посідали субвенції на виконання соціальних функцій місцевих органів влади. Зазначено, що видатки зведеного бюджету Харківської області були переважно спрямовані на соціальне забезпечення населення регіону. Запропоновано заходи щодо вдосконалення механізму формування доходів місцевих бюджетів як основи фінансової стабільності розвитку економіки України за умов проведення бюджетної децентралізації. Наголошено на необхідності підвищення якості контролю за використанням дохідної частини місцевих бюджетів з боку держави та органів місцевого самоврядування. Надано загальні пропозиції щодо розробки сучасної системи заходів зі стабілізації надходжень до місцевих бюджетів. Зроблено висновок щодо необхідності забезпечення ефективної взаємодії на рівні державних та місцевих органів влади у сфері міжбюджетних відносин.
  • Документ
    Управління людським капіталом на промисловому підприємстві
    (Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2017) Воронков, А. О.; Voronkov, Anton
    Сучасна демографічна криза в країні, зменшення питомої ваги працездатного населення, нестача кваліфікованих робітників на підприємствах змушують сучасних вчених-економістів звернути увагу на стан людських ресурсів, які є наявними на кожному промисловому підприємстві. Метою статті є розкриття сутності поняття людський капітал та аналіз методів з управління ним. Узагальнення літературних джерел показало, що у якості людського капіталу, за звичай, розуміється втілений у людині запас здібностей, знань, навичок і мотивацій. Його формування, подібно накопиченню матеріального або фінансового капіталу, вимагає відволікання коштів від поточного споживання заради одержання додаткових доходів у майбутньому. Проте аналогію між людським і матеріальним або фінансовим капіталом не можна вважати повною. Людський капітал – багаторівнева категорія. По суті людський капітал являє собою резерв кваліфікації персоналу, що використовує підприємство з метою свого безпосереднього, а також опосередкованого технічного управління, організації і керівництва для підтримки необхідного рівня якості майнового капіталу з метою одержання прибутку. Управління людським капіталом становить більш прогресивну стадію роботи з персоналом ніж традиційна практика, бо складається з планування діяльності, постановки конкретних виробничих завдань і контролю за їхнім управлінням. Під час управління людським капіталом слід приділити більшу увагу саме тим методам, які направлені на покращення кваліфікації персоналу, розкриття здібностей і талантів кожного. В цьому випадку слід застосовувати методи впливу, групового оцінювання колективу та інші. Слід також зазначити, що на підприємстві має бути створено людський капітал, який є доволі сильним та професіональним, але він не відокремлений від підприємства, а, завдяки керівництву, є складовою частиною механізму діяльності.
  • Документ
    Концепція формування інтелектуального потенціалу міста
    (Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2017) Склярук, Н. І.; Серьогіна, Д. О.; Skliaruk, Nataliia; Seriogina, Daria
    У статті досліджено питання збільшення значущості інтелектуального капіталу як фактору економічного зростання міст України. Предметом дослідження є комплекс теоретикометодологічних проблем формування та оцінки інтелектуального потенціалу міських території в контексті їх стійкої динаміки. Метою статті є формування концептуальної моделі інтелектуального потенціалу сталого розвитку міських територій, що дасть змогу узагальнити знання про управління інтелектуальним капіталом і трансформувати їх в управлінські установки. Методологічною основою представленого дослідження є комплекс фундаментальних методів наукового пізнання, зокрема, принципи взаємозв'язку теорії і практики, суб'єктно-об'єктного підходу. При проведенні дослідження використовувався системний підхід до аналізу розглянутих процесів і явищ. 82 Використовуючи підходи стратегічного планування соціально-економічного розвитку міста з метою досягнення сталого розвитку території, у статті запропоновано концепцію формування інтелектуального потенціалу міста. Концепція формування інтелектуального потенціалу міста складається з чотирьох блоків: комплексний аналіз внутрішніх і зовнішніх факторів соціально-економічного розвитку міста; збалансованість ресурсів і витрат міста; прогноз зміни елементів інтелектуального потенціалу міста; контроль і коригування інтелектуального потенціалу в рамках впровадження стратегії сталого розвитку території. Досягнення стійкості територіального розвитку вимагає вирішення завдання розробки і впровадження стимулюючих механізмів, що спонукають міста докладати зусилля з нарощування сукупної ресурсної бази, формування, зміцнення свого інтелектуального потенціалу. Інтелектуальний капітал служить індикатором, який ідентифікує реакцію економіки міста на прийняття інноваційних управлінських рішень, а його рівень показує наявні можливості до сталого територіального розвитку в майбутньому. Перспективним для подальших досліджень видається розгляд питання комплексної оцінки наявності взаємозв'язку ступеня концентрації інтелектуального капіталу міста з його ключовими соціальноекономічними параметрами.
  • Документ
    Інституційне забезпечення державної комунікативної політики: міжнародний досвід
    (Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2017) Пахнін, М. Л.; Pakhin, Mykola
    В статті розглянуто зарубіжний досвіду інституційного забезпечення державної комунікативної політики. Розглянуто основні підходи до процесів розвитку інформаційного суспільства серед лідерів світової спільноти. Проведено аналіз основних досліджень і публікацій вітчизняних та зарубіжних науковців, за результатами якого проведено узагальнення міжнародного досвіду проведення державної інформаційної та комунікативної політики. В статті наголошується на взаємозв’язку державної комунікативної політики з публічною політикою, яка виступає особливою формою комунікації учасників політичного процесу, що формує умови для активізації участі громадян у прийнятті, формуванні та реалізації відповідного політичного курсу Виявлено, основні принципи міжнародної практики взаємодії органів публічного управління з громадськістю. За результатами аналізу зарубіжного досвіду в статті зазначається, що державна комунікативна політика провідних держав-лідерів будується на засадах свободи слова, доступності та відкритості інформації, що надходить від органів публічного управління. В результаті дослідження сформовано висновок, стосовно того, що поширеною практикою інституційного забезпечення державної комунікативної політики зарубіжних держав є створення центральної установи, відповідальної за реалізацію та координування комунікативної політики уряду, що спрощує процес координування та підвищує ефективність реалізації комунікативної політики у цілому.
  • Документ
    Cоціально-екологічна відповідальність бізнесу та питання екологічної безпеки в сучасних умовах
    (Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2017) Омаров, Азад Енвер-огли; Omarov, Azad Enver-ogly
    В Україні проблема екологічної безпеки набула особливої актуальності. Крім того, питання співпраці бізнесу та державних органів є життєво важливим для сфери охорони навколишнього середовища та екологічної безпеки держави. Оскільки політика національної безпеки є динамічним засобом досягнення та збереження балансу між реальними та потенційними загрозами, підходи до її досягнення та досягнення постійно змінюються. За сучасних умов реалізація політики щодо екологічної безпеки вимагає стратегічного бачення, що передбачає посилення ролі міжнародної спільноти та ділових кіл у забезпеченні глобальної екологічної безпеки та її впливу на екологічну безпеку окремих країн та соціальні аспекти розвитку держави. Проблеми, пов'язані з національною екологічною безпекою, були досліджені в роботах М. Бринчук, В. Петрова, Б. Щербицького, Ю. Шемшученко, К. Ситника, Т. Захарченко та інших вчених. 65 У ХХ-ХХІ століттях питання вдосконалення політики екологічної безпеки потрапили в основу наукової думки таких дослідників, як О. Ковтун, О. Крайнюков, В. Потапенко та інші. Метою статті є ідентифікація та аналіз способів перегляду соціальної відповідальності бізнесу та державних органів щодо екологічної безпеки, виявлення найбільш гострих проблем та протиріч у реалізації національної політики щодо екологічної безпеки. Соціально-екологічна відповідальність приватного сектору тісно пов'язана з етичними нормами ділової спільноти, які доповнюють систему норм і вимог природоохоронного захисту, встановлених законом, галузевими стандартами тощо. Він настійно закликає діючі підприємства реалізувати та брати участь в різних діях, спрямованих на запобігання та мінімізацію шкідливого впливу на навколишнє середовище, раціональне управління природними ресурсами, збереження сировини та енергії в економічній діяльності, запобігання надзвичайним ситуаціям та кризовим ситуаціям, підтримка заходів охорони здоров'я, збереження культурної та історичної спадщини, захист біологічних видів, що знаходяться під загрозою зникнення тощо. Зважаючи на діяльність компаній у сфері соціально-екологічної відповідальності, слід зазначити, що всі компанії, що займаються вирішенням екологічних проблем, можна розділити на дві групи : 1. Компанії, які економічно вигідні з вирішення екологічних проблем наприклад, при впровадженні ресурсозберігаючих технологій та, таким чином, зменшення собівартості продукції; 2. Компанії, які займаються вирішенням екологічних проблем задля створення позитивного іміджу, оскільки вони вважають, що основною метою їх діяльності є отримання прибутку. У глобальному масштабі для соціально відповідальних компаній найбільш важливими екологічними проблемами, які можуть бути вирішені лише з екологічно орієнтованої економічної діяльності, є: забруднення всіх компонентів навколишнього середовища (атмосфера, водні об'єкти, грунти тощо), що перевищує асимілятивний потенціал екосистем; виснаження невідновних природних ресурсів (нафта тощо) та деяких відновлюваних природних ресурсів (прісна вода, ліси тощо); занепад та втрата біологічного різноманіття. Екологічні проблеми виникають внаслідок некоординованості економічних, демографічних та природних ресурсних аспектів процесу економічного розвитку, які формуються на національному рівні з подальшим розвитком тенденцій у глобальному масштабі. Для вирішення екологічних проблем необхідно сформулювати стратегію співпраці між країнами у вирішенні масштабних екологічних проблем. Отримання міжнародних природоохоронних організацій, що беруть участь у співробітництві, встановлення єдиних екологічних стандартів, залучення інвесторів та надання грантових програм для поліпшення екологічної ситуації - це шлях подолання проблем та надання важливого імпульсу розвитку природоохоронної діяльності в цілому.
  • Документ
    Mеханізм забезпечення зовнішньоекономічної безпеки держави в умовах глобалізації
    (Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2017) Кудрявцев, В. М.; Скрипнік, Є. В.; Kudryavtsev, Vyacheslav; Skrypnik, Ievhen
    Предметом роботи є організаційно-економічні відносини, що виникають в процесі застосування сукупності методів, способів і прийомів при забезпеченні зовнішньоекономічної безпеки держави в сучасних умовах. Метою роботи є розгляд механізму забезпечення зовнішньоекономічної безпеки України в умовах її інтеграції в світове господарство та розробка пропозицій щодо його вдосконалення. Для досягнення поставленої мети у роботі були використані такі загальнонаукові і спеціальні методи і прийоми дослідження: метод порівнянь; структурно-функціональний; абстрактно-логічний – для теоретичного узагальнення і формулювання висновків. У даній роботі розглянуті основні етапи формування ефективного механізму забезпечення зовнішньоекономічної безпеки. Проаналізовано основні зовнішні загроз економіці держави. Узагальнення і аналіз точок зору різних вчених дозволив нам представити вимоги до системи параметрів, застосування якої для оцінки зовнішньоекономічної безпеки держави було б найбільш ефективним. Відмічено, що удосконалення механізму забезпечення зовнішньоекономічної безпеки повинно ґрунтуватися на реалізації комплексу заходів, спрямованих на інерційну і інноваційну диверсифікацію вітчизняного експорту, забезпечення стабільності курсу гривні, ефективному управлінні стратегічними державними фондами, а також освоєнні одного з найбільш перспективних світових ринків – ринку об'єктів інтелектуальної власності.
  • Документ
    Просування послуг страхування ризиків природних катастроф в країнах з страховим ринком що розвивається
    (Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2017) Кудрявцев, В. М.; Каруан, Т.; Kudryavtsev, Vyacheslav; Karuan, Tofik
    Предметом роботи є наукові підходи щодо розвитку послуг страхування ризиків природних катастроф в країнах з страховим ринком, що розвивається. Метою роботи є розгляд шляхів і основних напрямків просування послуг страхування ризиків природних катастроф в країнах з страховим ринком, що розвивається. Для досягнення поставленої мети у роботі були використані такі загальнонаукові і спеціальні методи і прийоми дослідження: теоретичного узагальнення, аналізу і синтезу – для дослідження теоретичних засад та інструментарію розвитку страхування ризиків природних катастроф; абстрактно-логічний – для теоретичного узагальнення і формулювання висновків. У даній роботі розглянуті основні аспекти та шляхи просування послуг страхування ризиків природних катастроф в країнах з страховим ринком що розвивається. Проаналізовано основні напрямки, за якими страхові ТНК і перестрахувальники просувають свої послуги в країнах, що розвиваються, а саме: параметричне страхування, агрострахування, мікрострахування, послуги перестрахування, традиційне страхування. Також зазначили, що у ситуації, коли страхування ризиків природних катастроф стало повноправним сектором страхового ринку розвинених країн, активна експансія в країни, що розвиваються стає для більшості найбільших страхових ТНК і перестрахувальників практично безальтернативним стратегічним завданням для забезпечення свого зростання і розвитку.
  • Документ
    Аналіз передумов надання та розподілу пільгових державних освітніх кредитів
    (Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2017) Сімонова, Г. В.; Філіпішин, І. В.; Simonova, Galyna; Filipishyn, Igor
    Стаття присвячена актуальним проблемам пільгового державного освітнього кредитування в Україні. Метою роботи є аналіз особливостей організації системи надання пільгових держаних освітніх кредитів Міністерством освіти і науки України та розробка підходу для державного регулювання освітнього кредитування, що забезпечить прийняття ефективних рішень з використання сум загального фонду державного бюджету за рахунок прийняття науково-обґрунтованих управлінських рішень. В ході досліджень було використано роботи вітчизняних і зарубіжних учених в області системного аналізу щодо дослідження процесів управління розподілом кредитів; економіко-математичного моделювання, кластерного аналізу, нечіткого математичного програмування – у ході розробки підходу для державного регулювання освітнього кредитування. В статті проведено аналіз передумов розподілу довгострокових пільгових освітніх кредитів, наведено недоліки існуючої організації процесу кредитування абітурієнтів / студентів-позичальників та їх наслідки. Для вирішення вказаних проблем, автором запропоновано використовувати підхід для державного регулювання пільгового освітнього кредитування. Синтезовано схему процесу розподілу державних пільгових освітніх кредитів. Наведено алгоритм розбиття вищих навчальних закладів на кластери в залежності від їх рейтингу. Розроблено економікоматематичну модель для розподілу коштів загального фонду Державного бюджету на державні пільгові освітні кредити з врахуванням престижності вищих навчальних закладів і спеціальностей. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що запропонований в статті підхід є досить універсальним та придатним для використання в галузевих міністерствах з аналогічною структурою управління. Його застосування забезпечує підвищення ефективності функціонування зазначеної системи в умовах нестабільного економічного середовища.